На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

Слідчий суддя Центрального районного суду Миколаєва розглянув клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу директорці товариства з обмеженою відповідальністю, яке працює у сфері ресторанного бізнесу. Засідання відбулося в межах кримінального провадження, відкритого за фактом можливих порушень під час здійснення господарської діяльності підприємства.

За матеріалами, поданими слідством, посадовій особі інкримінують дії, які, на думку правоохоронних органів, могли завдати шкоди інтересам держави та контрагентів. У клопотанні зазначалося, що під час управління компанією директорка могла допустити зловживання службовим становищем, що потребує належної процесуальної реакції з боку суду. Прокуратура наполягала на необхідності застосування запобіжного заходу для запобігання можливому тиску на свідків, знищенню доказів або перешкоджанню досудовому розслідуванню.

Крім того, підозрювана знала про відсутність у її підприємства достатніх потужностей для виконання умов договору, що, на думку слідства, свідчить про умисел на вчинення злочину та створення ризику для здоров’я дітей.

На судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти обрання тримання під вартою, стверджуючи, що підозра необґрунтована, та пропонував застосувати домашній арешт у нічний час. Прокурор, у свою чергу, наполягав на триманні під вартою із визначенням розміру застави, вказуючи на можливість уникнення підозрюваною процесуальних обов’язків без такого заходу.

Судове рішення щодо запобіжного заходу ще не опубліковане, а розгляд справи продовжується.

Народні депутати від фракції «Слуга народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах, що стосуються отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді України. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн. Це рішення стало результатом тривалого розслідування, яке викликало широкий резонанс в українському суспільстві.

За даними журналістів, для внесення застави за Ольгу Савченко її адвокат Ігор Фомін сплатив 16,6 млн грн. Зазначається, що частину цих коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Такі заяви викликали додаткові питання щодо прозорості фінансових операцій та джерел коштів, оскільки сума застави є значною і вимагає ретельної перевірки.

Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

Головне управління Національної поліції у Києві проводить досудове розслідування можливих порушень, пов’язаних зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вулиці Ревуцького, 1 у Дарницькому районі столиці. Саме на цій території вже розпочалося будівництво житлового комплексу Brother, який реалізує девелоперська компанія «РІЕЛ». Правоохоронці перевіряють обставини ухвалення рішень, що передували старту будівельних робіт.

За версією слідства, коригування цільового призначення ділянки могло бути здійснене з порушенням установлених процедур. Зокрема, йдеться про відсутність рішення Київської міської ради, яка відповідно до законодавства має виключні повноваження щодо розпорядження та зміни статусу земель комунальної власності. Якщо ці припущення підтвердяться, це може свідчити про перевищення повноважень або зловживання службовим становищем окремими посадовими особами.

За версією правоохоронців, у 2012 році орендар, ТОВ «Аллан Плюс», отримав землю під будівництво багатоповерхового паркінгу з торговельно-офісними та соціально-побутовими приміщеннями. Однак у 2024 році через Держгеокадастр цільове призначення змінили на таке, що дозволяє зводити багатоквартирний житловий будинок із об’єктами торгово-розважальної інфраструктури. Саме це призначення, за даними матеріалу, згодом відобразили у дозвільній документації на будівництво, яку видали в лютому 2025 року.

Ключовим у справі слідство називає механізм зміни призначення. Загалом закон дозволяє в окремих випадках коригувати дані кадастру без рішення органу місцевого самоврядування, але за умови, що на ділянці є нерухоме майно землекористувача. У цьому ж випадку правоохоронці наполягають: у «Аллан Плюс» не було належної компанії нерухомості на цій землі, а отже підстав для «спрощеної» зміни не існувало.

Окрему увагу приділяють ролі сертифікованого інженера-землевпорядника, який засвідчив документи, що стали підставою для внесення змін у Держземкадастр. У матеріалах згадується, що питання щодо його сертифіката розглядала кваліфікаційна комісія при Держгеокадастрі, а сам фахівець заперечував порушення, посилаючись на відповідність намірів забудови містобудівній документації та на те, що зміна відбувалася в межах однієї категорії земель. Водночас комісія, за наведеними даними, ухвалила рішення про позбавлення його сертифіката.

