На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

Активи, компанії та зв'язки депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура формують складну та багаторівневу бізнесову конструкцію, яка багато років залишається об'єктом пильної уваги правоохоронних органів та журналістів. Залучені до різних схем підприємства та особи, пов'язані з Мазуром, вже неодноразово ставали фігурами у розслідуваннях кримінальних проваджень. Йдеться не лише про значні статки самого депутата та його родини, а й про системну участь компаній, що мають з ним зв'язки, в сумнівних бюджетних розрахунках та ризикованих зовнішньоекономічних операціях.

Особливу увагу привертають підприємства, котрі працюють у сфері виробництва алкоголю, де часто спостерігаються ознаки маніпуляцій з податковими та митними процедурами. Паралельно з цим, у відкритих джерелах неодноразово з’являлися згадки про підприємства, які, ймовірно, знаходяться під контролем осіб, пов'язаних з Мазуром, що бере участь у проектуванні і реалізації ризикованих фінансових схем. Це не лише бізнесові інтереси, а й складні відносини з державними структурами, які вимагають додаткових розслідувань з боку відповідних органів.

Частина компаній, афілійованих із Мазуром, фігурує у кримінальних провадженнях щодо незаконного виготовлення та обігу підакцизної продукції. У межах розслідувань правоохоронці перевіряли версії про використання підроблених марок акцизного податку, зберігання спирту без належного обліку та реалізацію алкоголю поза податковим контролем. У різні роки суди надавали дозволи на обшуки приміщень, які належать або пов’язані з підприємствами Мазура, де вилучалося обладнання, сировина та фінансова документація. В окремих справах суди відмовляли в слідчих діях, однак сам факт системної присутності компаній у кримінальних матеріалах залишався.

Окремий пласт історії — бюджетні кошти. Через комунальний заклад «Спортивний центр Полтавщини» пов’язані з Мазуром структури отримували десятки мільйонів гривень за оренду льодової арени та проживання спортсменів. Арена «Айсберг» і готель «Кремінь», які фігурують у фінансових операціях, у різні періоди перебували у власності самого депутата або були оформлені на членів його родини. Така конфігурація породжує конфлікт інтересів, адже бюджетні кошти фактично поверталися у бізнесове коло депутата.

Не менш показовими є зовнішньоекономічні зв’язки. У 2022 році одна з компаній, пов’язаних із Сергієм Мазуром, здійснювала експортні операції до Білорусі — країни, яка після початку повномасштабної війни стала логістичним і політичним союзником Росії. Крім того, в історії власності окремих структур фігурували громадяни Російської Федерації, а також компанії з офшорною реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських і Британських Віргінських островах. Хоча частина цих зв’язків формально залишилася у минулому, їхня наявність створює додаткові питання щодо прозорості бізнесу.

Майновий портфель депутата та його родини також вражає масштабами. Йдеться про численні об’єкти нерухомості у Кременчуці, виробничі бази, комерційні приміщення, земельні ділянки та великий автопарк. Серед транспортних засобів — десятки вантажівок і напівпричепів, а також елітні легкові автомобілі, зокрема Mercedes-Benz G 63 AMG та Mercedes-Benz V-класу останніх років випуску. Значна частина цього майна оформлена на доньку та колишню дружину, що є типовою практикою для мінімізації публічної уваги до статків посадовця.

Додаткову увагу журналістів привертає і біографічний момент — зміна прізвища з Перебийноса на Мазура. У професійному середовищі це пов’язують зі спробою дистанціюватися від періоду діяльності, який асоціювався з нелегальним алкогольним бізнесом і першим колом кримінальних справ.

У 2024 році Сергій Мазур очолив Федерацію хокею України. Вибори супроводжувалися конфліктом усередині організації, судовими позовами та заявами про порушення статуту. Попередній керівник федерації оскаржує легітимність конгресу, а правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих порушень під час його проведення.

Сукупність бізнесових активів, кримінальних проваджень, бюджетних потоків і закордонних контактів формує навколо депутата Полтавської обласної ради стійкий репутаційний шлейф. Ця історія виходить далеко за межі декларацій і офіційних посад та ставить питання про реальну межу між бізнесом, політикою і публічними грошима в регіоні.

