ІНСАЙДИ:

Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

За інформацією наших джерел, у кулуарах Ніжинської міської ради паніка після останньої ревізії Держаудитслужби (ДАСУ), яка виявила значні фінансові розтрати бюджетних коштів та міжнародної допомоги. Як повідомляє джерело, мер Ніжина Олександр Кодола причетний до розкрадання допомоги міжнародних партнерів та активно намагається зам’яти скандал. Водночас, за інформацією джерела, “справа вже в прокуратурі”. Нагадаємо, Ніжинська мерія активно […]

Київські школи планують продовжити очне навчання попри складну ситуацію в енергетиці

За інформацією джерел видання 360ua.news, навчальний процес в столичних школах буде продовжено, незважаючи на важкий стан в енергетиці. Зокрема, за інформацією джерела, сьогодні департамент освіти КМДА має прийняти рішення щодо продовження навчального процесу в Києві з 2 лютого. Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс […]

Україна просуватиме ідею термінового повітряного перемир’я для захисту енергетики на перемовинах з РФ

На майбутніх переговорах українська сторона знову наполягатиме на запровадженні термінового повітряного перемир’я як першочергового кроку для захисту енергетичної системи країни. Про це повідомляють джерела, обізнані з позицією Києва. За їхніми словами, Кирило Буданов планує акцентувати увагу на необхідності негайного припинення ракетних та дронових ударів по енергетичній інфраструктурі. В українській делегації вважають, що без такого рішення […]

МВФ вимагає від України перезавантаження фіскальних органів

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

Не пропустіть

35 мільйонів на відновлення будинку в Ізмаїлі: ремонт після атаки дронів без конкуренції на тендері

Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради в Одеській області уклало контракт на відновлення двоповерхового житлового будинку, пошкодженого внаслідок атаки дронами-камікадзе. Вартість робіт становить 35,85 млн гривень, а завершення реконструкції заплановане до грудня 2028 року. Об’єкт розташований за адресою вулиця Топольна, 2 і включає вісім квартир, які зазнали значних руйнувань під час обстрілу.

Підрядником за результатами тендерної процедури стало приватне підприємство «Роднік». Водночас закупівля відбулася за відсутності реальної конкуренції — на торги фактично вийшов лише один учасник, що автоматично забезпечило йому перемогу. Такий формат проведення тендеру вже викликав увагу громадськості, адже йдеться про суттєві бюджетні кошти та довгостроковий проєкт відновлення.

Якщо розділити загальну вартість робіт на кількість квартир, середня ціна відновлення однієї становитиме близько 104 тисяч доларів. Це рівень, за який на ринку нерухомості можна придбати повноцінну трикімнатну квартиру в центральній частині Києва поблизу станцій метро.

Проєктну документацію для об’єкта виготовило приватне підприємство «Єленсан», а позитивний експертний звіт надала державна проєктно-дослідна установа у сфері реконструкції.

Аналіз кошторису показує суттєві завищення вартості будівельних матеріалів. Зокрема, шпаклівку типу «Сатенгіпс» у документах врахували по 23 гривні за кілограм, тоді як на регіональному ринку аналогічна продукція продається майже вдвічі дешевше. Полівінілацетатну дисперсію заклали по 372 гривні за кілограм, хоча роздрібні ціни в Одесі коливаються в межах 146–148 гривень. Повнотілу керамічну цеглу врахували по 15 гривень за штуку, попри те що ринкова ціна становить близько 10 гривень.

Найбільш показовою є позиція з кондиціонерами. У кошторисі їхня вартість становить 75 600 гривень за одиницю, тоді як офіційні продавці та великі торговельні майданчики пропонують аналогічні моделі за ціною від 28 до 33 тисяч гривень. За попередніми оцінками, лише на матеріалах потенційна переплата перевищує два мільйони гривень.

Участь у тендері фактично була закритою для сторонніх компаній. Замовник висунув вимогу надати щонайменше три аналогічні договори саме з ремонту багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок збройної агресії, причому з повним переліком конкретних робіт — від улаштування залізобетонних поясів до електромонтажу та покрівлі. Такі умови значно звузили коло потенційних учасників.

