На Буковині з могил захисників викрадають лампадки й квіти

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська порушила тему, що викликала широкий резонанс: необхідність повного блокування месенджера Telegram на території України. У своїй розмові з журналістами вона наголосила, що ця платформа стала одним із головних каналів проникнення російськомовного та відверто ворожого контенту, який особливо активно впливає на українських підлітків. На переконання омбудсменки, мова йде не просто про шкідливі інформаційні потоки, а про загрозу для довгострокового культурного та мовного розвитку держави.

Івановська підкреслила, що Telegram нині є середовищем, де російська дезінформаційна інфраструктура працює найефективніше: через канали, чати та псевдомедійні майданчики поширюються меседжі, які формують ворожі наративи, підважують українську ідентичність та маніпулюють громадською думкою. На її думку, без радикальних кроків Україна не зможе ефективно протистояти цьому впливу, адже традиційні методи регулювання в інформаційній сфері часто виявляються недостатніми.

«Це необхідно зробити, як мені видається. Якщо ми думаємо про завтра, якщо ми думаємо про Україну українську… тут України не буде, якщо ми не почнемо послідовно перекривати канали поширення ворожих наративів і пропаганди», — наголосила вона.

Попри заклики до блокування, настрої суспільства не такі однозначні. Згідно з дослідженням Internews, у 2024 році 72% українців використовували Telegram для читання новин, що робить месенджер одним із ключових каналів інформування.

Разом із тим минулорічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що лише 9% українців підтримують повну заборону Telegram. Натомість близько 54% виступають за часткові обмеження, зокрема блокування окремих каналів, а не всієї платформи.

Дискусії щодо можливості блокування Telegram тривають і на державному рівні. Головне управління розвідки Міноборони України раніше заявляло, що месенджер становить ризики для національної безпеки, тому необхідно шукати рішення, яке б мінімізувало потенційні загрози.

Поки що остаточних рішень немає, однак заява мовної омбудсменки може посилити дискусію навколо майбутнього Telegram в Україні.

В Україні встановлено низку чітких норм, які визначають, хто зі студентів може отримати відстрочку від мобілізації. Система побудована таким чином, щоб забезпечити можливість продовжувати навчання тим, хто справді перебуває у процесі здобуття освіти, водночас запобігаючи зловживанням і спробам використати статус студента виключно для уникнення служби.

Відстрочка надається лише тим, хто навчається за денною або дуальною формою у закладах вищої та фахової передвищої освіти, а також у професійних училищах. Підставою є чинний контракт або наказ про зарахування, а також підтвердження успішного проходження навчального процесу без тривалих академічних заборгованостей. Студенти, які навчаються дистанційно або за заочною формою, права на таку відстрочку не мають, за винятком окремих випадків, передбачених законодавством.

Відстрочка може бути надана студентам, які навчаються на денній або дуальній формі, здобувають наступний рівень освіти та не отримують другу освіту того ж рівня. Важливо, щоб інформація про їхнє навчання була внесена до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Студенти, які проходять підготовку за військовими або оборонними спеціальностями, права на відстрочку не мають.

Міноборони раніше повідомляло, що відстрочка студентам надається на шість місяців з можливістю автоматичного продовження, якщо документи внесені коректно. Науково-педагогічні працівники мають 12-місячну відстрочку.

Професійно-технічні, фахові передвищі та вищі навчальні заклади надають студентам відстрочку на термін навчального семестру, але не більше шести місяців. Інтерни та докторанти також підпадають під ці правила.

Втім, у деяких випадках студент може втратити право на відстрочку та бути мобілізованим. Це можливо у разі переходу на заочну або вечірню форму, відрахування чи академічної відпустки, здобуття другої освіти того ж рівня або відсутності даних про навчання в ЄДЕБО. Якщо навчальний заклад не вніс інформацію до реєстру або допустив помилку, студент вважається таким, що не навчається.

