Об’єднання медичних можливостей: Україна формує єдиний медичний простір для захисників

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

У Російській Федерації до судового розгляду, пов’язаного з багатомільярдними фінансовими зобов’язаннями, залучили Єлизавету Ющенко — колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка. Судовий спір стосується боргу її колишнього чоловіка, а сама справа має складний і резонансний характер через значні суми та публічний статус фігурантів.

За наявною інформацією, російські кредитори намагаються з’ясувати коло осіб, які можуть бути опосередковано пов’язані з фінансовими операціями боржника. У цьому контексті ім’я Єлизавети Ющенко з’явилося серед учасників процесу, хоча вона не є основною стороною конфлікту. Йдеться про перевірку можливих майнових або фінансових зв’язків, що могли існувати під час шлюбу.

Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.

Російські медіа та пропагандистські ресурси останніми днями активно поширюють інформацію про нібито масові збої та втрату супутникового зв’язку Starlink, який забезпечує роботу українських військових та критичної інфраструктури. За даними цих повідомлень, проблеми виникли у різних регіонах і нібито значно впливають на можливості українських військових координувати свої дії та отримувати актуальні дані з передової.

Проте незалежні експерти та користувачі мереж Starlink спростовують подібні твердження, зазначаючи, що системи працюють стабільно та продовжують забезпечувати зв’язок навіть у зонах активних бойових дій. Аналітики підкреслюють, що подібні масові повідомлення є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на створення ілюзії проблем у роботі української технологічної інфраструктури та підрив морального духу населення.

За словами Стерненка, повідомлення про масове відключення Starlink у російських підрозділах з’явилися практично одночасно в низці пропагандистських ресурсів. Він наголосив, що для ворога це означає ускладнення координації дій, передачі даних і управління бойовими підрозділами.

Окремі російські джерела намагалися стверджувати, що супутниковий зв’язок нібито не працює і в українських військових. У Збройних силах України це заперечують, хоча визнають, що в окремих районах можливі тимчасові перебої.

Військовослужбовець ЗСУ Станіслав Бунятов, відомий за позивним «Осман», зазначив, що російські війська самі створили передумови для таких обмежень, коли почали використовувати термінали Starlink для управління дронами, якими завдавали ударів по цивільному населенню. За його словами, окупанти фактично «спиляли гілку, на якій сиділи».

Сергій Стерненко також звернув увагу українських військових на необхідність реєстрації всіх терміналів Starlink у системі DELTA. Зареєстровані пристрої вносяться до так званого «білого списку» SpaceX, що дозволяє уникнути блокування. У Міністерстві оборони закликають командирів підрозділів проконтролювати цей процес для забезпечення стабільного та безперервного зв’язку на фронті.

Проблема використання Starlink російськими військами загострилася після того, як РФ почала застосовувати дрони, керовані через супутниковий зв’язок, для здійснення терористичних атак. Після кількох таких випадків Україна звернулася до керівництва SpaceX з вимогою обмежити можливість використання системи ворогом.

У компанії заявили, що з 1 лютого почали діяти додаткові обмеження. Зокрема, Starlink автоматично вимикається, якщо швидкість носія термінала перевищує 75–90 кілометрів на годину. Це фактично унеможливлює його використання на дронах та швидкісних платформах. Російські пропагандисти відкрито скаржилися, що такі обмеження серйозно вдарили по можливостях армії РФ.

Крім того, з 2 лютого в Україні триває верифікація терміналів супутникового зв’язку Starlink у межах заходів безпеки. На території країни працюватимуть лише офіційно зареєстровані пристрої, внесені до «білих списків». Термінали, які не пройдуть верифікацію, підлягатимуть блокуванню.

Нове дослідження американських вчених показало, що реальний рівень смертності жінок під час вагітності та пологів утричі перевищує попередні оцінки. Фахівці наголошують, що обмеження доступу до абортів може призвести до різкого зростання материнської смертності та серйозно вплинути на громадське здоров’я.

Дослідження, опубліковане у JAMA Network Open, охопило період 2018–2021 років і включало майже 15 мільйонів пологів та понад 3,5 мільйони абортів. Аналітики враховували смерті жінок під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були спричинені ускладненнями вагітності або інфекціями, що виникли в цей період. При цьому випадки, пов’язані з COVID-19, були виключені з розрахунків.

