Надя Дорофєєва та Володимир Дантес несподівано показались разом

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

В Україні існують реальні можливості для створення безпілотників із компонентами вітчизняного виробництва — від модулів управління до силових установок для FPV-дронів. Це не лише питання іміджу чи експерименту, а стратегічна ініціатива, яка здатна змінити підходи до оборонної та цивільної електроніки в цілому.

Виготовлення власних модулів і двигунів відкриває низку переваг. По-перше, мінімізується залежність від імпортних ланцюгів постачання, які в умовах конфлікту чи санкцій стають вразливими. По-друге, локалізація виробництва прискорює цикл удосконалення — інженери та виробники отримують швидкий зворотний зв’язок від польових випробувань і можуть оперативно впроваджувати зміни. По-третє, це стимулює розвиток суміжних галузей: мікроелектроніки, акумуляторних технологій, автоматизованого виробництва та тестування.

Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.

Учора російські війська здійснили чергові масовані удари по енергетичних об'єктах України, що призвели до серйозних збоїв у постачанні електроенергії та води. Великі частини Києва та кілька регіонів країни опинилися без світла, а також зафіксовані перебої з водопостачанням. Інформація про ці атаки з'явилася у міжнародних ЗМІ та надана українськими джерелами.

За даними The Telegraph, ці удари стали новим етапом масштабної військової кампанії, що триває вже четвертий рік. Видання відзначає, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України з кожним місяцем набирають нової сили. Основна мета таких атак, за оцінкою аналітиків, — це позбавлення мирного населення необхідних умов для нормального життя: тепла, електроенергії та води. Знищення енергетичних об'єктів має на меті не лише нанесення економічної шкоди, а й спроби ослабити моральний дух населення та знизити рівень підтримки українського опору.

Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.

У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,3% порівняно з серпнем, що свідчить про поступовий ріст вартості товарів та послуг у країні. Водночас, у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Ці дані були оприлюднені Державною службою статистики України, що дає змогу оцінити загальний рівень інфляційного тиску на економіку.

Окрему увагу варто звернути на базову інфляцію, яка, на відміну від загальної, не враховує зміни цін на сезонні товари та енергоносії. Вона у вересні зросла на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і досягла 11,0% у річному вимірі. Цей показник демонструє, що ціни на базові товари та послуги, що не підлягають сезонним коливанням, зростають досить швидкими темпами.

Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Смартфони стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, і їх використання навіть під час сну стало звичною практикою для багатьох людей. Проте, поряд з поширеними побоюваннями щодо можливих шкідливих впливів, пов’язаних із зарядкою гаджетів вночі, варто звернути увагу на більш реальні ризики, які можуть виникнути внаслідок технічних несправностей.

Сергій Петров, досвідчений терапевт, прокоментував актуальні питання безпеки, пов'язані з використанням смартфонів під час сну. За його словами, велика частина стурбованості щодо впливу електромагнітного випромінювання не має серйозного наукового підтвердження. Враховуючи, що радіохвилі, які випромінюються смартфонами, мають надзвичайно низьку потужність, ризик від їх впливу на організм залишається мінімальним. Немає даних, що підтверджують зв'язок між використанням смартфонів і серйозними проблемами зі здоров'ям через електромагнітне випромінювання.

Окреме застереження Петров адресував вологим умовам: заряджання в приміщеннях із підвищеною вологістю, зокрема у ванній кімнаті, категорично не рекомендується через ризик короткого замикання при потраплянні вологи в електроніку — це створює реальну небезпеку для життя і здоров’я.

Лікар також пояснив, що помірне нагрівання телефону під час зарядки є нормальним явищем і зазвичай не становить загрози. Водночас він порадив стежити за станом пристрою: якщо телефон сильно гріється, виникли пошкодження корпусу або акумулятора, або використовуються несертифіковані кабелі та адаптери — слід припинити використання і звернутися до сервісного центру.

Петров підсумував: сон поруч зі смартфоном, який заряджається, за умови дотримання елементарних правил безпеки — використання сертифікованих аксесуарів, уникнення вологи і контролю за перегрівом — не становить суттєвої загрози. Тим не менше кожен користувач сам вирішує ступінь свого комфорту й обережності — кому зручніше, той може залишати телефон на тумбочці, інші віддають перевагу дистанції або вимкненню пристрою на ніч.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).