ІНСАЙДИ:

НАБУ готує 25 підозр народним депутатам, – Ігор Мосійчук

За інформацією екснардепа Ігоря Мосійчука, НАБУ за процесуального керівництва САП, направили на підпис Генеральному прокурору України  25 підозр народним депутатам. Зокрема, на своєму телеграм-каналі Мосійчук зазначає, що “Генпрокурор уже ознайомився та погодив – 10 підозр народним депутатам, решта перебувають на розгляді і ймовірно також будуть підписані у найближчий час”. Крім того, за інформацією Мосійчука, у […]

Ексдепутата Київради Дениса Комарницького пов’язують з діяльністю партії “Батьківщина” у Києві

За інформацією наших джерел, фігурант гучної кримінальної справи НАБУ про корупцію Денис Комарницький повертає свій вплив на столицю та викупив у Юлії Тимошенко “франшизу” Батьківщини по 5-ти районах Києва. Також, за інформацією джерла, Денис Комарницький розпочав фінансування передвиборчої кампанії Юлії Тимошенко та кандидатів від Батьківщини на президентських, парламентських і місцевих виборах. Стосовно столиці, за інформацією […]

Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період. За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела […]

Наречений ведучої Лесі Нікітюк вперше висловився про батьківство

Наречений популярної української телеведучої Лесі Нікітюк, військовослужбовець Дмитро Бабчук, уперше публічно висловився про новий для себе досвід — батьківство. У сторіз Instagram чоловік поділився своїми враженнями від того, як змінилося його життя після народження сина.

За словами Дмитра, йому хочеться постійно бути поруч із дитиною, однак через службу це поки що неможливо.

“Взагалі добре, але бажання бути поруч 24/7 завжди є, але поки не маємо такої можливості. Величезний кайф. Постійно хочу купувати щось малому, хоча він ще зовсім маленький. Труднощі у трудних, ми легкі”, — зізнався молодий батько.

Військовий також розповів, як йому вдається поєднувати службу з новим статусом:

“Я ж не 24/7 на війні. Від 2016 року, ще з часів АТО, починав з піхоти, були в окопах по 9-11 місяців. А зараз — готуємось до задачі, виконуємо її, повертаємось, трохи чіл, відновлюємось, підготовка до іншої задачі. А в перервах ще їздимо на курси за кордон”.

Нагадаємо, 15 червня Леся Нікітюк оголосила, що народила первістка. Довгий час телеведуча тримала вагітність у секреті, чим викликала чимало чуток. У соцмережах з’явилися припущення, що зірка могла вдатися до сурогатного материнства. Але Леся чітко спростувала всі домисли:

“Народила сама. Від військовослужбовця Дмитра Бабчука”, — заявила ведуча.

Пара поки не показує обличчя дитини і не розкриває її імені, але щасливо ділиться емоціями першого батьківського досвіду.

Не пропустіть

Операція “Мідас”: антикорупційне розслідування, яке починалося з оборонної сфери

Детектив Національного антикорупційного бюро України Руслан Магамедрасулов повідомив нові деталі щодо операції «Мідас», у межах якої правоохоронці викрили масштабну корупційну схему в енергетичному секторі. За його словами, на початковому етапі це розслідування взагалі не стосувалося енергетики, а було спрямоване на документування можливих зловживань у Міністерстві оборони. Про це він розповів в інтерв’ю Центру протидії корупції, наголосивши, що подальший розвиток подій істотно розширив межі справи.

Як пояснив детектив, у матеріалах кримінального провадження містяться ознаки, які вказують на зв’язок окремих фігурантів операції «Мідас» саме з оборонною сферою. Йдеться про контакти, фінансові ланцюги та механізми взаємодії, які первинно зацікавили слідчих у контексті можливих зловживань при забезпеченні потреб армії. Саме ці напрацювання стали відправною точкою для подальших аналітичних і оперативних дій.

«Взагалі, перша мета реалізації всіх цих проєктів, у тому числі “Мідаса”, була саме документування корупцій в Міноборони. Там є певні ознаки, які пов’язують цих осіб у межах якраз цієї діяльності», — пояснив детектив НАБУ.

Він також нагадав, що нещодавно вийшов із СІЗО, де провів п’ять місяців. Через це, за його словами, він досі не мав можливості детально обговорити з колегами всі матеріали справи та з’ясувати повний обсяг задокументованих епізодів, окрім самої операції «Мідас».

Водночас Магамедрасулов переконаний, що якщо у зібраних матеріалах містяться докази корупційних злочинів, зокрема пов’язаних з оборонною сферою, вони в будь-якому разі будуть реалізовані у межах подальших слідчих дій.

