На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

У Харківській області набирає обертів чергова резонансна історія, пов’язана з використанням бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на суму понад 1,1 мільйона гривень щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Офіційно роботи позиціонуються як складова заходів з енергозбереження, однак деталі угоди викликали серйозні запитання щодо реальної доцільності та вартості запланованих робіт.

Аналіз кошторисної документації свідчить, що ціни на окремі будівельні матеріали можуть бути суттєво завищеними. За попередніми оцінками, різниця між ринковою вартістю та закладеними у проєкт цифрами сягає щонайменше чверті мільйона гривень. Саме цей факт став підґрунтям для сумнівів у прозорості закупівлі та ефективності використання бюджетних ресурсів, призначених для освітніх закладів.

До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

14 грудня в українській традиції має особливе, багатогранне значення. У народних віруваннях ця дата здавна вважалася непростою й навіть потенційно небезпечною, однак водночас вона поєднує в собі глибокий символізм і важливі події національного масштабу. Для сучасної України цей день насамперед пов’язаний із вшануванням героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На державному рівні 14 грудня відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У цей день згадують понад пів мільйона людей, які були залучені до подолання наслідків катастрофи 1986 року. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям, аби зупинити подальше поширення радіації та запобігти ще масштабнішим трагедіям.

У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.

Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив деталі інциденту, що стався у приміщенні Київського районного ТЦК та СП міста Одеси і пов’язаний зі спробою самокаліцтва одного з громадян. За інформацією центру, чоловіка доставили до установи співробітники поліції, оскільки він перебував у офіційному розшуку через порушення правил військового обліку.

Під час перевірки в ТЦК з’ясували, що громадянин не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби або обмеження у проходженні мобілізаційних заходів. Центр комплектування наголосив, що установа діє відповідно до законодавства, забезпечуючи дотримання порядку та безпеки під час перевірок.

Також у ТЦК зазначили, що в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні будь-які відомості про наявність у нього відстрочки від мобілізації. Під час проходження стандартних процедур, за твердженням установи, чоловік навмисно завдав собі тілесних ушкоджень.

У центрі комплектування розцінюють такі дії як спробу уникнути призову та чинити тиск на посадових осіб. Чергова служба одразу викликала екстрену медичну допомогу та співробітників поліції.

Ситуація ускладнилася тим, що чоловік поводився агресивно, погрожував ножем медичним працівникам і військовослужбовцям, що перешкоджало наданню йому допомоги. Зрештою його було госпіталізовано до медичного закладу.

В Одеському обласному ТЦК та СП наголосили, що з боку військовослужбовців не застосовувалися жодні заходи фізичного примусу чи протиправні дії. За їхніми словами, всі дії військових та поліцейських були спрямовані виключно на збереження життя і здоров’я чоловіка.

У коментарі також зазначається, що подібні вчинки мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпулювання громадською думкою.

У ТЦК закликали громадян критично ставитися до емоційних заяв та інформації, яку поширюють особи, що намагаються виправдати порушення закону через публічні провокації.

Маша Полякова вирішила влаштувати для свого чоловіка Едена емоційний і символічний сюрприз — уперше привезти його до України та познайомити з найріднішими людьми. Пара, яка одружилася влітку 2025 року і вже планує гучне святкування весілля в наступному сезоні, без зайвого анонсу прилетіла до Києва. Ця поїздка стала не просто туристичним візитом, а важливим кроком у поєднанні двох культур і родин.

Про свою подорож Маша розповіла у соціальних мережах, де поділилася серією коротких і життєрадісних відео з дороги. В кадрі — аеропорт, валізи, сміх і щире хвилювання перед знайомством, яке має особливе значення. В одному з роликів Маша звертається до чоловіка з питанням, чи радий він поїздці та майбутній зустрічі з її батьками. Відповідь Едена викликала теплу реакцію підписників: американець з усмішкою заговорив українською, демонструючи не лише гарний настрій, а й повагу до країни дружини.

Це перший візит Едена до України, і, за словами Маші, він давно мріяв побачити батьківщину дружини. Ба більше, зять Олі Полякової вже встиг полюбити українську кухню — зокрема борщ, який, за словами Маші, він «може їсти щодня».

Тепер шанувальники очікують нових сторіз уже від самої Олі Полякової, яка не раз жартувала, що весілля доньки оплачувати не збирається. Проте зустріч зятя зі «зірковою тещою» може стати однією з головних світських подій тижня.

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.