Нове депутатське обʼєднання очолив фігурант справи про корупцію Задорожній

Погрози президента США Дональда Трампа запровадити жорсткі торговельні обмеження проти будь-якої держави, яка спробує перешкодити його планам стосовно Гренландії, стали тривожним сигналом для європейських союзників. У дипломатичних і політичних колах Європи ці заяви сприйняли не лише як елемент внутрішньоамериканської риторики, а як демонстрацію готовності Вашингтона діяти різко й без урахування інтересів партнерів по НАТО та ЄС.

Європейські лідери дедалі частіше говорять про кризу довіри у трансатлантичних відносинах. Намір застосовувати каральні мита як інструмент політичного тиску проти союзників розглядається як підрив усталених принципів співпраці, що десятиліттями були основою західної системи безпеки. Особливе занепокоєння викликає той факт, що подібні погрози пролунали у контексті територіальних і стратегічних інтересів у Північній Атлантиці — регіоні, який має ключове значення для оборони Європи.

Протягом останнього року європейські держави, зокрема й ті, що не входять до Європейського Союзу, активно працюють у форматі неформальної координаційної групи, яка фактично діє без участі Сполучених Штатів. До неї залучені Велика Британія, Норвегія та інші партнери. Цей формат отримав неофіційну назву «коаліція бажаючих».

Радники з національної безпеки приблизно трьох десятків урядів перебувають у постійному контакті. Вони регулярно проводять онлайн-зустрічі, особисті консультації та обмінюються повідомленнями в неформальних каналах зв’язку. У цих колах сформувався високий рівень довіри, що дозволяє швидко координувати позиції та шукати спільні рішення в умовах, коли США дедалі частіше сприймаються як фактор нестабільності, а не як гарант безпеки.

За цей час європейські лідери напрацювали відпрацьований механізм взаємодії на випадок різких або потенційно небезпечних дій з боку американського президента. Це дозволяє оперативно узгоджувати спільну реакцію без залучення Вашингтона.

Окреме місце в цьому неформальному об’єднанні посідає Україна. Саме навколо підтримки Києва почалося формування тісних контактів між ключовими європейськими столицями. Участь України не лише зміцнила взаємну довіру між партнерами, а й створила новий рівень координації, коли лідери та радники безпосередньо знають один одного й можуть швидко виходити на прямий зв’язок.

Україна розглядається як унікальний елемент потенційного безпекового альянсу. Це найбільш мілітаризована держава серед учасників цього формату, яка має одну з найбільших армій у Європі, розвинену індустрію безпілотних технологій і безпрецедентний сучасний бойовий досвід. Жодна інша європейська країна не має подібного практичного досвіду ведення повномасштабної війни.

У разі поєднання військового потенціалу України з можливостями провідних європейських держав, таких як Франція, Німеччина, Польща та Велика Британія, новий альянс міг би отримати колосальну силу. Йдеться як про ядерні, так і про неядерні компоненти стримування, що здатні забезпечити безпеку континенту навіть без прямої участі США.

Таким чином, дедалі очевидніше, що Європа поступово готується до сценарію стратегічної автономії, у якому роль Вашингтона буде суттєво обмежена, а Україна може стати одним із ключових стовпів нової системи європейської безпеки.

Невдовзі в безоплатних версіях ChatGPT та Go з'явиться реклама, повідомили представники компанії OpenAI. Згідно з новими оновленнями, користувачі, які користуються безкоштовними версіями сервісу, матимуть змогу бачити рекламний контент під час використання чат-бота. Однак для тих, хто має платні підписки, доступ до сервісу залишиться без реклами, що дозволить користувачам продовжувати взаємодію з системою в безперешкодному режимі.

Водночас представники OpenAI запевняють, що впровадження реклами не вплине на якість відповідей чат-бота. Реклама, згідно з заявами компанії, не буде перешкоджати роботі системи або її здатності генерувати точні та релевантні відповіді на запити користувачів. OpenAI підкреслює, що рекламні оголошення будуть мінімально інтегровані у користувацький інтерфейс, щоб не заважати основній функціональності чат-бота.

Впровадження реклами має на меті зробити безоплатну версію більш доступною для широкого кола користувачів, зберігаючи при цьому комерційний стимул для розвитку платних підписок.

Представники OpenAI зазначили, що формат рекламного контенту буде обмеженим і не буде втручатися у функціонал чат-бота, а користувачі зможуть продовжувати отримувати корисні відповіді й рекомендації без додаткових обмежень.

Починаючи з 21 січня, в Україні прогнозується повільна, але помітна зміна погодних умов у бік підвищення денної температури повітря. Хоча відчутні морози ще зберігатимуться в нічний час, у денні години холод поступово слабшатиме. Синоптики зазначають, що справжні ознаки потепління стануть більш помітними ближче до кінця місяця, коли в окремих регіонах температура повітря вдень може наближатися до нульової позначки або навіть переходити у невеликий «плюс».

У найближчі дні погоду на території країни формуватиме стійкий антициклон. Саме він забезпечить переважно суху та ясну погоду без істотних опадів. Сонячні прояснення сприятимуть комфортнішому самопочуттю вдень, однак у нічні години небо залишатиметься малохмарним, що сприятиме подальшому вихолодженню повітря. Через це контраст між нічними та денними температурами буде досить відчутним.

