Неочікуване рішення Віталія Кличка: відставка керівника метро Брагінського та зміна підходу мера

19 січня АТ «Укрнафта» оформило дві значущі комерційні угоди з ТОВ «Альянс Холдинг», предметом яких стала суборенда автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Ці домовленості стосуються використання розгалуженої мережі АЗС, що раніше функціонувала під міжнародним брендом Shell і має добре впізнавану інфраструктуру та вигідне розташування.

Відповідно до умов підписаних договорів, термін суборенди визначено до 30 вересня 2028 року. Таким чином, «Укрнафта» отримує довгостроковий доступ до значного сегмента паливного ринку, що створює підґрунтя для стабільного розвитку роздрібного напряму компанії та посилення її позицій у конкурентному середовищі.

Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».

Політичне керівництво Російської Федерації не демонструє справжньої готовності до припинення війни проти України. Натомість у Кремлі вибудовується тактика навмисного імітування мирних ініціатив, головною метою якої є створення умов для зриву будь-якого переговорного процесу без репутаційних втрат для себе. Такий підхід дозволяє Москві зберігати агресивний курс, водночас перекладаючи провину за відсутність результатів на інших учасників міжнародного діалогу.

В аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни наголошується, що російські посадовці цілеспрямовано шукають інформаційні приводи, які можна використати як формальний аргумент для виходу з переговорів. Йдеться не про прагнення до компромісу, а про заздалегідь підготовлений сценарій, у якому будь-який мирний процес розглядається як тимчасовий інструмент для досягнення власних політичних і військових цілей.

Одним із прикладів такої тактики стали чергові заяви офіційної представниці російського МЗС Марії Захарової щодо можливого розміщення західних військових контингентів у післявоєнній Україні. Йдеться, зокрема, про ініціативи на кшталт так званої коаліції охочих, які Москва називає для себе «категорично неприйнятними».

У Росії стверджують, що присутність іноземних військ нібито створюватиме загрозу її безпеці, та повторюють погрози розглядати такі сили як законні військові цілі. Захарова також заявила, що завершення війни, з погляду Кремля, неможливе без усунення вигаданих у Москві «корінних причин» конфлікту, які Росія, за її словами, має намір ліквідовувати «військовими або політичними засобами».

Аналітики ISW наголошують, що формулювання «корінні причини» є узагальненим прикриттям ключових вимог Кремля. Серед них — вимога повернення НАТО до меж розширення станом на 1997 рік, фактична ліквідація українських збройних сил, а також усунення демократично обраної влади в Україні з подальшою заміною її режимом, лояльним до Москви.

Додатковим підтвердженням небажання Росії припиняти війну стала заява прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова від 4 лютого. Він прямо зазначив, що Росія не припинятиме бойові дії доти, доки українська влада, за його формулюванням, «не ухвалить відповідних рішень». Фактично Москва дала зрозуміти, що має намір продовжувати агресію до моменту повного прийняття своїх вимог Україною.

У тому ж ключі виступив і Віктор Медведчук, який 4 лютого заявив, що дискусії про можливе розміщення західних військ в Україні нібито заводять переговорний процес у глухий кут. Аналітики нагадують, що саме Медведчука російське керівництво розглядало як потенційну заміну чинному президентові України після початку повномасштабного вторгнення.

Медведчук також заявив, що Росія «ніколи не дозволить» розміщення коаліції охочих на території України. Схожі заяви публічно озвучували й інші депутати Державної думи РФ, які регулярно транслюють офіційну позицію Кремля, зокрема про неприйняття будь-яких післявоєнних гарантій безпеки для України.

В ISW підсумовують, що сукупність таких заяв свідчить не про пошук миру, а про спробу заздалегідь закласти інформаційні підстави для зриву будь-яких домовленостей і продовження війни.

Державна авіаційна служба України, яка мала б виступати гарантом безпеки польотів та незалежним контролером авіаційної галузі, протягом останніх років втратила ключові функції регулятора. За оцінками фахівців та учасників ринку, відомство перестало ефективно виконувати роль незалежного органу, покликаного захищати інтереси держави та оборонного сектору. Натомість його діяльність дедалі більше нагадує адміністративний апарат, який ухвалює рішення на користь окремих комерційних або політичних груп, іноді навіть пов’язаних із країною-агресором.

