На Буковині з могил захисників викрадають лампадки й квіти

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже саме цього дня відзначають професійне свято одного з ключових родів військ Збройних сил України — воїнів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Ці підрозділи відіграють важливу роль у захисті неба та стратегічних об’єктів, особливо в умовах повномасштабної війни, коли безпека цивільного населення та інфраструктури напряму залежить від їхньої злагодженої роботи.

Окрім військового виміру, дата має і духовне наповнення. За церковним календарем 23 грудня вшановують пам’ять християнських мучениць, які стали символом стійкості віри та внутрішньої сили. Цей день традиційно вважається часом для спокійних роздумів, молитви та добрих справ, спрямованих на підтримку близьких і тих, хто потребує допомоги.

Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.

19 грудня впродовж тривалого часу залишалося однією з ключових дат для православних вірян в Україні. Після переходу церков на новий календар змінився перелік релігійних споминів, однак цей день і нині вирізняється насиченістю духовних, професійних і народних подій, зберігаючи особливе значення в суспільному житті.

За новою календарною традицією цього дня православна церква вшановує мученика Воніфатія та преподобного Іллю Києво-Печерського, пустельника. Образ останнього займає особливе місце у народній свідомості, адже його вважають небесним покровителем воїнів. Саме тому родини захисників України звертаються до святого з молитвами про заступництво, охорону на фронті, збереження життя та відновлення здоров’я після поранень.

Водночас багато вірян пам’ятають, яке церковне свято 19 грудня відзначалося за старим стилем. Саме цього дня святкували День святого Миколая Чудотворця — покровителя дітей і нужденних. За традицією, дітям дарували подарунки від імені святого, а дорослі займалися благодійністю.

На міжнародному рівні 19 грудня, за ініціативою ООН, відзначається Міжнародний день допомоги бідним. Його мета — привернути увагу суспільства до проблем малозабезпечених та заохотити людей до благодійних вчинків. У цей день прийнято допомагати нужденним коштами, речами або волонтерською підтримкою. Також у світі сьогодні відзначають День вічнозелених рослин, День субкультури емо, День вівсяних кексів і День смішного светра.

В Україні 19 грудня є важливою професійною датою — Днем адвокатури, або Днем адвоката. Це свято людей, які захищають права громадян у судах, перевіряють законність угод і надають юридичні консультації. Їхню роль у забезпеченні правопорядку та справедливості в суспільстві складно переоцінити.

Також цього дня народилися відомі українські діячі культури: поет Микола Філянський, перекладач Микола Лукаш, письменник і правозахисник Микола Руденко та письменниця Марія Матіос.

У народній традиції 19 грудня пов’язували з погодними прикметами, насамперед із вітром. Якщо він дме з півночі — чекали морозів і сніжної зими, з півдня — швидкого потепління. Сильний шквал вважався передвісником доброго врожаю влітку, а гучна поведінка синиць віщувала негоду. Ясне небо обіцяло морозний січень.

За повір’ями, день вважався сприятливим для рукоділля, творчих занять, риболовлі та навіть висадки розсади. Натомість існували й заборони. Не рекомендувалося лінуватися, заздрити, мати злі думки, сваритися чи лихословити. Також не радили виконувати важку фізичну роботу, займатися прибиранням або ремонтом. За прикметами, не варто було позичати гроші 19 грудня, аби не провести наступний рік у боргах.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.