Очікується зміна напрямку вітру на південно-західний та південний, що сприятиме послабленню морозів.

У Києві вночі прогнозують -12…-14 градусів, удень — близько -6…-8 градусів. Опадів не передбачається, проте на дорогах зберігатиметься ожеледиця, тож водіям і пішоходам радять бути обережними.

За оцінками синоптиків, із 22 січня морози в Україні послабшають ще на 2–4 градуси. У період з 20 по 22 січня істотних опадів не прогнозують, лише на південному заході можливий невеликий сніг. У нічні години температура становитиме -9…-17 градусів, удень — -4…-11, а в південних областях та на Закарпатті буде тепліше — до 0…-5 градусів.

У другій половині тижня, 23–24 січня, можливий невеликий сніг, подекуди з дощем та ожеледицею. Різкого потепління поки не прогнозують, а остаточні тенденції щодо погоди в лютому синоптики зможуть оцінити ближче до кінця січня.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, що передбачає обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» для прийняття завершених об'єктів будівництва в експлуатацію. Цей цифровий інструмент має на меті значно вдосконалити роботу органів державного архітектурно-будівельного контролю, зробивши процес перевірок більш прозорим і контрольованим. Відтепер органи контролю зможуть здійснювати огляди будівельних об'єктів за допомогою сучасних технологій, що дозволяє фіксувати результати перевірок безпосередньо на місці будівництва.

Мобільний застосунок стане важливим елементом для забезпечення ефективного та зручного моніторингу на кожному етапі будівельного процесу. Інспектори ДАБК матимуть можливість проводити виїзні огляди із повною цифровою фіксацією всіх результатів, що дозволить зафіксувати підтвердження присутності, а також оцінку відповідності об'єкта проєктній документації. Ці зміни надають можливість здійснювати точнішу перевірку без необхідності тривалих адміністративних процедур.

В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

Правоохоронні органи повідомили про ліквідацію розгалуженої міжрегіональної мережі з виробництва та збуту наркотичних і психотропних речовин, які маскувалися під легальну CBD-продукцію. За попередніми оцінками, вартість вилучених речовин і готових товарів за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень, що свідчить про винятковий масштаб незаконної діяльності.

Слідство встановило, що організатором схеми був 44-річний мешканець Волинської області. Саме він, за даними правоохоронців, налагодив повний цикл нелегального виробництва, облаштувавши професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку. У цьому ж помешканні чоловік проживав разом із дружиною та трьома дітьми, що додає справі особливої суспільної чутливості.

Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

В Обухові, що на Київщині, місцева влада вже майже рік не може підключити дві газопоршневі міні-ТЕЦ, які були передані місту урядом США в рамках програми USAID. Обидві установки мають потужність по 2 МВт кожна і здатні забезпечити майже половину енергетичних потреб громади. Особливо це важливо в умовах постійних відключень електроенергії та енергетичної нестабільності, які стали звичним явищем для багатьох українських міст під час війни.

Депутат Обухівської міської ради Богдан Яцун зазначив, що незважаючи на великий потенціал цих міні-ТЕЦ для поліпшення енергозабезпечення громади, процес їхнього підключення до мережі досі залишається заблокованим через бюрократичні перепони. З моменту передачі обладнання у січні 2025 року, жодного прогресу в цьому напрямку не спостерігається. Це свідчить про проблеми на рівні місцевої адміністрації та, можливо, відсутність чіткої координації між органами влади.

Депутат зазначив, що проектно-кошторисна документація наразі перебуває на погодженні в ДТЕК, що спричинило затримку робіт з підключення обладнання. Хоча законодавством України передбачено спрощений порядок підключення енергетичних установок під час воєнного стану, у міській раді Обухова, судячи з усього, не планують використовувати цю процедуру.

Експерт з енергетики Віктор Куртев додає, що подібні проблеми є і в Києві. На сьогодні було запущено лише одну установку, інші міні-ТЕЦ, передані ООН, перебувають у процесі пуско-наладочних робіт. За його словами, причиною затримки є бюрократичні перепони та організаційні проблеми.

Затримка підключення міні-ТЕЦ демонструє, що навіть безкоштовно отримані енергетичні ресурси часто залишаються недоступними громадам через бюрократію та затягування процедур.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

Двадцятий день січня посідає особливе місце одразу в кількох календарях — церковному, державному та суспільному. В Україні ця дата пов’язана з ушануванням захисників, які віддали свої сили й життя за безпеку країни, а також із загальнонаціональними роздумами про ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Водночас у світовому контексті 20 січня часто асоціюють з екологічними ініціативами, що закликають до дбайливого ставлення до природи.

У православній традиції цього дня за новим церковним стилем вшановують пам’ять кількох шанованих святих. Серед них — преподобний Єфимій Великий, знаний як один із духовних наставників чернецтва, затворник Лаврентій Києво-Печерський, а також мученики Інна і Римма, які стали символами стійкості віри та самопожертви. Віряни звертаються до цих святих у молитвах за духовну силу, мир у родині та підтримку у складних життєвих обставинах.

За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.