Особливу роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби на чолі з Олександром Більчуком, яке, за свідченнями експертів, активно сприяло концентрації повноважень та послабленню незалежного контролю. Такі дії призвели до того, що стратегічні питання авіаційної безпеки та розвитку сектору часто вирішувалися поза рамками державних інтересів. Економічні та безпекові ризики, пов’язані з такою ситуацією, створюють тривожні перспективи для української авіації, знижуючи довіру партнерів і міжнародних авіаційних організацій.

Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.

У середині тижня, 5 лютого, погодна ситуація в Україні почне змінюватися на більш м’яку. Після періоду відчутних зимових холодів синоптична картина поступово вирівнюватиметься, і арктичне повітря втрачати свій вплив. Морози слабшатимуть майже по всій території країни, що особливо відчують мешканці західних та південних регіонів.

У цих областях денні температурні показники наближатимуться до нульової позначки або навіть перевищуватимуть її. Сонячні прояснення, хоч і нетривалі, сприятимуть відчуттю тепла вдень, тоді як нічні години ще зберігатимуть зимову прохолоду. У центральних регіонах очікується помірне підвищення температури з поступовим ослабленням нічних морозів.

На заході країни погода буде м’якшою. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську та Чернівцях очікується хмарна погода з невеликим мокрим снігом і дощем. Нічна температура коливатиметься в межах -3…-4 градусів, удень стовпчики термометрів піднімуться до +1. В Ужгороді прогнозується найтепліша погода — вночі близько 0 градусів, а вдень до +8, із хмарами та проясненнями.

У центральних областях збережеться зимовий характер погоди. У Вінниці очікується від -4 уночі до +1 удень, мокрий сніг і дощ. У Житомирі буде холодніше — до -6 уночі та близько -1 удень із невеликим мокрим снігом. У Черкасах і Кропивницькому вночі прогнозують до -8, удень — до -3, з невеликим снігом. У Полтаві температура коливатиметься від -13 уночі до -5 удень.

На півночі країни морози ще залишатимуться відчутними. У Чернігові вночі очікується до -17, удень — близько -7 із невеликим снігом. У Сумах синоптики прогнозують найнижчі температури — до -20 уночі та близько -9 удень.

На півдні поступово теплішатиме. В Одесі температура вночі становитиме близько -1, удень — до +4, можливий невеликий дощ і мокрий сніг. У Херсоні та Миколаєві вдень очікується до +1, із хмарами та проясненнями. У Запоріжжі температура залишатиметься нижчою — до -6 уночі та -2 удень.

На сході України збережеться суха й холодна погода. У Харкові температура опуститься до -19 уночі та підніметься до -9 удень. У Дніпрі очікується близько -10 уночі та -4 удень. У Краматорську та Сєвєродонецьку морози сягатимуть -13…-16 уночі та -7…-8 удень.

У Криму погода буде контрастною: у Сімферополі вночі прогнозують близько -3, а вдень — до +8, із хмарами та проясненнями.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Виконувач обов’язків генерального директора державної компанії «Укрспецекспорт» Сергій Леонідович Первак у 2024 році здійснив покупку електричного автомобіля Audi Q8 e-tron 2023 року випуску, що стало найдорожчим активом у його декларації про майно та доходи. Вартість транспортного засобу становила 3,29 мільйона гривень, що вказує на високий рівень добробуту керівника однієї з важливих державних компаній.

У той самий рік дружина Сергія Первака, Олександра Андріївна, також придбала автомобіль — Toyota RAV4 Hybrid 2019 року випуску за 1,38 мільйона гривень. Остання покупка також виглядає досить значною, враховуючи клас і вартість транспортного засобу. Відзначимо, що такі придбання додають певну увагу до фінансових звітів високопосадовців, адже вони ставлять під питання рівень доходів та джерела фінансування таких витрат. Відтак, ці покупки можуть стати предметом детальнішого аналізу в контексті публічного інтересу до майна державних службовців.

Сергій Первак володіє квартирою площею 138,7 м² у Києві, придбаною у 2015 році за 1,5 млн грн, а його дружина — квартирою площею 31,2 м², набуту у 2018 році (вартість на момент покупки не вказана).

За 2024 рік зарплата Первака у ДК «Укрспецекспорт» склала 1,8 млн грн, а дружини — 694 тис. грн від АТ «Антонов». Подружжя тримає готівкою 3 тис. доларів та 30 тис. гривень. В декларації вказано численні банківські рахунки, зокрема в «Універсал Банку», «ПриватБанку», Ощадбанку та Укрексімбанку, однак залишки на них не розкриваються.

