Наталія Могилевська відповіла на критику щодо материнства та доньки: “Кожен має право на своє щастя”

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

Вітамін С давно відомий як засіб для зміцнення імунної системи та профілактики застуд, проте сучасні дослідження показують, що його роль у роботі організму значно ширша та глибша. Однією з ключових функцій аскорбінової кислоти є підтримка нормального обміну речовин, зокрема процесів, пов’язаних із використанням жирових запасів. Дефіцит цього вітаміну може призводити до уповільнення спалювання жиру та порушення енергетичного обміну, що прямо впливає на ефективність тренувань і загальний стан здоров’я.

Основний механізм дії вітаміну С полягає в участі у синтезі карнітину — речовини, необхідної для транспортування жирних кислот у мітохондрії. Саме там відбувається їх перетворення на енергію. При недостатній кількості аскорбінової кислоти цей процес сповільнюється, що може призводити до накопичення жиру, зниження витривалості та швидкої втомлюваності. Крім того, вітамін С бере участь у формуванні колагену, що підтримує здоров’я сполучної тканини, і стимулює антиоксидантний захист клітин, захищаючи організм від шкідливого впливу вільних радикалів.

Крім участі у жировому обміні, вітамін С позитивно впливає на ліпідний профіль крові, сприяючи зниженню рівня холестерину низької щільності, а також зменшує хронічні запальні процеси, які часто супроводжують надмірну вагу та провокують затримку рідини в тканинах.

Окрему увагу дослідники звертають на детоксикаційні властивості аскорбінової кислоти. Вітамін С здатний зв’язувати та виводити з організму важкі метали, зокрема свинець, який може накопичуватися через забруднене повітря або контакт із неякісними матеріалами. У поєднанні з кальцієм і залізом він формує природний захисний бар’єр проти інтоксикації, що є особливо актуальним для мешканців великих міст.

Медики зазначають, що у людей із надмірною вагою дефіцит вітаміну С фіксується значно частіше. Це створює замкнене коло: підвищений окислювальний стрес знижує чутливість до інсуліну, а нестача аскорбінової кислоти унеможливлює ефективне спалювання жиру.

Для підтримки нормального рівня вітаміну С не обов’язково одразу вдаватися до фармакологічних добавок. Раціон, багатий на цитрусові, ягоди, болгарський перець, броколі та квашену капусту, здатен забезпечити організм необхідною кількістю цього нутрієнта. Фахівці також радять поєднувати рослинні джерела заліза з продуктами, що містять вітамін С, оскільки це суттєво покращує його засвоєння.

Експерти наголошують, що потреба у вітаміні С зростає в періоди стресу, активних фізичних навантажень та хронічної втоми. За наявності корисних жирів у раціоні він працює ефективніше, підтримуючи не лише імунітет, а й здоровий обмін речовин.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) завершили розслідування однієї з найбільших корупційних справ у сфері оборони. Йдеться про оборудки під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За результатами слідства, державі завдано збитків на суму понад 246 мільйонів гривень.

Серед осіб, яким повідомлено про підозру, є колишні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ, а також керівник приватної компанії, що була залучена до реалізації проєкту. За даними слідчих, саме їхні дії призвели до незаконного розподілу державних коштів та завищення вартості робіт.

За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.