Мобілізаційний законопроект передбачає друге читання до кінця березня, заявляє Федір Веніславський

Президент США Дональд Трамп, перебуваючи на борту президентського літака Air Force One, поділився своєю думкою щодо ситуації в Україні, висловивши певні пропозиції та уточнення. Він заявив, що Росія та Україна повинні «зупинитися на тих лініях, де вони перебувають зараз», підкреслюючи, що вирішення конфлікту вимагає від обох сторін утримання від подальших військових дій на поточному етапі.

Трамп категорично заперечив інформацію про те, що обговорював можливість передачі всього Донбасу Росії. Його слова були реакцією на журналістські запитання, котрі стосувалися можливих компромісів щодо територіальних втрат України. «Нехай усе буде розділено так, як є на даний момент, а згодом можна буде досягти угоди», — додав він, вказавши на важливість мирного врегулювання конфлікту без подальших ескалацій. Під час обговорення Трамп також зауважив, що 78% території вже перебувають під контролем однієї зі сторін, хоча він не уточнив, яку саме.

Напередодні йшлося про напружену закриту зустріч Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю: джерела повідомляли, що Трамп наполягав на якнайшвидшому припиненні вогню вздовж поточних ліній зіткнення, що українська сторона сприйняла як небезпечний для Києва сценарій.

Окремі медіа подали його слова жорсткіше — мовляв, Донбас доведеться “розрізати” й залишити значну частину під контролем РФ, — однак у розмові з журналістами на борту Трамп заперечив, що пропонував “віддати весь Донбас”.

Заява Трампа про “78% території” не відповідає оцінкам провідних джерел. Reuters напередодні писало, що Росія контролює близько 19% території України (включно з окупацією з 2014 року). У Донецькій і Луганській областях контроль РФ справді значний, але йдеться про інші пропорції: раніше оцінювали близько 75% Донецької та майже всю Луганську області.

Пропозиція “заморозити” фронт на поточних позиціях де-факто легітимізувала б захоплені території до майбутніх переговорів — сценарій, який Київ публічно відкидає, наголошуючи, що не поступиться територіями. Раніше у вересні Трамп, навпаки, робив більш прихильні до України заяви, що Київ “може повернути всі землі”, — отже, нинішні меседжі виглядають як риторичний зсув.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

Шахраї постійно вдосконалюють свої методи виманювання грошей, вдаючись до нових способів обману, а також не забуваючи про старі, добре відомі схеми. Вони намагаються скористатися різними вразливими ситуаціями, де довіра громадян може бути піддана випробуванню. Один із найбільш поширених методів — дзвінки з вимогою сплатити неіснуючий штраф. При цьому шахраї можуть видавати себе за працівників державних органів або правоохоронних структур, вводячи в оману своїх жертв.

Ще одна популярна схема — відправка посилок з товаром за завищеною ціною або пропозиція "виграшу", який необхідно спочатку викупити. Люди отримують повідомлення про те, що вони виграли приз чи грошовий бонус, але для отримання виграшу вимагається сплатити певну суму наперед. Це класична пастка, яка призводить до втрати грошей без жодного реального виграшу.

Шахраї телефонують і представляються співробітниками державних органів, повідомляючи про нібито замовлені, але не отримані ліки. Вони погрожують штрафом чи судом, вимагають компенсувати «збитки» і стверджують, що гроші можуть автоматично списати з пенсії чи зарплати.

Інший метод — надсилання посилок із «виграшем». Через прозорий пакет жертві демонструють пачку грошей (зазвичай сувенірних банкнот), а отримувач, намагаючись отримати виграш, оплачує доставку і втрачає кошти.

Також шахраї надсилають посилки з дешевими товарами, які люди не замовляли. Потерпілі сплачують за них у кілька разів дорожче за реальну вартість, вважаючи, що це їхнє замовлення.

Фахівці радять не оплачувати посилки, які не замовляли, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки через офіційні джерела, а перед оплатою будь-якого «виграшу» переконатися, що це не обман.

Дотримання цих простих правил допомагає уникнути фінансових втрат та зберегти власні гроші у безпеці.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.

У Києві стартує масштабний інфраструктурний проєкт — капітальний ремонт Харківського шосе, вартість якого перевищує 1,26 мільярда гривень. Це стало темою широкого обговорення серед експертів та громадськості. Зокрема, виникають питання щодо доцільності таких витрат в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Дехто вважає, що суми такого масштабу можуть стати привідом для «освоєння» бюджетних коштів, що, за умов непередбачуваних обставин, може призвести до різкого збільшення витрат на 100% і більше.

Харківське шосе, що проходить через Дніпровський та Дарницький райони Києва, має довгу історію, починаючи ще з 1930-х років. Ця важлива магістраль лівобережної частини столиці є однією з основних транспортних артерій, що зв’язує різні частини міста. Втім, дорога вже давно потребує реконструкції, адже її стан, попри численні ремонти, залишає бажати кращого. Хоча зазвичай на цьому шосе не спостерігаються значні затори, рух тут досить інтенсивний, що робить питання модернізації настільки актуальним.

Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.