На Львівщині зафіксували землетрус магнітудою 3,0

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

У Рівненській області правоохоронні органи викрили ще одну схему незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Комплексну спецоперацію провели спільні підрозділи Державної прикордонної служби, Національної поліції та прокуратури за участі спеціального підрозділу силової підтримки. Дії відбувалися в межах досудового розслідування, яке тривало кілька місяців.

За даними слідства, організатори налагодили механізм вивезення чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску. Клієнтам пропонували «безпечні маршрути» через лісисту місцевість і малолюдні ділянки кордону, а також інструктаж щодо уникнення контролю. Вартість таких послуг коливалася залежно від складності маршруту та рівня конспірації, а оплата здійснювалася готівкою або через посередників.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність учасників схеми та затримали всіх фігурантів у процесуальному порядку. Наразі вони перебувають під слідством.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють можливих співучасників, перевіряють маршрути незаконного переправлення та з’ясовують, чи причетні затримані до інших епізодів подібної діяльності.

За вчинене правопорушення фігурантам загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Зимові морози та аварійні відключення електроенергії створюють додаткові загрози для безпеки харчових продуктів. В умовах зниження температури та порушення електропостачання значно ускладнюється зберігання продуктів, що в результаті може призвести до їхнього псування. Фахівці наголошують, що навіть якщо їжа на вигляд не змінилася і не проявляє ознак зіпсованості, це не завжди є гарантією її безпечності для споживання.

У холодний сезон, коли спостерігаються перепади температури та проблеми з електроенергією, особливо важливо дотримуватися правильних умов зберігання продуктів. Відсутність необхідного температурного режиму або ж різкі зміни температури можуть призвести до розвитку шкідливих мікроорганізмів, які можуть бути небезпечними для здоров'я.

Окрему небезпеку становить повторне заморожування. Якщо продукт встиг розморозитися під час відключення світла, а потім його знову помістили до морозильної камери, це може стати серйозною загрозою для здоров’я через активне розмноження бактерій.

Експерти радять без вагань відмовлятися від продуктів, якщо з’явилися хоча б мінімальні ознаки псування. Серед найпоширеніших сигналів — сторонній або кислий запах, зміна кольору чи консистенції, слизька поверхня, а також здутa або пошкоджена упаковка. Навіть один із цих симптомів є підставою не вживати їжу.

Поширена взимку практика зберігати продукти на балконі або у дворі також не є безпечною альтернативою холодильнику. Морозне повітря не забезпечує стерильності, а різкі перепади температур лише прискорюють псування. Особливо небезпечним є зберігання продуктів у відкритій або пошкодженій упаковці.

Щоб мінімізувати ризики харчових отруєнь у період морозів і нестабільного електропостачання, фахівці радять не купувати швидкопсувні продукти «про запас», суворо дотримуватися умов зберігання, зазначених виробником, та не вживати їжу у разі найменших сумнівів щодо її якості.

Головне правило в зимовий період просте: якщо є сумнів — краще викинути продукт, ніж ризикувати здоров’ям. Уважність до зберігання їжі під час відключень світла допомагає уникнути серйозних наслідків.

З 25 по 31 січня в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» оприлюднено 95 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 35,99 млрд грн. Найбільший контракт минулого тижня уклало ТОВ «Інтерпайп Україна», яке постачатиме труби для «Укргазвидобування» на суму 2,60 млрд грн. Ця угода стала черговим підтвердженням лідерства компанії на ринку великих державних замовлень.

З моменту запуску системи «Прозорро» у 2025 році «Інтерпайп» отримав трубні підряди від «Укргазвидобування» на суму 40,21 млрд грн. Це демонструє стабільне співробітництво між державним оператором видобутку газу та провідним постачальником трубної продукції, а також високий рівень довіри до компанії серед учасників державних закупівель.

Особливу увагу викликає відсутність китайських конкурентів на великих тендерах. Востаннє «УГВ» уклало контракт з китайським постачальником «Vorex» на 21 млн грн улітку минулого року. Після цього значні замовлення на суму понад 5 млрд грн отримав «Інтерпайп».

На останньому тендері дешевших конкурентів відхилили з різних причин. ТОВ «Нафтосервіс» не надало забезпечення тендерної пропозиції. Американська компанія «Liberty Tool International», яка пропонувала китайські труби, вказала ставку ввізного мита 0%, тоді як насправді застосовується антидемпінгове мито 51,52%. «Укргазвидобування» визнало цю інформацію неправдивою і відхилило пропозицію, залишивши переможцем вітчизняного виробника.

Таким чином, «Інтерпайп» під керівництвом Віктора Пінчука продовжує домінувати на ринку трубних закупівель державної компанії, а конкуренти з-за кордону майже не мають шансів на великі контракти.

У Закарпатській області прикордонники зафіксували спробу незаконного перетину державного кордону України. Чоловік намагався переправитися через річку Тиса, проте його затримали буквально за кілька метрів від кордону.

Як повідомили у Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку за підозрою у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Серед них – тяжкі злочини сексуального характеру, що робить випадок особливо серйозним.

За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

Прокурори Стрийської окружної прокуратури передали до суду обвинувальний акт щодо подружжя, якому інкримінують організацію незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми «муніципальна няня». Інформацію оприлюднила прокуратура Львівської області.

За матеріалами досудового розслідування, упродовж 2020–2025 років посадовиця Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації діяла у змові з близькою особою. Слідство вважає, що службове становище використовували для системного отримання виплат, на які фактично не було законних підстав. Йдеться про оформлення та супровід документів, що дозволяли спрямовувати кошти програми не за цільовим призначенням.