Розслідування накладається на давній конфлікт довкола цієї ділянки. Раніше прокуратура намагалася розірвати договір оренди через те, що замість передбаченого паркінгу фактично працювала автостоянка, а забудова роками не стартувала. Однак у зустрічному позові «Аллан Плюс» домоглося поновлення договору оренди до 2032 року, і цей вердикт у підсумку залишився чинним після повторного апеляційного розгляду. Пізніше компанія отримала містобудівні умови та обмеження на проєкт житлового комплексу, а згодом — і дозвіл на будівництво.

Зараз слідчі збирають документацію у замовника та підрядних структур, а також у підрозділах Держгеокадастру. Мета — встановити, чи були службові рішення та внесення змін до кадастру законними, і хто саме забезпечив можливість трансформації проєкту з «паркінгу» в житлову забудову. На тлі заявлених масштабів проєкту — багатоповерхова забудова з кількома чергами робіт і тисячами квартир — справа може мати не лише юридичні, а й політичні наслідки для земельно-містобудівного блоку столиці.

Перші тижні нового року принесли помітні зміни на українському овочевому ринку. Гуртові ціни на більшість позицій зросли порівняно з показниками кінця грудня, про що свідчать дані аналітичного проєкту EastFruit, який регулярно моніторить аграрний сектор. Найвідчутніше подорожчання зафіксували у сегменті перцю, що одразу привернуло увагу як продавців, так і споживачів.

Солодкий перець продемонстрував найбільший ціновий стрибок. Його гуртова вартість зросла на 40–70 гривень за кілограм і нині коливається в межах 140–190 грн, тоді як наприкінці минулого року цей овоч продавали по 100–120 грн. Схожа тенденція спостерігається й щодо гострого перцю: його ціна піднялася з 70–180 до 100–200 гривень за кілограм, залежно від сорту, якості та країни походження.

Виросла і нижня межа цін на помідори. Якщо у грудні томати продавалися по 70–100 грн за кілограм, то тепер гуртові ціни стартують від 80 грн і доходять до 100 грн. Водночас огірки дещо подешевшали — їхня вартість знизилася зі 130–150 до 125–140 грн за кілограм.

Суттєвий відсотковий ріст показала ріпчаста цибуля. Її ціни піднялися з 4–9 до 7–9 грн за кілограм. Подорожчала і білокачанна капуста — з 6–10 до 8–10 грн. Інші види капусти також додали в ціні: броколі подорожчала з 70–90 до 110–170 грн, цвітна — з 25–35 до 35–45 грн, пекінська — з 16–20 до 20–25 грн за кілограм. Єдиним винятком стала синя капуста, яка трохи здешевшала — з 20–30 до 20–25 грн.

Ціни на основні овочі так званого борщового набору — буряк, моркву та картоплю — залишилися стабільними. Зокрема, картопля й надалі коштує в межах 9–12 грн за кілограм.

У фруктовому сегменті ситуація була більш різноспрямованою. Яблука у січні подешевшали з 20–40 до 17–35 грн за кілограм, а груші — з 25–65 до 25–55 грн. Водночас значно зросли ціни на виноград, який подорожчав із 60–80 до 70–130 грн, а також на мандарини — з 65–100 до 75–185 грн за кілограм.

Таким чином, початок року приніс українському гуртовому ринку подальше зростання цін на більшість овочів, тоді як фрукти продемонстрували як зниження, так і різкий ріст залежно від позиції.

Київська міська рада перебуває на етапі підготовки рішення, яке здатне докорінно змінити функціонування та вигляд однієї з рекреаційних територій міста. У центрі уваги — питання передачі земельної ділянки в оренду, що, за задумом ініціаторів, має відкрити шлях до її господарського використання, але водночас викликає занепокоєння у частини громади.

Згідно з попередньою інформацією, йдеться про ділянку, яка тривалий час використовувалася киянами як зона відпочинку, прогулянок і дозвілля. Саме такі простори відіграють важливу роль у міському середовищі, забезпечуючи баланс між забудовою та збереженням зелених насаджень. Намір передати територію в оренду може означати зміну її цільового призначення або появу на ній нових об’єктів.

