Обшуки у Володимира Макеєнка: Готівка та офшори як частина корупційної схеми

Зима в умовах війни знову стала серйозним викликом для мешканців столиці. Екстрені відключення електроенергії перетворюють повсякденні речі на випробування витривалості, змушуючи людей шукати способи не лише зігріти оселі, а й зберегти емоційну рівновагу. У таких обставинах кожна тривала перерва в електропостачанні відчувається особливо гостро, адже зупиняється звичний ритм життя.

У подібній ситуації опинилася й акторка Наталка Денисенко, яка публічно поділилася переживаннями своєї родини. За її словами, у будинку не було світла майже добу, і цей час став справжнім випробуванням для всіх домочадців. Відсутність електроенергії означала не лише холод у квартирі, а й неможливість приготувати їжу, скористатися побутовою технікою чи підтримувати зв’язок у звичному режимі.

За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити без змін обвинувальний вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого було визнано винним у корупційному злочині. Після розгляду апеляційних скарг рішення суду першої інстанції остаточно набрало законної сили, що означає завершення судового розгляду цієї справи.

Як встановив Вищий антикорупційний суд у вересні 2024 року, суддя Шершак вимагав та отримав неправомірну вигоду за ухвалення рішень на користь зацікавлених осіб у двох адміністративних справах. За даними слідства, йшлося про системне використання службового становища з метою особистого збагачення, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя.

Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

Підвищення світових котирувань на нафту разом із послабленням гривні щодо долара та євро створює передумови для подорожчання пального на українських автозаправках уже з початку року. Такі чинники безпосередньо впливають на собівартість імпортованих нафтопродуктів, від яких значною мірою залежить внутрішній ринок України.

На оптовому сегменті зростання цін уже стало відчутним. За останній час бензин і дизельне пальне подорожчали в середньому приблизно на дві гривні за літр. Експерти зазначають, що ця тенденція має всі шанси зберегтися й надалі, а роздрібний ринок традиційно реагує на такі зміни із певним часовим лагом.

Директор консалтингової компанії «А-95» Сергій Куюн зазначає, що ключовими чинниками є валютний курс і світові ціни на нафту. За його словами, курс гривні вже додав близько гривні до собівартості, а нафта — ще півтори. Поки що роздрібний ринок стримує підвищення, однак за відсутності змін у макроекономічній ситуації корекція цін у бік зростання можлива вже цього місяця.

Подібної думки дотримується засновник групи компаній Prime Дмитро Льоушкін. Він прогнозує, що бензин і дизель можуть подорожчати приблизно на 2 гривні за літр у разі, якщо курс гривні наблизиться до 44 гривень за долар, а світові ціни на нафту зростуть до 68–69 доларів за барель. За нинішніх показників, коли курс коливається нижче цього рівня, а нафта Brent тримається в межах близько 66 доларів за барель, різкого стрибка цін поки не очікується.

Окремим фактором залишається зростання попиту на пальне через активне використання генераторів на тлі тривалих відключень електроенергії. За словами Льоушкіна, мережі частково компенсують зниження маржі за рахунок збільшення обсягів продажів. Водночас зростання споживання для генераторів врівноважується традиційним зимовим спадом попиту з боку автотранспорту.

Оптові ціни тим часом уже пішли вгору: дизель подорожчав приблизно з 44 до 47 гривень за літр, бензин — з 49,6 до 50,9 гривні. Проте експерти наголошують, що навіть за таких умов наразі немає критичних підстав для негайного перегляду роздрібних цін.

Також, за оцінками учасників ринку, дефіциту пального не очікується. У трейдерів залишаються запаси, яких має вистачити до надходження нових партій імпортного пального. Українська логістика, попри окремі труднощі, здатна забезпечити поточний рівень споживання без ажіотажу.

За підсумками 2025 року український автопарк продемонстрував суттєвий крок у напрямку екологічної трансформації. Впродовж року в країні було зареєстровано понад 110,2 тисячі транспортних засобів із нульовим рівнем шкідливих викидів, що майже вдвічі перевищує показники 2024 року. Такі дані оприлюднили в «Укравтопромі», наголосивши на стрімкому зростанні популярності електротранспорту серед українців.

Абсолютну більшість нових реєстрацій становили легкові електромобілі. Їх кількість перевищила 107 тисяч одиниць, що на 113% більше, ніж роком раніше. Експерти пов’язують цей стрибок із кількома чинниками: розширенням модельного ряду, поступовим розвитком зарядної інфраструктури, а також економічною вигодою в умовах високих цін на традиційне пальне. Для багатьох водіїв електромобіль став не лише екологічною альтернативою, а й практичним рішенням для щоденного користування.

Частка нових авто в загальних реєстраціях електрокарів у 2025 році склала 21%, тоді як у 2024-му цей показник становив 20%. Це означає, що ринок і надалі значною мірою тримається на імпорті вживаних електромобілів, але доля нових машин поступово зростає.

Особливо різкий стрибок припав на грудень 2025 року. За місяць українці зареєстрували понад 32,8 тисячі електромобілів та іншого транспорту на акумуляторних джерелах живлення — і нових, і з пробігом. Це у 8,6 раза більше, ніж у грудні попереднього року. У структурі грудневих реєстрацій домінували легкові авто — понад 32 тисячі одиниць, що означає ривок на 782%. Комерційних електроавто зареєстрували 699 одиниць, що на 464% більше, ніж роком раніше.

Серед нових електромобілів, зареєстрованих на українському ринку протягом 2025 року, лідером став Volkswagen ID.Unyx — 3 162 авто. Далі йдуть BYD Song Plus EV (2 948), BYD Leopard 3 (1 623), Zeekr 7X (1 558) та BYD Sea Lion 07 (1 337).

