Напружені переговори в ЄС: доля фінансової підтримки України перед самітом лідерів

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.

Бажання перекусити солодким знайоме багатьом і часто виникає не через справжній голод, а як звичка або реакція організму на втому, стрес чи емоційне перевантаження. Експерти з харчування підкреслюють: правильний вибір продуктів може значно зменшити потяг до цукру, підтримати енергію протягом дня та допомогти відчувати ситість довше — без зайвих калорій та шкоди для фігури.

Серед найефективніших «антисолодких» продуктів називають фрукти та ягоди. Вони природно солодкі, багаті клітковиною та антиоксидантами, що допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові та знижує різкі сплески цукру, які часто провокують бажання з’їсти щось солодке. Крім того, фрукти забезпечують організм вітамінами та мінералами, підтримуючи загальний тонус і покращуючи самопочуття.

Дієтолог Роббі Паддік пояснює, що тяга до солодкого формується як через фізичний голод, так і через стрес чи емоційне виснаження. Він пропонує трирівневу 15-хвилинну методику, щоб контролювати імпульс:

Крок 1: П’ятихвилинна перевірка стануПеревірте, чи дійсно ви голодні, коли останній раз їли, а також оцініть емоційний стан і звички, що можуть провокувати потяг до солодкого.

Крок 2: П’ятихвилинне цілеспрямоване відволіканняЯкщо це фізичний голод — перекус із білком та овочами. Якщо емоційна потреба — коротка розмова з другом, невелике завдання або прогулянка на свіжому повітрі.

Крок 3: П’ятихвилинна візуалізація майбутнього себеУявіть, як почуватиметесь через годину після контролю імпульсу. Це допомагає сформувати новий досвід і навчитися справлятися з бажанням солодкого без зайвих калорій.

Також Паддік радить метод «серфінгу за бажанням»: уявляти тягу хвилею, дозволяти їй наростати і спадати, не піддаючись імпульсу. Альтернативні дії, такі як глибоке дихання, розмова або прогулянка, допомагають відв’язати стимул «хочу солодкого» від автоматичної винагороди.

Головне, на що звертають увагу експерти: справа не в силі волі, а в усвідомленні причин, що запускають тягу. Усунення цих тригерів робить бажання солодкого контрольованим і менш інтенсивним.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

Хронічний стрес перетворюється на один із ключових факторів, що системно підривають здоров’я сучасної людини. У центрі цього процесу стоїть кортизол — гормон, який у короткочасних ситуаціях допомагає організму мобілізувати сили, але за умов постійного підвищення стає серйозним ризиком для самопочуття. Те, що в природі задумано як механізм швидкої реакції на небезпеку, у повсякденній реальності переходить у тривале гормональне перенапруження.

Кортизол нерідко називають гормоном стресу, адже він активується в момент емоційного чи фізичного напруження, забезпечуючи реакцію «бий або тікай». Однак спектр його дії набагато ширший. Це речовина, яка впливає на метаболізм, контроль рівня цукру, артеріальний тиск, роботу імунної системи, а також на здатність організму адаптуватися до змін навколишнього середовища. Саме тому довготривале підвищення кортизолу запускає цілу низку небажаних процесів.

Що робить кортизолКортизол необхідний для нормальної роботи багатьох процесів:• бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків• регулює рівень глюкози завдяки стимуляції її синтезу печінкою• забезпечує протизапальну відповідь• підтримує нормальний рівень артеріального тиску• допомагає організму реагувати на стрес

Симптоми підвищеного кортизолуХронічно високий рівень гормону стресу впливає на декілька систем одразу, тому людина може відчувати широкий спектр симптомів.

Збільшення ваги. Підвищення кортизолу стимулює синтез глюкози, що сприяє накопиченню жирової тканини, особливо в ділянці живота.

Проблеми зі шкірою. Зниження захисних функцій епідермісу може призводити до сухості, появи синців, розтяжок, погіршення тонусу шкіри. Реакція на стрес прискорює руйнування колагену.

Психологічні прояви. Порушення концентрації, погіршення пам’яті, підвищена тривожність, депресивні настрої та швидкі емоційні коливання часто супроводжують надлишок кортизолу. Можлива також апатія та відчуття постійної втоми.

Порушення сну. Кортизол взаємодіє з мелатоніном, гормоном сну. Його надлишок спричиняє безсоння, труднощі із засинанням та часті нічні пробудження.

Ослаблений імунітет. Кортизол зменшує кількість лейкоцитів і пригнічує імунну реакцію, через що людина може частіше хворіти.

Як знизити рівень кортизолуЩоб збалансувати рівень гормону стресу, достатньо кількох системних змін:

• дотримуватися режиму сну та спати щонайменше 7–8 годин• регулярно займатися помірною фізичною активністю• скоротити споживання цукру, кофеїну та алкоголю• збагатити раціон фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами• вживати продукти з високим вмістом магнію: горіхи, насіння, бобові• практикувати щоденні техніки релаксації: медитацію, дихальні вправи, йогу

Своєчасна увага до симптомів підвищеного кортизолу та зміна способу життя можуть суттєво покращити самопочуття і повернути організму здатність до відновлення.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.