Новим Генпрокурором України може стати заступник міністра оборони Сергій Мельник

12 січня в Україні вирізняється особливим символізмом, адже цього дня збігаються одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних. Для вірян це час вшанування святої мучениці Тетяни, для українського суспільства — день пам’яті політичних в’язнів, а у світовому контексті — дата, пов’язана з низкою неофіційних, але добре відомих подій і ініціатив. Таке поєднання надає цьому дню глибшого змісту та змушує замислитися над цінностями віри, свободи й людської гідності.

За новим церковним календарем Православної церкви України 12 січня присвячене святій Тетяні — жінці, яка увійшла в історію християнства як символ стійкості, жертовності та відданості переконанням. Її життєвий шлях нагадує про важливість внутрішньої сили та здатності зберігати віру навіть у часи переслідувань. Для багатьох українців цей день також має особисте значення, адже свята Тетяна вважається покровителькою людей з цим іменем, а також символом духовної підтримки у складні періоди.

В українському календарі ця дата має особливе, скорботне значення. 12 січня відзначається День українського політв’язня. Саме цього дня у 1972 році радянська влада розпочала масштабну хвилю арештів української інтелігенції. У Києві та Львові були затримані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний та десятки інших представників руху «шістдесятників». Їм інкримінували вигадані злочини й засуджували до тривалих термінів ув’язнення.

Ідею вшанування цієї дати запропонував сам В’ячеслав Чорновіл. У радянські часи її відзначали неофіційно — родичі репресованих і дисиденти. Після початку війни з Росією 12 січня в Україні також стало днем солідарності з громадянами, яких РФ незаконно утримує в полоні.

Окрім цього, у світі сьогодні відзначають одразу кілька неформальних свят. Серед них — День марципану, День курки карі, День гарячого чаю, День прибирання робочого столу, День безглютенової випічки та навіть День «поцілуй рудого». Ці дати мають радше розважальний і символічний характер, але широко поширені в багатьох країнах.

У народному календарі 12 січня відоме як Тетянин день. Із цією датою пов’язано чимало прикмет. Вважається, що якщо горобці активно цвірінькають — незабаром буде відлига, а якщо хуртовина — лютий буде морозним. Люди також спостерігали, які дерева найбільше вкриті снігом, щоб передбачити врожай фруктів восени.

За традицією, цього дня заведено загадувати бажання і обов’язково робити добру справу — допомогти людині, тваринам або тим, хто потребує підтримки. Вважалося, що свята Тетяна допомагає тим, хто поєднує молитву з добрими вчинками.

Також існують заборони. 12 січня не радять сваритися, ображати інших, проявляти скупість або злість. У народних віруваннях цей день пов’язували з очищенням думок і вчинків, тому алкоголь вважався небажаним.

13 січня 2026 року в Україні та світі відзначають одразу кілька значущих подій, які мають особливе значення для різних культур та традицій. Цього дня православні християни святкують пам’ять святих мучеників Єрмилата і Стратоніка, які відзначаються за свою вірність і стійкість у важкі часи. Церковне свято нагадує про важливість духовної сили та відданості вірі, навіть у найбільш складних обставинах.

Крім того, 13 січня є святом суспільного радіомовлення, коли відзначається роль радіо у суспільстві, як важливого інструмента для комунікації, передачі інформації та формування громадської думки. Для багатьох людей радіо стало не лише джерелом новин, але й вірним супутником у повсякденному житті.

Яке церковне свято відзначають 13 січня

За новим церковним календарем православні християни цього дня вшановують пам’ять святих мучеників Єрмилата і Стратоніка. Вони жили на початку IV століття та загинули під час гонінь на християн за правління імператора Лікінія.

Єрмилат був дияконом християнської громади в місті Сингідон, що розташовувалося на території сучасного Белграда. За відмову зректися віри його піддали тортурам. Під час суду він відкрито засуджував язичницьких ідолів та не приховував своїх переконань.

Стратонік, який працював тюремним сторожем і був близьким другом Єрмилата, не витримав страждань мученика та відкрито визнав себе християнином. За це його також ув’язнили й катували. За церковним переданням, обох святих стратили, втопивши у водах Дунаю.

Чому кішка є символом 13 січня

У народних віруваннях день святого Єрмилата пов’язують із котами. За легендою, під час ув’язнення мученика втішала кішка, яка нібито допомагала йому витримати біль і страждання. Саме тому святого вважають покровителем котів.

Згідно з повір’ями, 13 січня не можна ображати тварин, а особливо кішок, адже це може накликати нещастя. Натомість турбота про домашніх улюбленців цього дня вважається доброю прикметою.

Що не можна робити 13 січня

За народними уявленнями, цього дня не рекомендується: – завдавати шкоди тваринам; – сваритися, проявляти агресію або жорстокість; – відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

Вважається, що негативні вчинки 13 січня можуть мати довготривалі наслідки.

Що дозволено і бажано робити 13 січня

День сприятливий для добрих справ, милосердя та допомоги іншим. Радять проводити більше часу з родиною, піклуватися про близьких і домашніх тварин.

Існує повір’я, що якщо в домі є хвора людина, її можна посадити на місце, де зазвичай лежить кішка — вважається, що це сприяє одужанню. Також кажуть, що сім актів допомоги іншим цього дня можуть принести духовне очищення.

Народні прикмети на 13 січня

Погода на Єрмила вказує на характер майбутньої весни. Холод і сніг — до пізньої весни. Північний вітер — до затяжної зими. Снігопад цього дня вважали добрим знаком для майбутнього рибного лову.