У сегменті імпортованих вживаних електромобілів перші місця традиційно посіли моделі Tesla. Найчастіше в Україну завозили Tesla Model Y — 10 683 авто, та Tesla Model 3 — 9 348. Також у топі залишаються Nissan Leaf (7 559), Kia Niro (5 154) та Hyundai Kona Electric (4 145).

Стевія, природний рослинний підсолоджувач, останніми роками набула величезної популярності як альтернатива традиційному цукру. Вона стала популярним вибором серед тих, хто прагне знизити калорійність свого раціону або контролювати рівень глюкози в крові. Однак, попри її природне походження, стевія не є абсолютно безпечною для всіх і має низку важливих особливостей, які варто враховувати перед її використанням.

Стевія (Stevia rebaudiana) — це рослина з родини айстрових, яка має солодкий смак завдяки стевіоловим глікозидів, що містяться в її листі. Ці глікозиди можуть бути в 200–400 разів солодшими за звичайний цукор, тому для досягнення бажаного рівня солодкості потрібно використовувати дуже маленьку кількість стевії. Це робить її особливо привабливою для тих, хто намагається зменшити споживання калорій або уникати цукру в раціоні.

У промисловому виробництві стевію рідко використовують у чистому вигляді. Найчастіше її поєднують з іншими компонентами — еритритом, декстрозою або іншими наповнювачами. Це робить продукт зручнішим у використанні, але водночас змінює його вплив на організм.

Стевія може впливати на кілька важливих процесів. Зокрема, її пов’язують із можливими змінами маси тіла та рівня холестерину. Хоча вона не містить калорій, її регулярне вживання не гарантує схуднення. Навпаки, солодкий смак без енергетичної цінності може підтримувати тягу до солодкого і заважати формуванню здорових харчових звичок.

Окрему увагу фахівці звертають на гормональний ефект. Наразі доведено, що стевія може впливати на репродуктивну систему, зокрема підвищувати вироблення прогестерону. Саме тому її не рекомендують вагітним жінкам і матерям, які годують груддю, — безпека для цих груп недостатньо досліджена.

Також обережність варто проявляти дітям, людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту та тим, хто має алергію на рослини родини айстрових. У деяких випадках цукрозамінники можуть спричиняти здуття, дискомфорт або порушення травлення.

Згідно з рекомендаціями FDA, безпечна добова доза стевії становить до 4 мг на кілограм маси тіла. Проте навіть у межах цієї норми стевію не варто розглядати як універсальний інструмент для контролю ваги.

Всесвітня організація охорони здоров’я у своїх оновлених рекомендаціях прямо зазначає: підсолоджувачі, що не містять цукру, не рекомендується використовувати для зниження маси тіла. Дані свідчать, що вони не дають довгострокових переваг у зменшенні жирових відкладень ні в дорослих, ні в дітей. Натомість тривале вживання може бути пов’язане з підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань і навіть зростанням смертності.

Таким чином, стевія — це не «безпечний солодкий квиток» до ідеальної фігури. Як і будь-який підсолоджувач, вона потребує помірності та усвідомленого використання, а основою здорового харчування залишаються збалансований раціон і зменшення загальної залежності від солодкого смаку.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за версією слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування з важливого парламентського питання. За даними правоохоронців, йдеться про спробу вплинути на результати волевиявлення депутатів шляхом фінансових стимулів, що є прямим порушенням законодавства та принципів парламентаризму.

Слідство встановило, що фігурант справи використовував свій політичний статус і внутрішньофракційний вплив для ведення неофіційних перемовин із колегами. Під час цих контактів він нібито озвучував конкретні суми винагороди, які мали бути виплачені в обмін на підтримку потрібного рішення у сесійній залі. Антикорупційні органи задокументували окремі епізоди спілкування, що стали підставою для відкриття кримінального провадження.

Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

Упродовж 2025 року органи державної виконавчої служби забезпечили стягнення з боржників 16,24 мільярда гривень аліментів, що стало одним із найвагоміших результатів за останні роки. Порівняно з попереднім роком сума надходжень зросла на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка, що свідчить про підвищення ефективності примусового виконання судових рішень у сфері утримання дітей.

Окрему увагу у 2025 році було приділено боржникам із тривалою заборгованістю. До них застосовувалися передбачені законом заходи впливу, зокрема обмеження у праві керування транспортними засобами, виїзду за кордон, користування зброєю, а також штрафні санкції. Такі інструменти довели свою результативність і стали додатковим мотиватором для погашення боргів.

У Мін’юсті зазначають, що зростання обсягів стягнення пов’язане з активним застосуванням передбачених законом інструментів тиску на неплатників. Йдеться як про фінансові санкції, так і про обмеження особистих прав боржників.

Відповідно до закону «Про виконавче провадження», якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернене не лише на зарплату, а й на інше майно боржника. Також такого неплатника вносять до Єдиного реєстру боржників, а стягувачеві роз’яснюють право звернення до правоохоронних органів у разі ознак кримінального правопорушення — ухилення від сплати аліментів.

Коли борг перевищує суму платежів за чотири місяці, державний виконавець може обмежити боржника у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Якщо ж заборгованість сягає понад шість місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, складається адміністративний протокол, який направляють до суду.

Окремо законом передбачені фінансові штрафи. Якщо борг перевищує суму річних аліментів, накладається штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, при двох роках несплати — 30 відсотків, а при трьох роках — 50 відсотків. Усі ці кошти стягуються з боржника і перераховуються безпосередньо одержувачу аліментів.

У Міністерстві юстиції підкреслюють, що всі ці заходи не застосовуються, якщо заборгованість не перевищує трьох місяців, однак у випадках системної несплати держава має достатній арсенал інструментів, щоб примусити боржників виконувати свої зобов’язання перед дітьми.