Аспіранти також можуть отримати відстрочку, але лише за умови навчання на денній формі, наявності цивільної спеціальності та коректного внесення інформації до відповідних реєстрів. Після завершення навчання, захисту дисертації або відрахування право на відстрочку зникає.

Юристи закликають студентів уважно стежити за своїм статусом у реєстрах, своєчасно подбати про оформлення документів та контролювати, чи внесено інформацію про навчання навчальним закладом до ЄДЕБО.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

Начальник Уманського районного управління поліції Черкаської області Олександр Гнєдов опинився в центрі уваги після оприлюднення даних його майнової декларації, де вартість придбаної елітної нерухомості вказана у рази нижчою за реальну. Згідно з документами, полковник став власником двокімнатної квартири площею 61 квадратний метр у престижному житловому комплексі «Греків Ліс» 25 квітня 2023 року, зазначивши суму придбання лише 200 тисяч гривень. Така цифра викликала численні запитання, адже вона не відповідає навіть мінімальному рівню ринкових цін на аналогічне житло.

На момент укладення угоди реальна вартість квартири в цьому комплексі становила близько двох мільйонів гривень. Це десятикратна різниця між задекларованою та ринковою ціною, що може свідчити про намагання приховати реальний обсяг витрат або джерело коштів. У листопаді 2025 року ситуація виглядає ще контрастніше: схожі за площею та плануванням квартири в «Грековому Лісі» оцінюються приблизно у 71 тисячу доларів, що підтверджує стабільно високу ціну на нерухомість у цьому комплексі та робить задекларовану суму ще більш нелогічною.

Крім того, Гнєдов зазначив у декларації придбання нежитлового приміщення площею 1,7 кв. м вартістю близько 7 тисяч гривень. Втім, таких приміщень у ЖК немає, тому це може бути помилкою в декларації.

Сам Гнєдов зареєстрований у Чорноморську, але фактично проживає в Умані, де очолює районне управління поліції. Його дружина Олена Павлівна та доньки Владислава і Милана також зареєстровані у Чорноморську.

Офіцер поліції задекларував річний дохід у 696 тисяч гривень та близько 26 тисяч гривень субсидій і соціальних виплат. Разом із тим, він тримає готівкою 600 тисяч гривень та 10 тисяч доларів, а його дружина — ще 367 тисяч гривень. Загалом родина має понад 1,4 мільйона гривень готівкою в еквіваленті.

Майно родини розташоване у трьох регіонах України. Дві квартири та земельна ділянка залишилися на окупованій території Донецької області (смт Новий Світ та село Мар’янівка). Ще одна квартира площею 78 кв. м у Чорноморську належить дружині. Єдиний автомобіль у родині — Toyota Corolla 2019 року — зареєстрований на дружину, проте начальник поліції має право ним користуватися.

Такий розрив між офіційними доходами та вартістю майна викликає питання щодо прозорості декларування та реальних фінансових можливостей високопоставленого поліцейського.

21 листопада в українському календарі вирізняється особливою насиченістю змістів і символів. Це дата, яка об’єднує події, що вплинули на формування сучасної України, церковні урочистості, міжнародні ініціативи та народні сезонні спостереження. Упродовж століть цього дня перегукуються давні обряди й новітні значення, створюючи відчуття неперервності української культурної та духовної традиції.

За церковним новоюліанським календарем саме 21 листопада відзначається Введення в храм Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших богородичних свят, яке в народі називають Третьою Пречистою. Його пов’язують із молитвами за добробут родини, внутрішню гармонію, очищення серця та підтримку жінок у їхніх життєвих випробуваннях. У багатьох громадах цей день вважається сприятливим для примирення, благословення дому та подяки за прожитий рік.

Пам’ять про староцерковну традицію також жива: 21 листопада за юліанським календарем відзначали День архангела Михаїла — покровителя військових і захисника небесного воїнства.

