Неочікувані надбання: Житло для дружини головного кіберрозвідника СБУ та її матері вартістю 20 мільйонів

Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради в Одеській області уклало контракт на відновлення двоповерхового житлового будинку, пошкодженого внаслідок атаки дронами-камікадзе. Вартість робіт становить 35,85 млн гривень, а завершення реконструкції заплановане до грудня 2028 року. Об’єкт розташований за адресою вулиця Топольна, 2 і включає вісім квартир, які зазнали значних руйнувань під час обстрілу.

Підрядником за результатами тендерної процедури стало приватне підприємство «Роднік». Водночас закупівля відбулася за відсутності реальної конкуренції — на торги фактично вийшов лише один учасник, що автоматично забезпечило йому перемогу. Такий формат проведення тендеру вже викликав увагу громадськості, адже йдеться про суттєві бюджетні кошти та довгостроковий проєкт відновлення.

Якщо розділити загальну вартість робіт на кількість квартир, середня ціна відновлення однієї становитиме близько 104 тисяч доларів. Це рівень, за який на ринку нерухомості можна придбати повноцінну трикімнатну квартиру в центральній частині Києва поблизу станцій метро.

Проєктну документацію для об’єкта виготовило приватне підприємство «Єленсан», а позитивний експертний звіт надала державна проєктно-дослідна установа у сфері реконструкції.

Аналіз кошторису показує суттєві завищення вартості будівельних матеріалів. Зокрема, шпаклівку типу «Сатенгіпс» у документах врахували по 23 гривні за кілограм, тоді як на регіональному ринку аналогічна продукція продається майже вдвічі дешевше. Полівінілацетатну дисперсію заклали по 372 гривні за кілограм, хоча роздрібні ціни в Одесі коливаються в межах 146–148 гривень. Повнотілу керамічну цеглу врахували по 15 гривень за штуку, попри те що ринкова ціна становить близько 10 гривень.

Найбільш показовою є позиція з кондиціонерами. У кошторисі їхня вартість становить 75 600 гривень за одиницю, тоді як офіційні продавці та великі торговельні майданчики пропонують аналогічні моделі за ціною від 28 до 33 тисяч гривень. За попередніми оцінками, лише на матеріалах потенційна переплата перевищує два мільйони гривень.

Участь у тендері фактично була закритою для сторонніх компаній. Замовник висунув вимогу надати щонайменше три аналогічні договори саме з ремонту багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок збройної агресії, причому з повним переліком конкретних робіт — від улаштування залізобетонних поясів до електромонтажу та покрівлі. Такі умови значно звузили коло потенційних учасників.

ПП «Роднік» надало чотири договори, укладені раніше з тим самим Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради. Йдеться про ремонти будинків на кількох вулицях міста, що фактично підтверджує сталу співпрацю між замовником і підрядником.

Частину техніки для виконання робіт компанія планує залучати у товариства, власницею якого є дружина голови Ізмаїльської районної державної адміністрації. Таким чином, у проєкті з’являється ще один рівень потенційного конфлікту інтересів.

Управління ЖКГ міськради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. Керівником і власником ПП «Роднік» є Ігор Дехтярьов — депутат міської ради від партії «Слуга народу» та багаторічний соратник мера. Їх пов’язують спільні проєкти ще з початку 2000-х років, зокрема у сфері місцевого спорту та громадських організацій. Обоє мають політичне минуле, пов’язане з Партією регіонів.

З 2016 року підприємство «Роднік» отримало державних замовлень майже на 900 мільйонів гривень, причому найбільша частка контрактів припадає саме на нинішнього замовника — Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради.

Історія з відновленням будинку в Ізмаїлі демонструє, як під прикриттям відбудови після обстрілів формується замкнене коло підрядників, завищених кошторисів і відсутності реальної конкуренції. У підсумку платником за «золотий ремонт» стає місцева громада.

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

У середині січня державна компанія «Енергоатом» опинилася в центрі гучного фінансового скандалу через операції з продажу електроенергії за цінами, які суттєво не відповідали ринковим. За оцінками, лише протягом десяти діб січня підприємство недоотримало близько 2,8 мільярда гривень доходу внаслідок реалізації значних обсягів електроенергії за тарифами, що були майже вдвічі нижчими за актуальні ринкові показники.

Ключовим епізодом стала угода від 14 січня, коли «Енергоатом» продав близько 2100 МВт електроенергії за ціною 7600 гривень за МВт·год. На той момент середньозважена ринкова ціна сягала понад 13 тисяч гривень за МВт·год, що автоматично сформувало колосальний розрив між потенційними та фактичними доходами державної компанії.

За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.

