Очільниця департаменту охорони здоров’я Києва прагне залишити Україну до офіційних звинувачень – джерела

Ексначальник сектору реагування патрульної поліції Кременецького районного відділу Анатолій Юрик отримав умовний термін за спробу шахрайського заволодіння грошима. Вироком Шумського районного суду Тернопільської області його визнано винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Хоча покарання передбачало позбавлення волі строком на три з половиною роки, суд призначив іспитовий термін тривалістю два роки, фактично звільнивши Юрика від відбування реального покарання.

Слідством встановлено, що у лютому 2024 року до правоохоронця звернувся знайомий із проханням допомогти оформити офіційне працевлаштування, щоб законно виїхати за кордон. Натомість Юрик запропонував «вирішити питання» неофіційним шляхом — за грошову винагороду в розмірі 10 тисяч доларів США. Він запевняв, що має необхідні зв’язки та зможе організувати виїзд без перешкод.

Насправді поліцейський не мав таких можливостей і планував обманом заволодіти грошима. Під час зустрічі 21 лютого 2024 року він запропонував передати суму двома частинами – по 5 тисяч доларів. Першу частину він отримав, а пізніше використав на власні потреби.

В суді Юрик визнав свою вину та заявив, що шкодує про скоєне. Він проходить військову службу у ЗСУ, що стало аргументом для суду застосувати іспитовий строк. Протягом двох років обвинувачений зобов’язаний регулярно з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Контроль за виконанням покарання здійснюватиме командир військової частини.

Учасниця популярного гурту KAZKA Саша Заріцька відверто прокоментувала чутки, які останнім часом активно ширилися в мережі щодо її нібито таємного весілля з коханим Павлом Тараненком. У новому інтерв’ю для радіо Люкс ФМ артистка підтвердила, що їхні стосунки тривають і приносять обом радість, однак офіційного одруження поки не відбулося.

За словами співачки, обидва зараз зосереджені на роботі та творчих проєктах, тому не поспішають із весільними планами. Вона зазначила, що ставиться до публічності дуже обережно й не хоче, аби їхні особисті моменти ставали предметом обговорення в соцмережах. Саме тому Заріцька рідко ділиться фото або відео зі своїм нареченим, попри те, що фанати часто цікавляться подробицями їхнього життя.

Заріцька пояснила, що вони свідомо не «тригерять» аудиторію частими показами романтичних моментів, тож відсутність публікацій іноді породжує хибні припущення про розрив. Нещодавнє відео з Павлом, яке з’явилося в Instagram, було першим за рік — і цього виявилося достатньо, щоб шанувальники заговорили.

Попри стриманість у соцмережах, Саша наголосила, що в парі панує взаємна підтримка й відчуття безпеки. Коли артистка в роз’їздах, вони підтримують постійний зв’язок: кілька дзвінків на день, вечірні відеодзвінки і навіть читання вголос перед сном. У розмові з ведучою Заріцька не оминула й жартівливих подробиць: зізналася, що інколи «приймає душ разом» із коханим у форматі відеозв’язку, а спроби секс-по-телефону не прижилися через відчуття ніяковості.

Підсумовуючи, співачка заявила, що перебуває у гармонійних стосунках і не має наміру робити з цього публічне шоу: «Ми звикли бути на відстані, бо я багато їжджу. Це працює для нас». Відтак чутки про таємну церемонію Заріцька назвала безпідставними — весільні плани у пари є, але дата поки що не визначена.

5 листопада 2025 року український співак MELOVIN опублікував у своєму Instagram провокативний постер із написом «перший бісексуальний герой шоу “Холостяк”». Зображення миттєво викликало широкий резонанс у соцмережах — шанувальники обговорювали, чи є це офіційним анонсом участі артиста у відомому проєкті, чи просто творчою заявою. Реакція телеканалу СТБ, який володіє правами на шоу, не забарилася: представники компанії звинуватили музиканта у порушенні авторських прав, зокрема у використанні логотипу, айдентики та візуального стилю програми без погодження.

Сам MELOVIN пояснив, що його публікація була навмисною провокацією. За словами співака, він прагнув перевірити, наскільки українське суспільство готове до розширення уявлень про гендерну ідентичність і сексуальність у телевізійному просторі. Артист наголосив, що не мав наміру привласнювати чужі матеріали, а лише хотів «поставити дзеркало» перед публікою, показавши, як тема толерантності викликає суперечливі емоції навіть у контексті розважального шоу.

