Навіть якщо важко — ідіть далі: особиста історія сили та витривалості

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

За інформацією з антишахрайського проєкту «190», заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар разом із родиною володіє значним нерухомим майном у столиці, а також має чималий автопарк і готівкові заощадження. Більшість активів, серед яких кілька квартир у Києві, зареєстровані на його дружину, Аліну Мотузкову. Ці факти стали предметом детального розслідування, яке викликало значну увагу серед громадськості.

Дмитро Сітар працює в органах прокуратури з 2014 року, і за цей час здобув значну кар'єрну сходинку. З липня 2025 року він обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури. Раніше Сітар працював першим заступником керівника Печерської окружної прокуратури, що свідчить про його впливовість у правоохоронній системі.

Більшість нерухомості зазначена на дружину: кілька квартир у Києві (зокрема квартира 53,24 м², квартира 82,6 м² та обʼєкт незавершеного будівництва 40,52 м²). Сітар вказує, що проживає в одній із квартир дружини. Минулого року він отримав понад 1,2 млн грн зарплати та 2,5 млн грн доходу від відчуження нерухомого майна; дружина задекларувала доходи від підприємницької діяльності та понад 2 млн грн відчуження нерухомості. За підсумками розслідування, готівкові запаси подружжя та гривневі накопичення, як заявлено в деклараціях, перевищують 9 млн грн.

Щодо транспорту: сімейний автопарк включає Mitsubishi Pajero (2006), який Сітар продав тестю, і Nissan X-Trail 2021 року, який, за даними розслідування, був подарований дружині її батьком.

Розслідування також наголошує на попередній роботі Сітара помічником народного депутата Сергія Мошака і на зближенні з нинішнім керівництвом прокуратури — зокрема з Дмитром Прокудіним, який у липні 2025 року став головою Київської обласної прокуратури.

Іноземець Ахмед Мохамед Ельсаїд, який наразі знаходиться під вартою з 2 серпня 2025 року, став фігурантом скандальної кримінальної справи в Україні. Спочатку його дії кваліфікувалися як катування, однак згодом обвинувачення було розширено. Тепер Ельсаїду інкримінують цілу низку тяжких злочинів: від погроз вбивства та незаконного утримання людини до зґвалтування, сексуального насильства та грабежу. Його жертвою стала жінка, яку він тривалий час утримував проти її волі, а потім вчиняв над нею жорстокі дії.

Як повідомляють джерела, Ельсаїд не вперше потрапляє в поле зору правоохоронних органів. Раніше він уже мав судимість за незаконне позбавлення волі, а також раніше був обвинувачений у катуванні, однак у тому випадку довести його провину не вдалося. Згідно з даними слідства, йому приписують також активну діяльність у релігійних організаціях, зокрема в русі "Брати мусульмани", який наразі перебуває під забороною в ряді країн через свою політичну й екстремістську діяльність.

Підозрюваний познайомився з потерпілою через Instagram, умовив приїхати до Полтави та протягом тижня жорстоко її катував. За даними слідства, він душив жінку подушкою, надягав на голову пакет, обливав окропом, змушував приймати холодний душ і пересилати гроші на рахунки своїх знайомих. Під час катувань він знімав відео та показував потерпілій записи своїх попередніх злочинів.

Правоохоронцям вдалося звільнити жертву 1 серпня після того, як вона змогла надіслати коротке повідомлення донці з адресою. Суд залишив підозрюваного у СІЗО без права внесення застави. Новий розгляд запобіжного заходу призначено на початок листопада.

Ельсаїд відомий у кримінальних колах як Ахмед Бокс. Він раніше брав участь у викраденні сирійського студента у 2012 році та інших злочинних діях, за які отримав мінімальне покарання, тоді як його спільники були засуджені суворіше. Окрім кримінальної діяльності, Ельсаїд активно займався громадською діяльністю в Єгипетській діаспорі в Україні, зустрічався з релігійними та дипломатичними лідерами.

Міський голова Вишгорода Олексій Момот та директор підрядної організації опинилися під підозрою у заволодінні бюджетними коштами. Офіс генерального прокурора повідомив, що у межах кримінального провадження перевіряються факти розтрати понад 6 мільйонів гривень, які могли бути виведені через фіктивні роботи та завищену вартість закупленої техніки. Йдеться про контракти на постачання двох екскаваторів-навантажувачів, які міська рада придбала на початку повномасштабної війни для добровольчого формування. Згідно зі слідством, техніку закупили через підприємство, яке не мало необхідних ресурсів для виконання цього контракту, а вартість екскаваторів була штучно завищена, що дозволило зловживати державними коштами.