Прокурор з Івано-Франківська Андрій Піварчук опинився в центрі уваги через суперечки навколо його майнового стану. У відповідь на суспільний інтерес щодо походження активів, які оформлені на його родину, Піварчук зробив спробу публічно пояснити ситуацію. Проте замість того, щоб розвіяти сумніви та надати зрозуміле пояснення, його коментарі лише поглибили ці сумніви. У своїй заяві прокурор намагався спростувати звинувачення, проте висловлені ним аргументи виглядали недостатньо переконливими та суперечливими.

Однією з головних тез, на якій Піварчук зосередив свою позицію, стало твердження про те, що масштаби його майна були значно перебільшені. Він наполягав, що зазначене «маєток» є насправді скромним домоволодінням площею близько 60 квадратних метрів. Піварчук підкреслював, що цей об’єкт — не більше ніж старе господарське приміщення, яке він сам називає недобудовою. Однак, цей аргумент не тільки не зміг повністю розвіяти підозри, але й породив нові питання. Адже мова йде про майно, яке, за його словами, було отримано від матері, що в умовах суспільної уваги не дає однозначних відповідей на запитання про законність і прозорість таких угод.

Ключове питання, яке залишилося без відповіді, стосується фінансових можливостей матері прокурора. Зокрема, Піварчук жодним чином не прокоментував походження сонячної електростанції потужністю 30 кіловат, встановленої на цьому ж об’єкті. Орієнтовна вартість такого обладнання становить сотні тисяч гривень, однак джерела фінансування цієї інвестиції у публічних поясненнях так і не пролунали.

Не менш суперечливою виглядає ситуація з автомобілем, яким користується прокурор. Піварчук стверджує, що не купував транспортний засіб на відомих аукціонах пошкоджених авто, а придбав його у приватної особи. Проте саме це пояснення породжує нові питання щодо ціни угоди, адже вартість автомобіля такого класу та року випуску на українському ринку перевищує мільйон гривень.

Окремої уваги заслуговує і тема ремонту автомобіля. Прокурор не надав жодної інформації про витрати на відновлення транспортного засобу, хоча такі витрати мали б бути відображені в декларації як істотні зміни майнового стану. Відсутність цих даних створює підстави вважати, що декларація може не відображати реальну картину витрат.

Загалом публічна реакція Піварчука справляє враження спроби звести серйозні фінансові питання до гри слів і емоційних формулювань. Замість чітких відповідей щодо джерел коштів, вартості активів і відповідності декларацій реальному майновому стану, суспільству запропонували риторику про «сарай» і формальні заперечення.

У результаті кількість запитань до прокурора лише зросла. І тепер ключовим залишається не те, як він називає об’єкти майна, а чи може пояснити їх походження у спосіб, що відповідає вимогам закону і стандартам доброчесності для представника прокуратури.

Проблеми зі сном майже ніколи не з’являються раптово або без передумов. Найчастіше їх спричиняє збитий режим дня, звичка пізно їсти, надмірне вживання кави чи енергетичних напоїв, активне користування телефонами й комп’ютерами у вечірній час, а також постійний психологічний тиск. Сукупність цих чинників заважає організму своєчасно перейти в режим відновлення, а синтез мелатоніну — гормону, що відповідає за сон і біологічні ритми, — може істотно затримуватися.

Порушення сну проявляються не лише складнощами із засинанням. До типових симптомів також належать часті пробудження серед ночі, поверхневий і тривожний сон, ранній підйом без відчуття бадьорості та постійна втома протягом дня. Людина може відчувати зниження концентрації, дратівливість і коливання настрою, що поступово позначається на працездатності та загальному самопочутті.

Серед природних способів поліпшення сну експерти виділяють терпкий вишневий сік, особливо сорту Montmorency та інших кислих сортів. Він містить невеликі кількості мелатоніну, який допомагає синхронізувати внутрішній годинник, а також триптофан та серотонін — речовини, що сприяють виробленню мелатоніну. Антоціани та поліфеноли мають антиоксидантні та протизапальні властивості, зменшують нічні пробудження і допомагають відновленню після фізичних навантажень.

Наукові дослідження показують, що регулярне вживання терпкого вишневого соку протягом 1–2 тижнів може трохи збільшити тривалість сну, підвищити ефективність нічного відпочинку та покращити відчуття відпочинку вранці. Сік слід пити за 1–2 години до сну, порцією 150–250 мл, концентрат — згідно інструкції виробника. Ефект варто оцінювати через 7–14 днів.

Обережність потрібна людям із цукровим діабетом, інсулінорезистентністю, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, а також тим, хто приймає антикоагулянти, антидепресанти чи седативні препарати. Альтернативними напоями для підтримки сну можуть бути тепле молоко або трав’яні настої ромашки та меліси, які допомагають розслабитися.

Залізо є незамінним елементом для підтримки нормальної роботи організму, адже саме воно необхідне для синтезу гемоглобіну — білка, який переносить кисень до всіх тканин і органів. Від достатнього рівня заліза залежить не лише енергетичний потенціал людини, а й ефективність імунної системи, нормальне самопочуття та когнітивні функції. Його дефіцит часто проявляється у вигляді хронічної втоми, зниження працездатності, слабкості та підвищеної схильності до захворювань.

