Наукові дослідження підтверджують: зелений чай допомагає втрачати вісцеральний жир

У столиці завершено розслідування резонансного кримінального випадку, пов’язаного з протиправними діями головної бухгалтерки одного з приватних підприємств. За даними прокуратури міста, загальна сума привласнених коштів перевищила 8,5 мільйона гривень. Слідчі встановили, що жінка протягом більш ніж року, з травня 2024 по липень 2025 року, систематично переводила гроші компанії на власний банківський рахунок, користуючись довірою керівництва та наявністю доступу до фінансових ресурсів підприємства.

Спочатку зловмисниця переводила порівняно невеликі суми, які не викликали підозр у бухгалтерії та керівництва. Згодом, переконавшись, що недостачу не помічають, вона значно збільшила обсяги незаконних переказів. Такі дії призвели до серйозних фінансових збитків компанії та поставили під загрозу її стабільну діяльність.

Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

Блогерка та дружина співака Віктора Павліка, Катерина Репяхова, поділилася особистим досвідом щодо змін у своїй зовнішності, зокрема через пластичні операції. У відкритому інтерв'ю та публікаціях на своїх соціальних сторінках вона зізналася, що шкодує про втручання пластичних хірургів, особливо щодо нещасливого досвіду з корекцією підборіддя. За словами Катерини, кілька років тому вона вирішила позбутися другого підборіддя та обрала операцію з імплантом, сподіваючись, що це допоможе зробити її контури обличчя виразнішими. Однак результат, на жаль, не виправдав очікувань.

Замість бажаного ефекту, операція не лише не усунула проблему, а й призвела до виникнення нових ускладнень, через що Катерина змушена була пройти кілька додаткових хірургічних втручань. Вона поділилася, що після кожної нової операції її зовнішність змінювалась не так, як хотілося, і все більше почала виникати невдоволеність відображенням у дзеркалі. Відверте зізнання блогерки стало темою обговорень серед її підписників та в медіа.

«Я вважаю, що першочергово операція була підібрана неправильно. Імплант в принципі не може вирішити питання другого підборіддя», – пояснила вона.

Перший результат був для неї травматичним: форму підборіддя змінило так, що з’явилася западина й асиметрія обличчя. Після цього Репяхова погодилася на повторне втручання — корекцію з ліпофілінгом та заміною імпланта. Згодом їй зробили ще одну операцію, під час якої, за словами самої Катерини, підхід був «комплексним»: зменшили імплант, заповнили западину жиром і зробили ліпосакцію другого підборіддя. Це вже була не перша й не друга пластика обличчя в її житті.

Попри те, що нинішній вигляд їй подобається більше, сама історія з пластикою стала для неї особистою помилкою.

«Якби я могла відмотати час назад, я б не робила ні першу, ні другу операцію. Це, напевно, перший і єдиний вчинок у моєму житті, через який я шкодую», — зізналася Репяхова.

Зараз вона каже, що повністю переглянула ставлення до пластичних втручань і не планує продовжувати експерименти з обличчям. Блогерка наголошує, що жоден «ідеальний овал» не вартий постійної тривоги перед дзеркалом, болючого відновлення та відчуття невпевненості у власному обличчі.

«Жодне втручання не варте внутрішнього дискомфорту», — підсумувала вона.

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

У своєму дослідженні «God, the Science, the Evidence» французькі вчені Олів’є Боннассьє та Мішель-Ів Боллоре розглядають тему, яка давно є предметом дискусій і суперечок: чи можуть наука та релігія співіснувати, чи є між ними непереборна опозиція. Автори, спираючись на думки 62 лауреатів Нобелівської премії та більше сотні провідних учених, пропонують новий підхід до цієї теми. Вони не тільки досліджують погляди видатних особистостей на роль релігії у наукових досягненнях, але й намагаються знайти спільні точки перетину, які підтверджують, що наука і релігія не є обов’язково взаємовиключними.

Ця робота вказує на важливість розуміння науки як інструменту для пізнання фізичного світу, а релігії – як способу осмислення духовних і моральних аспектів людського буття. Водночас, автори зазначають, що багато великих учених, серед яких Альберт Ейнштейн і Макс Планк, не були атеїстами і вважали, що наука і релігія можуть доповнювати одна одну.

Теорія Великого вибуху натякає на позафізичний початок Всесвіту.

Тонке налаштування фізичних констант (fine-tuning) робить випадкове виникнення життя надзвичайно малоймовірним.

Складність життя і механізми ДНК здаються майже «чудом», що вказує на можливе божественне втручання.

Відкриття квантової механіки та теорії відносності стимулюють філософські роздуми про реальність поза матеріальним світом.

Книга охоплює не лише науку, а й філософію, етику та історію розвитку наукових концепцій. Вона покликана відкрити дискусію про Бога і творіння, а не надати остаточний доказ. Передмову до видання написав видатний фізик та лауреат Нобелівської премії Роберт В. Вілсон.

«God, the Science, the Evidence» буде цікава широкому колу читачів: від віруючих, які шукають наукове підкріплення своєї віри, до скептиків, зацікавлених у сучасних наукових аргументах щодо походження Всесвіту і життя.

