Нові ініціативи для фінансування оборони та збереження економіки

У Львові прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно 38-річної мешканки Закарпаття та її 17-річного племінника, яких звинувачують у шахрайських діях проти літнього чоловіка. Інцидент трапився у вересні цього року, повідомили в обласній прокуратурі.

За даними слідства, жінка незаконно заволоділа банківською карткою та двома SIM-картами 68-річного львів’янина. Щоб потерпілий не помітив відсутність майна, зловмисниця повернула йому телефон та гаманець, створивши видимість, що все залишилось на місці.

Того ж дня вона кілька разів розраховувалась карткою пенсіонера у магазинах Львова. Тим часом її племінник змінив PIN-код банківської картки та пароль у мобільному застосунку чоловіка, що дозволило зняти з рахунку ще 35 тисяч гривень через банкомати.

Загалом шахраї завдали збитків на понад 40 тисяч гривень. Невдовзі правоохоронці затримали обох підозрюваних. За клопотанням прокурора суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розслідування триває, а справу невдовзі розгляне суд.

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру полковнику Олександру Драпінському, який обіймав посаду заступника начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На момент викриття він виконував обов’язки керівника обласного ТЦК. Слідство встановило, що військовий чиновник умисно не задекларував значні об’єкти нерухомості, загальна вартість яких перевищує 6 мільйонів гривень.

Згідно з матеріалами справи, у декларації за 2023–2024 роки Драпінський не вказав земельну ділянку площею 0,025 га у Львівському районі та житловий будинок загальною площею 139 квадратних метрів. Формально ці об’єкти належали йому, однак у поданих документах вони були відсутні, що створює підстави для кваліфікації дій як умисного декларування недостовірної інформації.

Загальна вартість нерухомості перевищує 6 мільйонів гривень.

Олександру Драпінському оголошено підозру за декларування недостовірних відомостей (ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України).

Крім того, ДБР перевіряє ще один епізод — можливе приховування автомобіля Mersedes, зареєстрованого на батька полковника. За попередніми даними, транспортний засіб був придбаний у 2021 році, коли Драпінський служив командиром військової частини. Його орієнтовна вартість становить близько 18 тисяч доларів. При цьому доходи батька не підтверджують можливість законного придбання такого авто.

Слідство триває.

Сьогодні в Україні відзначають низку значущих подій, які охоплюють як професійні, так і церковні свята, а також міжнародні знаменні дати. Цей день є особливим, адже він сплітає в собі багатогранні аспекти історії, духовності та соціальної свідомості. Він нагадує нам про важливість поваги до віри, героїзму військових, самовідданості медиків та мужності звичайних людей, які щодня працюють на благо своєї громади та країни.

За новим календарем сьогодні віряни вшановують пам'ять святої преподобномучениці Анастасії. Вона народилася в Римі в побожній родині і з юних років вирізнялася глибокою вірою та відданістю служінню Богу. Після того, як її батьки пішли з життя, вона присвятила себе монашому життю, намагаючись допомагати тим, хто потрапляв у біду. В умовах римських переслідувань християн у III столітті свята Анастасія не зреклася своєї віри, навіть зазнавши численних тортур і мученицької смерті. Її подвиг став символом безстрашної відданості своїм переконанням, навіть коли це вимагало великих жертв.

У народі 29 жовтня називають днем Анастасії Осінньої. Казали: «Прийшла Анастасія — осінь до кінця дійшла». Вважалося, що цього дня природа остаточно засинає, а зима стоїть уже на порозі. Сонячна погода віщує коротку зиму, туман — довгу і сніжну, а зоряне небо — холодну, але суху пору.

Цього дня радять уникати сварок і конфліктів, не палити сміття та не дивитися в дзеркало зі смутком. Вважалося, що будь-який прояв гніву чи смутку притягує біду, а мир і доброта — навпаки, захищають душу.

29 жовтня відзначають День військового фінансиста Збройних Сил України — професійне свято, встановлене у 1999 році. Його мета — підвищити престиж військових фінансистів, які забезпечують стабільність і ефективність роботи армії.

Також цього дня — День робітників служби позавідомчої охорони МВС України. Це професійне свято охоронців, які відповідають за безпеку стратегічних об’єктів і громадського порядку.

29 жовтня світ відзначає кілька важливих міжнародних дат:

Всесвітній день боротьби з інсультом — нагадування про важливість профілактики і підтримки тих, хто пережив хворобу;

Всесвітній день псоріазу — день солідарності з людьми, які живуть із цим хронічним захворюванням;

Міжнародний день догляду та підтримки — присвячений тим, хто щодня допомагає людям похилого віку, хворим і вразливим верствам населення.

