ІНСАЙДИ:

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

Наші джерела у силових структурах розповідають, що питання обмеження доступу до інформації про самовільне залишення частини та місця служби (СЗЧ) виникло ще влітку. У Генеральному штабі, за словами співрозмовників, вважали, що публічність цих даних провокує хвилю дезінформації, посилює напруження серед військових та створює викривлену картину для суспільства й міжнародних партнерів. Тому у відомстві пропонували максимально […]

Микита Батюк: від мажора до альфонса – портрет свояка Миколи Тищенка

У контексті згаданого тексту видається доречним заголовок: “Таємниця Микити Батюка: хто він насправді?”

Дивовижний світ шоу-бізнесу та політики не рідко приховує в собі інтриги та таємниці, які, на перший погляд, можуть залишатися невидимими для загального глобального споглядання. Однак, велика увага прикута до особистості Микити Батюка, чоловіка, який, здається, витримується у підземеллях таємничих образів, не втрачаючи своєї індивідуальності.

Формулювання “чоловік найкращої подруги дружини депутата Тищенка” створює враження, ніби ця особа, хоч і з’являється відтінком у житті багатої та впливової родини, залишається непомітною та неіменованою. Чи не цікаво, чому цей чоловік, з яким пов’язана велика частина життя родини Тищенка, лишається таким загадковим інкогніто для широкої громадськості?

Початок розслідування почався з того, що відомості про Микиту Батюка з’явилися у публічному просторі завдяки посту в популярному каналі у Telegram. За ствердженнями цього поста, Микита Батюк, будучи кумом Миколи Тищенка, відігравав неабияку роль у забезпеченні себе імунітетом від мобілізації та свободою переміщення навколо світу, в той час коли його батьківщина переживала складні часи війни. Ця ситуація викликала багато запитань та сумнівів у громадськості, особливо в умовах загострення конфлікту на сході країни.

Однак, далі виявилося, що Микита Батюк, здавалося б, провідний герой цієї історії, навіть залишається майже анонімним, не з’являючись на публіці під своїм ім’ям чи прізвищем. Супроводжуючи свою дружину, Алісу Хомер, він активно займається соціальними мережами, демонструючи свій життєвий стиль, але залишаючись практично невидимим на загальному фоні гучних подій, пов’язаних з родиною Тищенка.

Таким чином, особа Микити Батюка стає предметом пильної уваги для розуміння та розгадування, а його таємничий статус лише підсилює загадковість його образу.

Залишити життєві суперечності в боку і поглянути на суть справи — ось мета нашого дослідження. У світі, де кожен крок ретельно стежиться та аналізується, розглядаємо образи та поступки осіб, що вибирають життя в епоху загострених конфліктів та соціальних нерівностей.

Алла Барановська та Микола Тищенко — імена, які зазвичай асоціюються з грандіозними проектами, суспільно значимими заходами та благодійною діяльністю. Проте, за ширмою блискучих заходів та благородних ініціатив ховаються тіні сумнівних фінансових маніпуляцій та моральних контрастів.

Сестри Алла Барановська та Аліса Гомер, які відомі своєю активною участю у благодійних акціях та елітному світі розваг, розмахують гаслами про життя на повну котушку, не зважаючи на складні реалії війни в Україні. Їхні фінансові можливості та статус укладаються у величезний контраст зі стражданням та потребами тих, хто зазнає наслідки війни.

Однак, поглянувши глибше, ми виявили одну з головних постатей у цьому пазлі — Микиту Батюка. Його розкішний спосіб життя, який здавалося б надто розкішний для світу, де триває війна, стає більш зрозумілим, коли розглядаєш його сімейне походження. Володимир Миколайович Батюк, батько Микити, є видатною постаттю у промисловому житті так званої “ДНР”. Це пояснює розкішне життя сина та його здатність допомагати родичам у складних часах.

Таким чином, сцена на якій грають герої цієї історії, виявляється багатошаровою та неоднозначною, а їхні вчинки — не тільки віддзеркаленням їхньої індивідуальності, а й свідомим вибором у мережі складних взаємозв’язків суспільства та особистих інтересів.