Ольга Навроцька відверто про свідомий вибір життя без материнства

Українська письменниця та сценаристка Ольга Навроцька вперше публічно поділилася особистими міркуваннями щодо материнства, відкрито заявивши про свій свідомий вибір залишатися без дітей. 51-річна дружина музиканта Фагота розповіла, що рішення жити у форматі childfree не було спонтанним — воно формувалося протягом багатьох років і стало результатом глибоких внутрішніх роздумів та життєвого досвіду.

В інтерв’ю Раміні Есхакзай Навроцька зазначила, що її ставлення до материнства змінювалося поступово, а остаточну впевненість у своєму виборі вона відчула в умовах повномасштабної війни та глобальної нестабільності. За словами письменниці, сучасний світ став надто непередбачуваним і небезпечним, щоб без сумнівів брати на себе відповідальність за нове життя. Саме усвідомлення цієї відповідальності, а не небажання дітей як такого, стало ключовим аргументом у її рішенні.

Письменниця наголосила, що усвідомлює всі радощі життя, однак вважає його водночас жорстоким і болісним. Саме тому вона не готова свідомо приводити дитину у світ, де щастя часто межує з трагедіями та втратами.

Навроцька зізналася, що якби була впевненість у безпечному майбутньому та завершенні війни, розв’язаної Росією проти України, вона, можливо, замислилася б над материнством. Проте наразі такого відчуття впевненості немає.

Вона також зазначила, що ніколи не мріяла про дітей і завжди підсвідомо відчувала себе людиною, якій ближчий шлях без материнства. При цьому Навроцька з великою повагою ставиться до жінок, які народжують і виховують дітей, називаючи їх «богинями».

Письменниця підкреслила, що відсутність дітей ніколи не сприймала як недолік чи внутрішню порожнечу. Свою реалізацію вона знаходить у творчості, яку символічно називає своїми дітьми.

Водночас відомо, що Фагот має сина Микиту від попередніх стосунків. Із його матір’ю музикант розлучився ще під час вагітності жінки. Наприкінці листопада цього року Фагота помітили з іншою дівчиною, що спричинило чутки про можливі проблеми у стосунках з Ольгою Навроцькою, однак офіційних коментарів від пари з цього приводу не було.

“Статус Захисника”: як у Києві працює безкоштовне паркування для військових та родин загиблих

У Києві вже рік успішно функціонує сервіс “Статус Захисника”, який надає можливість військовим, ветеранам, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих воїнів безкоштовно користуватися погодинними муніципальними паркінгами. Ця ініціатива стала однією з ключових пільг, спрямованих на підтримку тих, хто безпосередньо долучився до захисту країни та її громадян. Міська влада визначила програму як важливий елемент системи соціальної підтримки, що водночас спрощує щоденну логістику її учасників у столиці.

За період дії сервісу понад 32 тисячі користувачів скористалися його можливостями, здійснивши більше ніж 400 тисяч безоплатних паркувань. Система інтегрована із застосунком “Київ Цифровий”, де учасник може підтвердити свій статус через “Дію” або BankID. Після проходження верифікації користувач отримує доступ до переліку муніципальних паркінгів та може без обмежень залишати автомобіль на погодинних зонах у центрі та інших ключових районах міста.

Механізм користування сервісом досить простий: перед тим як залишити автомобіль, необхідно активувати погодинний режим паркування, вказавши державний номер авто та обрану локацію. Після завершення стоянки водій має закрити сесію в додатку. Це дозволяє місту вести коректний облік використаних паркомісць і контролювати роботу сервісу без участі інспекторів.

Пільга поширюється на всі транспортні засоби, які належать користувачу, і в межах профілю можна додати до п’яти автомобілів. Таким чином місто намагається врахувати різні життєві сценарії військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин, надаючи простий і зрозумілий спосіб користуватися паркуванням без додаткових витрат.

Сервіс “Статус Захисника” став одним із прикладів цифрових рішень, які Київ упроваджує для підтримки оборонців та їхніх сімей. У мерії заявляють, що позитивна динаміка користування та відгуки учасників свідчать про ефективність проєкту, який продовжуватимуть розвивати.

Майнові дисбаланси в держпідприємстві: декларація керівника Укрпатенту викликає запитання

Керівник державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Іван Чернявський знову опинився у фокусі публічної уваги через помітну невідповідність між офіційними доходами та обсягом задекларованого майна. У декларації за 2024 рік він зазначив дохід у понад 1,6 мільйона гривень, однак перелік активів, що перебувають у його власності та у власності членів сім’ї, виглядає значно масштабнішим і породжує логічні запитання щодо джерел їх походження.

Згідно з відкритими даними, родина посадовця володіє чотирма квартирами, а також преміальним автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, який за ринковими оцінками належить до сегмента дорогих транспортних засобів. Окрім нерухомості та авто, у декларації вказані суттєві готівкові заощадження у доларах США, що в сукупності значно перевищують річний дохід керівника держпідприємства.

