На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

Ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №12377 стало одним із найвагоміших кроків у реформуванні житлового законодавства за роки незалежності України. Документ закладає підґрунтя для докорінної зміни підходів до житлових відносин і символізує прагнення держави остаточно відійти від застарілої радянської моделі, яка тривалий час існувала формально та дедалі більше суперечила реаліям сучасного життя.

Чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, був розрахований на зовсім інші соціально-економічні умови. Він не враховував ані ринкову економіку, ані домінування приватної власності на житло, ані масштабні міграційні процеси. Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми, додавши мільйони внутрішньо переміщених осіб і зруйноване житло, для яких старі норми виявилися непридатними.

Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

Заступник генерального директора ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов опинився під увагою громадськості через декларування придбання майнових прав на квартиру у Львові вартістю понад 2 мільйони гривень. Про цей факт стало відомо завдяки електронній декларації, яку чиновник подав в рамках виконання вимог щодо фінансової прозорості.

Згідно з даними декларації, 3 грудня 2025 року Філатов отримав право власності на квартиру площею 110,26 квадратних метрів, яка розташована у Львівському районі Львівської міської громади. Загальна вартість покупки склала 2 040 358 гривень. Це стало значною подією, оскільки, за умовами чинного законодавства, такі покупки чиновників зазвичай викликають додаткову увагу у зв’язку з потенційними питаннями щодо джерел фінансування.

У декларації зазначено, що інших змін у доходах, транспортних засобах, корпоративних правах чи нематеріальних активах не відбулося. Витрати на покупку були здійснені одноразовим платежем.

Посада Сергія Філатова у «Укрпатенті» входить до переліку посад із високим рівнем корупційних ризиків за даними НАЗК. Водночас його посада не віднесена до відповідальних чи особливо відповідальних посад згідно із Законом «Про запобігання корупції».

Ця угода викликала увагу громадськості, оскільки дозволяє спостерігати за змінами майнового стану чиновників, що обіймають посади з високим корупційним ризиком.

Родина заступника керівника Київської обласної прокуратури Ігоря Грабця та судді Господарського суду Київської області Світлани Грабець у період повномасштабної війни істотно збільшила свої активи у сфері нерухомості. За оцінками фахівців ринку, сумарна вартість майна, яке з’явилося у власності сім’ї за цей час, перевищує 1 мільйон доларів США, що викликало суспільний резонанс і запитання щодо джерел фінансування таких покупок.

Аналітики звертають увагу на розбіжність між задекларованими доходами подружжя та реальними витратами на придбання житла. У відкритих деклараціях фігурують доходи, характерні для державних службовців і суддів, однак вони візуально не співвідносяться з ринковою вартістю об’єктів, які були оформлені у власність родини протягом воєнного періоду.

Декларації також не демонструють реального зменшення заощаджень: до купівлі родина декларувала 220 тисяч доларів готівкою, після — 185 тисяч. Фактичні витрати на придбання житла у звітності майже не відображені.

Буковельські апартаменти батька суддіУ вересні 2023 року батько судді Світлани Грабець — експрокурор та колишній заступник генпрокурора часів Віктора Пшонки Юрій Дьомін — придбав апартаменти в комплексі Glacier Premium Apartments у Буковелі. Площа житла — 61 кв. м. Ринкова ціна таких апартаментів оцінювалася приблизно у 275 тисяч доларів, однак у документах зазначено близько 75 тисяч доларів.

Аналогічна ситуація з паркомісцями: задекларована вартість становить 6–7 тисяч доларів, тоді як ринкова ціна сягає 25–30 тисяч.

Елітний маєток під КиєвомОкрему увагу привертає заміський будинок у закритому котеджному містечку Riviera Zoloche під Києвом. Особняк площею до 360 кв. м з додатковими будівлями, виходом до Дніпра, СПА-зоною та доступом до яхт-клубу. Ринкова вартість подібних об’єктів стартує від 500–600 тисяч доларів.

Водночас у документах зазначено, що Юрій Дьомін придбав лише земельну ділянку за 153 тисячі гривень, а сам будинок був нібито збудований упродовж одного місяця у 2019 році. Супутникові знімки свідчать, що об’єкт був готовий ще у 2017 році, що може вказувати на схеми заниження вартості та ухилення від оподаткування.

Чиновницька династія і питання доброчесностіСвітлана Грабець походить із родини високопосадових правоохоронців. Її дід Михайло Потебенько обіймав посаду генерального прокурора за часів Леоніда Кучми, батько — багаторічний прокурор і митник, мати — суддя. При цьому, за півтора року до купівлі елітного будинку, офіційні заощадження батьків становили близько 7 тисяч доларів і 500 тисяч гривень.