Проєкт рішення підготовлений Департаментом земельних ресурсів КМДА. Політичним куратором процесу називають заступника міського голови Владислава Андронова, який нині відповідає саме за земельні питання у столичній адміністрації. Підставою для передачі землі в оренду зазначено «придбання права власності на нерухоме майно», тобто наявність на ділянці спортивних об’єктів фактично використовується як юридичний привід для отримання контролю над значним земельним масивом у привабливій локації з подальшою зміною його функціонального призначення.

Окрему увагу привертає постать Ганни Коваленко. У 2023 році вона достроково склала депутатський мандат після отримання підозри від НАБУ у справі про недостовірне декларування на суму понад 60 мільйонів гривень. Попри це, сьогодні підконтрольна їй структура претендує на один із цінних земельних активів Києва. При цьому процедура відбувається без відкритого конкурсу, альтернативних концепцій розвитку території чи повноцінного громадського обговорення.

Ситуація в Жулянах демонструє знайому для Києва конфігурацію: колишній депутат, тісні політичні та бізнес-зв’язки з впливовими фігурами, профільний департамент КМДА та віцемер, який курує земельні питання. Результатом може стати передача майже 3,2 гектара міської землі під комерційну забудову під прикриттям «спортивного проєкту», де спорт відіграє другорядну, декоративну роль.

Історія з цією ділянкою — це не стільки про теніс чи розвиток міської інфраструктури, скільки про системний підхід до розпорядження землею в столиці. Через формально законні процедури та необхідні погодження рекреаційні та спортивні простори поступово зникають, поступаючись місцем комерційній забудові в інтересах вузького кола осіб. На тлі цього ключовим стає питання не лише конкретного голосування Київради, а й того, хто та на яких умовах продовжує визначати долю міської землі, попри кримінальні підозри та публічні заяви про вихід з політики.

Колишній перший заступник начальника управління Державної міграційної служби в Одеській області, Іван Безкищенко, став об'єктом уваги після того, як в його щорічній декларації було вказано, що він придбав квартиру за символічні 7 гривень. Така інформація викликала чимало запитань у громадськості, особливо з огляду на раніше висунуті підозри щодо його причетності до привласнення бюджетних коштів.

За даними слідства, Іван Безкищенко, перебуваючи на посаді в Державній міграційній службі, нібито був причетний до фінансових зловживань. Відомо, що прокуратура розслідувала можливі факти незаконного використання державних коштів, зокрема через укладення сумнівних контрактів і використання службових повноважень для особистої вигоди. Однак, попри ці підозри, Іван Безкищенко не був притягнутий до відповідальності, і питання щодо його майнових придбань залишаються невирішеними.

Аналогічна ситуація з дачним будинком у Кошарах площею майже 73 квадратних метри, який він придбав у 2016 році. У декларації також вказано лише 1% права власності, хоча будинок повністю належить Безкищенку.

Окрім цього, експосадовець задекларував квартиру площею 28,7 квадратного метра в Одесі, придбану у 2019 році за 360 тисяч гривень. Така сума суттєво нижча за ринкові ціни на одеську нерухомість навіть того періоду.

Найбільше запитань викликає ще одна квартира в Одесі площею 36,7 квадратного метра, яка перебуває у спільній власності Івана та його дружини Марії. Кожному з них належить по 50%, а загальна вартість житла у декларації становить лише 7 гривень.

За кілька місяців до звільнення з ДМС, у квітні 2024 року, Безкищенко став співвласником половини великої земельної ділянки площею майже 4,6 гектара у селі Нерубайське Одеської області. Інша половина належить Василю Юренку — особі, пов’язаній з компанією «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”», яка після окупації Донецька була перереєстрована за законами так званої «ДНР» та присутня у російських державних реєстрах. Юренко також фігурує як керівник однойменної компанії у Росії і, за даними реєстрів РФ, має податкову реєстрацію у Ростовській області.

