На черговій зустрічі Президента з фракцією Слуги Народу підніматимуть питання “мирного договору” та підготовки до виборів

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові деталі щодо майнового стану професорки кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (НАВС) Оксани Хабло. Розслідування виявило ряд неприязних моментів у деклараціях викладачки, що стосуються заниження вартості її майна та непрозорих схем користування нерухомістю. Зокрема, за даними розслідувачів, Оксана Хабло занизила вартість свого автомобіля в декларації, що суперечить реальним ринковим цінам.

Крім того, було виявлено, що її чоловік протягом тривалого часу безкоштовно користується квартирою, яка належить третій особі, що може бути порушенням етичних норм. Серед іншого, професорка Хабло володіє двома земельними ділянками під Києвом. Перша з них, розміром 636 кв. м, розташована у селі Воропаїв, була набута ще в 2011 році, але її вартість в декларації вказана на рівні всього 322 грн, що є вкрай малим показником для такої площі землі в столиці та околицях.

Наприкінці вересня 2025 року Хабло знову інвестувала в нерухомість — купила квартиру площею 42,5 кв. м у Києві вартістю понад 2,5 млн грн; вона вказала, що взяла іпотеку за програмою «єОселя» та сплатила первинний внесок 523 тис. грн.

Чоловік професорки, Олександр Хабло, з 2020 року безкоштовно користується квартирою площею 75,8 кв. м, яка належить громадянину Юрію Мірошниченку.

Ще один епізод — заниження вартості автомобіля: у 2019 році Оксана Хабло зазначила придбання Volkswagen Tiguan 2013 року за 200 тис. грн, хоча ринкова вартість такої моделі, за оцінкою авторів розслідування, становить близько 500–600 тис. грн. Чоловік професорки в 2023 році придбав Audi A6 Allroad 2011 року за 400 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказані офіційні доходи: Оксана Хабло отримала 673 тис. грн зарплати в НАВС; її чоловік — 699 тис. грн у ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» та 122 тис. грн у військовій частині А7040. Також подружжя декларує 6,5 тис. дол. готівки (майже 270 тис. грн). Водночас, як зауважують автори матеріалу, професорка не вказала в публічних деклараціях, які заощадження зберігаються на їхніх банківських рахунках (подружжя має по три рахунки в різних банках).

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

На Львівщині співробітники Служби безпеки України спільно з поліцією провели успішну операцію, в ході якої затримали посадовця одного з місцевих органів влади. Операція стала результатом тривалої розслідувальної роботи, що дозволила зібрати достатньо доказів для підтвердження злочинної діяльності чиновника. Під час затримання було виявлено ознаки корупційних схем, що включали незаконне отримання коштів за сприяння в наданні певних адміністративних послуг.

Спільна робота СБУ та правоохоронців підкреслює важливість координації дій між різними державними органами для боротьби з корупцією на всіх рівнях влади. Такі операції є частиною широкомасштабної стратегії, спрямованої на очищення державного апарату та відновлення довіри громадян до інституцій влади. Підозрюваному в даному випадку загрожує серйозне покарання, включаючи можливе позбавлення волі, якщо його вина буде доведена в суді.

Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою). На час слідства Кравченка відсторонили від посади, а суд визначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 500 тис. грн.

Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливої причетності інших осіб до незаконного переміщення ювелірних виробів через митний кордон.

Керівник сектору дізнання Головного управління Національної поліції в Сумській області Ігор Козачинський продовжує демонструвати стиль життя, який суттєво контрастує з рівнем доходів, доступних більшості українських правоохоронців. За даними з його останньої декларації, у 2025 році посадовець придбав новий автомобіль — FCB Leopard 3, щойно з конвеєра, вартістю понад 1,08 мільйона гривень. Така покупка викликає запитання не лише у громадськості, а й у тих, хто уважно стежить за доброчесністю державних службовців.

Цей новий транспортний засіб доповнив уже наявний у Козачинського автопарк. Раніше, у 2021 році, він став власником Volkswagen Touareg 2012 року випуску, який обійшовся йому в 540 тисяч гривень. Ще одним засобом пересування посадовця є мотоцикл Geon Dakar GNS 300 (2022 рік), куплений у 2023 році. Та на цьому перелік рухомого майна не завершується — родина Ігоря Козачинського також має у своєму розпорядженні кілька транспортних засобів, записаних на дружину Анну. Зокрема, йдеться про Nissan Qashqai 2013 року та електричну Honda M-NV 2023 року, яку вона придбала за 617 тисяч гривень.

Сім’я володіє й суттєвими обсягами нерухомості. У 2016 році вони придбали дві земельні ділянки площею 1 000 м² і 26 м². У 2018 році — магазин на 466,5 м². У 2021 році Козачинський задекларував квартиру площею 79,5 м² за 237 тис. грн, а також квартиру батька площею 64,4 м², придбану у 1996 році.

