Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

В Україні дружина померлого пенсіонера має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона відповідає ряду законодавчо визначених вимог. Така виплата може бути призначена на довічній основі або на період непрацездатності і становить 50% від пенсії покійного чоловіка. Право на цю допомогу має жінка, яка досягла пенсійного віку або є непрацездатною відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однією з ключових умов є факт спільного проживання подружжя на момент смерті чоловіка. Цей момент є визначальним для надання права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо жінка не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, пенсія може бути призначена на весь період її непрацездатності, незалежно від віку.

Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Українська делегація, яка нещодавно перебувала в США для переговорів з адміністрацією Дональда Трампа, зазнала серйозного провалу, що відбилося на результатах важливих зустрічей. Як стало відомо з джерел, близьких до переговорного процесу, президент Володимир Зеленський вважає основним винуватцем цього невдачного результату свого головного радника, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Причина невдачі – недостатня ефективність комунікації між українською стороною та представником США, Браяном Уіткофом.

Згідно з інформацією, українська делегація не змогла досягти жодних конкретних домовленостей щодо постачання військової допомоги, зокрема озброєння та фінансування. Особливу тривогу викликає той факт, що питання про поставки ракет «Томагавк» навіть не було порушено під час закритих частин переговорів. Це питання, яке було одним із пріоритетних для України, залишилося без обговорення, що вказує на серйозні прорахунки в підготовці та веденні переговорів з боку української делегації.

За словами джерел, провал переговорів став наслідком як недоліків комунікації на найвищому рівні, так і недостатньої підготовки української сторони. Президент Зеленський нібито вважає, що саме Єрмак не забезпечив належний рівень контактів із ключовими американськими посадовцями, що ускладнило отримання підтримки для України.

Наразі ситуація викликала критику серед українських дипломатів і експертів, які наголошують на необхідності більш професійного підходу до міжнародних переговорів та координації дій усіх учасників делегації. Провал цієї поїздки також став серйозним сигналом щодо перспектив подальшої військової та фінансової підтримки з боку США.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

У сучасному світі, де глобалізація охоплює все більше аспектів нашого життя, збереження та підтримка національної культури стає надзвичайно важливим завданням для кожної країни. Культура є основою, на якій будуються ідентичність нації, її традиції та соціальні цінності. Вона формує унікальний спосіб життя та спосіб мислення, що відрізняє один народ від іншого. Для України, країни з багатим історичним і культурним спадком, це питання набуває особливої ваги.

Культурна спадщина України включає в себе не лише мистецтво та літературу, але й мову, народні традиції, музику, архітектуру та інші форми самовираження. Важливо пам'ятати, що підтримка та розвиток культури не лише зберігає історичну пам'ять, а й стимулює соціально-економічний розвиток країни, сприяє формуванню національної гордості та єдності серед громадян.

Особливу увагу привернуло й пояснення Яковенко у лютому 2024 року, що вона брала участь у виконанні оборонного держзамовлення на безпілотні системи згідно з постановою КМУ №256. Проте підтверджень реальної поставки комплектуючих чи виконання договору не було надано.

У липні 2024 року АТ «Універсал Банк» дійшов висновку, що діяльність ФОП Яковенко має ознаки класичної схеми переведення безготівкових коштів у готівку для подальшого неконтрольованого використання. Раніше вже фіксувалися підозріле зростання доходів ТОВ «Скрінтек» у період війни, зокрема через перемоги у підрядах Міністерства оборони за закритими процедурами.

Вартість безпілотників і комплектуючих досі не оприлюднена, а умови контрактів залишаються засекреченими. Масштабні закупівлі для армії та непрозорість діяльності таких структур викликають обґрунтовані підозри щодо можливого зловживання довірою держави та спотворення цільового використання бюджетних коштів.

У сучасному світі, де глобалізація неминуче впливає на всі сфери життя, питання збереження національної ідентичності стає все більш актуальним. Культурні, мовні та історичні аспекти національної спадщини часто опиняються під загрозою через вплив різноманітних глобальних процесів, які стирають межі між народами та культурами. У цей час важливо не лише зберегти свою унікальність, але й активно розвивати її в умовах сучасних викликів.

Національна ідентичність включає в себе не тільки знання історії свого народу, а й прагнення до збереження своєї мови, традицій, звичаїв та цінностей, які становлять основу кожної нації. В умовах глобалізації стає важливим, щоб кожен народ зміг гідно представити свою культуру на міжнародній арені, не втрачаючи своєї автентичності. Від того, як країна адаптується до світових змін, залежить її здатність зберегти свої культурні особливості і в той же час розвиватися в глобальному контексті.

Паралельно Юрій Бойко разом із сином та партнерами — Ельдаром Сабіровим, Олексієм Башкіром та Андрієм Чернецовим — розвиває бізнес у важкій промисловості через компанії ТОВ «ОСКК» та ТОВ «ВІН ГРУПП». Йдеться про будівництво хімічних заводів та виробництво вибухових речовин, із залученням закордонних проєктантів та фірм-прокладок. Земельні ділянки для цих проєктів надаються рішеннями органів місцевої влади.

Активи родини Бойків викликають не менше запитань. Дружина політика — Віра Бойко — володіє корпоративними правами у ТОВ «Столична нерухомість», акціями ПАТ «Луганський електроапаратний завод» та сотнями тисяч квадратних метрів земельних ділянок. За оцінкою YouControl, вартість майна родини перевищує 4,4 мільйона доларів, тоді як офіційні доходи складаються переважно з дивідендів та подарунків від компаній зі сумнівною репутацією.

Попри включення Юрія Бойка до санкційного списку РНБО згідно з Указом Президента №38/205 від 19 січня 2025 року — обмеження залишаються радше символічними. Його позбавили державних нагород, але реальні активи, рахунки та нерухомість залишилися недоторканими.

На основі переданих матеріалів відкрито два кримінальних провадження — №12025105100001449 та №52025000000000324. Додатково низка судів зобов’язала правоохоронні органи внести відомості до ЄРДР, хоча в інших випадках було відмовлено. Попри затягування процесу, заявники наполягають на продовженні юридичного переслідування.

Історія Юрія Бойка — це частина більшої картини, в якій представники колишньої політичної еліти зберігають вплив і статки завдяки тіньовим схемам, уникаючи реальної відповідальності.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.