Можливі прогалини у декларації старшого слідчого ДБР Ігоря Гончарука

У Дніпропетровській області правоохоронці викрили керівницю одного з відділів «Центру пробації», яку підозрюють у вимаганні значної суми коштів у пораненого захисника України. За версією слідства, посадовиця намагалася скористатися складним станом військовослужбовця та пообіцяла за винагороду посприяти його звільненню з лав Збройних сил.

Йдеться про військового, який тривалий час перебував на передовій і виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту. Унаслідок служби він зазнав трьох контузій і після цього був направлений на проходження військово-лікарської комісії. Стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився, однак, попри наявні медичні показання, процес визнання його непридатним до подальшої служби затягувався.

Військовий розповів про ситуацію знайомому, який запропонував звернутися до своєї подруги, яка могла «допомогти». Жінка відкрито заявила, що бойовий досвід і поранення «нічого не варті», і назвала суму – 21 500 доларів США.

Правоохоронці затримали підозрювану та повідомили їй про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтями Кримінального кодексу України щодо вимагання неправомірної вигоди.

Слідство триває, встановлюються всі обставини справи та можливі співучасники.

Після гучної справи «Мідас» українська влада активно говорить про «перезапуск» і «очищення» енергетичного сектору. Проте за офіційними деклараціями приховані набагато гостріші процеси — справжня боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“». Ця компанія забезпечує близько 60% виробництва електроенергії в Україні і володіє управлінням фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень, що робить її стратегічно важливим об’єктом для різних груп впливу.

Сучасна ситуація показує, що заяви про реформу та підвищення ефективності часто маскують цілком прагматичні інтереси. Йдеться не стільки про оптимізацію процесів чи модернізацію інфраструктури, скільки про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави. В умовах непрозорого розподілу повноважень і слабкого контролю за корпоративними процесами конкуренція за керівні позиції «Енергоатому» перетворюється на справжнє поле битви між політичними групами та економічними елітами.

Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

Рак не завжди починається як чітко локалізоване захворювання з очевидною пухлиною в окремому органі. За даними дослідників Cancer Research UK, у світі налічується понад 200 різновидів онкологічних хвороб, і значна частина з них на ранніх стадіях проявляється так званими загальними симптомами. Ці ознаки впливають на весь організм і часто сприймаються як наслідок перевтоми, стресу або сезонного нездужання, через що люди відкладають звернення до лікаря.

Фахівці зазначають, що одним із найпоширеніших ранніх сигналів є постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку чи сну. Вона може супроводжуватися зниженням працездатності, апатією та відчуттям виснаження без очевидних причин. Іншим тривожним симптомом вважають безпричинну втрату ваги, коли людина худне без змін у харчуванні чи рівні фізичної активності.

Експерти виокремлюють три загальні симптоми, які не варто ігнорувати.

Перший — дуже сильна нічна пітливість або незрозуміла лихоманка. Хоча підвищена температура та піт можуть супроводжувати інфекції чи гормональні зміни, насторожити має «проливний» піт, коли постіль стає мокрою, або тривала температура без очевидної причини. У таких випадках лікарська консультація є обов’язковою.

Другий — постійна втома та виснаження. Звичайна перевтома минає після відпочинку. Якщо ж людина відчуває хронічну слабкість, втрату енергії та не може відновитися навіть після сну, це може бути сигналом серйозніших порушень в організмі.

Третій — незрозуміла втрата ваги. Невеликі коливання маси тіла є нормою, однак різке схуднення без зміни харчування чи фізичної активності потребує медичного обстеження.

У Національній службі охорони здоров’я (NHS) закликають людей уважніше ставитися до власного самопочуття та «прислухатися до свого тіла». Важливо знати, що є нормальним саме для вас, і помічати будь-які нетипові зміни, які не минають з часом.

Медики підкреслюють: поява таких симптомів не означає, що у людини обов’язково рак. У більшості випадків причини можуть бути менш серйозними. Проте тільки обстеження у спеціаліста дозволяє виключити небезпеку та за потреби розпочати лікування на ранній стадії.

Головне правило — не ігнорувати тривожні сигнали організму. Своєчасне звернення до лікаря може відіграти вирішальну роль у збереженні здоров’я і життя.

