На Львівщині намагалися «продати» відстрочку від мобілізації

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

Українські банки все частіше блокують рахунки своїх клієнтів через підозрілі формулювання в призначенні платежу, зазначає видання Telegraf. Система фінансового моніторингу звертає увагу не тільки на розмір сум, що перераховуються, але й на те, як саме описуються операції в коментарях до платежу. Подібні "ризикові" формулювання можуть бути достатньою підставою для перевірки або навіть блокування транзакцій.

Одним із ключових аспектів, на який зосереджують увагу банківські установи, є перекази між фізичними особами. Якщо в описі платежу зазначаються терміни або слова, що можуть бути асоційовані з нелегальною діяльністю, фінмоніторинг автоматично позначає їх як підозрілі. Така ситуація може призвести до тимчасового блокування рахунків або відмови в здійсненні переказу. Це також стосується випадків, коли опис операції може вказувати на можливе порушення валютного законодавства чи здійснення платежів за забороненими товарами або послугами.

«за крипту»

«обмін валют»

«за товар/послугу», якщо гроші надходять на звичайну картку, а не на рахунок ФОПа

«повернення боргу», особливо якщо такі «борги» надсилаються регулярно між одними й тими ж особами

Чому так відбуваєтьсяБанки зобов’язані виконувати фінмоніторинг — відстежувати операції, які можуть виглядати як нелегальна підприємницька діяльність, ухилення від податків або обіг заборонених активів (зокрема криптовалют без декларування). Якщо алгоритм банку фіксує сумнівну активність, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.

Найчастіше клієнтів просять надати пояснення й документи — наприклад, договір купівлі-продажу, чек, видаткову накладну, акт виконаних робіт або підтвердження, що це справді одноразова особиста допомога, а не «сіра» діяльність.

Що радять банкіриФахівці радять не використовувати у призначенні платежу формулювання, які прямо натякають на операції з валютою, криптовалютою або комерційний продаж «з руки в руку» без сплати податків. Безпечніша стратегія — вказувати нейтральні причини або не деталізувати зайвого в p2p-переказах між друзями / родиною.

Якщо ж ви реально продаєте товар або надаєте послугу на регулярній основі — краще приймати оплату офіційно як ФОП або через сервіс оплати, який дає документальне підтвердження. Це зменшує ризики блокувань і подальших питань від банку / податкової.

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

Система контролю над державними фінансами України наразі переживає серйозну кризу, що загрожує економічній стабільності та довірі до банківської сфери. Центральне місце у цьому процесі посідає «Банк Альянс», який останнім часом опинився в епіцентрі численних розслідувань, пов’язаних із відмиванням коштів та обслуговуванням інтересів великих бізнес-груп. Схеми, що використовуються, дозволяють окремим олігархам обходити законодавчі обмеження та уникати фінансової відповідальності, підриваючи фундаментальну функцію державного контролю над грошовими потоками.

Розкриття таких схем свідчить про системні проблеми у регулюванні фінансового сектору та низьку ефективність антикорупційних механізмів. Експерти зазначають, що ключова небезпека полягає у тому, що через вплив олігархів контроль держави над стратегічними ресурсами стає номінальним. Це створює не лише економічні, а й політичні ризики, адже великі фінансові групи здатні формувати власні пріоритети на шкоду національним інтересам.

Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

Захисник збірної України та паризького клубу ПСЖ Ілля Забарний продовжує привертати увагу не лише своєю грою на полі, а й елітним стилем життя поза ним. Нещодавно він потрапив у об’єктиви папараці, коли їздив вулицями французької столиці на Bentley Bentayga, вартість якого перевищує 12 мільйонів гривень.

На опублікованому відео видно, що футболіст не залишився байдужим до шанувальників: він зупинявся на вулицях Парижа, щоб підписати автографи для юних фанатів. Попри значну популярність та елітний автомобіль, Забарний демонструє уважність до прихильників, що робить його ще більш шанованим серед вболівальників.

Bentley Bentayga — це розкішний британський позашляховик преміумкласу, який поєднує спортивну динаміку, комфорт та високотехнологічні рішення. У кадрі можна розгледіти стильний салон із натуральної коричневої шкіри та впізнавану масивну решітку радіатора.

В Україні новий Bentley Bentayga V8 коштує від 12,3 млн грн, а вдосконалені версії, такі як EWB або Azure, — ще дорожчі, залежно від комплектації. На вторинному ринку цю модель продають за $100–180 тис., з огляду на рік випуску та стан авто.

Під капотом позашляховика — 4,0-літровий бензиновий двигун V8 із двома турбінами, потужністю 550 кінських сил і крутним моментом 770 Н·м. Авто оснащене 8-ступінчастою автоматичною коробкою передач та повним приводом. Розгін до 100 км/год займає лише 4,5 секунди, а максимальна швидкість сягає 290 км/год.

Крім класичної версії, Bentley Bentayga доступна з гібридною силовою установкою або потужним W12, що робить її одним із найпрестижніших позашляховиків у світі.