Які свята відзначають 13 січня у світі

Окрім церковної дати, 13 січня має кілька міжнародних і тематичних свят.

День суспільного радіомовлення присвячений ролі незалежних медіа в демократичному суспільстві. Суспільне радіо покликане інформувати, просвітлювати, підтримувати культуру та забезпечувати плюралізм думок.

День поезії на роботі заохочує людей ділитися улюбленими віршами або власною творчістю навіть у робочому середовищі. Свято покликане знизити напругу та нагадати про цінність емоцій і творчості.

Також цього дня відзначають День здійснення мрії — символічну дату, яка нагадує, що кожна мрія починається з конкретного кроку.

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Наприкінці поточного тижня в Україні прогнозують поступове послаблення морозів, однак зима ще не відступить остаточно. За словами синоптика Ігоря Кібальчича, підвищення температури повітря насамперед відчують мешканці західних, південних і центральних областей. Саме в цих регіонах денні показники поступово наближатимуться до більш комфортних значень, хоча нічні години все ще залишатимуться прохолодними.

Водночас у північних та східних областях ситуація буде іншою. Там нічні морози збережуться на досить відчутному рівні, а різкі коливання температури між днем і ніччю можуть створювати додаткові незручності. Синоптики попереджають, що такі контрасти сприятимуть утворенню ожеледиці на дорогах і тротуарах, особливо у ранковий та вечірній час.

У середу, 15 січня, у західних областях очікується послаблення морозів. Нічні температури почнуть підвищуватися, а вдень по країні прогнозується від 10 градусів морозу до 2 градусів тепла. Водночас на півночі та північному сході України вночі збережуться сильні морози — від 15 до 23 градусів нижче нуля.

У четвер, 16 січня, потепління охопить західні, південні та центральні регіони. Вночі температура там коливатиметься від 0 до 6 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься до 1 градуса тепла або залишатиметься в межах 4 градусів морозу. Натомість північні та східні області залишаться під впливом холодної повітряної маси: вночі очікується від 12 до 18 градусів морозу, вдень — від 4 до 11 градусів нижче нуля.

У п’ятницю, 17 січня, у західних областях знову прогнозуються значні нічні морози — від 14 до 20 градусів, тоді як денна температура становитиме від 8 до 13 градусів морозу. В інших регіонах нічні показники коливатимуться від 11 градусів морозу до 0, а вдень температура буде близькою до нічних значень.

У суботу, 18 січня, синоптики прогнозують подальше пом’якшення зимової погоди. Вночі температура повітря складатиме від 5 до 13 градусів морозу, вдень — від 1 до 8 градусів нижче нуля. На півдні та крайньому заході країни протягом доби можливі коливання температури від 4 градусів морозу до 4 градусів тепла, що свідчить про відчутне наближення потепління.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». У центрі справи — закупівля обладнання для перероблення відходів, яка, за версією слідства, здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та завдала значних фінансових збитків державі.

Слідчі встановили, що посадові особи підприємства діяли у змові з представниками комерційних структур. Під час укладання договорів на постачання спеціалізованого обладнання вартість техніки була суттєво завищена, а окремі позиції не відповідали заявленим технічним характеристикам. Частина обладнання, за даними розслідування, або не використовувалася за призначенням, або взагалі не була поставлена в повному обсязі.

Експертиза підтвердила, що фандомати були непридатними, що завдало державі збитків на 13,69 млн грн. Крім того, за їх заставу було оформлено кредит на суму понад 8,7 млн грн із використанням підроблених документів.

Ще одним епізодом розтрати стало придбання горизонтальних автоматичних пресів. Замість п’яти замовлених пресів підприємство отримало лише три, при цьому державні кошти в сумі 8,5 млн грн були привласнені.

Серед обвинувачених – директор ДП «Укрекоресурси», два керівники ТОВ та фізична особа. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Справу передано до суду для розгляду, що відкриває шлях до притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування збитків державі.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

Українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, здійснивши унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК). Завдяки цій технології вдалося безпечно вивезти одразу трьох поранених бійців із передової, мінімізувавши ризики для особового складу. Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», які попри складні погодні умови — сильний дощ та густий туман — успішно керували роботом практично «наосліп», орієнтуючись лише на заздалегідь запрограмовані координати.

Тумани й опади створювали додаткові складнощі в навігації, проте одночасно слугували природним маскуванням, приховуючи рух НРК від потенційних загроз. Це дозволило здійснити евакуацію непомітно та ефективно, забезпечивши безпеку як поранених, так і операційної групи. Використання роботизованих систем у бойових умовах підкреслює зростання ролі сучасних технологій у забезпеченні оперативної безпеки та рятувальних заходів.

Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

Ужгородська окружна прокуратура оголосила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту «Ужгород» і, за версією слідства, незаконно заволодів майже 700 тисячами гривень бюджетних коштів. Правоохоронці вважають, що фінансові порушення були допущені під час реалізації проєкту з ремонту інфраструктури стратегічного об’єкта.

Слідством встановлено, що в листопаді 2022 року підприємець уклав договір на виконання капітального ремонту приблизно 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Роботи мали бути виконані у визначені строки та з дотриманням технічних вимог, передбачених проєктно-кошторисною документацією. Після завершення ремонту замовнику були подані акти виконаних робіт із зазначенням повного обсягу та вартості.

Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.