Наталія Могилевська розповіла про випробування для родини після повернення з відпустки

Системні зміни у повсякденних звичках — сні, харчуванні та фізичній активності — демонструють значно кращі результати для тривалості життя, ніж спроби радикально покращити лише один із цих напрямів. Наукові дані свідчать: саме поєднання помірних, але стабільних кроків у кількох сферах формує стійкий оздоровчий ефект і знижує ризики передчасних захворювань.

Восьмирічне дослідження, проведене фахівцями Сіднейського університету з аналізом даних близько 50 тисяч людей, підтвердило переваги комплексної стратегії. Учасників оцінювали за трьома базовими показниками — якістю сну, рівнем фізичної активності та збалансованістю харчування. Порівняння показало, що навіть без «ідеальних» результатів у кожній окремій категорії сукупне поліпшення одразу в кількох напрямах давало відчутно кращі наслідки для здоров’я.

Для людей із найгіршим способом життя навіть мінімальна «комбінована доза» — п’ять хвилин додаткового сну, дві хвилини фізичних вправ та пів порції овочів на день — може додати один рік життя.

Дослідження також підтвердило, що поєднання цих факторів значно ефективніше у профілактиці серцево-судинних хвороб, діабету, раку та деменції, ніж кожна корисна звичка окремо.

Доктор Ніколас Комель пояснив: сон, фізичні вправи та харчування зазвичай вивчають окремо, але саме їх комбінація дає найкращий результат. Наприклад, щоб додати один рік життя лише за рахунок сну, людині довелося б спати на 25 хвилин довше щодня. Проте, якщо додати трохи фізичних вправ (наприклад, підйом сходами замість ліфта) та покращити раціон, достатньо буде лише п’ять додаткових хвилин сну.

Таким чином, навіть невеликі зміни у всіх трьох сферах одночасно мають величезний накопичувальний ефект у довгостроковій перспективі, роблячи людей здоровішими та довгожителями.

У столиці завершено досудове розслідування у справі щодо інженера-проєктувальника комунального підприємства «Київміськсвітло», якого обвинувачують у службовій недбалості, що завдала значної шкоди міському бюджету. Матеріали кримінального провадження вже скеровано до суду, де посадовець відповідатиме за свої дії у межах чинного законодавства.

За інформацією слідства, під час реалізації проєкту з оновлення системи зовнішнього освітлення в Деснянському районі Києва було допущено грубі порушення. Інженер-проєктувальник, відповідальний за підготовку технічної документації та розрахунків, не забезпечив належної перевірки вартості опор для світильників. У результаті комунальне підприємство здійснило закупівлю за завищеними цінами.

За матеріалами справи, КП «Київміськсвітло» реалізовувало проєкт капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення у Деснянському районі. У межах робіт планувалося замінити застарілі ртутні та натрієві світильники на сучасні світлодіодні. Інженер-проєктувальник відповідав за формування кошторису, зокрема мав провести моніторинг ринкових цін на опори для світильників.

Слідство встановило, що посадовець неналежно виконав свої обов’язки та не здійснив повноцінного аналізу цін на ринку будівельних матеріалів. У результаті підприємство закупило опори за завищеною вартістю, що призвело до переплати з міського бюджету на суму понад 3,8 млн гривень.

Досудове розслідування здійснювали слідчі Головного управління Національної поліції у Києві. Процесуальне керівництво забезпечувала Київська міська прокуратура, а оперативний супровід — Служба безпеки України у Києві та Київській області. Наразі підозрюваний перебуває на волі, а справу розглядатимуть у суді по суті.

Це не перший випадок проблем із закупівлями у КП «Київміськсвітло». Станом на літо 2024 року правоохоронні органи розслідували щонайменше три кримінальні провадження щодо службової недбалості посадовців підприємства, а загальні можливі втрати бюджету оцінювалися приблизно у 7 млн гривень. У вересні 2024 року фігурувала справа про переплату майже 14,5 млн гривень за вуличні ліхтарі, а в січні 2025 року до суду передали матеріали щодо розкрадання понад 1,4 млн гривень під час ремонтних робіт.

Ситуація навколо «Київміськсвітла» вкотре демонструє системні проблеми з контролем у сфері комунальних закупівель. Відсутність належного цінового моніторингу та відповідальності посадовців призводить до втрат мільйонів гривень, які формуються з податків мешканців столиці. Судові рішення у цих справах мають показати, чи понесуть винні реальну відповідальність.

Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про актуальну ситуацію щодо поширення інфекційних хвороб та можливі ризики для населення. У своїй заяві фахівці наголосили на важливості постійного моніторингу епідемічної ситуації, адже сезонні чинники, активні міграційні процеси та загальне навантаження на систему охорони здоров’я можуть впливати на динаміку захворюваності.

Експерти зазначають, що особливу увагу нині приділяють профілактичним заходам. Йдеться про вакцинацію, своєчасне виявлення симптомів, дотримання гігієнічних норм і готовність медичних закладів до можливого зростання кількості пацієнтів. За даними фахівців, саме превентивні дії дозволяють значно знизити ризик масового поширення хвороб і уникнути перевантаження лікарень.

Абсолютним лідером стала броколі, яка забезпечує організм найбільшою різноманітністю мікроелементів. Для порівняння, помідори, які ботанічно відносять до фруктів, очолили фруктовий рейтинг, але набрали лише трохи більше 20 балів.