Жінка самостійно підшукувала осіб, які відповідали критеріям отримання виплат, та пропонувала оформити компенсацію нібито на законних підставах. Насправді фактичне надання послуг з догляду за дітьми у більшості випадків не здійснювалося. Договори про надання послуг укладалися формально або були підробленими.

Бюджетні кошти за програмою «муніципальна няня» формально перераховувалися на рахунки батьків, після чого за фіктивними договорами переказувались на рахунок ФОП — чоловіка посадовиці. Частина цих коштів надалі поверталася учасникам схеми у вигляді «відкатів».

Слідство зазначає, що дії подружжя завдали державі значної матеріальної шкоди. Судовий розгляд справи триває.

Активи, компанії та зв'язки депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура формують складну та багаторівневу бізнесову конструкцію, яка багато років залишається об'єктом пильної уваги правоохоронних органів та журналістів. Залучені до різних схем підприємства та особи, пов'язані з Мазуром, вже неодноразово ставали фігурами у розслідуваннях кримінальних проваджень. Йдеться не лише про значні статки самого депутата та його родини, а й про системну участь компаній, що мають з ним зв'язки, в сумнівних бюджетних розрахунках та ризикованих зовнішньоекономічних операціях.

Особливу увагу привертають підприємства, котрі працюють у сфері виробництва алкоголю, де часто спостерігаються ознаки маніпуляцій з податковими та митними процедурами. Паралельно з цим, у відкритих джерелах неодноразово з’являлися згадки про підприємства, які, ймовірно, знаходяться під контролем осіб, пов'язаних з Мазуром, що бере участь у проектуванні і реалізації ризикованих фінансових схем. Це не лише бізнесові інтереси, а й складні відносини з державними структурами, які вимагають додаткових розслідувань з боку відповідних органів.

Частина компаній, афілійованих із Мазуром, фігурує у кримінальних провадженнях щодо незаконного виготовлення та обігу підакцизної продукції. У межах розслідувань правоохоронці перевіряли версії про використання підроблених марок акцизного податку, зберігання спирту без належного обліку та реалізацію алкоголю поза податковим контролем. У різні роки суди надавали дозволи на обшуки приміщень, які належать або пов’язані з підприємствами Мазура, де вилучалося обладнання, сировина та фінансова документація. В окремих справах суди відмовляли в слідчих діях, однак сам факт системної присутності компаній у кримінальних матеріалах залишався.

Окремий пласт історії — бюджетні кошти. Через комунальний заклад «Спортивний центр Полтавщини» пов’язані з Мазуром структури отримували десятки мільйонів гривень за оренду льодової арени та проживання спортсменів. Арена «Айсберг» і готель «Кремінь», які фігурують у фінансових операціях, у різні періоди перебували у власності самого депутата або були оформлені на членів його родини. Така конфігурація породжує конфлікт інтересів, адже бюджетні кошти фактично поверталися у бізнесове коло депутата.

Не менш показовими є зовнішньоекономічні зв’язки. У 2022 році одна з компаній, пов’язаних із Сергієм Мазуром, здійснювала експортні операції до Білорусі — країни, яка після початку повномасштабної війни стала логістичним і політичним союзником Росії. Крім того, в історії власності окремих структур фігурували громадяни Російської Федерації, а також компанії з офшорною реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських і Британських Віргінських островах. Хоча частина цих зв’язків формально залишилася у минулому, їхня наявність створює додаткові питання щодо прозорості бізнесу.

Майновий портфель депутата та його родини також вражає масштабами. Йдеться про численні об’єкти нерухомості у Кременчуці, виробничі бази, комерційні приміщення, земельні ділянки та великий автопарк. Серед транспортних засобів — десятки вантажівок і напівпричепів, а також елітні легкові автомобілі, зокрема Mercedes-Benz G 63 AMG та Mercedes-Benz V-класу останніх років випуску. Значна частина цього майна оформлена на доньку та колишню дружину, що є типовою практикою для мінімізації публічної уваги до статків посадовця.

Додаткову увагу журналістів привертає і біографічний момент — зміна прізвища з Перебийноса на Мазура. У професійному середовищі це пов’язують зі спробою дистанціюватися від періоду діяльності, який асоціювався з нелегальним алкогольним бізнесом і першим колом кримінальних справ.

У 2024 році Сергій Мазур очолив Федерацію хокею України. Вибори супроводжувалися конфліктом усередині організації, судовими позовами та заявами про порушення статуту. Попередній керівник федерації оскаржує легітимність конгресу, а правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих порушень під час його проведення.

Сукупність бізнесових активів, кримінальних проваджень, бюджетних потоків і закордонних контактів формує навколо депутата Полтавської обласної ради стійкий репутаційний шлейф. Ця історія виходить далеко за межі декларацій і офіційних посад та ставить питання про реальну межу між бізнесом, політикою і публічними грошима в регіоні.

19 січня АТ «Укрнафта» оформило дві значущі комерційні угоди з ТОВ «Альянс Холдинг», предметом яких стала суборенда автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Ці домовленості стосуються використання розгалуженої мережі АЗС, що раніше функціонувала під міжнародним брендом Shell і має добре впізнавану інфраструктуру та вигідне розташування.

Відповідно до умов підписаних договорів, термін суборенди визначено до 30 вересня 2028 року. Таким чином, «Укрнафта» отримує довгостроковий доступ до значного сегмента паливного ринку, що створює підґрунтя для стабільного розвитку роздрібного напряму компанії та посилення її позицій у конкурентному середовищі.

Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».