Православна церква цього дня вшановує трьох святих подвижників — священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала, які у IV столітті стали прикладом стійкості у вірі й відданості Христу навіть перед лицем смерті. Їхнє життя і мученицька кончина нагадують про те, що справжня віра не піддається страху, а любов до Бога сильніша за будь-які земні випробування.

За церковними переказами, святі жили в часи правління перського царя Шапура II, відомого своїми переслідуваннями християн. Єпископ Акепсим очолював громаду у місті Наессон і, незважаючи на похилий вік, залишався твердим у вірі, надихаючи паству прикладом духовної мужності. Разом із ним служили пресвітери Йосиф та Айтал, вірні сподвижники, які підтримували свого архіпастиря у часи небезпеки.

Разом з ним загинули і його сподвижники — пресвітер Йосиф та диякон Айтал. Їх тримали у в’язниці, піддавали тортурам і зрештою побили камінням. Християни шанують цих мучеників як приклад стійкості, мужності та вірності Богу навіть перед смертю.

У народному календарі цей день також має особливе значення. Люди вважали, що 3 листопада природа готується до зими, а прикмети допомагають передбачити погоду на майбутній рік.

• Якщо сніг ляже на сиру землю й не тане — весною рано з’являться проліски.• Вітер зі сходу віщує холодну весну.• Якщо сьогодні йде дощ — скоро прийде справжня зима.

3 листопада не радять нарікати на життя, відмовляти у допомозі тим, хто її потребує, або вирушати у далекі подорожі.

Натомість день сприятливий для молитви святим Акепсиму, Йосифу та Айталу, занять домашніми справами — зокрема прядінням і ткацтвом. Господині готували цього дня ягідний кисіль і пироги з осінніми ягодами.

Не так давно у Чорнобильській зоні відчуження волонтери організації Dogs of Chernobyl помітили дивне явище — кілька собак, що мали незвичайний блакитний відтінок шерсті. Це стало справжньою загадкою для дослідників та зоозахисників, оскільки подібне явище в цій місцевості раніше не було зафіксовано. Зоологи зазначають, що тварини кілька днів тому ще мали звичне забарвлення, і їхній нинішній вигляд став предметом серйозних роздумів.

Поки що волонтери намагаються спіймати цих собак для детальніших досліджень, щоб з'ясувати причину таких змін. Однією з можливих версій є контакт тварин із хімічними або радіоактивними речовинами, що могли вплинути на їхнє здоров'я та зовнішній вигляд. Наразі достеменно невідомо, чи пов'язані ці зміни з впливом радіації, яка все ще має місце на території, чи це наслідки інших екологічних факторів.

Dogs of Chernobyl опікується близько 700 тваринами, які мешкають у межах 30-кілометрової зони відчуження. Ці собаки — нащадки домашніх улюбленців, залишених після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Волонтери щороку забезпечують їх кормом, ветеринарною допомогою, стерилізацією та вакцинацією.

Дослідження 2024 року показали, що чорнобильські собаки мають унікальні генетичні мутації, які допомагають їм виживати в умовах підвищеного радіаційного фону. Зокрема, у них підвищена стійкість до радіації, важких металів і токсичного середовища.

Вчені, які досліджували ДНК 116 безпритульних собак, виявили близько 400 ділянок геному, що змінилися під впливом середовища, і 52 гени, пов’язані з контактом із забрудненням. Поки що експерти не встановили, що саме спричинило появу синьої шерсті, і наголошують, що це може бути наслідком контакту з хімічними речовинами, а не радіацією.

Через майже 40 років після аварії собаки Чорнобиля залишаються символом виживання та адаптації природи, демонструючи здатність життя пристосовуватися навіть до екстремальних умов.

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

З 1 листопада в Києві поновлено сезонне обмеження швидкості для транспорту, встановлене на рівні 50 кілометрів на годину. Центр організації дорожнього руху Києва повідомив, що це рішення стосується основних магістралей міста, де в теплу пору року було дозволено рухатися швидше. Такі зміни запроваджуються для забезпечення безпеки учасників дорожнього руху в умовах зниження температури та погіршення погодних умов.

Це обмеження є частиною комплексу заходів, спрямованих на зниження аварійності та підвищення рівня безпеки на столичних дорогах. Водіїм варто пам’ятати про важливість дотримання правил дорожнього руху, особливо в період осінньо-зимової погоди, коли умови на дорозі можуть бути більш складними.

Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);

проспект Романа Шухевича (від Північного мосту до вулиці Оноре де Бальзака);

проспект Степана Бандери (від вулиці Йорданської до Північного мосту);

вулиця Набережно-Рибальська (у напрямку від вулиці Електриків до Гаванського мосту).

Фахівці завершили оновлення дорожніх знаків, які інформують водіїв про нові обмеження. Зниження швидкості традиційно вводять на осінньо-зимовий період, коли збільшується кількість опадів, скорочується світловий день і погіршуються умови видимості.

Водіїв закликають бути уважними, дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема обмежень швидкості, щоб уникнути аварійних ситуацій.

За перевищення дозволеної швидкості понад 20 км/год передбачено штраф у розмірі 340 гривень, а понад 50 км/год — 1700 гривень.