На Рівненщині у смітнику знайшли тіло мертвого лева

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Михайла Горощенка після масштабного корупційного скандалу, що привернув значну увагу суспільства та правоохоронних органів. Рішення комісії стало логічним продовженням подій, які розгорталися після затримання посадовця 27 травня 2025 року в Києві неподалік ресторану «Sunset Terrace». Саме там, за даними оперативників, він отримав від посередника 10 тисяч доларів, а передача відбувалася під повним контролем СБУ та Державного бюро розслідувань.

Слідство стверджує, що Горощенко вимагав кошти як плату за нібито можливість вплинути на перебіг одного з кримінальних проваджень у Київській області. Суть обіцянки, зафіксованої детективами, полягала в тому, що прокурор нібито міг домогтися перекваліфікації підозри з тяжкої корупційної статті, пов’язаної з отриманням хабара, на значно м’якшу норму. Така «послуга» відкривала б для підозрюваного шлях до уникнення суворого покарання, а також створювала ризики для подальшого розвалу справи.

Розмови про суму та погрози «реальним строком» тривали кілька тижнів до затримання. За інформацією правоохоронців, прокурор усвідомлював ризик документування та навіть радив співрозмовникам бути «конспіративнішими», однак продовжував вимагати кошти. Його пояснення про те, що гроші були нібито компенсацією за пошкодження автомобіля дружини після ДТП, комісія назвала вигаданими — жодного підтвердження такої аварії не надано.

Після повідомлення про підозру дії прокурора кваліфікували як шахрайство в особливо великих розмірах. КДКП, розглянувши дисциплінарні матеріали, дійшла висновку, що поведінка Горощенка грубо порушує стандарти доброчесності і є несумісною з перебуванням у системі прокуратури. Навіть його понад двадцятирічний стаж, який зазвичай розглядають як пом’якшувальну обставину, не вплинув на рішення.

Комісія остаточно ухвалила звільнення та направила його Генеральному прокурору для виконання. Відтепер Михайло Горощенко офіційно позбавлений посади та статусу прокурора.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив важливе для освітньої системи рішення, яке стало новим орієнтиром у тлумаченні порядку здобуття вищої освіти в Україні. У межах розгляду справи № 200/5372/24 суд сформував позицію, яка суттєво змінює підходи до переходу студентів між закладами вищої освіти та усуває нечіткість, що існувала у чинних нормативних документах.

Суд визначив, що студент, який не завершив навчання за програмою бакалавра та не отримав відповідного диплома, має законне право продовжити здобуття освіти на тому самому рівні та за тією ж спеціальністю в іншому університеті. У рішенні наголошено, що така ситуація не є повторним отриманням освітнього ступеня, а становить продовження перерваного навчального процесу, незалежно від причин, з яких попереднє навчання було припинено. Такий підхід, за логікою суду, відповідає принципу доступності освіти та забезпечує реалізацію права студента на освіту без дискримінаційних обмежень.

Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

ВС встановив:

здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

Верховний Суд:

визнав дії МОН протиправними;

зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та ексочільника НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Відповідний запис нещодавно з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України». Згідно з інформацією, позов було зареєстровано 21 жовтня, а відповідачем у справі значиться сам Олексій Чернишов, який на цей момент є фігурантом кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення.

Суд оперативно визначив склад колегії, що розглядатиме матеріали справи. Процедура поділу майна подружжя зазвичай передбачає аналіз джерел походження активів, часу їх набуття та правових підстав для розподілу, однак у цьому випадку процес може мати додаткові нюанси з огляду на паралельне кримінальне розслідування. Експерти припускають, що судді можуть зіткнутися з необхідністю вивчення значного масиву документів, пов’язаних із фінансовими операціями та власністю родини.

18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Мережа обмінників Money 24/7 продовжує безперешкодно діяти в центрі столиці, створюючи враження, ніби в Україні не існує ані Національного банку, ані системи фінансового моніторингу, ані мінімальних вимог законодавства. Попри те що НБУ анулював ліцензію компанії ще у серпні 2024 року, пункти обміну не лише не зникли з вулиць Києва — вони стали ще помітнішими та агресивнішими у власному позиціонуванні.

Бренд Money 24/7, замість того щоб піти з ринку, активно розширює свою візуальну присутність. Логотипи компанії з’являються на спортивній формі «Динамо Київ», у рекламних кампаніях блогерів і медійних фігур, а брендовані авто помітно курсують центральними вулицями міста. Така демонстративність викликає подив і обурення, оскільки мережа юридично не має права продовжувати діяльність після офіційного рішення регулятора.