Виявляється, що Микола Тищенко, відомий своєю активною громадянською позицією та публічними виступами на підтримку України, знаходиться у дещо суперечливій ситуації. З одного боку, його звинувачують у прийнятті “кривавих” грошей, що порушує його образ як патріота, а з іншого боку, він продовжує демонструвати свою лояльність країні.

Цікаве та важливе питання виникає: яким чином син Миколи Тищенка, який є сином відомого зрадника України, може уникнути служби в армії? Чи існує спеціальна процедура або автоматичне звільнення для нього? Було б корисно почути коментарі самого Тищенка на цей рахунок, адже він спілкується зі своїм сином уже протягом восьми років.

Ця ситуація відкриває ряд складних питань про моральність, патріотизм та відповідальність перед країною. На перший погляд, здається, що відносини між батьком і сином можуть бути сильними, але чи може це виправдати обставини, що стосуються обох осіб у контексті військової служби та публічної діяльності?

У висновках можна зазначити наступне:

• Стаття викликає серйозні питання щодо моральних та етичних аспектів поведінки відомих осіб, зокрема Миколи Тищенка, який, з одного боку, демонструє лояльність Україні, а з іншого — може мати зв’язки з особами, чиї дії викликають сумніви щодо підтримки суверенітету та безпеки країни.

• Питання про те, яким чином син Миколи Тищенка може уникнути служби в армії, виходить далеко за межі особистої сфери, адже воєнний обов’язок є важливою складовою громадянської відповідальності.

• Ця ситуація свідчить про потребу в більш прозорих та чітких правилах щодо військової служби та конфлікту інтересів для осіб, які займають впливові посади чи мають значний вплив у громадському житті.

Не пропустіть

Вищий антикорупційний суд підтвердив провину колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

Рекордні закупівлі та великі сумніви: мільярдний контракт у “Прозорро” опинився під прицілом уваги

У системі публічних закупівель «Прозорро» знову зафіксовано ситуацію, яка викликає серйозні запитання щодо прозорості використання бюджетних коштів. За тиждень було оприлюднено понад 72 тисячі закупівель на загальну суму майже 19 мільярдів гривень, однак особливу увагу привернула одна угода. Йдеться про 1,6 мільярда гривень, які Служба відновлення у Миколаївській області спрямувала компанії «Ростдорстрой» за процедурою, що виглядає щонайменше нетипово для такого обсягу фінансування.

Формально предмет закупівлі визначено як «експлуатаційне утримання автомобільних доріг». У законодавстві цим терміном зазвичай позначають поточні та локальні роботи: прибирання узбіч, ямковий ремонт, розчищення снігу, встановлення дорожніх знаків або ліквідацію незначних пошкоджень покриття. Такі послуги, як правило, не передбачають масштабних витрат і реалізуються через відносно прості та конкурентні процедури.

За умовами тендеру, замість точкового ремонту підрядник має виконати фрезерування старого покриття та укладання нового шару асфальту. Такий обсяг традиційно визначають як середній або капітальний ремонт, але аж ніяк не підтримання експлуатаційного стану. Попередні розрахунки показують: заявлені обсяги дозволяють оновити близько 30 кілометрів дороги — фактично окремий дорожній проєкт, лише схований у технічній категорії, яка не передбачає конкуренції.

І це вже не перший випадок. У вересні Служба відновлення замовляла «Ростдорстрою» аналогічні роботи — також під вивіскою «експлуатаційного утримання». Тоді Державна аудиторська служба зацікавилася визначеннями і вимагала пояснень: чому капітальні ремонти маскуються під підтримувальні?

Відповідь чиновників стала ілюстрацією того, наскільки легко державні норми можна перетлумачити, якщо є така потреба. Фрезерування? Це, виявляється, «аварійне виправлення профілю». Укладання нового шару? «Захід з недопущення погіршення стану». Заміна значних ділянок дорожнього одягу? «Тимчасові роботи, що не змінюють конструктив».

