НБУ не зміг відстежити походження вилучених доларів у справі “Міндічгейт”

Національне антикорупційне бюро України анонсувало вихід другої частини так званих “плівок Міндича”, наголошуючи, що найбільшу увагу буде приділено закупівлям у Міністерстві оборони. Водночас країна активно обговорює заяви чинного секретаря РНБО та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який спробував виправдатися перед суспільством. Він стверджує, що будь-які зв’язки з Тимуром Міндичем обмежувалися нібито обговоренням бронежилетів і не переростали у конкретні контракти, а інформацію про його участь у схемах називає наклепом.

Проте аналіз хронології подій показує, що пояснення Умєрова не знімають низки питань. Фактично, суспільство та експерти очікують на повні матеріали НАБУ, аби побачити, чи дійсно контакти з бізнесменом обмежувалися технічними розмовами, чи мова йде про ширшу систему взаємодії, що впливала на державні закупівлі. Оскільки попередні записи вже показали ознаки непрозорих домовленостей і потенційних корупційних ризиків, нова частина плівок може виявитися ще більш резонансною.

Ключовий момент, на який звертають увагу спостерігачі: саме після появи імені Умєрова в медійних розслідуваннях і згадок про нього у контексті “плівок Міндича”, він стрімко залишає посаду міністра оборони. Без публічного скандалу, без гучної політичної грози — тихо, “за кулісами”, як фігура, яку варто прибрати з першої лінії, поки записи не стали надбанням громадськості.

Парадокс у тому, що сьогодні той самий Умєров очолює Раду національної безпеки і оборони — орган, який формально має захищати державу від зовнішніх та внутрішніх загроз. Тобто людина, ім’я якої звучить у контексті можливих корупційних домовленостей в оборонці, отримує один із найчутливіших безпекових постів у країні.

Офіційно йдеться про “зустрічі” та “бронежилети”. Але в реальному оборонному бюджеті, де обертаються сотні мільярдів гривень, бронежилети — лише зручна історія “для публіки”. Справжні гроші, за логікою всього оборонного циклу, крутяться на фортифікаціях.

Саме фортифікаційні проєкти проходили через погоджувальні комісії, де фігурував неформальний вплив Міндича. Саме там виникають імена людей, пов’язаних із лісгоспами та “лісовими” схемами — зокрема, згадують Болоховця та структури, що роками заробляли на державних лісах.

Схема виглядає так: ліс вирубували під приводом оборонних потреб, деревину продавали через посередників утричі дорожче, далі “дерев’яна фортифікація” поверталась у державу вже як дорогий “оборонний продукт”. Військові адміністрації підписували акти, підрядники “будували”, а по факту ні повноцінних ліній оборони, ні якісних фортифікацій на місцях так і не з’являлося. Зате гроші — були, і йшли по знайомому колу.

Найбільший цинізм у тому, що це відбувається у країні, де кожен метр окопу оплачений життям і здоров’ям військових. Міністр оборони в такій реальності мав би бити кулаком по столу за кожну бронеплиту, за кожен метр бетону, за кожен несвоєчасно поставлений блок чи затриманий тендер.

Натомість ми бачимо іншу картину: посадовець, який мав би бути “адвокатом фронту” в кабінетах, сидить поруч із людьми, яких правоохоронці пов’язують із тендерними схемами. Обговорюються “маршрути” закупівель, можливі підряди, а коли стає надто гаряче — валізи, “несподіваний” виліт до Туреччини і м’яке переведення в іншу високу кабінетну якість.

А далі — нова роль, новий статус. Секретар РНБО, реформатор, публічний “обличчя реформ”. І жодної публічної відповіді на питання: що насправді звучить на тих записах, які НАБУ готує до другої публікації, і яку роль у цьому всьому відігравав тодішній міністр оборони.

Коли в історії з “плівками Міндича” вже фігурують енергетики, міністри, радники, а тепер ще й міністр оборони — це не просто окремі скандали. Це симптом того, що політична система живе не за Конституцією, а за негласними правилами людей, які вміють працювати з потоками, контактами й “домовленостями”.

