Надя – мій краш: син Потапа розповів про відносини з Дорофєєвою

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) завершили розслідування однієї з найбільших корупційних справ у сфері оборони. Йдеться про оборудки під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За результатами слідства, державі завдано збитків на суму понад 246 мільйонів гривень.

Серед осіб, яким повідомлено про підозру, є колишні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ, а також керівник приватної компанії, що була залучена до реалізації проєкту. За даними слідчих, саме їхні дії призвели до незаконного розподілу державних коштів та завищення вартості робіт.

За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

Актор Тарас Цимбалюк поділився своїми відчуттями після участі у романтичному реаліті-шоу «Холостяк», відзначивши, що його сподівання щодо проєкту не повністю збіглися з тим, що він побачив насправді. Після завершення зйомок він провів ефір у Instagram, де відверто відповідав на запитання підписників і пояснював свій досвід участі.

Один із користувачів поцікавився, чи не вважає актор цей крок легковажним чи необдуманим. Тарас зазначив, що спочатку він ставився до проєкту серйозно і хотів знайти не просто романтичні емоції, а глибше знайомство з людьми, можливість зрозуміти себе та свої бажання. Проте реалії телевізійного шоу виявилися іншими: сценарії, монтаж та загальна атмосфера часто не відображали справжніх емоцій і подій, що створювало розбіжність між очікуванням та фактичним досвідом.

За словами артиста, перед стартом він мав значно більші сподівання на формат і співпрацю з командою. Він очікував більшого порозуміння з продюсерами та глибшого змісту проєкту. Проте вже після початку роботи його ставлення змінилося.

«Перед початком знімань у мене була глобальніша віра в цей проєкт: у повномасштабніше однодумство з продюсерами. Після старту, після знайомства з форматом знімання, відчуття до всього змінилися. Але все вже було на певних рейках», — поділився Цимбалюк.

Актор зазначив, що, попри певні розчарування, згадує і багато позитивних моментів. Він говорить про тепле спілкування з учасницями, дружню атмосферу та емоційні епізоди. Водночас підкреслює: «Холостяк» — це насамперед телевізійне шоу зі своїми правилами.

За його словами, процес знімань передбачав сценарій, щоденні брифінги, визначені типажі та ролі, а також обмеження у свободі дій. Саме це стало для нього несподіванкою.

«Ключове — це шоу, де є сценарій, щоденні брифи, типажі, амплуа, сюрпризи зранку. І, на превеликий жаль, свобода дій — геть не в усьому», — пояснив артист.

При цьому Цимбалюк не звинувачує творців проєкту. Він визнає, що головні питання має насамперед до себе, адже перед участю недостатньо глибоко вивчив формат і внутрішню кухню реаліті.

«Фундаментальні питання у мене тільки до самого себе. Ключове — на березі я недостатньо чітко дослідив скелет проєкту», — підсумував актор.

Колишній заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Кацуба офіційно увійшов до складу співвласників ТОВ «Надра-Геоінвест» — однієї з найбільших приватних компаній у сфері газовидобутку в Україні. На початку 2026 року на нього було переоформлено 50% корпоративних прав підприємства. Раніше ця частка належала його колишній дружині Тетяні Гузенко, що було зафіксовано у відповідних реєстраційних документах.

Другим співвласником «Надра-Геоінвесту» залишається Олександр Гузенко, який разом із новим партнером бере участь у стратегічному управлінні компанією. Таким чином, структура власності підприємства набула більш чіткого та прозорого формату, що може позитивно вплинути на подальший розвиток бізнесу та інвестиційну привабливість.

Водночас компанія фігурує у кримінальному провадженні Служби безпеки України №22022000000000540. Розслідування ведеться за статтями, що стосуються державної зради, сприяння державі-агресору та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. За версією слідства, керівники та засновники компанії могли вступити у змову з метою здійснення фінансових операцій із ризиковими контрагентами, а також поставок товарів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України. Всі ці твердження наразі перевіряються в межах досудового розслідування.

Експерти ринку пов’язують переоформлення частки на Олександра Кацубу з юридичними ризиками, які виникли для колишньої власниці активу. За оцінками фахівців, блокування банківських рахунків Тетяни Гузенко у зв’язку з кримінальним провадженням могло створити загрозу для управління компанією та розподілу дивідендів. У такій ситуації переоформлення корпоративних прав дозволяє зберегти операційний контроль і захистити активи.

Історія «Надра-Геоінвест» бере початок із періоду державно-приватного партнерства у 2007 році та включає кілька змін власників, участь структур, пов’язаних із колишніми високопосадовцями, а також використання офшорних компаній. Сьогодні підприємство володіє значним портфелем ліцензій і генерує мільярдні доходи, залишаючись одним із ключових гравців приватного газового ринку України.

