“Ми не з Росії”: Володимир Дантес різко засудив батьків, які розмовляють з дітьми російською

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

12 жовтня в Україні та багатьох інших країнах світу випадає на кілька важливих урочистих дат, що становлять особливу значущість для різних професійних та соціальних груп. Цей день — чудова можливість для того, щоб привітати близьких, колег і однодумців, які мають відношення до певних галузей. Зокрема, у другу жовтневу неділю в Україні святкують одразу кілька професійних свят.

Окрім того, 12 жовтня в Україні відзначають неформальне свято — День економіста, який святкують студенти економічних спеціальностей, фахівці та професіонали цієї галузі. Це чудова можливість для того, щоб подякувати тим, хто працює над аналізом фінансів, стратегічним плануванням та розвитку бізнесу в країні.

За новим церковним календарем у храмах згадують мучеників Прова, Тараха й Адроніка та вшановують Єрусалимську ікону Божої Матері. Прихильники староцерковного обряду відзначають сьогодні пам’ять Феофана Милостивого і Кіріака Пустельника. Віряни традиційно звертаються у молитвах за зцілення хронічних хвороб, мир у родині та благополуччя.

Всесвітня організація охорони здоров’я встановила 12 жовтня Днем боротьби з артритом — нагадування про важливість профілактики та доступу до лікування хвороб суглобів. Також у світі відзначають історичні й культурні дати: День Колумба (у низці країн), День вільнодумства, День водоростей та Міжнародний день іспанської мови.

У народі 12 жовтня пам’ятають як час перших холодів — інколи навіть першого снігу. Давні прикмети закликають спостерігати за зорями опівночі: чим більше видно зірок, тим кращим обіцяють врожай наступного року. Ранковий туман традиційно віщує дощ, а погода цього дня нібито пророкує характер березня наступного року. Увечері люди виходили на зоряне небо — вважали, що це приносить удачу.

Народні повір’я застерігають уникати сварок, лихослів’я й заздрості: 12 жовтня вважається невдалим для конфліктів і з’ясовування стосунків — така поведінка нібито накликає на людину невдачі. Також рекомендується працювати в умілій і зосередженій манері — рукоділля, прибирання й утеплення осель були звичними справами на цю пору.

10 жовтня Київ став об'єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

За останні кілька років родичі двох високопосадовців Департаменту кіберполіції України, Олега Заворотнього та Андрія Шаронова, стали власниками елітної нерухомості, що викликає численні запитання щодо джерел коштів для таких значних витрат. Згідно з розслідуванням журналістів Bihus.Info, протягом періоду з 2020 по 2025 рік родичі посадовців придбали квартири в Києві на десятки мільйонів гривень, що стало об'єктом пильної уваги громадськості.

Особливо привертає увагу покупка трьох квартир у популярному житловому комплексі «Комфорт Таун», що належать родині Олега Заворотнього, заступника голови Кіберполіції, який обіймає цю посаду з 2019 року. За інформацією журналістів, ці квартири були придбані на ім'я матері та дружини Заворотнього, причому кожна з них оцінюється в приблизно 7,5 мільйона гривень. Це викликає питання щодо того, як особи, які не мають очевидних джерел для таких витрат, змогли здійснити покупки такої вартості.

Ще одним фігурантом розслідування став заступник голови Кіберполіції Андрій Шаронов, який обіймає посаду з 2022 року. У своїй першій декларації за 2022 рік він вказав заощадження, будинок, земельну ділянку та квартиру в Одесі. Проте наступної декларації ці активи зникли разом із дружиною, яка згодом опублікувала у соцмережах інтер’єри нової квартири в елітному комплексі «Marinist Residence» у Одесі. За кілька місяців до офіційного розлучення квартиру записали на батька дружини, чого за офіційними доходами батька придбати не можна було. Шаронов у коментарі заявив, що не брав участі у придбанні квартири.

Розслідування викликає питання щодо прозорості доходів та законності великих витрат родичів високопоставлених чиновників у правоохоронних органах України.

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

За другу половину 2024 року Ірина Калініна, дружина заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максима Калініна, задекларувала дохід у розмірі майже 6 мільйонів гривень. За інформацією журналістів «МедіаДоказу», значну частину цих коштів вона отримала завдяки здачі в оренду номерів у популярному готельному комплексі «Глухомань», що розташований неподалік Полтави. Проте виникає кілька запитань щодо цієї ситуації, адже сама Ірина Калініна не є власницею нерухомості в цьому комплексі і не займається його орендою.

«Глухомань» — це великий готельний комплекс, що знаходиться в селищі Нижні Млини, відомий своїм розташуванням серед лісів та мальовничих краєвидів. Комплекс включає в себе два готелі, кілька дерев'яних будиночків для відпочинку, а також аквапарк. Вартість проживання в ньому варіюється від 2000 до 3500 гривень за ніч, що дозволяє йому привертати чимало туристів і відпочивальників.

Ірина Калініна зареєструвала ФОП у травні 2024 року. До цього вона працювала головною спеціалісткою управління освіти Кіровоградської ОДА і отримувала соціальні виплати. Протягом семи місяців після реєстрації ФОП вона отримала 5,8 млн грн прибутку від готельної діяльності та надання послуг тимчасового розміщення. У документах вона не зазначена як власниця чи орендарка нерухомості комплексу.

Журналісти відзначають, що номер телефону, який Ірина вказала при реєстрації ФОП, збігається з контактними даними ТОВ «Ресторан Глухомань» та ТОВ «Готель Аквапарк Глухомань». Той самий номер використовувала ФОП Альона Руденко, дружина брата Владислава Руденка. У соціальних мережах є спільні фотографії відпочинку Ірини Калініної та Альони Руденко.

Максим Калінін у коментарі заявив, що його дружина займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки, тому він не бачить порушень. Раніше журналісти фіксували, що Калінін ігнорував запити щодо можливих корупційних схем, зокрема щодо зміни маршрутів громадського транспорту в Полтаві та підписання прямих договорів без тендерів. У відповіді пресслужби Полтавської ОВА він спростував усі звинувачення колишньої керівниці управління інфраструктури Тетяни Костенко, зазначивши, що організація пасажирських перевезень належить виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не посадовцям ОВА, та що всі процедури закупівель відбувалися відповідно до законодавства.