Money 24/7 позиціонує себе як «преміумсервіс». Формально ж це класична «нелегальна валютка»: жодних фіскальних чеків, ліцензії, реквізитів чи куточка споживача. Під час перевірки двох столичних точок клієнту замість чека видавали папірець з QR-кодом, що веде на порожню сторінку податкової. На прохання показати ліцензію НБУ співробітники нервували, викликали охорону й пропонували «повернути гроші». На гарячій лінії прямо підтвердили: іншого чека не буде.

Позиція Нацбанку чітка: у діяльності пунктів Money 24/7 є всі ознаки неліцензованої роботи. Компанія ТОВ «ФК Артем», через яку раніше здійснювалися валютні операції, позбавлена ліцензії. Одразу після цього фірма змінила власників і вид діяльності — тепер вона фігурує як виробник «текстильних виробів», а з реєстру легальних обмінників повністю зникла. Це означає, що за законом Money 24/7 не має права приймати або видавати валюту.

Утім, мережа не просто зберігається — вона демонстративно розширюється. За брендом стоїть харків’янин Андрій Смірнов, власник торгової марки Money 24/7 та охоронної компанії «Легіон 1913», логотипи якої висять у кожному відділенні. Публічним обличчям є Антон Дяченко: він відвідує міжнародні гемблінг-заходи, веде соціальні мережі й представляє Money 24/7 як «міжнародний преміумсервіс». Сам Смірнов залишається в тіні, але саме під обмінниками Money 24/7 у Харкові фіксувалися стрілянина та конфлікти — на відміну від будь-якої іншої валютної мережі.

Головне питання — чому цей бізнес досі працює, якщо порушення зафіксовані й публічно підтверджені регулятором. Припиняти нелегальну діяльність мають не Нацбанк і не фінмоніторинг, а поліція, податкова та Бюро економічної безпеки. Однак усі ці структури вже понад рік демонструють повну бездіяльність, ніби мережі Money 24/7 не існує. Хоча вона продовжує рекламуватися на весь Київ, спонсорує «Динамо», проводить валютні операції без фіскалізації та працює фактично поза законом.

У 2025 році в самому серці країни відкрито функціонує мережа, яка формально не існує, але фактично приймає та видає валюту, не маючи жодних повноважень.

Українські сільські домогосподарства, що зазнали збитків унаслідок російської агресії, отримали можливість скористатися новою програмою фінансової підтримки від Естонської ради у справах біженців (ERC). Йдеться про допомогу, спрямовану на забезпечення базових потреб у зимовий період, насамперед пов’язаних із утриманням худоби та свійської птиці.

За інформацією організації, програма передбачає одноразові виплати обсягом до 26,6 тис. грн. Ці кошти можна спрямувати на придбання корму, необхідних ветеринарних препаратів, ремонт або утеплення приміщень, закупівлю обладнання для догляду за тваринами та інші послуги, без яких неможливо організувати зимівлю в умовах обмежених ресурсів. Така допомога покликана підтримати домогосподарства, які втратили частину майна або можливості для ведення господарства через бойові дії, обстріли чи окупацію.

Метою ініціативи є підтримка сільських родин, які постраждали від війни та потребують допомоги для забезпечення базових потреб господарства. Фінансування можна буде використати виключно на:

корми для худоби та птиці;

матеріали для утеплення тваринницьких приміщень;

доступ до ветеринарних послуг та медикаментів.

Програма охопить 160 домогосподарств, а конкретна сума допомоги залежатиме від потреб кожної родини.

Заявки можуть подавати вразливі сільські домогосподарства, що перебувають у складних соціальних чи фінансових умовах. Зокрема:

родини-переселенці або ті, хто приймає ВПО;

домогосподарства, чиї будинки або засоби до існування знищені чи пошкоджені війною;

родини з безробітними працездатного віку;

домогосподарства, де є люди з інвалідністю;

родини з людьми віком 60+;

неповні родини, що втратили годувальника;

багатодітні родини (троє і більше дітей до 18 років);

родини, де є вагітні жінки або діти до трьох років.

ERC наголошує, що фінансову допомогу заборонено використовувати на:

погашення боргів;

оплату оренди житла;

ремонт будинку;

купівлю техніки чи обладнання;

сплату податків;

будь-які інші нецільові витрати.

Подання заявки відбувається через форму на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».