НАЗК вилучило декларації керівника Кіровоградської обласної прокуратури з публічного доступу

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

З 16 жовтня 2025 року українці, які перебувають у США за програмою Uniting for Ukraine (U4U) або подають заявку на продовження дозволу на в'їзд (parole), будуть зобов’язані сплатити збір у розмірі $1000. Про це повідомила Служба громадянства та імміграції США (USCIS), вказавши, що цей платіж буде актуальним не лише для нових заявок, але й для продовження дозволу на в’їзд (re-parole).

Збір стягуватиметься щороку, з коригуванням суми відповідно до рівня інфляції, що регулюється законом HR 1. Важливо зазначити, що цей платіж застосовується тільки в тому випадку, якщо особа перебуває на території США і їй надається або поновлюється дозвіл на в’їзд. Якщо заявник вже попередньо отримав схвалення своєї заяви за умови сплати цього збору, то наступні етапи процесу оформлення дозволу також потребуватимуть сплати відповідної суми.

Відомство також зазначає, що в окремих випадках можливі винятки з вимоги про оплату. Деталі таких винятків USCIS визначатиме індивідуально під час розгляду звернення.

Для бенефіціарів U4U це означає, що всі нові клопотання про надання або продовження parole мають включати етап оплати збору після відповідного повідомлення від USCIS. Наголошується, що йдеться саме про імміграційний збір за надання (або поновлення) статусу parole, а не про інші платежі.

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Київ вже технічно готовий розпочати подачу тепла в оселі мешканців, проте поки що зволікає із запуском через несприятливі погодні умови та необхідність економно використовувати природний газ. Про це в ефірі телеканалу «Київ24» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв. Він зазначив, що розпочати опалювальний сезон у житлових будинках планується, ймовірно, наприкінці жовтня.

Пантелєєв підкреслив, що ситуація з температурою повітря та потреба зберегти енергетичні ресурси змушують міську владу бути обережною у питаннях запуску опалення. Прогнозують, що подача тепла почнеться в момент, коли температура зовні стабільно знизиться до рівня, що вимагає опалення. Київська міська інфраструктура вже готова до роботи в осінньо-зимовий період, однак міська влада ставить на перше місце ощадне використання енергетичних ресурсів та забезпечення комфортних умов для мешканців столиці, без надмірних витрат на газ.

«В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

«Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

«Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.

Мережа автозаправних станцій «Авіас», яка є частиною групи «Приват», опинилася в центрі гучного скандалу, що стосується блокування постачання дизельного пального, яке було виділене для цивільного захисту в умовах воєнного стану. Інцидент стався влітку 2023 року, коли Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної військової адміністрації перерахував 4,55 млн грн приватній компанії ТОВ «Інтекс Інвест» за 100 000 літрів дизельного пального, призначених для забезпечення роботи генераторів та аварійної техніки, що використовуються в умовах надзвичайних ситуацій.

Однак, замість того, щоб поставити необхідний обсяг пального, компанія «Інтекс Інвест» видала замовнику спеціальні скретч-картки, які можна було використати для заправки на автозаправних станціях мережі «Авіас». Це рішення викликало подив і занепокоєння у багатьох, адже до кінця 2024 року, за повідомленнями операторів АЗС, на багатьох заправках почали відмовлятися відпускати дизельне паливо за цими картками. В результаті, значна частина пального, а саме 48 760 літрів, так і не потрапила до цивільних служб, що могло призвести до серйозних проблем у забезпеченні безпеки в умовах війни.

Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

У Київській міській державній адміністрації (КМДА) на тлі останніх подій почали активно обговорювати можливі звільнення серед високопосадовців. За інформацією джерела видання 360ua.news, поки екс-перший заступник мера Микола Поворозник прибирає свої речі з кабінету, в адміністрації почали активно ставити ставки на те, хто з наступних високопосадовців може втратити свою посаду через корупційні скандали.

Одним із основних претендентів на звільнення є заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда. Вона потрапила під пильну увагу громадськості та правоохоронців через ряд підозрілих ситуацій, пов'язаних з її діяльністю. Наразі ставки на її звільнення оцінюються як 1 до 2. Не менш високі прогнози на звільнення і для заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Спостерігачі вказують, що корупційні скандали навколо його імені не зменшуються, і його позиція в адміністрації все більше стає під питанням.

Нагадаємо, Марина Хонда та Валентин Мондріївський фігуранти ряду гучних корупційних скандалів пов’язаних з розкраданням бюджетних коштів столиці.

Як ми писали раніше, за даними правоохоронців, ключову роль у схемі розкрадання бюджетних коштів у розмірі 149 мільйонів гривень виділених на медичну допомогу тяжкохворим відігравала саме Марина Хонда, а затримання заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Геннадія Лепського стало лише початком великої кримінальної справи.

Нагадаємо, мова йде кошти, призначені для надання паліативної допомоги хворим, які виділялись на рівні 55 тисяч гривень на місяць для кожного пацієнта.

Проте насправді, пацієнти отримували лише 5 тисяч, а решта грошей йшла на покупку елітних автомобілів та нерухомості для чиновників КМДА.

Один з автомобілів, Porsche Cayenne, який формально був зареєстрований для перевезення тяжкохворих, насправді використовували самі фігуранти справи. Цей автомобіль, разом із іншими активами, став частиною незаконного збагачення високопосадовців, в тому числі Марини Хонди.

Стосовно корупційних потоків, які контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, читайте у нашому матеріалі: Схеми розкрадання бюджету Києва чиновником КМДА.