В індійських регіонах знову зафіксовано нові випадки інфікування вірусом Ніпах — одним із найнебезпечніших зоонозних патогенів, відомих сучасній медицині. Інформація про зараження спричинила підвищену увагу з боку органів охорони здоров’я, адже цей вірус характеризується високим рівнем смертності та здатністю швидко поширюватися за відсутності своєчасних протиепідемічних заходів.

За даними місцевих медичних служб, зараження підтверджують лабораторно, після чого пацієнтів ізолюють, а коло контактних осіб ретельно відстежують. Влада окремих штатів посилює санітарний контроль, обмежує масові заходи та вводить додаткові протоколи безпеки в лікарнях. Особливу увагу приділяють медичному персоналу, який працює безпосередньо з хворими.

Що таке вірус Ніпах

Вірус Ніпах (NiV) — це зоонозна інфекція, яка передається від тварин до людини. Природними носіями є фруктові кажани роду Pteropus. Зараження може статися через контакт із зараженими тваринами або через продукти харчування, забруднені їхньою слиною чи виділеннями. Найчастіше джерелом інфекції стають фрукти або сирий сік фінікової пальми.

Випадки зараження людей трапляються нечасто, однак перебіг хвороби зазвичай тяжкий і супроводжується серйозними ускладненнями.

Симптоми і перебіг хвороби

Інкубаційний період триває від 4 до 21 дня, іноді довше. Початкові прояви легко сплутати зі звичайною вірусною інфекцією.

Серед перших симптомів: підвищена температура, головний біль, м’язовий біль, сильна слабкість.

У деяких пацієнтів виникають респіраторні проблеми — кашель, задишка, пневмонія.

Найбільшу загрозу становить ураження нервової системи. Через кілька днів або тижнів може розвинутися енцефаліт — запалення головного мозку. У таких випадках з’являються сплутаність свідомості, судоми, різкі зміни поведінки, кома. Іноді фіксують і менінгіт.

Наскільки небезпечний вірус

Рівень летальності надзвичайно високий — від 40% до 75% залежно від штаму та умов спалаху. Навіть після одужання у людей можуть залишатися серйозні наслідки: хронічні неврологічні порушення, судоми, проблеми з пам’яттю або зміни особистості.

Описані також випадки повторного розвитку енцефаліту через місяці або роки після зараження.

Як передається інфекція

Вірус поширюється кількома шляхами: від тварин до людини (через кажанів або свиней), через заражену їжу, від людини до людини — під час тісного контакту з біологічними рідинами хворого.

Найчастіше інфікування між людьми відбувається в родинах або серед медпрацівників, які доглядають за пацієнтами.

Історія спалахів

Уперше вірус виявили у 1999 році під час спалаху енцефаліту серед фермерів у Малайзії та Сінгапурі. Згодом регулярні випадки почали реєструвати в Бангладеші та Індії. У штаті Керала значний спалах стався у 2018 році.

Хоча антитіла до вірусу знаходили в кажанів і в інших регіонах світу, підтверджені спалахи серед людей поки що обмежені Південною та Південно-Східною Азією.

Чи є лікування

Специфічного лікування або вакцини проти вірусу Ніпах наразі не існує. Медики застосовують лише підтримувальну терапію для полегшення симптомів і боротьби з ускладненнями. Саме тому ВООЗ включила NiV до переліку пріоритетних патогенів, які потребують термінових досліджень.

Як знизити ризик зараження

Фахівці радять дотримуватися простих заходів профілактики: не вживати сирий сік фінікової пальми, ретельно мити та чистити фрукти, не їсти плоди зі слідами укусів тварин, використовувати рукавички під час контакту з хворими тваринами, уникати тісного контакту з інфікованими людьми та часто мити руки.

Медики наголошують: раннє виявлення та ізоляція хворих залишаються головними інструментами стримування поширення інфекції.

В Україні нещодавно було затримано громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ, прикриваючись журналістською діяльністю. За даними слідчих, 35-річна жінка співпрацювала зі спецслужбами Білорусі ще з 2015 року і мала на меті отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Викриття агентки стало результатом тривалої контррозвідувальної роботи українських силових структур.

