Мобілізація на тлі важкої родинної ситуації: випадок із Володимиром Маліцьким з Львівщини

Лікарі підкреслюють важливість звертати увагу на будь-які незвичні зміни в тілі, оскільки вони можуть бути першим сигналом про серйозні хвороби. Одним з таких симптомів є поєднання потовщення кінчиків пальців, відоме як «клубінг» (clubbing), та тривалої втоми, яка не проходить навіть після відпочинку. Ці ознаки можуть свідчити про наявність захворювань, серед яких онкологічні, зокрема рак легень.

Клубінг — це зміна форми кінчиків пальців, коли вони стають потовщеними, округленими, а нігті набувають куполоподібної форми. Вони можуть ставати теплими на дотик і набувати червонуватого відтінку. Хоча такий стан найчастіше асоціюється з проблемами з легенями, він також може бути ознакою серцево-судинних захворювань або інших серйозних хвороб.

Екстремальна втома, яка не минає навіть після відпочинку і значно знижує якість життя, також є тривожною ознакою. Медики пояснюють, що ракові пухлини можуть «відбирати» поживні речовини організму, що призводить до виснаження. Якщо втома заважає звичним справам або триває довго — це підстава для медичного огляду.

Інші «червоні прапорці», на які радять звернути увагу: незрозуміла втрата ваги (від кількох кілограмів), підвищена температура без явної причини, постійний біль, зміни шкіри чи родимок. Помітивши такі симптоми в поєднанні або поодинці, не відкладайте візит до лікаря — рання діагностика значно підвищує шанси на успішне лікування.

Коротка порада: при підозрі зверніться до сімейного лікаря або профільного фахівця, пройдіть необхідні обстеження (аналізи, інструментальні тести) і дотримуйтесь рекомендацій медиків. Цей текст не замінює консультацію лікаря.

Іноді організм подає нам настільки тонкі сигнали, що ми легко їх ігноруємо, сприймаючи за буденні або незначні симптоми. Проте саме такі, на перший погляд, неважливі відчуття можуть стати першими ознаками серйозних захворювань, зокрема утворення тромбів — небезпечного стану, що загрожує здоров’ю та життю. Історія Келлі Джерарді, дослідниці біоастронавтики, яскраво ілюструє цю проблему. Вона не мала жодних класичних проявів, які зазвичай асоціюють із тромбозом: жодного сильного болю, набряку чи помітного дискомфорту. Проте, знаючи про свій підвищений ризик, Келлі наполягла на проведенні додаткових обстежень, що дозволило виявити великий тромб на ранній стадії. Завдяки цій пильності та проактивному ставленню до власного здоров’я вона уникла потенційно смертельних ускладнень.

Цей випадок нагадує про важливість уважного ставлення до найменших змін у самопочутті. Навіть якщо симптоми здаються незначними або зовсім непомітними, не варто їх ігнорувати, особливо якщо існують фактори ризику або спадкова схильність. Своєчасна діагностика і правильне лікування при утворенні тромбів можуть запобігти тяжким наслідкам — інсультам, інфарктам чи тромбоемболії легеневої артерії.

Тромб — це густий згусток крові, який утворюється в судинах, коли тромбоцити й білки починають склеюватися. Найчастіше вони виникають у венах — так звані венозні тромби. До них належать тромбоз глибоких вен (ТГВ) і легенева емболія (ТЕЛА).

Судинна хірургиня докторка Лілі Джонстон пояснює: якщо тромб у вені ноги відривається, він може потрапити до легень і перекрити кровотік, що призводить до смертельно небезпечного ускладнення — легеневої емболії.

1. Набряк однієї ногиКоли вену блокує тромб, кров перестає нормально відтікати. Це викликає набряк — зазвичай лише на одній нозі.

2. Біль у литкахЗастій крові створює тиск на тканини, що проявляється як глибокий біль або судоми, які не минають.

3. Почервоніння й відчуття тепла над ураженою ділянкоюОрганізм реагує на тромб запаленням — шкіра червоніє і стає гарячою на дотик.

4. Біль у грудях або задишкаМоже свідчити, що тромб потрапив до легень. Це невідкладний стан, який потребує термінової медичної допомоги.

5. Кашель із кров’ю або незрозумілий кашельКоли частина легені не отримує кров, це призводить до подразнення і кровотечі у дихальні шляхи.

Деякі чинники суттєво підвищують імовірність утворення тромбів:

Вагітність — гормональні зміни та тиск на вени.

Сімейна схильність — спадкові порушення згортання крові.

Малорухливість — тривале сидіння або нерухомість (наприклад, у польоті).

Куріння — пошкоджує стінки судин.

Ожиріння — збільшує тиск і запальні процеси.

Гормональні препарати — контрацептиви можуть підвищувати згортання крові.

Рак — активні онкопроцеси істотно підвищують ризики.

1. Більше руху.Скорочення м’язів ніг допомагає «проштовхувати» кров до серця. Навіть коротка розминка кожні 1–2 години під час роботи або подорожі — ефективна профілактика.

2. Контроль ваги та звичок.Регулярна фізична активність, відмова від куріння та підтримка здорової маси тіла зменшують ризики в рази.

3. Пийте достатньо води.Зневоднення згущує кров, тому питний режим — простий, але дієвий спосіб профілактики тромбозу.

З віком ризик утворення тромбів зростає. Медики радять уважно стежити за набряками ніг, болем або раптовою задишкою, особливо якщо ви приймаєте гормональні препарати чи маєте хронічні захворювання.

Якщо виникають сумніви — краще звернутися до лікаря або судинного хірурга. Рання діагностика може врятувати життя.

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок щодо Володимира Пацула, заступника директора ДП «Мостиське військове лісництво», визнавши його винним у спробі підкупити співробітника Служби безпеки України (СБУ). Згідно з матеріалами справи, посадовець намагався через хабарництво вплинути на хід розслідування кримінального провадження, яке стосувалося незаконної вирубки лісу.

У вересні 2023 року, під час особистої зустрічі з оперативником СБУ, Пацула запропонував щомісячну неправомірну вигоду на суму 20 тисяч гривень — по 10 тисяч за кожну з двох дільниць лісництва. В обмін на ці кошти він вимагав від правоохоронця «не втручатися» в розслідування та «закрити очі» на вже виявлені порушення в лісовому господарстві.

У суді обвинувачений своєї провини не визнав, пояснюючи, що не мав на увазі хабар, а лише хотів з’ясувати, які докази потрібні для закриття справи. Він також стверджував, що сказані ним суми стосувались кількості порушень, а не грошей.

Суддя Олеся Постригач не прийняла ці аргументи та встановила факт пропозиції неправомірної вигоди. Пацулу визнано винним за ч.1 ст.369 ККУ та призначено штраф у розмірі 51 тисячі гривень. Крім того, він має компенсувати понад 32 тисячі гривень за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений у встановленому порядку.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.