Контроль над рівнем заліза починається з раціону. Продукти, багаті на цей мікроелемент, допомагають організму підтримувати оптимальний баланс і забезпечують легке засвоєння. Особливо цінним джерелом є куряча печінка, яка містить гемове залізо — форму заліза, що засвоюється набагато ефективніше, ніж рослинні аналоги. Регулярне включення таких продуктів у харчування дозволяє запобігти нестачі заліза, підтримувати високий рівень енергії та зміцнювати імунний захист організму.

Корисним делікатесом для боротьби з дефіцитом заліза є устриці. Вони також містять гемове залізо, а ще — мідь і вітамін B12. Мідь відіграє важливу роль у засвоєнні заліза та його перетворенні на гемоглобін, що робить устриці особливо цінними для кровотворної системи.

Серед рослинних продуктів одним із лідерів за вмістом заліза є сочевиця. Вона містить негемове залізо, яке засвоюється гірше, однак висока концентрація цього мікроелемента робить сочевицю важливим продуктом для вегетаріанців і веганів. Її можна використовувати в супах, салатах, каррі або рослинних стравах.

Хорошою альтернативою м’ясу для рослинного раціону є тофу. Цей продукт із соєвих бобів містить більше заліза, ніж багато м’ясних страв, і водночас є цінним джерелом білка. Саме тому тофу часто рекомендують людям, які обмежують споживання продуктів тваринного походження.

Шпинат також відомий високим вмістом заліза й посідає провідні позиції серед овочів. Проте залізо зі шпинату засвоюється гірше, ніж із м’ясних продуктів, тому його варто поєднувати з продуктами, багатими на вітамін С.

Неочікуваним джерелом заліза є темний шоколад. Продукт із високим вмістом какао містить значну кількість цього мікроелемента, а також мідь, магній і марганець. У помірних кількостях якісний темний шоколад може стати корисним доповненням до раціону.

Ще одним корисним продуктом є тушковані або термічно оброблені помідори. Вони містять значну частку добової норми заліза та вітамін С, який допомагає організму краще засвоювати залізо з рослинних джерел.

Збалансований раціон із поєднанням тваринних і рослинних продуктів дозволяє підтримувати оптимальний рівень заліза та уникати негативних наслідків його дефіциту.

У Луцьку під час перевірки документів правоохоронці затримали іноземця, який понад десять років перебував у міжнародному розшуку. Чоловік виявився підозрюваним у скоєнні серії тяжких злочинів на території Іспанії. Іспанські органи правосуддя роками шукали його, і ось тепер він буде екстрадований до цієї країни для відбування покарання за свої кримінальні діяння.

Затримання стало можливим завдяки спільним зусиллям поліції Волинської області та прокуратури, які обмінюються інформацією з міжнародними правозахисними органами. Відомо, що обвинувачений був одним із найбільш розшукуваних осіб в Європі, і його арешт став важливим досягненням у боротьбі з міжнародною злочинністю. В найближчі дні його передадуть іспанським властям для подальшого розгляду справи та виконання покарання.

За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило поради для громадян, які допоможуть зберегти тепло в домівках у разі відсутності електроенергії та централізованого опалення. У відомстві підкреслюють, що навіть прості та доступні дії можуть суттєво зменшити втрати тепла, підвищити рівень безпеки й полегшити перебування в холодних умовах під час тривалих відключень.

У МВС радять мешканцям квартир і приватних будинків зосереджуватися в одній кімнаті, бажано найменшій і тій, що найкраще утримує тепло. Двері до інших приміщень варто щільно зачиняти, а щілини за можливості закривати тканиною, рушниками або підручними матеріалами. Вікна рекомендують завішувати ковдрами чи шторами, щоб мінімізувати проникнення холодного повітря ззовні.

Також рекомендується щільно зачиняти вікна й двері. Для додаткової ізоляції можна використовувати ковдри, пледи або килими, якими варто закривати щілини та холодні поверхні.

Особливу увагу у відомстві звертають на одяг. Громадянам радять одягатися у кілька тонких шарів, оскільки повітря між ними краще утримує тепло. Окремо наголошується на необхідності теплих шкарпеток, шарфів і головних уборів навіть у приміщенні.

Для локального обігріву МВС рекомендує використовувати грілки з теплою водою або наповнювати теплою водою пластикові пляшки. Крім того, радять не перебувати тривалий час без руху — легка фізична активність допомагає організму підтримувати тепло.

Водночас у Міністерстві внутрішніх справ окремо застерігають від використання генераторів у житлових приміщеннях. У відомстві наголошують, що чадний газ, який утворюється під час роботи генераторів, є смертельно небезпечним і може призвести до отруєння навіть за короткий час.