На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.

Стрес давно перестав бути винятковою ситуацією й для багатьох людей став постійним фоном життя. Водночас його вплив не обмежується психологічним дискомфортом чи змінами настрою. Фахівці з психології та гастроентерології наголошують, що навіть нетривале емоційне напруження здатне безпосередньо впливати на роботу шлунково-кишкового тракту.

У моменти хвилювання організм переходить у так званий режим виживання. Активується симпатична нервова система, а всі ресурси спрямовуються на забезпечення роботи серця, мозку та м’язів. Травна система в цей час опиняється на другому плані: кровопостачання шлунка й кишечника зменшується, секреція травних ферментів змінюється, а скорочення м’язів кишківника можуть ставати нерівномірними.

Окрему роль відіграють гормональні зміни. Підвищення рівня кортизолу й адреналіну впливає на секрецію шлункового соку та травних ферментів. Це може призводити до печії, здуття, спазмів або болю в животі. За тривалого психологічного напруження такі реакції здатні сприяти загостренню гастриту чи виразкової хвороби.

Дослідження також показують, що стрес впливає на кишкову мікрофлору. Порушення балансу бактерій у кишечнику може погіршувати засвоєння їжі, викликати дискомфорт і навіть послаблювати імунний захист організму.

Важливим чинником є й тісний зв’язок між мозком і травною системою, який забезпечується блукаючим нервом. Саме через нього емоційні навантаження здатні викликати відчуття важкості після їжі, здуття або спазми, навіть за відсутності органічних захворювань.

Фахівці наголошують: стрес — це не лише психологічний виклик, а й реальний фізіологічний фактор. Уміння знижувати рівень напруги, дотримуватися стабільного режиму дня та уважніше ставитися до власного самопочуття допомагає зменшити негативний вплив на травлення і підтримувати здоров’я загалом.

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на зведення підземного укриття для місцевої гімназії на суму 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали будівельну компанію БК «Базіс», однак сама процедура закупівлі майже одразу опинилася під пильною увагою контролюючих органів через низку нетипових та суперечливих моментів.

За інформацією з відкритих джерел, найбільше запитань у фахівців викликала надзвичайна оперативність дій обраного підрядника. Документи для участі в тендері були завантажені до системи у вкрай стислі строки, що виглядає нетипово для проєкту такої складності та вартості. Експерти зазначають, що підготовка повного пакета технічної та фінансової документації зазвичай потребує значно більше часу.

Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

Зростання котирувань на світовому нафтовому ринку разом із послабленням гривні створили передумови для подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне в Україні. Ці процеси вже відчули імпортери та трейдери, а найближчим часом їхній вплив можуть побачити й споживачі на автозаправних станціях.

Одним із додаткових факторів став підвищений попит на пальне всередині країни. Тривалі відключення електроенергії змусили бізнес і домогосподарства активніше використовувати генератори, що збільшило споживання дизеля та бензину. Паралельно з цим зниження температури призвело до сезонного зростання витрат пального, зокрема в транспортному та аграрному секторах.

Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

У зв'язку з резонансною ситуацією, яка виникла навколо участі фіналістки національного відбору на «Євробачення-2026» Valeriya Force і її можливого співробітництва з російським саундпродюсером, Суспільне опублікувало офіційний коментар. Вони заявили, що участь артистки в конкурсі повністю відповідає чинним правилам і не містить жодних порушень.

У відповіді Суспільного на запит видання NV зазначається, що співпраця Valeriya Force з продюсером D.Woo, яка могла б відбутися у 2024 році, не порушує умов національного відбору. Як зазначають в організації, важливою умовою є те, що контракт чи партнерство з особами, що мали чи мають зв'язки з державою-агресором, не може впливати на можливість участі артиста у відборі, якщо це не пов'язано з підтримкою агресії або пропагандою ворожої політики.

Сама артистка, справжнє ім’я якої Валерія Симулик, раніше пояснювала, що у 2023–2024 роках працювала під псевдонімом Vesta в рамках продюсерського проєкту. За її словами, усі питання, пов’язані з цифровим просуванням і дистрибуцією музики, перебували у відповідальності продюсера, тоді як вона була зосереджена виключно на творчій частині. Наприкінці 2024 року цей проєкт офіційно завершили, а нині її саундпродюсером є Vinny Venditto.

У Суспільному також наголосили, що правила національного відбору чітко визначають обмеження для учасників. Зокрема, до конкурсу не допускаються виконавці, які після 15 березня 2014 року здійснювали концертну діяльність на території держави-агресора, в АР Крим або на інших тимчасово окупованих територіях України, а також у Білорусі після 24 лютого 2022 року. За словами мовника, жоден із учасників Нацвідбору-2026 ці вимоги не порушив.

Окремо підкреслюється, що потенційна співпраця Valeriya Force з представником РФ у минулому не пов’язана з її нинішньою участю у конкурсі. У Суспільному зазначили, що правила не передбачають перевірку всіх агентів або контрагентів, з якими артист міг співпрацювати протягом усього творчого шляху, якщо така взаємодія не суперечить визначеним обмеженням.

У районі Степногірська російські підрозділи діють за вже відпрацьованою схемою, не демонструючи суттєвих змін у тактиці. Противник продовжує регулярні спроби проникнення в межі населеного пункту, роблячи ставку на малочисельні піхотні групи. Такі дії інколи створюють ілюзію локальних успіхів, однак на практиці не дають змоги ворогу закріпитися на займаних ділянках.

Українські сили оперативно реагують на будь-які прояви активності. Ворожі групи виявляються ще на підходах або безпосередньо під час спроб просування в межах населеного пункту. Після цього по них завдається вогневе ураження, що унеможливлює подальше просування та примушує противника відступати або зазнавати втрат.

Паралельно російські війська не припиняють спроб інфільтрації в Приморському. Через кількісну перевагу піхота противника регулярно фіксується в межах села. Частина груп намагається сховатися та накопичитися для подальших дій, інші одразу пробують просуватися у напрямку Річного, де в більшості випадків зазнають втрат.

Найбільша активізація та зміна напрямків руху противника за останній період зафіксована на напрямках Лукʼянівського та Павлівки. Там ворог також діє невеликими піхотними групами, намагаючись інфільтруватися шляхом пошуку слабких місць в обороні.

Зазначається, що російські підрозділи користуються ділянками з меншою щільністю між українськими позиціями, що частково пов’язано з браком особового складу. Водночас Сили оборони забезпечують безперебійну роботу зі виявлення та знищення ворожих груп, не дозволяючи противнику закріпитися на зайнятих ділянках.

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.