На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

Українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть розраховувати на розширені соціальні виплати, якими досі користувалися громадяни України завдяки спеціальному правовому статусу. Німецький уряд погодив реформу, що радикально змінює підхід до підтримки нових біженців, прирівнюючи їх до звичайних шукачів притулку. Таке рішення означає суттєве скорочення обсягів державної допомоги та перехід на менш вигідні умови перебування.

За даними німецьких медіа, зокрема Bild, нові правила охоплять усіх українців, які перетнуть кордон ФРН після встановленої дати. Раніше вони мали особливий тимчасовий статус, введений після початку широкомасштабної російської агресії. Цей статус гарантував доступ до базового забезпечення, що включало ширший спектр соціальної підтримки, швидший доступ до ринку праці, медичних послуг і матеріальної допомоги на рівні місцевих отримувачів соціального захисту.

За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

Російське командування посилює тиск на українську оборону в районі Покровська та Мирнограда, намагаючись до початку холодів не лише просунутися вперед, а й створити укріплені рубежі для подальших операцій. За оцінкою начальника штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодшого лейтенанта Миколи Гриценка, який виступив в етері телеканалу «Київ24», російські підрозділи активно перекидають додаткові сили саме на цю ділянку фронту, прагнучи скористатися часовим проміжком до настання стійкої зимової погоди.

Він повідомив, що значна частина ворожих груп наразі базується в густих лісосмугах, які тягнуться вздовж лінії зіткнення. Така місцевість дає змогу противнику маскувати техніку, накопичувати особовий склад і готувати ударні підрозділи без ризику швидкого виявлення. Лісові укриття створюють для російської армії додаткову перевагу в обороні, адже в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу українським підрозділам доводиться витрачати більше часу на розвідку та коригування вогню.

«Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

«Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Телеведуча Катя Осадча розповіла у своїх соціальних мережах про те, як їй вдається підтримувати внутрішню рівновагу у вирі щоденних справ. Вона зізналася, що з роками навчилася прислухатися до власних потреб і вибудовувати день так, аби залишатися у гармонії з собою. Осадча підкреслила, що секрет спокою для неї полягає не у відпочинку на дивані чи довгих подорожах, а у невеликих, але послідовних звичках, які вона перетворила на власні ритуали.

Телеведуча поділилася, що раніше каву вважала основним джерелом енергії, проте з часом зрозуміла: справжня бадьорість приходить не з чашки ароматного напою, а з якісного сну, руху й емоційного балансу. Тепер кава для неї — лише приємна традиція, маленький момент насолоди, а не необхідність. На зміну численним порціям еспресо прийшли склянка звичайної води зранку, короткі прогулянки на свіжому повітрі та хвилини тиші без гаджетів.

«Не поспішати з реакцією. Особливо коли ситуація напружена. Вдих, видих — і краще повернутися до цього наступного дня», — поділилася вона своїм правилом, що допомагає уникати емоційних рішень.

Ще одне важливе відкриття ведучої — здатність слухати по-справжньому. «Секрет простий — потрібно просто чути», — написала Катя, наголошуючи на силі уважності в спілкуванні.

Особливе місце у її житті займає плавання — саме під час занять у басейні до неї приходять нові ідеї. Осадча каже, що тиша допомагає почути власні думки й знайти натхнення.

Неочікувано, але прибирання також стало для неї терапією. «Іноді порядок у шафі — це перший крок до порядку в голові», — зізнається телеведуча. Вона вважає, що фізичний простір без хаосу сприяє ментальній ясності.

Окремо Катя наголосила на важливості відпочинку без почуття провини. Вона вчиться приймати власну неідеальність і дозволяє собі зупинятися, аби відновити сили: «Цей пункт ще на шляху до звички. І це теж — нормально».

Осадча підсумувала, що життя — не про ідеальні звички. Іноді достатньо зробити вдих, випити води й відкласти рішення на завтра, щоб знайти внутрішню рівновагу.

Після резонансного оприлюднення так званих “плівок НАБУ”, що спричинили помітні політичні потрясіння та поставили під сумнів прозорість окремих процесів у владі, редакція переходить до поглибленого аналізу персон, які, за даними слідства та джерел, могли бути причетними до формування неофіційних фінансових потоків, відомих як “чорна каса Алі-Баби”. Ця серія матеріалів має на меті показати ширший контекст процесів, що відбуваються за межами публічної політики, та звернути увагу на персонажів, які опинилися у центрі гучних справ.

У розслідуванні НАБУ ключове місце посідає так званий “Міндіч-гейт”, у межах якого згадується низка впливових осіб, зокрема керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. У матеріалах оперативної розробки “Мідас” він фігурує під окремою кодовою назвою, що додатково підсилює інтерес до його потенційної ролі у викритій схемі. Важливо підкреслити, що всі ці дані наразі перебувають у стадії перевірки слідчими органами, а фактичний статус кожного з фігурантів буде визначений лише після завершення офіційних процедур.

Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

Далі буде…

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

Сьогоднішня дата об’єднує низку релігійних, професійних та світових подій, які мають важливе значення для віруючих, фахівців різних галузей та всієї міжнародної спільноти. За новим церковним календарем цього дня вшановується апостол Филип — один із перших учнів Христа, який почув Його заклик і став проповідувати віру серед різних народів. У християнській традиції Филипа згадують як приклад щирої відданості та готовності служити людям, не шукаючи вигоди чи слави.

Цього дня також звертають увагу на самовіддану працю медичних працівників — відзначається День операційної медичної сестри. Саме ці фахівці забезпечують безперебійну роботу операційних блоків, відповідають за стерильність, обладнання та підтримку хірургів під час найскладніших втручань. Їхня робота часто залишається непомітною для широкого загалу, але є ключовою для порятунку життя пацієнтів.

У народній традиції 14 листопада називали Пилипом або Пилипівкою. Казали: «Прийшов Пилип — зігрій кожух і шапку припасуй». Наші предки звертали увагу на погоду: вітер віщував заметілі взимку, сніг — ранню та стійку зиму, ясна погода — теплу. Цього дня не сварилися, не лінувалися та не виносили сміття з хати, аби «не винести достаток».

Іменини цього дня святкують Василь, Віктор, Гаврило, Георгій, Григорій, Дмитро, Костянтин, Михайло, Микола, Олександр, Олексій, Петро, Пилип, Сергій, Федір, Ганна. Талісманом народжених 14 листопада вважається смарагд — камінь гармонії та очищення, який здавна цінували у Стародавньому Єгипті.

14 листопада позначений і значущими подіями світової історії: від прийняття Олександром Македонським титулу фараона до появи нового острова Суртсей біля Ісландії та ухвалення документів, що визнавали незаконність депортацій народів у СРСР.

Своє професійне свято сьогодні відзначають операційні медичні сестри — фахівці, від яких залежить успіх хірургічних втручань. Також світ звертає увагу на проблему незаконного обігу культурних цінностей — явища, що завдає значної шкоди культурній спадщині народів. Крім того, відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом, присвячений відкриттю інсуліну, що врятувало мільйони життів. А логопеди всього світу проводять тематичні акції, підкреслюючи важливість своєї роботи з відновлення та розвитку мовлення.

14 листопада — день, що поєднує духовні традиції, професійні визнання та історичну пам’ять, нагадуючи про зв’язок поколінь та важливість турботи про здоров’я й культуру.