На Львівщині жінка підробляла документи й вивозила деревину до Польщі

Правоохоронці Львівщини направили до суду обвинувальний акт стосовно адвокатки та начальника відділу однієї з міських рад області за фактом одержання неправомірної вигоди. За інформацією Львівської обласної прокуратури, у 2023 році адвокатка надавала правову допомогу клієнту у справі щодо визначення місця проживання його 11-річної доньки. Дівчинка фактично постійно проживала з батьком, оскільки мати після початку повномасштабного вторгнення виїхала в Італію. Після офіційного розлучення батьків виникла необхідність юридично закріпити місце проживання дитини, що стало предметом судового розгляду.

За даними слідства, адвокатка домовилася з начальником відділу міської ради про отримання неправомірної вигоди за сприяння у прийнятті рішення на користь її клієнта. Сума хабара та конкретні обставини передачі грошей наразі уточнюються в рамках кримінального провадження. Правоохоронці підкреслюють, що такі дії є прямим порушенням законодавства та підривають довіру до системи захисту прав дітей і державних органів.

Юристка повідомила клієнта, що за певну суму може вплинути на суд та допомогти отримати необхідні документи. Для цього вона залучила свого спільника – начальника відділу державної реєстрації міськради. Посадовець мав забезпечити видачу акту обстеження умов проживання дитини та довідки, що батько виховує її самостійно. Адвокатка, у свою чергу, мала вплинути на суддю для прийняття рішення на користь клієнта.

Загалом обвинувачені отримали за свої «послуги» 6 700 доларів США. Крім того, адвокатка за 200 доларів організувала фіктивну зміну реєстрації місця проживання колишньої дружини клієнта, щоб справа розглядалася у «потрібному» суді.

Протиправну діяльність було припинено у липні минулого року. Адвокатці та посадовцю інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Комунальне підприємство «Київводоканал» у стислі строки уклало контракт на постачання дев’яти дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 мільйона гривень. Таке рішення пов’язують із потребою гарантувати безперебійну роботу систем водопостачання та водовідведення в умовах високих ризиків аварійних відключень електроенергії у столиці. Після масованих ударів по енергетичній інфраструктурі питання автономного живлення об’єктів критичної інфраструктури набуло особливої актуальності.

Через нагальний характер закупівлі договір було укладено без проведення відкритих торгів. Це дозволило підприємству значно скоротити строки постачання обладнання, однак водночас позбавило процес традиційної конкурентної процедури. Постачальником обрали ТОВ «Далгакиран компресор Україна» — українське представництво великого турецького промислового холдингу, що спеціалізується на енергетичному та компресорному обладнанні.

Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

«Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

Правоохоронні органи продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні законності та безпеки в умовах воєнного стану. Їхня робота охоплює не лише розслідування кримінальних правопорушень, а й протидію корупції, документування злочинів, пов’язаних з війною, а також підтримання громадського порядку у прифронтових і тилових регіонах.

Особливу увагу силові структури зосереджують на справах, що мають суспільний резонанс. Йдеться про зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізаційних обов’язків та розкрадання бюджетних коштів. У таких випадках правоохоронці проводять обшуки, вилучають документацію, допитують свідків і збирають доказову базу для подальшої передачі матеріалів до суду.

«Керівнику кооперативу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — навмисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах», — зазначили в прокуратурі.

За матеріалами слідства, з вересня 2018 року по квітень 2022 року кооператив продав 60 квартир у Чернівцях на загальну суму понад 53,5 мільйона гривень. При цьому ПДВ із цих операцій не було сплачено, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 10 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що фактичний продаж житла маскували під «інвестиції» асоційованих членів кооперативу. Квартири передавалися за договорами пайової участі, що дозволяло забудовнику уникати сплати податку на додану вартість. Водночас, за висновками правоохоронців, ці операції мали всі ознаки звичайних договорів купівлі-продажу, які підлягають оподаткуванню.

Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників схеми.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити без змін обвинувальний вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого було визнано винним у корупційному злочині. Після розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції остаточно набрало законної сили, що означає завершення судового розгляду цієї справи.

Як встановив Вищий антикорупційний суд у вересні 2024 року, суддя Шершак вимагав та отримав неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь зацікавлених осіб у двох адміністративних справах. За даними слідства, йшлося про системне використання службового становища з метою особистого збагачення, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем'єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші прийняли рішення припинити подальшу військову підтримку України. Це стало результатом нещодавньої зустрічі керівників держави, яка відбулася під час спільного обіду, про що повідомляє словацьке видання Aktuality.

Згідно з інформацією медіа, на зустрічі обговорювали ключові питання зовнішньої політики, зокрема роль Словаччини у конфлікті в Україні. Керівники держави дійшли висновку, що необхідно змінити курс країни щодо надання військової допомоги Україні, зважаючи на зміну політичної ситуації всередині Словаччини та нові внутрішньополітичні виклики.

Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.