ПП «Роднік» надало чотири договори, укладені раніше з тим самим Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради. Йдеться про ремонти будинків на кількох вулицях міста, що фактично підтверджує сталу співпрацю між замовником і підрядником.

Частину техніки для виконання робіт компанія планує залучати у товариства, власницею якого є дружина голови Ізмаїльської районної державної адміністрації. Таким чином, у проєкті з’являється ще один рівень потенційного конфлікту інтересів.

Управління ЖКГ міськради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. Керівником і власником ПП «Роднік» є Ігор Дехтярьов — депутат міської ради від партії «Слуга народу» та багаторічний соратник мера. Їх пов’язують спільні проєкти ще з початку 2000-х років, зокрема у сфері місцевого спорту та громадських організацій. Обоє мають політичне минуле, пов’язане з Партією регіонів.

З 2016 року підприємство «Роднік» отримало державних замовлень майже на 900 мільйонів гривень, причому найбільша частка контрактів припадає саме на нинішнього замовника — Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради.

Історія з відновленням будинку в Ізмаїлі демонструє, як під прикриттям відбудови після обстрілів формується замкнене коло підрядників, завищених кошторисів і відсутності реальної конкуренції. У підсумку платником за «золотий ремонт» стає місцева громада.

Непомітні сигнали організму: які загальні симптоми можуть свідчити про онкологічні захворювання

Рак не завжди починається як чітко локалізоване захворювання з очевидною пухлиною в окремому органі. За даними дослідників Cancer Research UK, у світі налічується понад 200 різновидів онкологічних хвороб, і значна частина з них на ранніх стадіях проявляється так званими загальними симптомами. Ці ознаки впливають на весь організм і часто сприймаються як наслідок перевтоми, стресу або сезонного нездужання, через що люди відкладають звернення до лікаря.

Фахівці зазначають, що одним із найпоширеніших ранніх сигналів є постійна втома, яка не минає навіть після відпочинку чи сну. Вона може супроводжуватися зниженням працездатності, апатією та відчуттям виснаження без очевидних причин. Іншим тривожним симптомом вважають безпричинну втрату ваги, коли людина худне без змін у харчуванні чи рівні фізичної активності.

Експерти виокремлюють три загальні симптоми, які не варто ігнорувати.

Перший — дуже сильна нічна пітливість або незрозуміла лихоманка. Хоча підвищена температура та піт можуть супроводжувати інфекції чи гормональні зміни, насторожити має «проливний» піт, коли постіль стає мокрою, або тривала температура без очевидної причини. У таких випадках лікарська консультація є обов’язковою.

Другий — постійна втома та виснаження. Звичайна перевтома минає після відпочинку. Якщо ж людина відчуває хронічну слабкість, втрату енергії та не може відновитися навіть після сну, це може бути сигналом серйозніших порушень в організмі.

Третій — незрозуміла втрата ваги. Невеликі коливання маси тіла є нормою, однак різке схуднення без зміни харчування чи фізичної активності потребує медичного обстеження.

У Національній службі охорони здоров’я (NHS) закликають людей уважніше ставитися до власного самопочуття та «прислухатися до свого тіла». Важливо знати, що є нормальним саме для вас, і помічати будь-які нетипові зміни, які не минають з часом.

Медики підкреслюють: поява таких симптомів не означає, що у людини обов’язково рак. У більшості випадків причини можуть бути менш серйозними. Проте тільки обстеження у спеціаліста дозволяє виключити небезпеку та за потреби розпочати лікування на ранній стадії.

Головне правило — не ігнорувати тривожні сигнали організму. Своєчасне звернення до лікаря може відіграти вирішальну роль у збереженні здоров’я і життя.

Системна корупція у силових структурах під час війни

Корупційні схеми у силовому блоці під час повномасштабного вторгнення набувають все більш організованого та системного характеру, виходячи далеко за межі поодиноких випадків зловживань. У деяких ситуаціях бойові підрозділи стають формальним прикриттям для багатомільйонних фінансових операцій, які виправдовуються необхідністю «термінового забезпечення фронту». Особливо показовим є приклад Департаменту поліції особливого призначення — Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Цей підрозділ на папері виконує бойові завдання, але на практиці його ресурси та структура часто використовуються для легалізації великих грошових потоків.