Ця декларація викликала увагу через придбання дорогого електромобіля під час війни та показує статки керівника державної компанії у період, коли країна перебуває в умовах воєнного стану.

В Одеській міській раді ухвалено рішення про призначення нової керівниці підрозділу, що відповідає за запобігання корупційним проявам. Цю посаду обійняла Олена Москаленко, яка раніше працювала інспекторкою в податковій службі. Кадрове рішення було реалізоване за спрощеним механізмом — без проведення відкритого конкурсу, що зазвичай застосовується для відбору кандидатів на подібні управлінські посади.

Окрім стандартного посадового окладу, новопризначеній керівниці передбачили додаткову фінансову мотивацію у вигляді надбавки, яка становить половину базової заробітної плати. Таке підвищення оплати аргументували особливим статусом посади, рівнем відповідальності та наявністю попереднього досвіду роботи в органах державної влади, зокрема у сфері контролю та адміністрування.

До переходу в міськраду Москаленко працювала у Головному управлінні ДПС в Одеській області, де обіймала посаду головного державного інспектора.

Водночас увагу привертають її майнові декларації. За даними фінансової звітності за 2025 рік, до квартири площею 44 кв. м, якою вона володіє з 2014 року, додалися ще дві — на 71 та 82 кв. м. Також чиновниця задекларувала земельну ділянку площею 3,5 гектара в Березівському районі, отриману у спадок.

Оновився й автопарк: поряд зі старішою Toyota RAV4 2006 року з’явився новий електричний кросовер BYD Yuan Up 2025 року випуску.

За рік роботи в податковій службі Москаленко задекларувала 510 тисяч гривень заробітної плати та 78,2 тисячі гривень пенсії. Окремо вона вказала грошовий подарунок у розмірі майже 1,3 мільйона гривень від громадянина на ім’я Василь Даніленко.

Серед заощаджень посадовиця зазначила 40 тисяч доларів готівкою, а також близько 20 тисяч гривень на банківських рахунках.

Призначення чиновниці на посаду, що безпосередньо пов’язана з антикорупційною політикою, на тлі суттєвого розширення майнового портфеля може викликати додаткові питання щодо прозорості кадрових процедур та відповідності доходів задекларованим активам.

Державне підприємство «Укргідроенерго» під керівництвом Ігоря Сироти уклало серію контрактів на загальну суму понад 5,6 млрд грн з маловідомою житомирською компанією ТОВ «Елітбуд-1». Метою угод є виконання робіт із посилення та захисту Деснянської гідроакумулювальної електростанції. Найбільший з договорів, що становить 4,2 млрд грн, передбачає завершення робіт до кінця 2026 року.

Ці контракти викликали підвищену увагу через вибір компанії, яка раніше не мала значного досвіду у великих інфраструктурних проектах державного масштабу. Водночас для Деснянської ГАЕС передбачено комплексне виконання робіт із підвищення надійності та безпеки гідротехнічних споруд, що є критично важливим для енергетичної системи країни.

Навколо Болейка існують підозрілі зв’язки: його телефон у сервісах позначений як «від Цимбалюка» та «кум Паші Цимбалюка», що вказує на можливу близькість до родини колишньої в.о. мера Житомира Любові Цимбалюк. Також Болейко має зв’язки з помічниками депутатів та орендою квартир у Києві у високопосадовців.

Контактною особою від «Укргідроенерго» за цими контрактами була Зоряна Даниленко, підлегла Сироти, яка вже фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо закупівлі автотрансформаторів за завищеними цінами. Після звільнення Сироти Даниленко зареєструвала ФОП і придбала автомобіль Lexus RX 2024 року вартістю до 90 тис. доларів.

Навіть після відходу Сироти «Елітбуд-1» продовжує отримувати багатомільярдні контракти без відкритих торгів під приводом воєнного стану та формулювання «антидроновий захист».

Особисті зв’язки колишнього керівника також викликають запитання: Сирота є сватом народного депутата від ОПЗЖ Юрія Бойка, а його донька одружена з сином політика. Родина ексдиректора володіє будинком у Вишеньках площею близько 400 кв. м, вартістю приблизно 800 тис. доларів.

У підсумку, історія з «Елітбуд-1» демонструє, як стратегічний об’єкт і понад 5 млрд грн державних коштів переходять до компанії без тендерів і прозорості, підрядник без досвіду отримує багатомільярдні контракти, а чиновники мають широкі політичні та ділові зв’язки, що ставить під сумнів реальну ефективність захисту енергетичних об’єктів.