Зазначимо, що Іван Чернявський працює у держсекторі з 2015 року, послідовно обіймаючи посади у різних структурах — від Держінспекції сільського господарства до Держгідрографії, а нині очолює «Український інститут інтелектуальної власності». Усі ці роки його грошові активи зростали, а нерухомість та автомобілі з’являлися, незважаючи на обмежені офіційні доходи.

Раніше Чернявський був пов’язаний із підприємствами та проектами, що потрапляли у скандали, зокрема Держрезерв та Держгідрографія, де фіксувалися втрати зерна та корупційні схеми. Хоча прізвище Чернявського у цих розслідуваннях прямо не фігурує, збіги у часі та фінансові показники викликають питання.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: коли НАБУ перевірить Івана Чернявського та джерела його майна і готівки, і чи стануть ці перевірки серйозним кроком у контролі за державними службовцями, чи знову все обмежиться поверхневими заявами та зам’ятими скандалами.

Похмура неділя з опадами: якою буде погода в Україні 14 грудня

У неділю, 14 грудня, в Україні збережеться холодна й нестійка погодна ситуація, характерна для початку зими. Атмосферні процеси зумовлять переважну хмарність, підвищену вологість повітря та опади майже по всій території країни. У більшості областей вони випадатимуть у вигляді дощу та мокрого снігу, що створюватиме відчуття сирості та прохолоди.

Температурний фон залишатиметься низьким. Упродовж дня показники коливатимуться поблизу нульової позначки, а подекуди опускатимуться нижче, особливо вранці та ввечері. Через поєднання вологи й слабкого вітру погода здаватиметься холоднішою, ніж свідчитимуть термометри.

Північ України зустріне день суцільною хмарністю та змішаними опадами — очікуються дощ і мокрий сніг. Стовпчики термометрів коливатимуться в межах -3°…+1°.

Найпрохолодніше буде на сході країни. Тут сьогодні очікується від -4° до -1°, без істотних опадів, однак за похмурої погоди.

У центральних областях опади також даватимуть про себе знати — переважно невеликі дощі та мокрий сніг. Температура знизиться до -3°…0°, але на Вінниччині та в районі Умані місцями прогріється до 0°…+5°.

Південні регіони залишатимуться під впливом хмарності з невеликими дощами та місцями мокрим снігом. Вдень температура становитиме -1°…+2°, а в Одеській області підвищиться до +7°.

Навчання як інструмент відстрочки: чому в Україні різко зросла кількість студентів старших за 25 років

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

Паливні контракти для Харкова: як невелика компанія перетворилася на ключового постачальника

Харківська міська рада упродовж останніх років спрямувала значні бюджетні кошти на закупівлю пального для потреб комунального підприємства «Шляхрембуд». Загальна сума виплат на користь ТОВ «Бізнес традиції» сягнула близько 125 мільйонів гривень. Саме ця компанія стала одним із головних партнерів міста у забезпеченні паливно-мастильними матеріалами, необхідними для утримання дорожньої інфраструктури та роботи спецтехніки.

Ще кілька років тому діяльність ТОВ «Бізнес традиції» не вирізнялася значними фінансовими показниками. За даними відкритих реєстрів, у 2021 році підприємство демонструвало доволі скромні обсяги продажів і не входило до числа помітних гравців на паливному ринку. Ситуація почала змінюватися після оновлення структури власності компанії, коли контроль над нею перейшов до Олександра Шрамка. Разом із цим відбулася і зміна стратегічного вектора роботи — фірма зосередилася саме на торгівлі пальним.

Зокрема, підозри викликає договір №246 від 15 вересня на закупівлю 1 млн літрів бензину А-95 та 1,2 млн літрів дизельного пального на суму 125 млн грн. ТОВ було єдиним учасником та переможцем тендеру.

Умови договору виглядають сумнівними: ціни на бензин А-95 (57,84 грн/л) та дизельне пальне (56,04 грн/л) значно перевищували ринкові (50–52 грн/л та 49–51 грн/л), що, за оцінками експертів, призвело до переплати понад 11 млн грн.

Додаткові порушення включають можливість односторонньої зміни обсягу товару замовником, надзвичайно довгу відстрочку платежу до 360 днів, а також пункт про обов’язкову заправку виключно на АЗС постачальника у радіусі 10 км, що обмежує конкуренцію.

Факти завищених закупівель та уникнення контролю створюють ризик розтрати бюджетних коштів і потребують втручання правоохоронних органів для перевірки законності цих угод.

Право військовослужбовців на оскарження рішень командування: що гарантує закон

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

Декларація про суттєві зміни: заступник директора Укрпатенту задекларував права на квартиру у Львові

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.

Напружені переговори в ЄС: доля фінансової підтримки України перед самітом лідерів

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

Прокурорські пенсії після скандалу: нові підходи та старі питання

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.