На Київщині викрили масштабну схему збуту фальсифікованого пального через мережу АЗС

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Служба безпеки України разом із Національною поліцією повідомили про викриття корупційної схеми, що діяла у закладах вищої освіти західних регіонів країни. За даними слідства, посадовці університетів системно отримували неправомірну вигоду за сприяння в організації захисту дисертацій та подальшому присудженні наукового ступеня доктора філософії.

Правоохоронці встановили, що до схеми були залучені науково-педагогічні працівники одного з університетів, зокрема троє професорів, доцент, а також завідувачі кафедр. Вони використовували своє службове становище для впливу на членів спеціалізованих учених рад, формування «потрібних» комісій та забезпечення позитивного результату захисту незалежно від реального рівня наукової роботи здобувачів.

За даними слідства, корупційний механізм працював через разову спеціалізовану вчену раду, створену для присудження наукового ступеня. До оборудки також були причетні завідувач відділу та науковий керівник здобувача.

Посадовці вимагали та отримували хабарі за підготовку й організацію захисту дисертації, проведення атестації та подальше присудження наукового ступеня. Домовленості відбувалися через наукових керівників, а гроші перераховувалися на банківські картки фігурантів.

Правоохоронці провели обшуки за місцями роботи та проживання підозрюваних. Під час слідчих дій було вилучено службову документацію, мобільні телефони та банківські картки, які використовувалися для отримання неправомірної вигоди.

П’ятьом посадовцям закладів вищої освіти повідомлено про підозру за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Науковому керівнику оголошено підозру за частиною четвертою статті 354 Кримінального кодексу України — підкуп працівника підприємства, установи чи організації.

Слідчі дії тривають, встановлюється повне коло осіб, причетних до корупційної схеми.

Попри складну економічну ситуацію та воєнні реалії, деякі підприємства не просто утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки державним замовленням. Одним із таких прикладів є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром», яке спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, дитячих садків та інших соціальних установ.

За перший місяць року компанія отримала численні бюджетні замовлення у Києві та Київській області, що дозволило їй не лише стабілізувати фінансові показники, а й забезпечити додаткові робочі місця. «Зернопром» активно оптимізує логістичні процеси та впроваджує сучасні технології обробки та зберігання продуктів, що дозволяє гарантувати якість постачання навіть у складних умовах.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

Проблема безсоння торкається мільйонів людей у всьому світі, і не завжди її причина криється у стресі, тривожних думках чи напруженому робочому графіку. Важливу роль відіграє й те, що людина їсть у другій половині дня, особливо безпосередньо перед сном. Деякі продукти здатні порушувати процес засинання, провокувати важкість у шлунку або викликати часті пробудження вночі.

Харчування перед сном впливає на гормональний баланс і роботу травної системи. Коли організм замість відпочинку змушений активно перетравлювати їжу, мозок отримує сигнал бадьорості, а не розслаблення. Саме тому фахівці з харчування радять уважно ставитися до вечірнього раціону та уникати певних продуктів.

Попкорн — доданий цукор, сіль та жир можуть спричиняти різкі стрибки рівня цукру, зневоднення та дискомфорт у шлунку.

Селера та огірки — висока вода змушує прокидатися вночі, щоб піти до туалету.

Сухофрукти з цукром — можуть бути важкими для травлення та спричиняти дискомфорт.

Молочні продукти — жир і білок уповільнюють травлення, що може заважати заснути.

Цитрусові та продукти на томатній основі — висока кислотність може викликати печію та нетравлення.

Броколі та цвітна капуста — клітковина може викликати гази та дискомфорт у шлунку.

Морозиво, шоколад та фастфуд — високий вміст цукру, жиру та кофеїну погіршує якість сну.

Ферментоване та копчене м’ясо, червоне м’ясо — важко перетравлюються, містять речовини, що можуть викликати безсоння.

Білий хліб, макарони та гостра їжа — швидко підвищують рівень цукру або подразнюють шлунок.

Щоб покращити сон, краще обирати легкі та легко перетравні продукти, наприклад, знежирений йогурт, трав’яний чай або фрукти з низькою кислотністю. Також важливо уникати великої кількості рідини перед сном, щоб не прокидатися вночі.

У Тернополі правоохоронні органи викрили протиправну схему, пов’язану з вимаганням грошових коштів у сфері охорони здоров’я. У центрі розслідування опинилися лікарка-онколог та працівниця обласного клінічного онкологічного диспансеру, яких підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння в оформленні групи інвалідності для пацієнта.

За попередньою інформацією слідства, до медичної спеціалістки звернулася родичка хворого, який потребував встановлення інвалідності за станом здоров’я. Під час спілкування лікарка повідомила, що має можливість підготувати повний пакет необхідної медичної документації та вплинути на процес ухвалення відповідного рішення. За так званий «документальний супровід» жінці озвучили суму у 1,5 тисячі доларів США.

Ще 500 доларів передали працівниці команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (колишня МСЕК), яка підтвердила, що питання інвалідності буде вирішено позитивно. Передача грошей відбулася під час оперативної перевірки правоохоронців.

Після цього були проведені обшуки в обласному онкодиспансері та районній лікарні. Під час них вилучили гроші, мобільні телефони, електронні носії та медичну документацію.

Лікарям повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб), що передбачає до 10 років позбавлення волі. Суд обрав обом підозрюваним запобіжний захід – тримання під вартою з правом внесення застави.

Українцям слід очікувати на поступове підвищення цін на продукти в магазинах через вплив енергетичної кризи та загальну інфляцію. Проте, на думку економістів, панікувати або здійснювати масове скуповування товарів немає необхідності, оскільки на даний момент ситуація не вимагає таких крайнощів. Зокрема, Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, вказує на те, що подорожчання є невідворотним, але не екстраординарним, і його вплив на повсякденне життя українців має бути помірним.

Зростання вартості енергетичних ресурсів, яке на сьогоднішній день є одним із основних чинників інфляційних процесів, має безпосередній вплив на виробництво та логістику. Відповідно, ціни на енергетичні носії, такі як газ і електрика, прямо або опосередковано впливають на вартість продуктів, оскільки більшість процесів у харчовій промисловості потребує значних енерговитрат. Крім того, підвищення вартості пального також не минає безслідно, оскільки впливає на транспортні витрати, що є частиною формування кінцевої вартості продукту.

Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.

Працівники Державного бюро розслідувань разом із Службою безпеки України здійснили важливу операцію, спрямовану на викриття корупційної діяльності в одній із військових частин Київської області. У результаті слідчих дій було встановлено, що командир цієї частини систематично вимагав від своїх підлеглих неправомірну вигоду. За інформацією відомств, протягом 2023 року офіцер організував схему, в рамках якої військовослужбовці змушені були платити йому гроші за отримання неофіційних дозволів на залишення місця дислокації.

Цей факт виявився черговим підтвердженням масштабної проблеми корупції в рядах Збройних сил, що є серйозною загрозою національній безпеці та моральному клімату серед військових. Зловмисник скористався своєю службовою позицією, аби наживатися на довірі та відчаї підлеглих. Справа набуває особливого резонансу в умовах війни, коли кожен день боротьби має вирішальне значення для країни.

У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.