Обвинувальний акт щодо привласнення бюджетних коштів під час будівництва спортивного комплексу в Закарпатті

Хмельницький міськрайонний суд визнав винною військовослужбовицю Збройних сил України у повторній крадіжці, скоєній під час воєнного стану. Інцидент трапився у магазині «Фреш Маркет», де жінка привласнила з каси 12 300 гривень і використала ці кошти на власні потреби.

33-річна обвинувачена мала шість попередніх судимостей. П’ять із них стосувалися шахрайських дій, шоста — ще не погашена і теж пов’язана з крадіжкою. У січні 2026 року суд ухвалив умовно-дострокове звільнення жінки від покарання для проходження служби у ЗСУ, залишивши невідбуту частину строку — 1 рік, 8 місяців і 16 днів.

Суд врахував щире каяття обвинуваченої як обставину, що пом’якшує покарання, і не виявив обтяжувальних факторів. У підсумку військовослужбовицю засудили до п’яти років і п’яти місяців позбавлення волі. З урахуванням невідбутої частини попереднього покарання остаточний строк становить п’ять років і шість місяців позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів у Хмельницькому апеляційному суді.

У Запорізькій області правоохоронці повідомили про підозру 42-річному директору підприємства, яке має статус критично важливого для регіону. За даними слідства, посадовець організував схему вимагання коштів від своїх підлеглих, обіцяючи включити їх до переліку працівників, які мають право на відстрочку від мобілізації. Як з’ясували слідчі, керівник підприємства вимагав від своїх працівників неправомірну вигоду за так зване «економічне бронювання» строком на один рік.

Підозрюваний використовував своє службове становище, аби організувати корупційну схему, в рамках якої він обіцяв внести працівників у список тих, хто має право на відстрочку від служби в армії, натомість вимагав значну суму грошей. За ці кошти, він гарантував, що вказані працівники зможуть уникнути мобілізації, що є порушенням законодавства та серйозним зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці задокументували факт отримання хабаря у розмірі 21 тисячі гривень від одного з працівників підприємства. Після цього було проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання фігуранта, в його автомобілі та в адміністративних приміщеннях підприємства. Під час слідчих дій вилучено грошові кошти та інші речові докази, які підтверджують протиправну діяльність.

За процесуального керівництва окружної прокуратури фігуранту повідомлено про підозру у підкупі службової особи юридичної особи приватного права. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, конфіскацію майна, а також заборону обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю протягом кількох років.

Наразі слідство перевіряє можливу причетність інших осіб та встановлює повне коло працівників, які могли постраждати від цієї схеми.

Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Миколайовичу Гончару, визнавши його винним у вчиненні корупційного злочину. Рішення було оголошено 12 січня 2026 року в межах кримінального провадження, яке стосувалося вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, що обіймає відповідальну посаду в системі правосуддя.

Суд дійшов висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми та переконливими для доведення вини обвинуваченого. Йшлося про отримання хабаря за ухвалення судового рішення в інтересах конкретної сторони процесу. Такі дії, за оцінкою суду, не лише порушують закон, а й підривають довіру суспільства до судової влади як інституту.

Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Йому призначено покарання у вигляді:

6 років і 6 місяців позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

повної конфіскації майна.

Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

В Україні офіційно нараховується 9 267 професій, об’єднаних у дев’ять великих класифікаційних розділів, що формують основу державної системи обліку зайнятості. Такий поділ використовується для аналізу ринку праці, планування освітніх програм і спрощення взаємодії між роботодавцями та пошукачами роботи. Уже зараз статистика вакансій і відгуків дозволяє побачити, в яких галузях кадрів більше, ніж потрібно, а де нестача фахівців стає хронічною проблемою.

Перший розділ класифікації охоплює законодавців, вищих державних службовців, керівників і менеджерів різного рівня. Сюди входять очільники органів влади, керівники судів, директори підприємств, а також менеджери структурних підрозділів у державному й приватному секторах. Загалом до цієї категорії віднесено 1 268 професій. Протягом року інтерес до управлінських посад залишається стабільно високим, однак кількість претендентів часто перевищує реальну потребу ринку.

Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

17 січня українська співачка Оля Полякова відзначила свій день народження. Цього року популярній артистці виповнилося 47 років, і цю дату вона вирішила провести не в закритому колі, а разом зі своєю аудиторією — відкрито, емоційно та без прикрас. У соціальних мережах співачка поділилася серією особистих світлин і роздумів, які стали своєрідним підсумком її життєвого етапу.