У Львівській області правоохоронні органи затримали колишнього депутата, який організував масштабну схему уникнення мобілізації для військовозобов’язаних. За участь у цій незаконній діяльності громадяни мали сплачувати від 5500 доларів США. Діяльність зловмисника виявили та припинили спільно Служба безпеки України та Національна поліція.

За даними слідства, колишній депутат використовував свій вплив і зв’язки для створення мережі, що дозволяла ухилятися від призову, оформлюючи фіктивні документи або надаючи неправдиву інформацію про стан здоров’я. Такі дії ставили під загрозу державну безпеку та порушували закони про військову службу.

За матеріалами слідства, підозрюваний обіцяв вплинути на посадовців районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За гроші він гарантував зняття призовника з розшуку та «оновлення» військово-облікових документів.

Крім того, колишній посадовець запевняв, що може домовитися з членами військово-лікарської комісії для формального проходження ВЛК без подальшої мобілізації. Таким чином, військовозобов’язаний отримував можливість офіційно працевлаштуватися, оформити бронювання та уникнути призову до лав Сил оборони України.

Вартість повного пакета «послуг» становила 5500 доларів США. Правоохоронці затримали фігуранта під час отримання частини неправомірної вигоди — 153 тисячі гривень.

Колишньому депутату повідомили про підозру за частиною третьою статті 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Слідчі дії тривають. Правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до функціонування цієї корупційної схеми.

В Україні нещодавно викрили агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. За інформацією правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для маскування своїх дій вона використовувала роль журналістки та мала досвід роботи з медіаресурсами проросійської спрямованості.

За даними слідства, жінка намагалася зібрати конфіденційну інформацію про українські військові операції та структури розвідки. Вона активно контактувала з певними колами в Україні, щоб отримати доступ до закритих даних, а також використовувала професійні зв’язки, що створювали вигідний фасад легальної діяльності. Співробітники українських спецслужб відзначають, що така діяльність є частиною системної роботи білоруських спецслужб щодо збору розвідувальної інформації в Україні.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Спікер Державної думи Російської Федерації В’ячеслав Володін виступив із гучною заявою про нібито готовність російських парламентарів вимагати застосування так званої «зброї відплати» проти України вже найближчим часом. Його слова пролунали публічно в контексті обговорення подальшого перебігу війни, яку Москва офіційно продовжує називати «спеціальною військовою операцією».

За твердженням Володіна, значна частина депутатського корпусу наполягає на використанні «більш потужних засобів ураження» з метою досягнення військово-політичних цілей Кремля. Подібна риторика вкотре демонструє прагнення російської влади до ескалації конфлікту та посилення тиску, насамперед на цивільне населення України, що викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти.

Він заявив, що депутати нібито вимагають “жорсткішої відповіді” та використання “зброї відплати”, не уточнюючи, про які саме види озброєння йдеться.

Нові погрози Володін пов’язав із відмовою президента України Володимира Зеленського приїхати до Москви. За словами спікера Держдуми, через це на Україну “вже з наступного тижня” чекають “нові проблеми”.

Заяви російської влади пролунали на тлі прогнозів різкого похолодання в Україні. За оцінками синоптиків, у період з 1 по 3 лютого температура повітря в більшості регіонів може знизитися до –20…–27 градусів, а місцями — до –30 градусів.

Раніше повідомлялося, що 29 січня президент США Дональд Трамп звернувся до Володимира Путіна з проханням утриматися від ударів по Києву та інших українських містах протягом тижня.

Також напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що питання припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорювалося під час тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 23–24 січня.

Після цього в Кремлі повідомили, що Росія погодилася не завдавати ударів по українській енергетиці лише до 1 лютого.

В Україні впродовж найближчих тижнів розпочнеться практична реалізація рішення про підвищення заробітної плати педагогічних працівників. Розмір оплати праці вчителів зросте приблизно на 30%, що стане одним із найвідчутніших кроків держави на підтримку освітньої галузі за останні роки. Про це публічно заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи бюджетні пріоритети уряду.

За словами очільника МОН, політичне рішення щодо збільшення зарплат педагогам було ухвалене заздалегідь і передбачає старт нових нарахувань із 1 січня 2026 року. Такий підхід дає змогу органам управління освітою заздалегідь підготуватися до змін, а освітянам — розуміти чіткі фінансові перспективи на наступний рік.

Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

«Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.