Броколі вважається справжньою вітамінною бомбою. Одна чашка цього овоча покриває понад 100 відсотків добової потреби у вітаміні К, який відповідає за міцність кісток і нормальне згортання крові.

Також броколі багата на вітамін С, вітамін А та фолієву кислоту, що відіграє важливу роль у рості клітин і відновленні ДНК. Особливу цінність мають антиоксиданти й глюкозинолати — речовини, які підтримують зір і знижують ризик розвитку хронічних захворювань.

При цьому броколі є низькокалорійним продуктом: одна порція містить мінімальну кількість калорій, що робить її ідеальною для здорового харчування та контролю ваги.

Дієтологи рекомендують включати броколі до раціону 3–4 рази на тиждень. Вона добре підходить для салатів, супів, приготування на пару або як легкий гарнір. Найкраще броколі поєднується з горіхами, яблуками та іншими овочами.

Водночас фахівці застерігають: людям, які приймають препарати для розрідження крові, слід вживати броколі обережно через високий вміст вітаміну К. У таких випадках раціон бажано узгоджувати з лікарем.

Для максимального ефекту броколі радять чергувати з іншими листовими овочами — шпинатом, мангольдом або салатами.

Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.

Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.

Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

Холодногірський районний суд Харкова встановив юридичний факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини, підкресливши важливість достовірних доказів у справах сімейного права. Суд зазначив, що запис про батька, внесений до офіційних документів за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, не є беззаперечним підтвердженням біологічного батьківства, а виступає лише юридичною фікцією. Найбільш переконливим і належним доказом, за словами суду, є посмертна молекулярно-генетична експертиза, яка дозволяє встановити кровний зв’язок між загиблим та дитиною.

Справу № 642/4568/24 розглядали в порядку окремого провадження, що передбачає прискорену процедуру розгляду питань, пов’язаних із визначенням батьківства та спадкових прав. Суд звернув увагу на необхідність застосування сучасних наукових методів доказування у справах, де обставини ускладнені загибеллю одного з батьків. Використання молекулярно-генетичних досліджень дає змогу не лише встановити факт батьківства, а й захистити права дитини на спадок та соціальні гарантії.

Обставини справи

Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити факт батьківства та внести відповідні зміни до актового запису про народження доньки. Дитина народилася у 2009 році, коли мати не перебувала у шлюбі з біологічним батьком. У зв’язку з цим відомості про батька були внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, без фактичного підтвердження походження дитини.

Надалі жінка укладала інші шлюби, а до актового запису вносилися зміни, однак біологічний батько дитини — ОСОБА_4 — фактично визнавав доньку. Він підтримував з нею стосунки, добровільно її утримував, проживав разом із дитиною та матір’ю однією сім’єю, а у 2022 році офіційно уклав шлюб із матір’ю дитини.

Оформити батьківство в установленому законом порядку чоловік не встиг. У 2023 році його мобілізували до лав Збройних сил України, а в лютому 2024 року він загинув під час виконання бойових завдань поблизу Роботиного Запорізької області.

Після загибелі військовослужбовця мати звернулася до суду для юридичного підтвердження походження дитини, зокрема з метою реалізації особистих немайнових прав доньки та подальшого оформлення соціальних гарантій як дитини загиблого захисника України.

Правова оцінка суду

Розглядаючи справу, суд проаналізував положення Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, практику Верховного Суду, а також рішення Європейського суду з прав людини.

Суд прямо зазначив, що запис про батька, зроблений за статтею 135 СК України, не підтверджує реального походження дитини і є лише юридичною конструкцією, спрямованою на формальне заповнення відомостей у реєстраційних документах.

Окремо суд підкреслив, що смерть чоловіка не позбавляє дитину права на встановлення батьківства в судовому порядку, якщо іншим способом реалізувати це право неможливо.

Вирішальне значення у справі мала посмертна молекулярно-генетична експертиза, призначена за ухвалою суду. Її результати підтвердили біологічне батьківство загиблого військовослужбовця з імовірністю 99,9999999999 відсотка. Суд наголосив, що ДНК-експертиза є єдиним сучасним науковим методом точного встановлення батьківства, доказова сила якого переважає інші види доказів.

Також суд застосував принцип пріоритету найкращих інтересів дитини, пославшись на Конституцію України, Конвенцію про права дитини та практику ЄСПЛ. Було зазначено, що дитина має право знати свого батька та користуватися правами, які випливають із кровної спорідненості.

Рішення суду

Суд частково задовольнив заяву та встановив факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо неповнолітньої дитини. Біологічне походження дитини визнано доведеним належними та достатніми доказами, насамперед висновком посмертної ДНК-експертизи.

Водночас у частині зобов’язання органу ДРАЦС окремо вносити зміни до актового запису про народження суд відмовив. Суд зазначив, що саме рішення про встановлення факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення відповідних змін до реєстраційних документів у встановленому законом порядку.

Ужгородська окружна прокуратура оголосила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород» і, за версією слідства, незаконно заволодів майже 700 тисячами гривень бюджетних коштів. Правоохоронці вважають, що фінансові порушення були допущені під час реалізації проєкту з ремонту інфраструктури стратегічного об’єкта.

Слідством встановлено, що в листопаді 2022 року підприємець уклав договір на виконання капітального ремонту приблизно 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Роботи мали бути виконані у визначені строки та з дотриманням технічних вимог, передбачених проєктно-кошторисною документацією. Після завершення ремонту замовнику були подані акти виконаних робіт із зазначенням повного обсягу та вартості.

Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.