На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

Колишньому депутату Харківської районної ради висунуто підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до його електронної декларації. За інформацією Харківської обласної прокуратури, поліції та джерела "Української правди" у правоохоронних органах, фігурантом цієї справи є Саїд Халід Пахлаван, який раніше представляв партію "Слуга народу" у складі районної ради.

Згідно з даними слідства, на момент подання декларації за 2023 рік Пахлаван обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Під час перевірки його щорічного фінансового звіту було виявлено суттєві неточності, що викликали підозру у внесенні неправдивих відомостей. Як зазначає прокуратура, у декларації були вказані недостовірні дані щодо доходів та майнового стану депутата, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило перевірку декларації депутатки з Кривого Рогу Інни Потапової за 2023 рік і виявило у ній суттєві недостовірні відомості. Загальна сума розбіжностей, зафіксованих фахівцями агентства, перевищує 11 мільйонів гривень, що стало підставою для правової оцінки дій посадовиці в межах кримінального законодавства.

За висновками НАЗК, у діях політикині наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України, яка стосується службового підроблення. Матеріали перевірки свідчать, що в декларації не було відображено значний обсяг майна, яке підлягало обов’язковому декларуванню відповідно до антикорупційних вимог.

Також було встановлено заниження вартості автомобілів, зареєстрованих на чоловіка, зокрема Porsche Cayenne та Lexus ES350. Окрім того, НАЗК виявило розбіжності у сумі готівки: замість можливих 2,96 млн грн було задекларовано 3,5 млн грн — різниця становить понад 537 тис. грн.

Виявлені порушення можуть стати підставою для кримінального переслідування депутатки. НАЗК продовжує аналізувати інші декларації та передавати матеріали правоохоронним органам.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

Екологічна прокуратура Одеської області повідомила про підозру колишньому очільнику Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства у вчиненні корупційного правопорушення. Йому інкримінують вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, що кваліфікується за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України.

За матеріалами досудового розслідування, посадовець, використовуючи службове становище, нібито створив штучні умови для тиску на керівника однієї з мисливських організацій. Слідство вважає, що він не лише ініціював незаконні вимоги, а й активно підбурював до передачі грошових коштів за ухвалення вигідного для організації рішення.

Після передачі землі члени організації мали б змогу безперешкодно проводити полювання на цих угіддях. Чиновник мотивував розмір хабаря тим, що процес погодження складався з кількох етапів, а частину грошей потрібно було передати «знайомим» із керівництва Держлісагентства та ДП «Ліси України».

Правоохоронні органи наразі перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми. Журналісти припускають, що йдеться про Олега Ткача, який раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців за отримання хабаря.

Розслідування триває, а справу контролюють екологічні прокурори Одеської області.

На Одещині правоохоронці викрили організовану схему незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків за межі України. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомила про підозру місцевому жителю, який спробував організувати незаконний виїзд до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки за 11 тисяч євро.

За даними слідства, у серпні 2025 року підозрюваний отримав інформацію про намір одного з військовозобов’язаних покинути територію України, щоб уникнути виконання своїх обов’язків. Використовуючи цей факт, чоловік запропонував допомогу в нелегальному перетині державного кордону через територію Придністров'я, яке не є визнаним на міжнародному рівні. За свої послуги він вимагав значну суму — 11 тисяч євро.

Згідно з домовленістю, клієнт мав завчасно передати гроші, після чого самостійно пройти кілька кілометрів у прикордонній смузі, діючи за інструкціями організатора. Після незаконного перетину кордону йому мали допомогти з оформленням необхідних документів невстановлені особи. Гарантом виконання угоди виступала ще одна особа, залучена до схеми.

Підозрюваного затримали у власному автомобілі одразу після отримання обумовленої суми коштів. Затримання відбулося в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили йому про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 мільйон 331 тисяча 200 гривень.

Правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, причетних до цієї протиправної схеми.

Вітамін D має визначальне значення для нормального функціонування організму, адже він бере участь у формуванні міцної кісткової тканини, підтримує роботу імунної системи, впливає на м’язовий тонус і навіть на емоційний баланс. Попри це, його нестача залишається надзвичайно поширеною проблемою, яка стосується не лише людей із незбалансованим харчуванням, а й тих, хто уважно стежить за своїм раціоном.

Фахівці з харчування звертають увагу, що основною причиною дефіциту вітаміну D є обмежене перебування на сонці. Саме під впливом ультрафіолетових променів шкіра людини синтезує значну частину цього вітаміну. У холодну пору року, а також у людей, які більшість часу проводять у приміщеннях, цей природний механізм працює значно слабше.