І найголовніше — ДАСУ цю логіку прийняла. Відтак подальші закупівлі за цією схемою не просто стали можливими — вони отримали своєрідну індульгенцію. Уже в жовтні замовник повторив закупівлю, і цього разу ціни навіть зросли приблизно на 3%, що виглядає особливо контрастно на тлі загальних бюджетних обмежень.

Таким чином в Україні сформувався новий різновид «експлуатаційного утримання» — коли під виглядом негайних робіт державні замовники проводять масштабне асфальтування без повноцінних торгів і необхідного контролю. Це не лише підміняє зміст законодавства, а й створює окремий клас дорожніх контрактів, що фактично виведені з-під конкуренції.

Джонні Депп готує першу англомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”

Джонні Депп оголосив про запуск амбітного кінопроєкту — повнометражної англомовної адаптації роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”, в якій він також виконає одну з головних ролей. Незважаючи на численні спроби відомих режисерів, таких як Роман Поланський, Федеріко Фелліні, Террі Гілліам та Баз Лурман, раніше повного англомовного втілення твору на екрані не було. Цей проєкт стане першим, який представить класичний сюжет світовій аудиторії у форматі великого кіно англійською мовою.

Студія IN.2 Film веде роботу над проєктом разом з виконавчими продюсерками Світланою Мігуновою-Далі та Грейс Ло, проте поки не розкриті деталі щодо режисера та повного акторського складу. Попередньо зйомки заплановані на кінець 2026 року, а виробники обіцяють зберегти атмосферу та дух оригінального роману, одночасно адаптуючи його для сучасного кіноглядача.

Цікаво, що співпродюсерки вже тривалий час судяться з Михайлом Локшиним, який у 2024 році випустив російськомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”. Локшин звинувачує Далі та Ло у блокуванні показів його фільму в США, посилаючись на їхні права на англомовну адаптацію.

Ім’я Булгакова в Україні викликає суперечки. Письменнику закидають антиукраїнські погляди та критикують його ставлення до української незалежності. Після початку російської агресії у 2014 році активісти неодноразово вимагали закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Міністр культури Олександр Ткаченко у 2022 році захищав музей, зазначивши, що Булгаков – уродженець Києва, а окремі сумнівні репліки належать персонажам.

Джонні Депп давно висловлював підтримку Україні: ще з 2014 року він підтримував Революцію Гідності, виступав за звільнення Олега Сенцова та відкрито висловлював солідарність після 2022 року.

Майбутня екранізація “Майстра і Маргарити” може стати не лише культурною подією, але й предметом дискусій через історичні суперечки щодо автора в Україні та складну репутацію минулих екранізацій.

Посилення податкового контролю: онлайн-перекази під пильним наглядом держави

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Публічна реакція без звинувачень: перша дружина Андрія Федінчика прокоментувала інтерв’ю Наталки Денисенко

Перша дружина актора Андрія Федінчика Вікторія вирішила відкрито відреагувати на нещодавнє інтерв’ю акторки Наталки Денисенко, у якому йшлося про обставини розлучення. Свою позицію вона виклала в емоційному дописі в Instagram, підкресливши, що не має наміру розпалювати конфлікт чи повертатися до давніх образ, але водночас вважає за потрібне озвучити власне бачення ситуації.

Вікторія наголосила, що не звинувачує колишнього чоловіка і не перекладає відповідальність за події минулого. За її словами, усі особисті питання між нею та Андрієм Федінчиком були врегульовані ще давно, а після розлучення їм вдалося зберегти нормальне спілкування та дружні стосунки. Саме тому вона не вважає за доцільне публічно переглядати або переоцінювати їхні рішення заднім числом.

«Найбільшою його карою було прожити стільки років з Денисенко. Ця пані вже вдруге гучно заявляє, що не мала стосунків з одруженим чоловіком, бо треба підтримувати свій образ “просвітленої” людини. Проте факти говорять інше… Соромно за неї, вибачте», — написала Вікторія.