Цього дня святкують іменини Андрій, Опанас, Василь, Віктор, Євген, Іван, Кирило, Леонід, Микола, Олексій, Павло, Тимофій, Пилип, Агата, Анастасія, Ганна та Марія.

Народжені цього дня мають талісман — топаз, який, за народними віруваннями, дарує спокій, зміцнює нерви й повертає життєву рівновагу.

До кінця поточного року українці можуть не очікувати значного здорожчання основних овочів борщового набору, зокрема картоплі, моркви, буряка, цибулі та капусти. За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштанника, ці овочі наразі продаються по майже собівартості — в межах 10 гривень за кілограм, і така цінова ситуація збережеться в найближчі кілька місяців. Основною причиною цього, на думку експертів, є не тільки врожай, а й нестабільні умови зберігання на складах, що змушує аграріїв продавати свою продукцію зараз, аби уникнути ризику її псування в майбутньому.

Один з ключових факторів, що визначає ціни на овочі, — це надлишок пропозиції на ринку. Фермери, особливо ті, хто працює в регіонах з хорошими врожаями, намагаються якомога швидше реалізувати свою продукцію. Це дозволяє зберегти більшу частину врожаю та уникнути втрат через погані умови для зберігання, які можуть призвести до значних пошкоджень овочів. Також не варто забувати про інші чинники, як-от транспортування та вартість логістики, але зараз саме аграрії більше зосереджені на тому, щоб зменшити можливі фінансові втрати через проблеми з інфраструктурою.

Баштанник наголошує, що нинішня ціна — це прямий наслідок перевиробництва після минулого сезону. Торік борщовий набір різко дорожчав, тож цього року багато господарств збільшили площі під картоплею, капустою, цибулею. У результаті маємо надлишок пропозиції й «присаджені» ціни. За словами експерта, це стосується всіх ключових позицій — тобто мова йде не про один овоч, а про весь набір одразу.

Окрема лінія — зберігання. В умовах війни фермери рахують не лише електрику, охорону і логістику, а й прямий ризик ударів по інфраструктурі. Аби не вкладатися в енергозатратне довготривале зберігання, дрібні виробники продають урожай тут і зараз. Це штучно «притискає» ціни донизу внутрішнім ринком і зрізає потенціал підвищення.

При цьому попит на борщовий набір в Україні формується майже повністю всередині країни. Як пояснюють аналітики, борщові овочі — це традиційно внутрішній продукт: ми або самі себе забезпечуємо, або, якщо раптом неврожай по якійсь позиції, точково підтягуємо імпорт із Польщі, Молдови, Румунії чи навіть Нідерландів. Тобто ані рекордний врожай картоплі в ЄС цього сезону, ані провали врожаю десь за кордоном істотно не штовхають наші ціни вгору чи вниз. Український борщовий ринок живе за логікою «скільки зібрали тут — стільки й коштує».

Цю ж тенденцію підтверджує і Національний банк України. У жовтневому інфляційному звіті НБУ вказано, що протягом наступних трьох кварталів (тобто приблизно найближчі дев’ять місяців) картопля та інші овочі борщового набору в Україні мають залишатися дешевшими, ніж торік. Регулятор пояснює це хорошими врожаями і надлишком пропозиції, у тому числі продукції середньої якості, яку фермери не можуть довго тримати і змушені зливати на ринок за мінімальною ціною. Так, наприклад, вартість цибулі цієї осені опустилася до найнижчого рівня з початку 2022 року.

Водночас є важливе застереження. Не всі овочі поводяться однаково. Тепличні культури вже йдуть угору в ціні: томати й огірки дорожчають після завершення ґрунтового сезону і скорочення поставок із теплиць. Тобто «дешевий борщ» — так, але «дешевий салат з помідорами взимку» — ні. Це класична сезонність, коли тепличний овоч стає практично делікатесом.

Що це означає для споживача зараз? По-перше, борщовий набір до кінця року залишиться одним із небагатьох продуктів, який не тисне так сильно на гаманець. По-друге, купувати «про запас» картоплю, цибулю чи капусту має сенс, але з поправкою: умови зберігання у квартирі чи підвалі теж важливі. Саме відсутність якісних сховищ змушує аграріїв скидати товар, і ця ж причина може призвести до локального дефіциту якісного продукту вже пізньою зимою. На це натякають і аграрні асоціації, попереджаючи, що після піку пропозиції поступово може піти невелике зростання через витрати на зберігання.