Дружина експосадовця Марія Безкищенко з 2022 року володіє трьома земельними ділянками загальною площею 26 тисяч квадратних метрів у Хмельницькій області, однак вартість жодної з них у декларації не зазначена.

У декларації також вказано об’єкт незавершеного будівництва — гараж площею 15 квадратних метрів в Одесі. Землю під ним Безкищенко орендує в Одеської міської ради, а сам гараж збудований за його кошти і належить йому.

Сім’я володіє кількома автомобілями. Серед них Opel Omega 1996 року, Toyota RAV4 2005 року, придбана за заниженою ціною 69 тисяч гривень, а також старі моделі ВАЗ та «Москвич», оформлені на подружжя.

За 2024 рік Безкищенко отримав понад 750 тисяч гривень зарплати у ДМС, 239 тисяч гривень пенсії, соціальні виплати та невеликі доходи від оренди. Його дружина задекларувала пенсію та доходи від оренди. Водночас заощадження родини перевищують півтора мільйона гривень у гривнях та іноземній валюті.

Поєднання значних активів, занижених цін на нерухомість і земельні ділянки, а також зв’язків із особами, пов’язаними з бізнесом на окупованій території, викликає серйозні питання до фінансової прозорості способу життя колишнього високопосадовця міграційної служби.

Мармелад вважається одним із небагатьох солодощів, який за правильно підібраного складу може не лише тішити смакові рецептори, а й мати певну поживну цінність. Його історія бере початок із простих рецептів, коли фрукти та ягоди уварювали до густого стану, зберігаючи природний аромат і корисні властивості. Основою такого продукту слугували соки або пюре, що містили природні загусники.

Традиційно для приготування мармеладу використовували плоди з високим вмістом пектину. Саме ця речовина забезпечує характерну пружну текстуру без додавання сторонніх компонентів. Найпопулярнішими інгредієнтами були яблука, айва, абрикоси та чорна смородина. У процесі уварювання зайва рідина випаровувалася, а фруктова маса перетворювалася на щільну й тягучу.

Користь мармеладу здебільшого пов’язана з пектином, який міститься у фруктах. Ця речовина допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, нормалізує обмін речовин і підтримує роботу шлунково-кишкового тракту. Пектин також сприяє виведенню важких металів з організму та позитивно впливає на стан шкіри.

Агар-агар, який отримують із морських водоростей, також має корисні властивості. Він покращує роботу печінки та шлунка, сприяє виведенню токсинів і містить йод. Саме тому мармелад на основі агар-агару може бути корисним для людей із порушеннями функції щитовидної залози, за умови помірного споживання.

Окрім цього, мармелад здатен підтримувати здоров’я суглобів, сприяючи зміцненню хрящової тканини. Завдяки желювальним компонентам він іноді рекомендується як легкий десерт у період відновлення після фізичних навантажень.

Водночас шкода мармеладу найчастіше пов’язана не з самим продуктом, а з його складом. Штучні барвники, ароматизатори та хімічні добавки, які використовують у масовому виробництві, можуть викликати алергічні реакції або негативно впливати на здоров’я. Тому при виборі мармеладу варто звертати увагу на склад і надавати перевагу натуральним варіантам із мінімальною кількістю цукру.

Навіть мармелад на основі агар-агару потребує помірності, адже надлишок йоду може бути шкідливим. Людям із цукровим діабетом рекомендується обирати спеціальні мармелади без цукру або з цукрозамінниками.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів загальною вартістю понад 5 мільйонів гривень у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Олега Ткаченка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, яке дійшло висновку про невідповідність вартості задекларованого майна офіційним доходам посадовця та його родини.

У ході аналізу фінансового стану депутата НАЗК встановило, що частина цінного майна була оформлена на близьких родичів, що розцінюється як спроба приховати реальних власників активів. Зокрема, автомобіль Volkswagen ID4 2023 року випуску вартістю понад один мільйон гривень був зареєстрований на колишню дружину Олега Ткаченка. Інший транспортний засіб — Jaguar XF — оформлено на його сина, який, за даними агентства, не мав достатніх доходів для самостійного придбання такого майна.

Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.