Також вона додала, що вирішила публічно заступитися за Федінчика, підкресливши, що у стосунках із ним не стикалася з жорстокою поведінкою:

«Скажу з власного досвіду, що за 5 років стосунків він ніколи не був жорстоким і не вдавався до образ. Саме тому на його захист зараз стали люди навіть з найближчого оточення самої Денисенко».

Сторіз Вікторії швидко привернули увагу користувачів соцмереж.

Андрій Федінчик і Вікторія були разом п’ять років. Після розриву актор одружився з Наталкою Денисенко, з якою прожив у шлюбі вісім років. У пари є син Андрій. У 2024 році подружжя офіційно оформило розлучення.

Перешкоди на шляху до виборів та виклики для демократичного процесу

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

Омега-3: міф чи справжня користь для серця та мозку

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

Джамала про відновлення після пологів: шлях до балансу без радикальних методів

Українська співачка та продюсерка національного відбору на «Євробачення-2026» Джамала привернула увагу прихильників помітними змінами у зовнішності після народження третьої дитини. У травні минулого року артистка стала багатодітною мамою, а вже згодом з’явилася на публіці у чудовій формі, що викликало хвилю запитань і зацікавлення щодо її підходу до відновлення.

В одному з інтерв’ю Джамала наголосила, що не вдавалася до жодних медикаментів, ін’єкцій чи «швидких» способів схуднення. За її словами, основу результату склали регулярна фізична активність, зокрема заняття спортом і пілатесом, а також уважне ставлення до щоденного раціону. Співачка підкреслила, що діяла поступово, прислухаючись до власного самопочуття та потреб організму після пологів.

Артистка додала, що після перших двох пологів вона також поступово повертала свою допологову форму, однак після народження третьої дитини процес зайняв трохи більше часу. Джамала запевняє, що регулярні тренування та збалансоване харчування дозволяють їй підтримувати вагу та фізичну форму.

Співачка зазначає, що її шлях до відновлення форми — природний і безпечний, і він включає поєднання фізичної активності та уважного ставлення до раціону.

Косметологічна помилка: історія Олени Лавренюк як застереження для клієнтів індустрії краси

Українська акторка Олена Лавренюк розповіла про болісний досвід, який став наслідком невдалої косметологічної процедури та сумнівних рекомендацій спеціалістів. За її словами, бажання позбутися ластовиння на обличчі обернулося серйозними проблемами зі шкірою. Після втручання на обличчі акторки з’явилися десятки ушкоджень, що вимагали тривалого відновлення та стали сильним емоційним потрясінням.

Як зазначає Лавренюк, рішення про процедуру було ухвалене під впливом порад косметолога, яка переконувала в необхідності такого втручання задля профілактики можливих ускладнень у майбутньому. Саму маніпуляцію проводив чоловік косметологині, який також запевняв у безпечності та ефективності методу. Однак результат виявився протилежним очікуванням — замість рівного тону шкіри акторка отримала численні пошкодження, що потребували медичного нагляду.

“Це був страшний період у моєму житті. Він лазером точково прибирав ластовиння, і на моєму обличчі понад 60 опіків було, різних фігур”, — розповіла Олена в інтерв’ю Аліні Доротюк.

Невдовзі акторка звернулася до лікарів. Їй пояснили, що опіки потребують часу для загоєння, а також дали рекомендації щодо догляду та уникання сонячного проміння. Лавренюк змушена була приховувати пошкодження обличчя товстим шаром гриму та значно обмежити соціальні контакти.

Лише через два роки шкіра акторки відновилася, і вона змогла повернутися до нормального життя. Хоча Олена не подавала до суду на косметолога, вона зазначила, що у разі залишення опіків планувала б відстоювати свої права у правовому полі.

Ця історія стала попередженням для всіх, хто планує косметологічні процедури: важливо обирати професіоналів та бути обережними з радикальними втручаннями, особливо якщо мова йде про обличчя.

Сімейна підготовка до Нового року: як Надя Дорофєєва створювала святкову атмосферу вдома

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.