НБУ при цьому очікує, що загалом низькі ціни на борщовий набір і картоплю допоможуть стримувати продовольчу інфляцію на старті 2026 року. Для бюджету домогосподарств це означає просту річ: обов’язкові базові продукти харчування (борщ, суп, гарніри) будуть відносно доступними, навіть якщо фрукти й тепличні овочі залишаться дорожчими.

ТОВ «БК КЛЕВЕР» (ЄДРПОУ 39440425) привернуло значну увагу через звинувачення в ухиленні від сплати податків та зв'язки з колишнім працівником податкової служби Романом Афоновим. За даними аналітиків, компанія стала частиною мережі фірм, які активно використовуються для мінімізації податкових зобов'язань, виведення коштів у готівку, а також для здійснення сумнівних фінансових операцій.

Попри численні судові рішення, які зобов'язали підприємство відшкодовувати значні суми, ТОВ «БК КЛЕВЕР» не припиняє накопичувати нові борги. Компанія продовжує бути фігурантом нових кримінальних справ, що ставить під сумнів її фінансову діяльність та прозорість. Більш того, виявлені факти свідчать про те, що підприємство вийшло за межі «звичайної» податкової практики, активно використовуючи схеми, які дозволяють йому уникати сплати належних податків, а також здійснювати небезпечні фінансові операції, які можуть зашкодити економічній стабільності.

У регіоні з цією діяльністю пов’язують не лише «БК КЛЕВЕР», а й інші структури, зокрема ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752). Саме через «Сяйвомет», за інформацією правоохоронців, йшов метал, отриманий після розкрадання високовольтних ліній електропередач у Запорізькій області: кольоровий метал із демонтованих ЛЕП передавали на переплавку, де він легалізувався як «сировина». Цей ланцюжок — від крадіжки інфраструктури до заводського плавлення — уже розглядається не як поодинокий епізод, а як інструмент для тіньового обігу коштів.

На «БК КЛЕВЕР» уже є конкретні юридичні рішення. Васильківський міськрайонний суд Київської області у справі №362/1487/25 встановив, що керівництво компанії умисно не задекларувало дохід у розмірі 15,9 млн грн, порушивши податкове законодавство. У межах кримінального провадження ЄРДР №72025110400000002 підприємство зобов’язали сплатити понад 4,5 млн грн несплачених податків і штрафів до держбюджету.

Попри це «БК КЛЕВЕР» не демонструє поведінки компанії, яка збирається виконувати рішення держави. Уже після цього рішення, 7 жовтня 2025 року, до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов новий позов від Головного управління ДПС у Запорізькій області про стягнення з «БК КЛЕВЕР» податкового боргу на суму 116 485,25 грн. Це свідчить, що навіть після формальної поразки в суді та виставлених до сплати мільйонів компанія продовжує не платити.

Аналітичні матеріали, які описують діяльність «БК КЛЕВЕР», «Сяйвомет» і пов’язаних структур, вказують на ознаки класичної «мережі обналу»: фірми з мінімальним штатом, нестандартними грошовими потоками і повторюваними контрагентами. Такі підприємства зазвичай використовуються як «прокладки» — вони приймають кошти, мінімізують податкове навантаження, виводять гроші готівкою або через офшорні рахунки й поступово «спалюються», коли ризики викриття стають надто високими.

Цю історію підсилює те, що в ній фігурує колишній співробітник податкових органів. Це означає, що тіньові потоки роками будувалися не лише на безкарності, а й на доступі до інсайду — хто перевіряє, коли перевіряє, які схеми спрацьовують, а які краще не чіпати. Саме такі люди після звільнення з органів нерідко стають «консультантами» бізнесу, пропонуючи послуги з оптимізації, які по суті є схемами уникнення податків.

За оцінками експертів, діяльність таких мереж б’є не тільки по бюджету. Вона підриває базову довіру до податкової системи, коли чесний бізнес змушений платити повну ставку, а «свої» структури — ні. І вона напряму шкодить безпеці: історія з ЛЕП показує, що для таких схем немає меж — знищують навіть критичну інфраструктуру, аби лише дістати сировину й обернути її в гроші.

Цей кейс демонструє, що старі податкові «смотрящі» й далі присутні в економіці на рівні регіонів, а їхні «прокладки» працюють до моменту, поки ними не займеться суд. Але навіть після суду, як видно з прикладу «БК КЛЕВЕР», це не означає автоматичне повернення грошей державі.

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.