Фінансові надходження правоохоронця у 2024 році становили 463,6 тис. грн заробітної плати від поліції та 10 тис. грн державної підтримки від Мінекономіки. Дружина отримала 10,3 тис. грн соцвиплат і 3 тис. грн “зимової підтримки”.

Додаткові доходи сім’ї включали прибуток від оренди майна — 77 тис. грн — та продаж рухомого майна: 65 тис. грн від Сергія Демехи та 70 тис. грн, отримані дружиною від Олени Решетник. Батько, Андрій Козачинський, задекларував підприємницький дохід, проте суму не вказано.

У той час, як офіційні доходи сім’ї залишаються помірними, масштабні активи та регулярні придбання дорогого майна викликають суспільні питання щодо джерел фінансування таких витрат.

Європейський Союз активно працює над розробкою механізму, який дозволить виділити Україні близько 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів. За інформацією агентства Bloomberg, з посиланням на джерела в європейських інституціях, цей процес може бути завершений до квітня наступного року. Уже наступного тижня Єврокомісія планує провести переговори між лідерами країн-членів ЄС, з метою досягнення політичної згоди щодо цього питання.

Попри те, що підтримка цієї ініціативи в ЄС є значною, існують певні юридичні перепони. Бельгія, яка є головним управлінцем заморожених російських активів через депозитарну систему Euroclear, висловлює стурбованість щодо можливих юридичних наслідків такого кроку. Зокрема, бельгійська сторона занепокоєна тим, як це рішення може вплинути на міжнародні правові норми та потенційні судові процеси. У відповідь на ці побоювання, ЄС або група окремих країн готові запропонувати Euroclear необхідні юридичні гарантії, аби зняти ці ризики та забезпечити безперешкодне використання заморожених коштів на підтримку України.

У разі успішного погодження, юридична пропозиція щодо механізму передачі коштів Україні може бути підготовлена вже у другому кварталі 2025 року, який розпочинається у квітні.

Європейські лідери дедалі більше схиляються до думки, що використання заморожених російських активів є єдиним реалістичним способом забезпечити стабільне фінансування України. Інші джерела підтримки виснажуються, а Сполучені Штати відмовляються фінансувати військову допомогу. Тим часом низка країн ЄС зіштовхується з внутрішніми політичними та бюджетними труднощами, що ускладнює пряме виділення коштів.

Державне бюро розслідувань завершило кримінальне провадження щодо Володимира Бондаренка, колишнього заступника мера Києва і секретаря міської ради, якому інкримінують сприяння ухиленню від служби в армії. Справа, що була порушена внаслідок серйозних порушень під час виконання службових обов'язків, передана до суду для подальшого розгляду. За версією слідства, в період 2022-2023 років Бондаренко незаконно організував нарахування заробітної плати керуючому справами секретаріату Київської міської ради, який, відповідно до вимог законодавства, мав проходити військову службу в Збройних силах України.

Колишній високопосадовець направив до Київської міської державної адміністрації (КМДА) офіційний лист з проханням "відрядити" цього військовозобов'язаного працівника до міськради. Однак, слідчі з'ясували, що в структурі міськради не передбачено жодних посад, що могли б служити для формального "відрядження" військовослужбовця, що ставить під сумнів правомірність цього кроку.

У результаті підлеглий не прибув до військової частини та не проходив службу, проте отримував кошти з бюджету — загальна сума становила понад 690 тисяч гривень. Екссекретарю інкримінують службову недбалість та пособництво в ухиленні від військової служби під час воєнного стану.

Наразі йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Судовий процес триває, правоохоронці продовжують документувати всі обставини справи.

У ніч проти 10 жовтня Росія вчергове вчинила масштабну атаку на енергетичну інфраструктуру України, застосувавши ракетні удари та дрони. Ворожі сили націлилися на критично важливі об'єкти енергетики в Київській області, залишивши без електропостачання понад 28 тисяч домогосподарств у Броварському та Бориспільському районах. Цей напад став черговим етапом у спробах російської агресії максимально послабити економічну та гуманітарну ситуацію в Україні.

За повідомленням Київської обласної військової адміністрації, головною метою атаки було створення нової хвилі гуманітарної кризи, яка ще більше ускладнить життя мирних жителів у зимовий період. Люди залишились без доступу до електроенергії, води та тепла, що значно погіршує умови їхнього повсякденного існування, особливо на фоні наближення холодів.

Енергетичні служби вже працюють над відновленням електропостачання. У компанії ДТЕК повідомили, що бригади оперативно виїхали на місця пошкоджень та проводять ремонтні роботи.

У постраждалих громадах Київщини розгортають пункти незламності, де мешканці можуть отримати тепло, зарядити пристрої та доступ до зв’язку. Критичні та соціальні об’єкти переводяться на резервні джерела живлення — генератори.

Попри чергову спробу енерготерору, українські енергетики продовжують боротьбу за стабільність системи, працюючи в цілодобовому режимі. Влада закликає громадян зберігати спокій та бути готовими до можливих віялових відключень у разі повторних атак.

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.