У світі сьогодні також відзначається низка важливих дат. Генеральна асамблея ООН святкує Всесвітній день телебачення, наголошуючи на ролі медіа у формуванні якісного та відповідального інформпростору. Своє професійне свято мають рибалки — Всесвітній день риболовлі, який присвячений сталим і гуманним методам лову. Інші міжнародні ініціативи включають День привітань, День боротьби з муковісцидозом, День таблиці множення, День протидії булінгу, День вазектомії та День без музики.

Для українців 21 листопада має ще одну особливу вагу — це День Гідності та Свободи, встановлений на знак початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні та згадують історичний шлях, яким українці довели вірність ідеалам демократії й свободи.

У народних уявленнях дата 21 листопада вважалася рубежем між осінню та зимою. Погодні прикмети цього дня традиційно пов’язували з майбутніми морозами та поведінкою природи. Вірували, що туман віщує відлигу, а дощ обіцяє коротку непогожу весну. Третю Пречисту вважали сприятливою для укладання угод, торгівлі та фінансових справ.

Водночас існували й певні заборони. Як і в інші великі церковні свята, не рекомендувалося сваритися, виконувати важку роботу, займатися пранням, прибиранням чи вживати алкоголь. Не радили давати гроші в борг, щоб не накликати фінансові втрати. Уникати варто також поспіху та необдуманих рішень.

В Україні відключення електроенергії можуть зберігатися навіть після завершення війни. Голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Ігнатьєв наголосив, що повноцінне та стабільне забезпечення країни електроенергією потребуватиме тривалого часу, масштабних відновлювальних робіт та значних інвестицій. Стан енергосистеми зараз такий, що навіть після припинення атак на інфраструктуру залишаються серйозні системні проблеми, які ускладнюють швидке повернення до нормального енергопостачання.

Серед ключових викликів експерт виокремлює фактичну відсутність працездатних резервів на багатьох об’єктах, зношеність обладнання та руйнівні наслідки постійних пошкоджень енергетичних мереж. Додатково впливає недофінансування модернізаційних проєктів, недостатній розвиток відновлюваної енергетики та обмеженість технологічних рішень для балансування навантажень. У результаті навіть після перемоги країна змушена буде протягом років витрачати ресурси на стабілізацію електропостачання та поступове відновлення системи.

Не менш серйозною є проблема нестачі вугілля. Україна не має достатніх запасів, а логістика імпорту залишається дорогою й обмеженою. Без стабільного постачання палива відновити роботу навіть тих ТЕЦ, які можна відремонтувати, буде складно.

Ще один чинник — вимушені обмеження атомної генерації. Укренерго та оператори АЕС неодноразово повідомляли, що через пошкодження мереж, недостатність пропускної здатності та ризики для безпеки станцій атомна енергетика не може працювати на повну проектну потужність. Це знімає зі структури генерації додаткові гігавати, які в мирний час були б основою енергосистеми.

За словами Ігнатьєва, без масштабної реконструкції мереж, відбудови теплової генерації, модернізації АЕС та розвитку відновлюваних джерел енергії країна не зможе гарантувати стабільного електропостачання. Тому обмеження та вимкнення можуть час від часу повторюватися навіть після перемоги.

Попри це, експерти наголошують: ситуація не є безвихідною. Україна має потенціал для швидкого розвитку ВДЕ, інтеграції нових технологій зберігання енергії, модернізації мереж та залучення інвестицій через європейські програми. Але цей процес вимагатиме часу, політичної волі та стратегічного підходу.

Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та ексочільника НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Відповідний запис нещодавно з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України». Згідно з інформацією, позов було зареєстровано 21 жовтня, а відповідачем у справі значиться сам Олексій Чернишов, який на цей момент є фігурантом кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення.

Суд оперативно визначив склад колегії, що розглядатиме матеріали справи. Процедура поділу майна подружжя зазвичай передбачає аналіз джерел походження активів, часу їх набуття та правових підстав для розподілу, однак у цьому випадку процес може мати додаткові нюанси з огляду на паралельне кримінальне розслідування. Експерти припускають, що судді можуть зіткнутися з необхідністю вивчення значного масиву документів, пов’язаних із фінансовими операціями та власністю родини.

18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.