Ця ситуація викликає занепокоєння, оскільки йдеться про фінансові ресурси, які повинні були використовуватись на підтримку обороноздатності країни в умовах війни. За інформацією прокуратури, внаслідок таких дій бюджет міста поніс серйозні фінансові втрати, а також зниження ефективності витрат, що вкрай важливо в умовах кризових ситуацій.

Ще один епізод стосується оплати 5 млн грн за роботи з днопоглиблення водойми у Вишгороді. Підрядник нібито не виконав ці роботи, однак мер підписав акти приймання та ініціював виплату.

Олексію Момоту інкримінують заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сам Момот у коментарях заперечив звинувачення, назвавши справу «політичним замовленням». Він стверджує, що закупівлі та роботи були законними, а всі акти — підписані підрядниками та службами нагляду.

Олексій Момот очолює Вишгород із 2015 року. У 2016 він уже потрапляв у гучний скандал — тоді його затримала СБУ за підозрою у вимаганні 1 млн євро хабаря. Суд відсторонив його, але згодом він повернувся до виконання обов’язків. У 2020 році Момот знову переміг на виборах, балотуючись від партії «За майбутнє».

Тепер мер знову опинився в центрі корупційного скандалу, який може завершитися кримінальною відповідальністю та втратою посади.

За другу половину 2024 року Ірина Калініна, дружина заступника начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максима Калініна, задекларувала дохід у розмірі майже 6 мільйонів гривень. За інформацією журналістів «МедіаДоказу», значну частину цих коштів вона отримала завдяки здачі в оренду номерів у популярному готельному комплексі «Глухомань», що розташований неподалік Полтави. Проте виникає кілька запитань щодо цієї ситуації, адже сама Ірина Калініна не є власницею нерухомості в цьому комплексі і не займається його орендою.

«Глухомань» — це великий готельний комплекс, що знаходиться в селищі Нижні Млини, відомий своїм розташуванням серед лісів та мальовничих краєвидів. Комплекс включає в себе два готелі, кілька дерев'яних будиночків для відпочинку, а також аквапарк. Вартість проживання в ньому варіюється від 2000 до 3500 гривень за ніч, що дозволяє йому привертати чимало туристів і відпочивальників.

Ірина Калініна зареєструвала ФОП у травні 2024 року. До цього вона працювала головною спеціалісткою управління освіти Кіровоградської ОДА і отримувала соціальні виплати. Протягом семи місяців після реєстрації ФОП вона отримала 5,8 млн грн прибутку від готельної діяльності та надання послуг тимчасового розміщення. У документах вона не зазначена як власниця чи орендарка нерухомості комплексу.

Журналісти відзначають, що номер телефону, який Ірина вказала при реєстрації ФОП, збігається з контактними даними ТОВ «Ресторан Глухомань» та ТОВ «Готель Аквапарк Глухомань». Той самий номер використовувала ФОП Альона Руденко, дружина брата Владислава Руденка. У соціальних мережах є спільні фотографії відпочинку Ірини Калініної та Альони Руденко.

Максим Калінін у коментарі заявив, що його дружина займається підприємницькою діяльністю та сплачує податки, тому він не бачить порушень. Раніше журналісти фіксували, що Калінін ігнорував запити щодо можливих корупційних схем, зокрема щодо зміни маршрутів громадського транспорту в Полтаві та підписання прямих договорів без тендерів. У відповіді пресслужби Полтавської ОВА він спростував усі звинувачення колишньої керівниці управління інфраструктури Тетяни Костенко, зазначивши, що організація пасажирських перевезень належить виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не посадовцям ОВА, та що всі процедури закупівель відбувалися відповідно до законодавства.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури досягли важливого юридичного результату в боротьбі з корупцією, домігшись визнання активів, що належали родині колишнього керівника районного ТЦК та СП міста Харкова, необґрунтованими. Підставою для такого рішення стало виявлення фактів прихованого володіння розкішними автомобілями, які формально були оформлені на родичів посадовця, але фактично перебували у його користуванні.

Розслідування встановило, що в період 2022–2023 років теща цього військового чиновника придбала два преміальні автомобілі вартістю понад 3,4 мільйони гривень. Хоча транспортні засоби були офіційно зареєстровані на її ім’я, усіма ними регулярно користувався сам посадовець. Це стало підставою для розслідування, оскільки виникла підозра, що чиновник намагався приховати своє справжнє майно, оформлюючи його на інших осіб.

3 жовтня 2025 року колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов САП про цивільну конфіскацію активів. Суд визнав необґрунтованим володіння автомобілем Toyota Camry Hybrid 2022 року та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Окрім того, було ухвалено конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Це рішення стало черговим сигналом для посадовців, які намагаються приховати незаконне майно за родичами. Упродовж 30 днів рішення може бути оскаржене, однак вже зараз справа створює прецедент у практиці цивільної конфіскації за підозрою у незаконному збагаченні.