Результати показали, що в середньому на 100 тис. пологів припадає 32 материнські смерті, а у 2021 році цей показник зріс майже до 44. Для порівняння, у 1998–2005 роках рівень материнської смертності становив 8,8–14,5 випадку на 100 тис. пологів. Вчені зазначають, що зростання відображає покращення системи обліку, а не різке погіршення стану здоров’я жінок.

Дослідники наголошують, що обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального збільшення смертності серед вагітних та породіль. Інше дослідження довело, що медикаментозний аборт удома на терміні до 12 тижнів є так само безпечним і ефективним (97%), як і в медзакладі. Метод двоетапного прийому препаратів дозволяє зменшити навантаження на медичні заклади та розширити репродуктивну свободу жінок.

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів стартує новий етап міжнародних переговорів, присвячених припиненню війни проти України. Для Києва ситуація залишається вкрай непростою: військовий тиск триває, союзники втомлюються від затяжного конфлікту, а Москва продовжує грати на протиріччях глобальної політики. Водночас саме цей раунд привертає підвищену увагу, адже вперше за тривалий час з’являються сигнали, які можуть пролити світло на справжні наміри російського керівництва.

Ключова інтрига полягає не лише в умовах можливого припинення вогню, а в глибині готовності Кремля до реальних компромісів. Досвід попередніх зустрічей навчив українську сторону та її партнерів обережності: за гучними заявами не раз ховалася спроба виграти час, перегрупувати сили або нав’язати вигідний Москві порядок денний. Тепер же дипломати намагаються відрізнити справжні кроки до деескалації від чергової політичної гри, замаскованої під мирні ініціативи.

Один з американських експертів із зовнішньої політики, який консультував українську сторону, визнає: попередні раунди переговорів були надзвичайно виснажливими та безрезультатними. За його словами, раніше будь-які заяви про «конструктивність» виглядали відверто відірваними від реальності. Водночас тепер він фіксує більш серйозне ставлення російської сторони до самого процесу переговорів і обережно припускає, що шанси на припинення війни навесні все ж існують.

Колишній високопоставлений український чиновник, коментуючи перебіг перемовин, був значно стриманішим у прогнозах. Водночас і він визнав, що з боку Росії відбулася певна зміна настроїв і стилю роботи за столом переговорів. За його словами, представники російської делегації цього разу більше зосереджені на практичних питаннях, а не на ідеологічних лекціях про «першопричини» конфлікту.

Йдеться, зокрема, про керівників російської військової розвідки, які, за оцінкою співрозмовника, поводяться прагматично та професійно, детально опрацьовуючи конкретні параметри можливих домовленостей. Це помітно контрастує з риторикою, яку традиційно озвучували політичні представники Кремля на чолі з міністром закордонних справ та самим Путіним.

В українських колах не виключають, що така трансформація позиції Росії може бути пов’язана зі змінами в Європі. Зокрема, Кремль уважно стежить за тим, як європейські країни нарощують оборонне виробництво, дедалі серйозніше говорять про загальноєвропейську систему безпеки та намагаються зменшити залежність від Сполучених Штатів. Мирна угода або завершення війни могли б суттєво послабити цей імпульс, адже європейським лідерам стало б значно важче переконувати своїх виборців у необхідності подальшого збільшення оборонних витрат.

Разом із тим, у Києві та серед західних аналітиків не відкидають і більш цинічний сценарій. Зміна тону Москви може бути спробою зіграти на очікуваннях адміністрації Дональда Трампа та знизити рівень тиску на Росію. При цьому всередині самої РФ мир без очевидної «перемоги» виглядатиме проблемно для Кремля, який уже заплатив за війну величезну економічну і людську ціну.

Як зазначають експерти, Путіну практично нічого представити російському суспільству як однозначний результат цих витрат. Тому будь-яка мирна угода, в якій він не зможе проголосити тріумф, створює серйозні внутрішні ризики для режиму. Саме це, на думку аналітиків, і залишається головним стримуючим фактором для справжнього завершення війни.

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.