На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

Президент України Володимир Зеленський вперше розповів про зміст мирного плану з 20 пунктів, який зараз обговорюється між Україною, США, європейськими партнерами та Росією. За його словами, цей документ є попереднім драфтом базового політичного плану щодо завершення війни і визначає ключові рамкові принципи, які можуть доповнюватися іншими угодами та міжнародними домовленостями. План покликаний стати фундаментом для подальших переговорів та створення умов для стійкого миру в регіоні.

Зеленський підкреслив, що реакція Росії після консультацій із США буде визначальною для подальших кроків і можливих часових рамок ухвалення рішень. Українська сторона готова до зустрічі на рівні лідерів для обговорення найчутливіших питань, включно з безпековими гарантіями, відновленням територіальної цілісності та умовами відновлення мирного життя в постраждалих регіонах.

Перші пункти плану стосуються підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад та надання країні міцних гарантій безпеки, включно з участю США, НАТО та європейських держав. Декілька пунктів передбачають законодавче закріплення політики ненападу Росією, членство України в ЄС, масштабний пакет глобального розвитку, створення фондів для відновлення економіки та укладення угоди про вільну торгівлю з США.

Окремі пункти присвячені Запорізькій атомній електростанції, впровадженню освітніх програм для подолання расизму та упереджень, а також питанням територій та гарантіям їхнього недоторканного статусу. План також передбачає свободу судноплавства Дніпром і Чорним морем, створення гуманітарного комітету для обміну військовополоненими та цивільними заручниками, проведення виборів, юридичну обов’язковість угоди та негайне повне припинення вогню після її погодження.

Документ передбачає, що після підписання угоди вона має бути винесена на ратифікацію Верховною Радою та/або на всеукраїнський референдум, а гарантії безпеки набудуть чинності лише після повного схвалення угоди всіма сторонами.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

Олена Тополя, відома співачка, недавно заявила, що нарешті почала жити відповідно до власних бажань і переконань, і це рішення позначило новий етап у її житті після розлучення з Тарасом Тополею. У нещодавньому інтерв’ю артистка вперше більш відверто торкнулася теми взаємин із колишнім чоловіком, хоча й підкреслила, що не планує детально обговорювати особисте життя перед публікою.

На запитання про нинішні стосунки з Тарасом Олена відповіла прямо і без прикрас, зазначивши, що не боїться виглядати “незручною” або різкою. Вона підкреслила, що більше не відчуває потреби пояснювати свої рішення стороннім людям і не вважає це обов’язковим для суспільного сприйняття. Цей підхід демонструє прагнення співачки до внутрішньої свободи й самостійності у виборах, які визначають її життя зараз.

Найбільш неочікуваною деталлю стало зізнання про спільний зимовий відпочинок. За словами співачки, вони разом планують поїздку до Карпат разом із дітьми. Олена наголосила, що, попри завершення подружніх стосунків, вони залишаються родиною для своїх дітей і намагаються підтримувати максимально спокійну та здорову комунікацію.

Вона також додала, що і вона, і Тарас докладають зусиль, аби діти якомога легше пережили розлучення батьків. Саме це, за її словами, є головним пріоритетом для обох. Співачка зізналася, що після завершення шлюбу не відчуває образ чи злості, а лише вдячність за спільний шлях.

Раніше Олена розповідала, що під час сімейних поїздок у Карпати вони з Тарасом розподіляють обов’язки: вона доглядає за одним сином, він — за іншим, а для третьої дитини родина залучає няню. Такий підхід, за словами артистки, дозволяє зберігати баланс і спокій під час спільного відпочинку.

Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого перегляду неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається дискусійним і потребує виважених рішень. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи обговорення, яке активно триває навколо імпортних відправлень для фізичних осіб. За її словами, держава усвідомлює чутливість цієї теми для громадян, однак водночас змушена враховувати фінансові потреби країни.

Очільниця ДПС наголосила, що питання оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги не лише української влади, а й міжнародних партнерів. У межах євроінтеграційних процесів Україна поступово адаптує своє податкове та митне законодавство до європейських підходів, де подібні пільги або суттєво обмежені, або взагалі відсутні. Саме тому можливі зміни розглядаються як частина ширшої реформи, а не окреме рішення.

Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

Різдво Христове для українців є особливим днем, у якому поєднуються глибока віра, національна пам’ять і щира родинна близькість. Це свято нагадує про народження Ісуса Христа як про подію, що принесла у світ надію, милосердя та духовне оновлення. Саме тому Різдво сприймається не лише як календарна дата, а як внутрішній стан душі, коли люди прагнуть миру, злагоди й добрих вчинків.

В Україні Різдво відзначають 25 грудня відповідно до нового церковного календаря. Для багатьох родин цей день стає приводом зібратися разом, відкласти щоденні турботи й присвятити час спілкуванню, молитві та спільним спогадам. Атмосфера свята наповнена очікуванням дива, адже Різдво традиційно асоціюється зі світлом, яке перемагає темряву, і вірою в краще майбутнє.

Наші предки вірили, що поведінка людини на Різдво впливає на весь наступний рік. Тому дотримувалися певних правил, щоб не накликати негаразди, сварки чи нестатки.

Головні заборони на Різдво включають:

не сваритися і не лаятися, уникати поганих слів, щоб не притягнути конфлікти;

не займатися хатньою працею, прибиранням, пранням, шиттям або важкою фізичною роботою, присвячуючи день молитві та родині;

не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує, адже свято асоціюється з милосердям і щедрістю;

уникати скупості, бо жадібність у святковий день могла призвести до фінансових труднощів;

не позичати гроші, щоб не втратити удачу та достаток;

уникати смутку й сліз, адже Різдво – це свято радості та надії на краще майбутнє.

Дотримання цих народних традицій допомагає створити атмосферу свята, внутрішньої гармонії та родинного тепла.

Енергетичний сектор України дедалі частіше описують як замкнену систему, у якій фінансові потоки держави та платежі споживачів зосереджуються в межах обмеженого кола гравців. У матеріалах, присвячених аналізу роботи ринку електроенергії, йдеться про системні зловживання у сфері постачання, тарифоутворення та продажу ресурсу, що створюють дисбаланс між інтересами споживачів і реальними вигодонабувачами.

Ключовою фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова. Саме через компанії групи ДТЕК, а також структури, що працюють під брендом YASNO, за твердженням авторів досліджень, було вибудувано вертикаль контролю над значною частиною енергетичного ринку. Йдеться про регіональні компанії з постачання електроенергії, які обслуговують мільйони споживачів у Києві, Дніпрі та низці інших великих міст.

Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

У місті Золочів на вулиці Гайдамацькій стався інцидент із застосуванням зброї, про який повідомила пресслужба поліції 24 грудня. Подія мала місце напередодні, 23 грудня, близько 17:50, у людному районі міста, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів.

За попередніми даними правоохоронців, між двома незнайомими чоловіками раптово виникла словесна суперечка. Конфлікт швидко загострився та переріс у насильницькі дії, внаслідок чого один із учасників дістав травматичну зброю. Під час сутички 38-річний чоловік здійснив постріл, поранивши 45-річного мешканця Золочева в ногу.

Медики діагностували у потерпілого вогнепальне сліпе поранення гомілки. Загрози для життя та здоров’я чоловіка немає.

Правоохоронці, переглянувши записи камер відеоспостереження системи «Безпечна Львівщина», встановили особу та місце перебування зловмисника. Чоловіка 38 років затримали.

За фактом події відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство). Нападнику загрожує до семи років позбавлення волі.