Під час кваліфікаційного оцінювання суддя Грабець обмежилася загальними поясненнями про «незавершене будівництво», а на запити журналістів відповіла стандартною фразою про законність походження активів. Ігор Грабець від коментарів відмовився, пославшись на перевірки доброчесності.

Ознаки можливого порушенняЮрист Центру протидії корупції Роман Вербовський зазначає, що в цій історії проглядаються ознаки недостовірного декларування та потенційного незаконного збагачення. Ключова проблема полягає не у володінні елітною нерухомістю, а у систематичному заниженні її вартості та відсутності підтверджених джерел доходів, які відповідали б реальним ринковим цінам.

Поки суддя ухвалює рішення іменем України, а прокурор здійснює нагляд за дотриманням закону, фінансова реальність їхньої родини залишається без чітких та переконливих пояснень.

Двадцятий день січня посідає особливе місце одразу в кількох календарях — церковному, державному та суспільному. В Україні ця дата пов’язана з ушануванням захисників, які віддали свої сили й життя за безпеку країни, а також із загальнонаціональними роздумами про ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Водночас у світовому контексті 20 січня часто асоціюють з екологічними ініціативами, що закликають до дбайливого ставлення до природи.

У православній традиції цього дня за новим церковним стилем вшановують пам’ять кількох шанованих святих. Серед них — преподобний Єфимій Великий, знаний як один із духовних наставників чернецтва, затворник Лаврентій Києво-Печерський, а також мученики Інна і Римма, які стали символами стійкості віри та самопожертви. Віряни звертаються до цих святих у молитвах за духовну силу, мир у родині та підтримку у складних життєвих обставинах.

За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.

Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями була одним із провідних виробників лікарських засобів в Україні, нині стикається з серйозними проблемами: різким падінням продажів, скороченням обсягів виробництва та неодноразовими зупинками на підприємстві. Такі зміни простежуються в фінансових і операційних показниках компанії за останні місяці, що викликає занепокоєння серед інвесторів, партнерів і пацієнтів, які звикли до стабільних постачань препаратів.

За доступною інформацією, ще в середині року обсяги реалізації продукції «Дарниці» зменшилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. У подальшому падіння стало ще глибшим, і в окремі місяці продажі впали майже на половину. Таке зниження є значним для фармацевтичної компанії, оскільки воно безпосередньо впливає на можливості підтримувати виробничі потужності, забезпечувати закупівлі сировини та виконувати зобов’язання перед партнерами.

Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.

В Одесі правоохоронні органи викрили масштабну схему незаконного заволодіння землею, внаслідок чого прокуратура повідомила про підозру організатору та кільком учасникам злочинної групи. За версією слідства, упродовж 2022–2024 років фігуранти системно використовували прогалини в обліку земельних ресурсів, оформлюючи фіктивні документи на незабудовані ділянки, які не мали офіційно зареєстрованих власників.

Ключову роль у цій схемі, за даними слідства, відігравав 55-річний чоловік, який координував дії інших учасників та контролював усі етапи незаконного переоформлення землі. Під його керівництвом дві жінки займалися пошуком перспективних ділянок, що перебували у привабливих районах міста або передмістя. Вони аналізували публічні кадастрові дані, виявляли незабудовані території без чітко визначеного власника та готували їх до подальшої «легалізації».

За висновками слідства, такі дії завдали територіальній громаді Одеси збитків на суму понад 75 млн грн. Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до афери, а також обсягу завданих збитків.

Прокуратура наголошує, що незаконне привласнення земельних ділянок є серйозним порушенням закону та підлягає кримінальній відповідальності за статтями про шахрайство та підробку документів.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

21 січня 2026 року припадає на середу і стає 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. У цей день православна церква згадує двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Одночасно у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята, а народні традиції цього періоду підкреслюють важливість добрих справ, взаємної підтримки та уважного ставлення до природи.

Церковне вшанування 21 січня пов’язане насамперед із пам’яттю преподобного Максима Сповідника, видатного богослова VII століття. Він став одним із найактивніших захисників православного вчення у складний для церкви час, коли поширювалася єресь монофелітів. Максим Сповідник наполягав на тому, що у Христі існують дві волі — божественна і людська, і саме ця позиція стала ключовою для збереження догматичної чистоти християнського вчення. Його діяльність включала не лише богословські трактати, а й мужнє стояння перед тиском імперської влади, за що він зазнав переслідувань і страждань. У народній традиції цей день часто асоціюють з терпінням, витримкою та вірою у справедливість, адже приклад святого нагадує про силу правди навіть у складні часи.

Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.