НАЗК передало до прокуратури матеріали щодо можливого незаконного збагачення інспектора закарпатської митниці

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

Гречка посідає особливе місце серед натуральних продуктів, адже її поживні властивості формують комплексну підтримку організму, яку важко замінити іншими крупами. Сучасні наукові спостереження підтверджують: систематичне вживання гречки сприяє поліпшенню роботи серцево-судинної системи, нормалізації обмінних процесів та підтриманню енергетичного балансу. Високий вміст повноцінних білків, магнію, заліза й антиоксидантів робить цю крупу справжнім універсальним продуктом для щоденного харчування.

Дослідження, проведені протягом останніх років, звертають увагу на здатність гречки впливати на рівень цукру в крові та чутливість до інсуліну. Завдяки низькому глікемічному індексу вона допомагає стабілізувати показники глюкози та зменшує навантаження на підшлункову залозу. Такий ефект особливо важливий для людей із ризиком розвитку метаболічних порушень. Регулярне споживання гречаної крупи також покращує роботу травної системи, підтримує корисну мікрофлору та сприяє м’якому очищенню організму від токсинів.

Особливі речовини — фагопіритол та D-хіро-інозитол — допомагають організму м’яко реагувати на вуглеводи після їжі, зменшуючи навантаження на підшлункову залозу.

Схуднення та відчуття ситості

Гречка — ідеальний продукт під час контролю ваги. Вона низькокалорійна, добре насичує та має легкий сечогінний ефект, що сприяє виведенню токсинів. Завдяки складним вуглеводам гречка тривалий час підтримує енергію та зменшує потребу у перекусах.

Більше енергії та витривалості

Висока частка рослинного білка допомагає підтримувати продуктивність протягом дня. Гречка легко перетравлюється, не викликає важкості та забезпечує організм поживними речовинами, необхідними для активності.

Підтримка нервової системи

Регулярне вживання гречки позитивно впливає на емоційний стан. Холін у її складі сприяє концентрації, покращує роботу мозку, знижує рівень стресу та напруги.

Здоров’я серця

Гречка — один з найбагатших продуктів на рутин. Цей антиоксидант відомий здатністю зміцнювати судини, запобігати утворенню тромбів і зменшувати запалення. Разом із магнієм, міддю, клітковиною та рослинними білками гречка знижує ризики серцево-судинних хвороб.

Нормалізація тиску

Поліпшення ліпідного профілю крові — ще одна важлива перевага. Зниження «поганого» холестерину та підтримка еластичності судин допомагають стабілізувати артеріальний тиск.

Гречка — недорогий, доступний і вкрай корисний продукт, який підтримує роботу всього організму. Додаючи її кілька разів на тиждень, ви посилюєте захист серця, керуєте апетитом і отримуєте більше енергії без ризику різких стрибків глюкози.

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.

Розслідування, що привернуло значну увагу в енергетичній сфері, описує можливе існування багаторівневої корупційної схеми, пов’язаної з діяльністю великих приватних структур, які працюють на українському ринку електроенергії. За інформацією викривачів та окремих судових матеріалів, мова йде про практики, які могли впливати на формування ціни, обсяги закупівель і розподіл фінансових потоків у державному та приватному сегментах галузі.

У центрі цієї історії — компанії, пов’язані з бізнес-групою Ріната Ахметова, серед яких згадується ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323) і постачальники електроенергії, що працюють під брендом YASNO. За твердженнями джерел, ці структури нібито були задіяні у штучному створенні дефіциту електроенергії, що могло стати підставою для коригування тарифів та збільшення витрат державних закупівель. Такий підхід, як зазначають учасники ринку, потенційно дозволяв формувати сприятливі умови для подальших фінансових маневрів.

Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.

У службовому кабінеті голови Шевченківської районної адміністрації Ірини Джурик знайшли прослуховувальний пристрій із вбудованою камерою. Інформацію про інцидент 1 грудня оприлюднила Львівська міська рада. Посадовиця одразу звернулася до правоохоронців, щоб забезпечити безпечне вилучення пристрою та розслідувати обставини його встановлення.

За даними ЛМР, пристрій виявили минулого тижня під час ремонтних робіт із фарбування приміщення. Він був схований під стельовим карнизом і зафарбований, що робило його майже непомітним для сторонніх осіб. Попередньо встановлено, що камера перебувала у кабінеті вже певний час, фіксуючи дії та розмови посадовців, що ставить під сумнів безпеку робочого середовища адміністрації та конфіденційність службової інформації.

Ірина Джурик пояснила, що останній косметичний ремонт у кабінеті проводили у 2020 році, і, ймовірно, саме тоді камеру могли встановити. «Вона була дуже добре схована і акуратно зафарбована, тож помітити її було нереально», — зазначила посадовиця.

На посаді голови Шевченківської РА Ірина Джурик перебуває з 2023 року. До цього район очолювала Надія Банах з 2017 року. Правоохоронці наразі займаються встановленням усіх обставин інциденту та походження прихованого пристрою.

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.