“Національний кешбек” успішно пройшов бета-тестування

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

Кабінет Міністрів України ініціював експериментальний проєкт із цифровізації процесів працевлаштування, що базується на Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Обрій». Цей проєкт, що розрахований на два роки, передбачає повний перехід усіх ключових етапів трудових відносин у цифровий формат. Зокрема, йдеться про автоматизацію таких процесів, як пошук роботи, реєстрація кандидатів, а також ведення особових справ працівників.

Проєкт має на меті значно спростити взаємодію між роботодавцями та працівниками, забезпечити ефективне управління трудовими ресурсами та підвищити прозорість і доступність процесу працевлаштування для громадян. Участь у проєкті є добровільною як для роботодавців, так і для потенційних працівників, що дає змогу на власний розсуд обирати, чи використовувати нову систему.

Система «Обрій» створює єдине цифрове середовище для ринку праці, у якому всі основні процеси відбуватимуться онлайн. Зокрема, йдеться про пошук роботи, підбір персоналу, укладення та припинення трудових договорів, а також електронне ведення кадрової документації.

Усі сервіси будуть доступні через портал і мобільний застосунок «Дія».

Кожна працездатна особа, яка долучиться до проєкту, отримає власний цифровий профіль «Обрій ID». У ньому міститиметься інформація про кваліфікації, навички та досвід відповідно до європейської класифікації ESCO. На основі цих даних система формуватиме персоналізовані пропозиції роботи.

Пошук вакансій здійснюватиметься, зокрема, за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Система визначатиме рівень відповідності кандидата вимогам вакансії — від повної сумісності до 51%. Якщо показник буде нижчим, «Обрій» вкаже, яких навичок або кваліфікацій бракує, та запропонує варіанти навчання для підвищення кваліфікації.

Через цифровий профіль громадяни зможуть надсилати відгуки на вакансії, передавати роботодавцям інформацію про себе, а також підписувати електронні документи з кадрових питань.

Роботодавці, своєю чергою, отримають інструменти для керування власними обліковими даними, доступ до переліку кандидатів, сформованого системою за рівнем відповідності вимогам вакансії, а також можливість запрошувати кандидатів на співбесіди в електронному форматі.

Окремим елементом проєкту стане прозорий облік кадрового потенціалу. Система передбачає створення реєстрів працездатних осіб і робочих місць, а також доступ учасників до аналітичних інструментів. Вони дозволять відстежувати стан і тенденції ринку праці, співвідношення попиту та пропозиції робочої сили та формувати інтерактивні звіти, зокрема в динаміці.

В уряді зазначають, що експериментальний формат дозволить поступово впроваджувати цифрові рішення та адаптувати їх до реальних потреб ринку праці. За підсумками дворічного тестування планується ухвалити рішення щодо повноцінного впровадження системи на національному рівні.

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

Українська скрипалька та співачка Ассія Ахат, якій нещодавно виповнилося 60 років, знову привернула увагу шанувальників своєю яскравою зовнішністю та вишуканим образом. Артистка, що нині мешкає у США, поділилася світлинами з події, присвяченої українським різдвяним традиціям, організованої українською діаспорою. Хоча захід відбувся напередодні 25 грудня, знімки співачка опублікувала 6 січня — у день святкування Різдва за юліанським календарем.

Свято мало на меті зберегти та популяризувати українську культуру за кордоном. Гості насолоджувалися живою музикою, а також традиційними українськими піснями та інструментальними виступами. Ассія Ахат, відома своєю майстерністю на скрипці, вразила присутніх емоційними виконаннями, поєднуючи класичні твори з народними мелодіями.

Ассія Ахат зазначила, що їй близький сучасний підхід до традицій — без буквального відтворення минулого, але з його осмисленням у теперішньому часі. На її думку, Різдво — це не гучне святкування, а внутрішній стан і налаштування.

Втім, найбільшу увагу користувачів соцмереж привернув не сам захід, а образ артистки. На тлі гостей, які переважно обрали вишиванки або одяг з етнічними мотивами, Ахат виглядала різко контрастно. 60-річна співачка з’явилася у прозорій блузці-сіточці без білизни. Найінтимніші частини тіла були прикриті лише в’язаними декоративними квітами.

Такий вибір вбрання викликав активне обговорення в мережі. Ассія Ахат давно відома своєю любов’ю до провокативних образів і неодноразово демонструвала ідеальну фізичну форму, не зважаючи на вік. Водночас частина аудиторії зауважила, що настільки відвертий наряд може виглядати недоречним у контексті традиційного різдвяного заходу.

Харчування відіграє визначальну роль у процесах здорового старіння, що підтверджується багаторічними науковими спостереженнями та практикою лікарів і дієтологів у всьому світі. Фахівці, які займаються профілактикою хронічних захворювань і підтримкою якості життя у зрілому віці, сходяться на спільних принципах: щоденний раціон має бути насичений клітковиною, антиоксидантами, повноцінним білком і корисними жирами. Саме ці компоненти формують харчову базу, яка допомагає організму зберігати енергію, ясність розуму та стійкість до вікових змін.

Особливе місце в такому підході до харчування посідає жирна морська риба. Лосось, скумбрія, сардини, анчоуси та оселедець є цінними джерелами омега-3 жирних кислот, які відіграють важливу роль у підтримці роботи серцево-судинної системи. Ці речовини сприяють зменшенню запальних процесів в організмі, позитивно впливають на стан судин і можуть знижувати ризик розвитку атеросклерозу та інших серцевих захворювань.

Важливою складовою щоденного раціону лікарів є листова зелень. Шпинат, рукола, капуста кейл, броколі містять фолати, магній та фітонутрієнти, необхідні для клітинного відновлення. Крім того, природні нітрати в зелені сприяють утворенню оксиду азоту, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу спеціалісти приділяють ферментованим продуктам. Квашена капуста, кімчі, йогурт, кефір, місо позитивно впливають на мікробіом кишечника. Стан кишкової мікрофлори напряму пов’язаний із імунітетом, обміном речовин і навіть психоемоційним станом. Регулярне вживання таких продуктів, навіть у невеликих кількостях, асоціюється з повільнішими процесами старіння.

Не менш корисними є горіхи та насіння. Волоські горіхи, фісташки, насіння льону, чіа та гарбуза містять рослинний білок, мінерали та ненасичені жири. За даними досліджень, люди, які щодня вживають невелику жменю горіхів або насіння, мають нижчий ризик серцевих захворювань і передчасної смерті. Їх легко поєднувати з повсякденними стравами.

Завершують список ягідні культури. Чорниця, малина, полуниця та ожина багаті на поліфеноли — антиоксиданти, що знижують оксидативний стрес, який вважають одним із головних механізмів старіння. Ягоди підтримують здоров’я мозку, серця та допомагають зменшити ризик розвитку діабету й онкологічних хвороб. Корисними залишаються як свіжі, так і заморожені плоди.