На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

За чотири роки повномасштабної війни Україна зіткнулася з безпрецедентним відтоком населення. Згідно з узагальненими даними, сформованими на основі інформації Державної прикордонної служби України, з країни офіційно виїхали та не повернулися близько 3,1 мільйона громадян. Ці цифри відображають лише зафіксовані перетини кордону і дають уявлення про реальні масштаби демографічних втрат, з якими держава стикається в умовах тривалої війни.

Окрему увагу привертає статистика за 2025 рік. За підсумками року різниця між кількістю виїздів українців за кордон і їхніх повернень становила 290,3 тисячі осіб. Хоча цей показник залишається значним, він демонструє певне уповільнення міграційних процесів. У порівнянні з 2024 роком, коли кількість громадян, що виїхали й не повернулися, була суттєво більшою, нинішні дані виявилися приблизно у півтора раза нижчими.

Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.

Українська співачка Lama, відома під справжнім ім’ям Наталія Дзеньків, відверто поділилася деталями свого особистого життя та розповіла про стосунки з коханим Романом, з яким її поєднують серйозні наміри й глибокі почуття. Артистка зізналася, що нинішні стосунки для неї є особливими, адже побудовані на довірі, взаємній підтримці та спільному баченні майбутнього.

За словами співачки, Роман уже давно став не просто близькою людиною, а справжнім партнером у житті. Вони разом проходять як радісні, так і непрості моменти, вчаться чути одне одного та знаходити компроміси. Lama наголошує, що для неї важливо зберігати внутрішню гармонію в парі, не втрачаючи при цьому власної свободи й самореалізації.

Коханий активно долучався до підготовки великого концерту співачки в «Жовтневому палаці». Lama зазначила, що підтримка Романа відчувалася буквально у всьому, навіть у дрібницях. Зокрема, він допомагав їй із концертним образом: «Він мене одягав. Костюм новий, там було багато заклепок і кнопок», — зізналася співачка в інтерв’ю проєкту «Люкс ФМ».

Після виступу Роман не стримував емоцій: він зацілував і заобіймав артистку, демонструючи щиру підтримку та захоплення її творчістю. Lama також розповіла, що коханий захоплювався нею ще задовго до їхнього знайомства.

«Він завжди був моїм фаном. Йому було 15–16 років, він сидів біля телевізора і казав: “Аби вона була моєю дружиною”», — поділилася співачка.

Стосунки Lama та Романа стали прикладом довготривалого кохання та підтримки, яке надихає і на творчість, і на особисте життя.

У Києві розпочинається судовий процес у справі, що стосується можливого розкрадання державних коштів, виділених на забезпечення роботи екстреної медичної допомоги. Слідство зосередилося на закупівлі автозапчастин для автомобілів швидкої допомоги, під час якої, за версією правоохоронців, вартість товарів була завищена майже на 2 мільйони гривень.

За інформацією правоохоронних органів, у цій справі йдеться не лише про фінансові махінації, а й про потенційний ризик для здоров’я пацієнтів. Завищення цін могло вплинути на кількість та якість закупленого обладнання, що безпосередньо відображається на оперативності та ефективності медичної допомоги.

За даними досудового розслідування, у 2022 році службові особи комунального об’єднання «Київмедспецтранс» діяли за попередньою змовою з директором приватного підприємства. Посадовці готували та затверджували документи, на підставі яких формувалася очікувана вартість автозапчастин, необхідних для ремонту автомобілів екстреної медичної допомоги.

Слідство встановило, що для реалізації схеми використовувалися підконтрольні суб’єкти господарювання, що дозволило забезпечити перемогу заздалегідь визначеної компанії у процедурі закупівлі. Загальна сума укладеного договору становила майже 5,5 мільйона гривень.

Після підписання договору приватне підприємство постачало автозапчастини за цінами, які значно перевищували ринкові. Це підтвердила комплексна транспортно-товарознавча та судово-економічна експертиза. За її висновками, вартість закуплених запчастин була завищена більш ніж на 1,9 мільйона гривень, що завдало істотних збитків бюджету міста Києва.

Санкції статей Кримінального кодексу України, які інкримінують обвинуваченому, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Досудове розслідування щодо інших фігурантів кримінального провадження наразі зупинене. Як зазначають у прокуратурі, це пов’язано з перебуванням частини підозрюваних у розшуку, а також мобілізацією одного з учасників справи.

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

На Буковині прикордонники разом з митниками виявили спробу контрабанди дорогоцінних виробів через українсько-румунський кордон. У пункті пропуску «Порубне» було затримано двох жінок, які намагалися незаконно вивезти золото на загальну суму понад 2,7 мільйона гривень. Це сталося під час перевірки пасажирів, які прямували пішки до Румунії.

Жінки, намагаючись уникнути перевірки, сховали золоті злитки та прикраси в особистих речах, але їх дії не залишилися непоміченими. Прикордонники разом з митними службами виявили контрабанду та затримали порушниць. Оперативні дії у пункті пропуску «Порубне» стали частиною загальної боротьби з незаконним переміщенням цінних товарів через державний кордон України.

Під час огляду у правопорушниць знайшли чотири литі злитки вагою по 100 грамів кожен, а також десять золотих ланцюжків загальною вагою 36 грамів. Вартість вилученого попередньо оцінили у понад 2,7 мільйона гривень.

Наразі тривають перевірки та встановлення всіх обставин справи, зокрема походження та законність власності дорогоцінних металів.

У середині січня державна компанія «Енергоатом» опинилася в центрі гучного фінансового скандалу через операції з продажу електроенергії за цінами, які суттєво не відповідали ринковим. За оцінками, лише протягом десяти діб січня підприємство недоотримало близько 2,8 мільярда гривень доходу внаслідок реалізації значних обсягів електроенергії за тарифами, що були майже вдвічі нижчими за актуальні ринкові показники.

Ключовим епізодом стала угода від 14 січня, коли «Енергоатом» продав близько 2100 МВт електроенергії за ціною 7600 гривень за МВт·год. На той момент середньозважена ринкова ціна сягала понад 13 тисяч гривень за МВт·год, що автоматично сформувало колосальний розрив між потенційними та фактичними доходами державної компанії.

За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.

У Чернігівській області правоохоронні органи задокументували діяльність корупційної схеми, пов’язаної з систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовими особами податкової служби. У межах досудового розслідування про підозру офіційно повідомлено двом керівникам структурних підрозділів, які, за версією слідства, були ключовими фігурантами незаконних оборудок.

За попередніми даними, посадовці налагодили механізм отримання хабарів від підприємців за «лояльне» ставлення під час перевірок, невиявлення порушень податкового законодавства або штучне заниження сум фінансових санкцій. Йдеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану систему, яка функціонувала протягом тривалого часу та приносила стабільний незаконний дохід.

За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.