Мурат Налчаджиоглу заперечив роман із Іриною Білик

Національне агентство з питань запобігання корупції за підсумками перевірки встановило ознаки можливого необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для таких висновків став комплексний моніторинг способу життя посадовця, який проводився протягом 2022–2023 років. Інформація про результати перевірки оприлюднена з посиланням на дані самого Агентства.

У процесі аналізу фінансових та майнових активів судді фахівці НАЗК з’ясували, що протягом відносно короткого періоду він став власником одразу трьох транспортних засобів. Особливу увагу привернули ціни, вказані у відповідних правочинах, адже вони істотно відрізнялися від ринкових. За даними перевірки, зазначена в договорах вартість автомобілів була занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у десятки й навіть сотні разів у порівнянні з реальною ціною таких транспортних засобів на вторинному ринку.

Йдеться про такі автомобілі:

MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.

Надішліть, будь ласка, повний вихідний текст, і я підготую нову унікальну розширену версію з заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.“Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Листопад 2025 року став справжнім проривом для українського ринку нових легкових автомобілів. За даними асоціації «Укравтопром», протягом місяця було зареєстровано близько 8,3 тисячі нових авто, що на 58% перевищує показники аналогічного періоду минулого року та на 6% більше, ніж у жовтні. Такі цифри свідчать про стабільне відновлення ринку та підвищену активність покупців, яка спостерігається після кількох місяців помірного зростання.

Аналітики зазначають кілька ключових факторів, які сприяли цьому підйому. Перш за все, поступове зростання купівельної спроможності українців дозволяє частині населення інвестувати у нові транспортні засоби, замінюючи старі авто на сучасні моделі. Другим фактором стало розширення присутності китайських брендів, які пропонують доступні автомобілі з привабливим набором опцій. Крім того, активізація корпоративних закупівель у сфері логістики та сервісного транспорту суттєво підвищила загальний обсяг реєстрацій.

У трійку лідерів також увійшли Toyota та Volkswagen, але відрив від BYD був відчутним. Далі ринок розподілився між Renault, Skoda, Zeekr, Hyundai, Honda, а також преміальними BMW та Audi. Найпопулярнішою моделлю місяця став Renault Duster, який вже кілька років утримує позиції фаворита українських водіїв завдяки доступності, економічності та попиту серед військових і волонтерських підрозділів.

Від початку року українці придбали загалом 68,9 тисячі нових легковиків, що на 7,5% більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Ринок демонструє тенденцію до подальшого росту, передусім завдяки збільшенню пропозиції електромобілів та гібридів, які активно завойовують свою частку.

Аналітики очікують, що грудень може стати ще одним піковим місяцем року, оскільки частина автодилерів традиційно пропонує знижки наприкінці року, а корпоративні клієнти закривають бюджети.

Керівниця управління організації роботи Східного міжрегіонального управління ДПС з роботи з великими платниками податків Оксана Куликовська у 2024 році придбала автомобіль Suzuki SX4 2013 року випуску за 154,74 тис. грн у фізичної особи Анастасії Добриднік. Аналіз ринку вживаних автомобілів на основі даних AUTO.RIA, RST.ua, Reono.ua та Automoto.ua показав, що реальна вартість таких авто на кінець 2024 року коливалася від 262 до 498 тис. грн. Тобто придбання відбулося майже на третину, а іноді і вдвічі дешевше від середньоринкової ціни, що викликає низку питань щодо законності угоди та прозорості фінансових операцій.

Експерти з ринку вживаних автомобілів зазначають, що така значна різниця у ціні може свідчити про непрозору домовленість або можливе порушення антикорупційного законодавства. На думку фахівців, придбання державними посадовцями автотранспорту за цінами, які суттєво нижчі від ринкових, може бути ознакою конфлікту інтересів або використання службового становища для отримання особистої вигоди.

Офіційний дохід Куликовської за 2024 рік становив 621,6 тис. грн зарплати. Водночас вона задекларувала 10 тис. доларів та 323 тис. гривень готівкою, а також 38 тис. грн на банківському рахунку.

У власності посадовиці є квартира площею 55,5 м² у Дніпрі, придбана ще у 2003 році за 17 тис. грн, а також 40% в іншій квартирі площею 52,7 м², спільно з трьома особами, успадкованій з радянських часів. Членів сім’ї Куликовська у декларації не вказала, що дозволяє не декларувати їхні доходи та майно.

На будівництві водопровідної інфраструктури у Миколаївській та Дніпропетровській областях правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, у якій зійшлися інтереси державних посадовців та афілійованих підрядних компаній. За матеріалами слідства, керівники будівельних фірм системно фальсифікували технічну та фінансову документацію, а представники центральних органів влади та місцевих адміністрацій забезпечували їй безперешкодне погодження і подальше фінансування з бюджету.

Ключовим елементом злочинної схеми стала підробка актів виконаних робіт за формами КБ-2В та довідок КБ-3. Саме ці документи є основою для перерахування коштів підрядникам за нібито виконані роботи. За даними слідства, у них вносилися завищені обсяги будівництва, фіктивні види робіт та значно перебільшена вартість матеріалів. Фактично ж значна частина зазначених у актах робіт або виконувалася частково, або не здійснювалася взагалі.

До схеми були залучені посадовці структур, які за законом зобов’язані контролювати достовірність документації. Йдеться про представників Міністерства розвитку громад та територій під керівництвом міністра Олексія Кулеби; посадових осіб Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яким керує Сергій Сухомлин; службовців Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на чолі з Андрієм Донченком; а також посадовців Миколаївської ОВА, підпорядкованих голові області Віталію Кіму. Саме їх погодження та відсутність будь-яких зауважень дозволяли фіктивним актам проходити всі етапи контролю.

Підрядні компанії — зокрема ТОВ «Автомагістраль-Південь» і ТОВ «Шляховик-97» — систематично подавали на оплату підроблені акти, складені заднім числом. У документах містилися завідомо неправдиві дані: неіснуючі поставки матеріалів, завищені у рази обсяги робіт, відображення етапів, які ніколи не здійснювалися. Підписи технічного нагляду часто не збігалися з підписами реальних інженерів або виконувалися сторонніми особами.

Коли правоохоронці намагалися витребувати документацію через судові ухвали, окремі посадовці блокували такі запити або штучно затягували перевірки. Це створювало умови для безперешкодного виведення бюджетних коштів та подальшого знищення доказів.

У реальності значна частина робіт, зазначених у фіктивних актах, виконана не була. Проте саме ці документи ставали формальною підставою для перерахування мільйонних сум підрядникам — коштів, які мали йти на будівництво критичної інфраструктури, але натомість осідали у приватних руках.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють повний перелік учасників, суму завданих збитків та масштаби корупційної мережі, яка охопила одразу декілька регіонів та державних структур.