Найпотужнішим природним джерелом вітаміну D залишається жирна риба. Особливо це стосується дикого лосося, форелі, тунця, оселедця та сардин. У середній порції лосося або форелі може міститися від 380 до понад 600 міжнародних одиниць вітаміну D, що покриває значну частину добової норми. Регулярне вживання такої риби також забезпечує організм омега-3 жирними кислотами, які підтримують серце і судини.

Ще більш концентрованим джерелом є риб’ячий жир, зокрема жир із печінки тріски. В одній столовій ложці такого продукту може міститися понад 1300 міжнародних одиниць вітаміну D. Хоча смак риб’ячого жиру подобається не всім, його можна отримувати у формі капсул без характерного запаху і присмаку.

Значну частину вітаміну D у раціоні багатьох людей забезпечують збагачені продукти. Йдеться про молоко, йогурти, апельсиновий сік та сухі сніданки, до яких виробники додають цей вітамін. У склянці збагаченого молока або стандартній порції йогурту зазвичай міститься близько 100–120 міжнародних одиниць, однак фактичні показники залежать від бренду, тому дієтологи радять уважно читати етикетки.

Помірним, але стабільним джерелом вітаміну D є яйця, а точніше жовтки. Одне велике яйце містить близько 50 міжнародних одиниць цього вітаміну. При цьому яйця від курей вільного вигулу зазвичай мають вищий вміст вітаміну D, ніж продукція з промислових ферм. Хоча самі яйця не покривають добову потребу, вони є важливою складовою збалансованого раціону.

Особливу увагу дієтологи звертають і на гриби, які зазнавали впливу ультрафіолетового світла. Це один з небагатьох рослинних продуктів, здатних накопичувати вітамін D. Одна чашка таких грибів може містити понад тисячу міжнародних одиниць вітаміну, хоча йдеться про форму D2, яка засвоюється дещо гірше, ніж D3 з продуктів тваринного походження. Водночас для людей, які не споживають рибу та яйця, це залишається цінною альтернативою.

Лорен Панофф підкреслює, що найефективніший спосіб підтримувати оптимальний рівень вітаміну D — поєднувати кілька його джерел у щоденному раціоні. Якщо ж виникає потреба у прийомі добавок, перед цим варто перевірити рівень вітаміну D у крові та проконсультуватися з лікарем.

У Києві до суду передано справу 31-річної зловмисниці, яка за 18 тисяч доларів США обіцяла жінці забезпечити звільнення її чоловіка з військової служби. Це стало можливим завдяки успішній операції правоохоронних органів, які затримали фігурантку під час отримання грошей за надання незаконних послуг.

Як повідомляє столична поліція, зловмисниця знайшла свою жертву, жінку, чоловік якої був мобілізований і проходив службу в одній з військових частин Києва. Вона запевнила свою клієнтку, що має необхідні зв’язки серед військових і в органах влади, і зможе організувати для чоловіка документи, які підтвердять його непридатність до військової служби.

Схема передбачала відправлення «клієнта» спершу до медичного підрозділу військової частини, а потім до медичного закладу, де мали визначати наявність захворювань, що давали підстави для звільнення з армії та виключення з військового обліку.

Правоохоронці затримали фігурантку під час отримання обумовленої суми коштів. Їй оголосили підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на рішення посадовця, поєднане з вимаганням.

Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Європейському Союзі загострилися дискусії щодо використання 90 мільярдів євро, які були виділені Україні як пакет підтримки у грудні 2025 року. За інформацією з дипломатичних джерел, ключовим предметом розбіжностей став механізм розподілу контрактів на закупівлю озброєння, а також питання, у яких країнах має вироблятися військова техніка та боєприпаси.

Одну з найбільш активних позицій у цій дискусії займає Франція. Президент Еммануель Макрон наполягає на необхідності зменшення обсягів закупівель американської зброї та переорієнтації фінансування на європейських виробників. У Парижі вважають, що такий крок дозволить одночасно підтримати оборонну промисловість ЄС і знизити напруженість усередині НАТО, яка посилюється через нерівномірний розподіл контрактів і залежність від США.

Більшість країн ЄС, зокрема Німеччина та Нідерланди, виступають проти зміни напрямку контрактів, наголошуючи на пріоритеті швидкої допомоги Києву. Позицію Франції підтримують лише Греція та Кіпр.

За словами дипломатів ЄС, понад дві третини виділених коштів, ймовірно, буде спрямовано на військові потреби, а не на звичайну бюджетну допомогу. Німеччина при цьому наполягає на пріоритеті для компаній тих країн, які надають Україні найбільшу фінансову допомогу, включно з Німеччиною.

«Це викликає велике розчарування. Ми втрачаємо з виду нашу головну мету, а вона полягає не в тому, щоб займатися бізнесом», — зазначив один із європейських дипломатів.

Напруженість у відносинах між ЄС і США зростає на тлі дискусій про підтримку України, а також після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливе захоплення Гренландії.