Важливо зазначити, що такі прояви корупції не обмежуються лише окремими випадками або персоналіями. Їхня повторюваність і системність свідчать про наявність усталених механізмів, які дозволяють легалізувати надходження та розподіл коштів без належного контролю. Розкриття подібних схем потребує як прозорих внутрішніх аудитів, так і активної взаємодії з громадськими структурами та журналістськими розслідуваннями. Без цього ризик зловживань у майбутньому лише зростатиме, що ставить під загрозу ефективність державних інституцій у воєнний час.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

ТЕЦ-6 на Троєщині: наслідки обстрілу та критична ситуація з теплопостачанням

Після нічного обстрілу Києва зупинила роботу ТЕЦ-6, яка забезпечує теплом весь житловий масив Троєщина. Внаслідок цього район залишився без централізованого теплопостачання. На даний момент станція не подає теплоносій, а технічної можливості швидко перепідключити Троєщину до інших джерел тепла немає.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов повідомив, що ситуація є надзвичайно складною. Мешканці залишилися без опалення та гарячої води, а детальні пояснення причин зупинки станції та перспектив її відновлення поки відсутні.

«На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

Корупція в податковій на Чернігівщині: правоохоронці викрили схему регулярних хабарів

У Чернігівській області правоохоронні органи задокументували діяльність корупційної схеми, пов’язаної з систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовими особами податкової служби. У межах досудового розслідування про підозру офіційно повідомлено двом керівникам структурних підрозділів, які, за версією слідства, були ключовими фігурантами незаконних оборудок.

За попередніми даними, посадовці налагодили механізм отримання хабарів від підприємців за «лояльне» ставлення під час перевірок, невиявлення порушень податкового законодавства або штучне заниження сум фінансових санкцій. Йдеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану систему, яка функціонувала протягом тривалого часу та приносила стабільний незаконний дохід.

За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

Переговори в Абу-Дабі: Україна очікує позицію ключових європейських партнерів

У владних колах України триває внутрішня дискусія щодо подальшої стратегії переговорів про завершення війни. За інформацією джерела в Офісі президента, Кирило Буданов наполягає на можливості певних компромісів у переговорному треку, тоді як президент Зеленський займає жорсткішу позицію щодо територіального питання. За словами співрозмовника, президент вимагає суворого дотримання встановлених рамок і не допускає будь-яких відхилень, які […]

Кадрово-процесуальна криза у Харківській оборонній прокуратурі

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Рекомендації МВС щодо збереження тепла в оселях під час тривалих відключень

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило поради для громадян, які допоможуть зберегти тепло в домівках у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві підкреслюють, що навіть прості та доступні дії можуть суттєво зменшити втрати тепла, підвищити рівень безпеки й полегшити перебування в холодних умовах під час тривалих відключень.

У МВС радять мешканцям квартир і приватних будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій і тій, що найкраще утримує тепло. Двері до інших приміщень варто щільно зачиняти, а щілини за можливості закривати тканиною, рушниками або підручними матеріалами. Вікна рекомендують завішувати ковдрами чи шторами, щоб мінімізувати проникнення холодного повітря ззовні.

Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.

Контроль за бюджетними витратами для ЗСУ: ДБР посилює перевірки в умовах воєнного стану

Контроль за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення потреб Збройних Сил України, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Державного бюро розслідувань у період воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що системні перевірки та розслідування мають на меті не лише виявлення порушень, а й попередження зловживань, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.

За інформацією ДБР, особлива увага приділяється закупівлям озброєння, техніки, амуніції, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, що фінансуються з державного бюджету. Слідчі аналізують договори, фінансові документи та ланцюги постачання, аби встановити, чи відповідають витрачені кошти заявленим цілям і реальним потребам військових підрозділів.

За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

Кадрово-процесуальна криза у Харківській оборонній прокуратурі

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Зарплата керівника “Київтеплоенерго”: що задекларував В’ячеслав Бінд за 2024 рік

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.