У фотоблозі Полякова опублікувала добірку сміливих кадрів, зроблених у різні періоди життя. На знімках — різна Оля: юна, впевнена, втомлена, зухвала, спокійна і зріла. Кожне фото супроводжувалося короткими, але змістовними коментарями, у яких співачка говорила про прийняття віку, зміну пріоритетів та внутрішню свободу, що приходить із досвідом.

Втім, святковий допис був не лише про зовнішність. У день народження Оля Полякова поділилася особистими роздумами про прожиті роки, внутрішні трансформації та переосмислення цінностей. За словами співачки, головним відкриттям для неї стала вдячність — за життя, здоров’я, людей поруч і здатність знаходити радість навіть у складні часи.

Артистка наголосила, що в умовах війни й постійної напруги українці часто перестають помічати прості речі, зосереджуючись лише на очікуванні миру. Водночас, на її думку, життя триває навіть у хаосі — воно складається з маленьких кроків і моментів, за які варто бути вдячними.

Пікантний фотосет і відвертий текст швидко зібрали тисячі реакцій. Фанати та колеги по шоу-бізнесу засипали іменинницю компліментами та привітаннями. Серед тих, хто публічно звернувся до Полякової, — Даша Трегубова, Маша Євросиніна, Ольга Сумська та Наталія Могилевська.

Святковий пост Олі Полякової став не лише демонстрацією фізичної форми, а й нагадуванням про силу самоприйняття, вдячності та вміння цінувати життя попри всі виклики.

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

Двадцять четвертий день січня має одразу кілька важливих значень, поєднуючи професійні, міжнародні та духовні події. Ця дата є символічною як для України, так і для світової спільноти, адже вона охоплює сфери державної безпеки, суспільної відповідальності та народної пам’яті, сформованої віками.

В Україні 24 січня відзначають День зовнішньої розвідки. Це професійне свято фахівців, які стоять на передовій невидимого фронту та відповідають за збір, аналіз і прогнозування інформації, що стосується загроз національній безпеці. Саме зовнішня розвідка відіграє ключову роль у протидії міжнародному тероризму, незаконному обігу зброї, гібридним загрозам, кібератакам та спробам дестабілізації держави ззовні. В умовах повномасштабної війни значення роботи розвідників зросло в рази, адже від їхньої точності та професіоналізму часто залежать стратегічні рішення та безпека мільйонів громадян.

На міжнародному рівні 24 січня відзначається Міжнародний день освіти. Його мета — привернути увагу до проблем доступності навчання, підвищення якості освіти та ролі вчителів у суспільстві. День покликаний нагадати, що освіта є базовим правом кожної дитини.

Також цього дня у світі проводять Міжнародний жіночий спортивний день, спрямований на популяризацію спорту серед жінок, підвищення видимості жіночих змагань і подолання гендерної нерівності у спортивному середовищі.

Окрім того, 24 січня неофіційно відзначають День морозива ескімо, День африканської культури, День компліментів, День вторинної переробки смартфонів та кілька інших тематичних ініціатив.

За новим церковним календарем 24 січня вшановують святу Ксенію Міланську, відому як благодійницю та наставницю. Її вважають покровителькою родинного благополуччя та милосердя. У цей день також відзначають іменини жінки з ім’ям Ксенія.

Віряни, які дотримуються старого стилю, цього дня згадують святого Феодосія Великого.

У народі вважалося, що наприкінці січня часто настає відлига, однак прикмети радили не втрачати пильність. Ясна погода на тлі тепла вказувала на швидке похолодання, а різкі зміни протягом дня — на мінливий лютий. Холодний вітер вважали ознакою посилення морозів.

Цього дня було заведено молитися святій Ксенії, просячи допомоги в сімейних справах, здоров’я та благополуччя. Особливу увагу приділяли добрим вчинкам і безкорисливій допомозі іншим.

За повір’ям, 24 січня варто щиро подякувати близьким або сказати комплімент без жодного приводу — вважалося, що це приносить добробут і гармонію.

У цей день не радили сваритися, обманювати, мститися чи давати неправдиві обіцянки. Вважалося, що навіть негативні думки можуть нашкодити. Також за народними уявленнями небажано стригти волосся та нігті, щоб не накликати проблем зі здоров’ям.