Правоохоронці повідомляють, що під прикриттям журналістки вона контактувала з медіаресурсами проросійської спрямованості, що давало їй можливість збирати інформацію та встановлювати контакти в Україні. Досвід роботи з медіа дозволяв їй отримувати доступ до кола осіб, що цікавили спецслужби, та завчасно маскувати свої дії під легальну професійну діяльність.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Львові правоохоронці завершили багаторічне розслідування та затримали чоловіка, якого підозрюють у скоєнні резонансного вбивства мера кримського селища Сімеїз Кирила Костенка. Злочин стався ще у лютому 2013 року, проте протягом багатьох років місцеперебування ймовірного виконавця залишалося невідомим. Лише завдяки спільній роботі Офісу генерального прокурора та Національної поліції вдалося встановити особу підозрюваного та затримати його на території Львівщини.

Розслідування цього резонансного злочину тривало понад десять років і включало численні слідчі дії, перевірку сотень свідків та аналіз великої кількості матеріалів. Співробітники правоохоронних органів зазначають, що затримання підозрюваного стало результатом системної роботи та застосування сучасних криміналістичних методик.

За даними слідства, підозрюваним є 46-річний уродженець Львівщини, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Після відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження правоохоронці з’ясували, де він перебуває, і 28 січня 2026 року затримали його у Львові.

Слідчі вважають, що напад був ретельно спланований. Чоловік заздалегідь відстежував маршрути та графік пересування потерпілого, підготував вогнепальну зброю і транспорт. Напад стався вранці поблизу будівлі селищної ради у громадському місці.

Після скоєння злочину підозрюваний намагався приховати сліди — знищити докази та тимчасово залишив територію України. Згодом правоохоронці знайшли спалений автомобіль, на якому, ймовірно, пересувався нападник, а також зброю.

Кримінальне провадження відкрито за фактом умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України). Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.

Правоохоронці також нагадали, що у 2021 році був затриманий організатор цього вбивства — львів’янин Денис Огородніков.

Сам злочин стався 26 лютого 2013 року. Тоді невідомі з автоматичної зброї розстріляли автомобіль мера Сімеїза. Від отриманих поранень 40-річний Кирило Костенко загинув на місці. Пізніше в горах Криму виявили спалене авто та зброю, які, ймовірно, використовували нападники.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

В Україні було затримано громадянку Республіки Білорусь, яка виконувала завдання іноземної спецслужби, прикриваючись діяльністю у сфері медіа. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна жінка працювала на білоруський КДБ з 2015 року та намагалася проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки з метою збору чутливих даних.

Слідством встановлено, що агентка тривалий час вибудовувала легенду професійної журналістки. Це дозволяло їй безперешкодно відвідувати публічні заходи, встановлювати корисні контакти та входити в довіру до представників різних структур. У минулому вона співпрацювала з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за версією слідства, було частиною її підготовки до виконання розвідувальних завдань за кордоном.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Попри складну економічну ситуацію та воєнні реалії, деякі підприємства не просто утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки державним замовленням. Одним із таких прикладів є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром», яке спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, дитячих садків та інших соціальних установ.

За перший місяць року компанія отримала численні бюджетні замовлення у Києві та Київській області, що дозволило їй не лише стабілізувати фінансові показники, а й забезпечити додаткові робочі місця. «Зернопром» активно оптимізує логістичні процеси та впроваджує сучасні технології обробки та зберігання продуктів, що дозволяє гарантувати якість постачання навіть у складних умовах.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

В Україні нещодавно викрили агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. За інформацією правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для маскування своїх дій вона використовувала роль журналістки та мала досвід роботи з медіаресурсами проросійської спрямованості.

За даними слідства, жінка намагалася зібрати конфіденційну інформацію про українські військові операції та структури розвідки. Вона активно контактувала з певними колами в Україні, щоб отримати доступ до закритих даних, а також використовувала професійні зв’язки, що створювали вигідний фасад легальної діяльності. Співробітники українських спецслужб відзначають, що така діяльність є частиною системної роботи білоруських спецслужб щодо збору розвідувальної інформації в Україні.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.