На Одещині правоохоронці викрили схему вимагання хабарів за мисливські посвідчення

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

Українська блогерка та популярна інфлюенсерка Даша Квіткова знову потрапила в центр уваги своїх підписників, цього разу через здоров’я. Після того, як вона повідомила про тимчасову паузу в тренуваннях у спортзалі, деякі фанати одразу почали припускати, що причина криється в вагітності. Всілякі чутки набрали обертів у соціальних мережах, і Даша була змушена прокоментувати ситуацію, аби прояснити причини свого відпочинку від фізичних навантажень.

У своєму Stories блогерка пояснила, що насправді не вагітність стала причиною перерви у тренуваннях, а стан здоров’я, зокрема низький рівень заліза та феритину в організмі. Занадто низькі показники цих важливих елементів спричинили погіршення самопочуття, і навіть лікарі порадили Даші призупинити фізичні навантаження до того, як вона зможе відновити необхідні рівні. Вона також зазначила, що «залізо впало на нервовому ґрунті», що тільки ускладнило ситуацію.

Попри це, у коментарях їй почали масово писати: «Вона ще і вагітна», «Вона знає це», «Людям видніше, вагітна чи ні», «В зал перестала ходити — значить буде малятко». Квіткова не залишила це без відповіді й обіграла ситуацію з самоіронією. Вона процитувала: «Вона вагітна», і додала англійською — «but not now» («але не зараз»).

Тобто офіційна позиція проста: вагітності зараз немає.

Даша також показала скрині з реакціями підписників і загалом досить спокійно відреагувала на хвилю чуток, які зазвичай супроводжують блогерок будь-якого віку після весілля.

Нагадаємо, Квіткова нещодавно вийшла заміж за свого коханого, футболіста Володимира Бражка. Вона виховує сина Лева від попереднього шлюбу з Нікітою Добриніним. Новий чоловік уже спілкується з хлопчиком і проводить з ним час, що сама Даша неодноразово показувала у соцмережах.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Старша донька відомої української продюсерки Олени Мозгової, Зоя, разом зі своєю нареченою Юлією вирушили в подорож до Будапешта, де провели кілька незабутніх днів. Відвідини угорської столиці стали не лише можливістю насолодитися красою міста, а й моментом, що став ще одним важливим етапом у їхній спільній історії. Пара вирушила на прогулянки вулицями Будапешта, милуючись величною архітектурою, яку цей місто так щедро пропонує своїм гостям.

Зоя та Юлія не могли пройти повз величних пам'яток, зокрема, Парламенту Угорщини, чиї куполи вражають своїми розмірами і деталями, а також розкішні набережні, де вода Дуная відображала світло вечірніх ліхтарів. Вечірні прогулянки на мостах і терасах стали для закоханих справжнім святом романтики.

Зоя Мозгова вперше публічно розповіла про свої стосунки в липні 2024 року, коли зробила камінг-аут і представила кохану. У травні цього року стало відомо, що пара заручилася після романтичної пропозиції, яку Зоя зробила на узбережжі Аравійського моря.

Нині донька продюсерки активно розвиває власну творчість, а молодша донька Олени Мозгової готується представити свої роботи на міжнародній виставці.

Поблизу села Домажир, що неподалік Львова, у суботу, 25 жовтня, стався черговий прорив на магістральному водогоні. Надзвичайна ситуація виникла всього через кілька годин після завершення попереднього ремонту на цій самій ділянці, який проводили спеціалісти «Львівводоканалу». Унаслідок повторної аварії значна частина мешканців західних районів міста знову залишилася без водопостачання.

За попередньою інформацією, вранці ремонтні бригади успішно відновили пошкоджену ділянку труби та розпочали наповнення системи. Однак під час запуску водогону на насосних станціях зафіксували різке падіння тиску — у Домажирі стався новий прорив, цього разу на іншій частині трубопроводу. Фахівці припускають, що причиною інциденту могла стати зношеність магістралі або різкий перепад тиску після запуску системи.

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що витік стався по інший бік річки від попереднього місця аварії. На місце виїхали аварійні бригади, керівництво «Львівводоканалу» та представники міської ради.

У комунальному підприємстві зазначили, що зіткнулися з наймасштабнішим викликом за останні десятиліття:

«Такої ситуації, коли частина міста залишається без води три доби поспіль, не пригадують навіть ветерани нашого підприємства», — заявили у «Львівводоканалі».

Ремонтники працюють цілодобово, багато хто без відпочинку вже другу добу. У компанії закликали львів’ян поставитися з розумінням до ситуації і не звинувачувати працівників, які роблять усе можливе, щоб стабілізувати водопостачання.

Нагадаємо, що 23 жовтня через попередню аварію на водогоні діаметром 600 мм у Домажирі без води залишилися близько 160 вулиць Львова та 13 навколишніх сіл.

У своєму дослідженні «God, the Science, the Evidence» французькі вчені Олів’є Боннассьє та Мішель-Ів Боллоре розглядають тему, яка давно є предметом дискусій і суперечок: чи можуть наука та релігія співіснувати, чи є між ними непереборна опозиція. Автори, спираючись на думки 62 лауреатів Нобелівської премії та більше сотні провідних учених, пропонують новий підхід до цієї теми. Вони не тільки досліджують погляди видатних особистостей на роль релігії у наукових досягненнях, але й намагаються знайти спільні точки перетину, які підтверджують, що наука і релігія не є обов’язково взаємовиключними.

Ця робота вказує на важливість розуміння науки як інструменту для пізнання фізичного світу, а релігії – як способу осмислення духовних і моральних аспектів людського буття. Водночас, автори зазначають, що багато великих учених, серед яких Альберт Ейнштейн і Макс Планк, не були атеїстами і вважали, що наука і релігія можуть доповнювати одна одну.

Теорія Великого вибуху натякає на позафізичний початок Всесвіту.

Тонке налаштування фізичних констант (fine-tuning) робить випадкове виникнення життя надзвичайно малоймовірним.

Складність життя і механізми ДНК здаються майже «чудом», що вказує на можливе божественне втручання.

Відкриття квантової механіки та теорії відносності стимулюють філософські роздуми про реальність поза матеріальним світом.

Книга охоплює не лише науку, а й філософію, етику та історію розвитку наукових концепцій. Вона покликана відкрити дискусію про Бога і творіння, а не надати остаточний доказ. Передмову до видання написав видатний фізик та лауреат Нобелівської премії Роберт В. Вілсон.

«God, the Science, the Evidence» буде цікава широкому колу читачів: від віруючих, які шукають наукове підкріплення своєї віри, до скептиків, зацікавлених у сучасних наукових аргументах щодо походження Всесвіту і життя.