Тут питання вже не в тому, чи буде скандал. Питання в іншому: чи залишився хоч хтось із ключових гравців, хто не фігурує в цих записах, чи не згадується бодай побіжно у контексті схем.

З боку це виглядає, ніби Україна існує в режимі нескінченного кримінального подкасту. Нові серії — це нові “плівки”, нові прізвища, нові подробиці, і все це — за кошти платників податків.

Рустем Умєров може скільки завгодно називати звинувачення наклепом і нагадувати, що формально з багатьох “пропозицій” не виросло жодних контрактів. Але факти, контексти та послідовність рішень вперто тягнуться за ним — від історій з бронежилетами до фортифікацій і тендерів, через які на фронті бракувало того, що мало бути “вчора”.

Якщо друга частина плівок НАБУ справді існує, суспільство має не лише моральне, а й політичне право почути їх повністю. Не вибірково, не “з коментарями спікерів”, а так, як є. Бо в умовах повномасштабної війни питання довіри до системи оборони й безпеки — це питання не рейтингу окремих осіб, а виживання держави.

І доти, доки відповіді на ці запитання дають не суди й інститути, а анонімні джерела й уривки записів, сумнів щодо “чистоти” будь-яких посад продовжуватиме роз’їдати систему зсередини.

Тіна Кароль представила відеороботу на композицію “Небесами”, яка одразу привернула увагу не лише емоційною подачею, а й ледь помітною, але дуже промовистою деталлю — обручкою на її пальці. Цей жест став підставою для численних припущень про заручини співачки, а сам кліп швидко перетворився на одну з найобговорюваніших прем’єр тижня.

Пісня, що вирізняється ніжною лірикою та меланхолійною атмосферою, уже стала популярним саундтреком у соціальних мережах. У TikTok користувачі масово знімають відео під “Небесами”, ділячись романтичними спогадами, історіями про пропозицію руки й серця та яскравими моментами з весіль. Кількість роликів перевищила десять тисяч, перетворивши композицію на один з головних трендів у категорії любовних зізнань.

Сюжет кліпу зосереджений на співачці, яка записує персональне відеопослання на камеру. Лірична героїня Тіни Кароль ділиться своїми почуттями та переживаннями напередодні важливого особистого рішення. У відео артистка демонструє обручку на руці, натякаючи на майбутні заручини.

Режисеркою кліпу стала Ната Курган, яка вже працювала з Тіною Кароль над відео для пісень “Відчиняю”, “Балкони” та “Людині потрібна людина”.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Йому інкримінують причетність до масштабних розкрадань у сфері енергетики в умовах воєнного стану — періоду, коли енергетична система країни переживала особливо важкі випробування.

За даними слідства, у 2022 році низка компаній, пов’язаних зі Скоробагачем, уклала угоди на закупівлю електроенергії, після чого значні суми були переказані через фінансові структури на рахунки підприємств, зареєстрованих у Болгарії. Такі операції, за версією правоохоронців, мали ознаки виведення коштів за кордон та були спрямовані на привласнення державних ресурсів.

Керівниця «Паверстоку» Ірина Хасьянова та колишня власниця «Оптима-Прайс» Яна Лаурінайчуте є партнерами родини Скоробагача в ряді комерційних проектів. Лаурінайчуте наразі мешкає в Дубаї та володіє інвестиційною компанією, а Вікторія Скоробагач, дружина ексчиновника, і діти родини перебувають у Європі та Лазуровому узбережжі.

Слідство також встановило зв’язки родини Скоробагача з діяльністю конвертаційних центрів та низкою юридичних осіб, які використовувалися для легалізації коштів. Дочка колишнього депутата Марія Скоробагач володіє великою кількістю земельних ділянок у Харківській області та навчалася у Лондоні.

Хоч Володимир Скоробагач заявив у соцмережах про готовність співпрацювати з правоохоронними органами, його нинішнє місце перебування – Лазурове узбережжя – ускладнює виконання правосуддя. Судовий розгляд справи має показати, чи понесе він відповідальність за масштабні розкрадання в енергетиці.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.