На тлі триваючого слідства та фінансових обмежень для окремих фігурантів Олександр Кацуба офіційно став співвласником компанії і формально контролює частку, що приносить значні дивіденди.

Четвертий день лютого поєднує в собі кілька важливих аспектів, які охоплюють як світське, так і духовне життя людей. Хоча в Україні ця дата не є офіційним святом, вона має особливе символічне значення, яке відзначають у церковних календарях та народних звичаях. Для багатьох цей день стає нагодою зосередитися на здоров’ї, духовності та спостереженні за природою, щоб передбачити, якою буде прийдешня весна.

На міжнародному рівні 4 лютого відзначається Міжнародний день боротьби з раком. Цей день спрямований на підвищення обізнаності про профілактику, ранню діагностику та сучасні методи лікування онкологічних захворювань. Щороку медичні організації та благодійні фонди проводять лекції, семінари та інформаційні кампанії, щоб нагадати людям про важливість регулярних медичних оглядів і здорового способу життя.

Крім цього, на міжнародному рівні сьогодні згадують День читання вголос, День вакууму, День шкільних ігор, День подяки листоноші, а також річницю створення однієї з найвідоміших соціальних мереж у світі.

В Україні 4 лютого не є державним святом, однак ця дата пов’язана з днями народження відомих особистостей. Серед них фольклорист Климент Квітка, психолог Степан Балей, учасник Євромайдану і Герой Небесної Сотні Василь Аксін, відомий футболіст Олег Протасов, а також захисник Донецького аеропорту, один із «кіборгів», Сергій Колодій.

За православним календарем цього дня вшановують святого Миколая Сповідника, настоятеля Студійського монастиря. Віруючі вважають, що він мав дар зцілення, тому до святого звертаються з молитвами про здоров’я та захист. За старим церковним стилем 4 лютого згадують апостола від 70-ти Тимофія Ефеського та мученика Анастасія Персіаніна.

У народній традиції день відомий як Микола Студит. Наші предки вважали його суворим і пов’язаним із сильними морозами та хуртовинами. Через це люди намагалися не вирушати в далекі поїздки. За прикметами, якщо вікна цього дня «плакали», чекали ранньої весни, а якщо обмерзали — холоди мали тривати. Туман віщував мінливий лютий, а тріщини льоду на річках — швидке потепління.

День традиційно присвячували молитвам, догляду за худобою та хатнім справам. Вірили, що якщо кіт або собака лягали спати на ліжку господарів, у домі буде достаток.

Згідно з народними уявленнями, 4 лютого не варто вирушати в далекі подорожі чи ходити до лісу через небезпеку зустрічі з дикими тваринами. Також рекомендували бути обережними з гострими предметами, адже вважалося, що рани, отримані цього дня, загоюються довше.

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

Тема / сфера тексту

Орієнтовний обсяг (наприклад: 3–4 абзаци, 3–5 тис. знаків тощо)

Поживним варіантом ранкового прийому їжі також є грецький йогурт у поєднанні з фруктами та злаками. Такий сніданок багатий на білок, який допомагає довше зберігати відчуття ситості та стабілізує рівень енергії протягом дня. Окрім цього, йогурт є джерелом кальцію і калію, що сприяють нормалізації артеріального тиску.

Смузі на основі фруктів, зелені, какао та горіхових паст також можуть стати корисною альтернативою яйцям. Какао містить флаваноли, які позитивно впливають на кровообіг, а горіхові пасти додають ненасичені жири й клітковину, необхідні для контролю рівня холестерину.

Ще один варіант — тости з цільнозернового хліба з горіховими або насіннєвими пастами. Цільні зерна допомагають підтримувати здоровий ліпідний профіль, а пасти з горіхів і насіння забезпечують білок і корисні жири, що дають тривале відчуття ситості.

Корисним для серця вважається й пудинг із насіння чіа. Завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот та клітковини він підтримує роботу судин і легко готується заздалегідь, що робить його зручним варіантом для сніданку.

Популярністю користується й тост з авокадо та насінням. Авокадо містить мононенасичені жири і калій, які сприяють регуляції артеріального тиску та рівня холестерину, а насіння додає білок і додаткові поживні речовини.

Сир у поєднанні з фруктами також може стати повноцінним ранковим прийомом їжі. Поєднання білка та клітковини допомагає контролювати апетит і стабілізувати рівень цукру в крові.

Ще одна альтернатива — нічна вівсянка з додаванням мигдального масла. Такий сніданок поєднує розчинну клітковину з корисними жирами та магнієм, що позитивно впливають на стан судин.

Окрім солодких варіантів, для сніданку підійде і легкий салат на основі бобових та зернових культур. Поєднання кіноа, овочів і квасолі забезпечує організм антиоксидантами, клітковиною, вітамінами та мінералами, необхідними для підтримки серцево-судинного здоров’я.