У відповідь MELOVIN опублікував заяву, у якій визнав, що свідомо використав оформлення шоу і що постер був «лабораторним» експериментом: артист заявив, що хотів перевірити, як відреагує суспільство на ідею включення в мас-медіа персонажів з нестандартною сексуальною орієнтацією. Він також зазначив, що пост «зникне о 00:00», і підкреслив, що ціль досягнута.

«Сьогодні о 00:00 пост зникне. Я порушую права на використання логотипу телеканалу та проєкту і робив це свідомо. Ціль виконана, я хотів побачити, чи готове суспільство до проєкту, де межі розширені. Як виявилось – ТАК. Радий бути лакмусом. Безкоштовно. Вічно ваш, М», — написав співак.

Частина аудиторії поставилася до акції схвально, відзначивши сміливість артиста й дискусію про інклюзивність у телебаченні, інші — критикували MELOVIN за використання оформлення чужого проєкту. Також низка користувачів піддали сумніву методи телеканалу у спілкуванні з публічними особами — частина аудиторії висловила зауваження щодо тону і дій SMM-команди СТБ.

Серце раптово починає пришвидшено битися, дихання стає поверхневим і уривчастим, у голові виникає запаморочення, а руки тремтять так, ніби тіло втратило контроль над собою. Багатьом знайоме відчуття, що в ці миті ніби насувається щось неминуче й страшне. Так виглядає панічна атака — інтенсивний епізод тривоги, який часто сприймається як загроза життю. Попри виражені тілесні прояви, такі стани самі по собі не становлять смертельної небезпеки, про що наголошують фахівці, включно з експертами видання Medical News Today.

Панічна атака — це раптове увімкнення в організмі реакції «борись або тікай», яка у природних умовах запускається під час реальної загрози. Мозок отримує сигнал небезпеки, навіть якщо об’єктивних причин немає, і запускає каскад фізіологічних процесів: вироблення адреналіну, прискорення пульсу, підвищення артеріального тиску, напруження м’язів. Усе це створює відчуття неконтрольованого страху, яке може тривати від кількох хвилин до пів години.

серце починає битися частіше

дихання стає поверхневим і швидким

кров приливає до м’язів, готуючи тіло до втечі чи захисту

Деякі люди на тлі паніки починають гіпервентилювати — дихати занадто швидко і глибоко. Рівень вуглекислого газу в крові падає, через що з’являються запаморочення, “мушки” перед очима, відчуття нереальності, іноді навіть короткочасна втрата свідомості. Ці прояви дуже неприємні, але не смертельні.

Відчуття “я зараз помру” — типова особливість панічної атаки. Це не ознака реальної загрози, а результат поєднання фізичних симптомів і страху, який їх підсилює.

Для людей із коронарною хворобою серця повторювані панічні атаки можуть тимчасово погіршувати кровопостачання серцевого м’яза. На цьому тлі біль у грудях може лякати ще більше. Втім, дослідження показують: сама по собі панічна атака не є прямою причиною інфаркту.

Небезпечним може бути інше — довготривала тривога і хронічний стрес. Вони здатні:

підвищувати артеріальний тиск

збільшувати ризик серцево-судинних захворювань

посилювати запальні процеси в організмі

До цього часто додається поведінка “самодопомоги”, яка лише шкодить: переїдання, алкоголь, куріння, відмова від фізичної активності. Усе це додатково б’є по серцю та судинах.

Є кілька стратегій, які можуть допомогти полегшити напад:

Прийміть факт, що вам страшно. Не намагайтеся “заборонити” собі страх чи втекти від нього. Визнання: “Так, зараз у мене панічна атака, це тимчасово і не смертельно” — уже знижує напругу.

Заземліться в моменті. Спробуйте сфокусувати увагу на тому, що навколо: порахувати кілька предметів, які бачите, відзначити запахи, звуки, відчуття від дотику. Це допомагає повернутися з “катастрофічних думок” до реальності.

Сповільніть дихання. Глибоке, повільне дихання з паузами на видиху допомагає нормалізувати рівень вуглекислого газу, зменшити запаморочення та відчуття нестачі повітря.

Продовжуйте дію, якщо це безпечно. Якщо ви можете залишатися в ситуації (на роботі, в транспорті, вдома) без ризику — не тікайте. Так працює експозиційна терапія: мозок поступово вчиться, що паніка не дорівнює катастрофі, і з часом напади слабшають.

Фахівця варто залучити, якщо:

панічні атаки стають частішими або сильнішими

симптоми не минають попри кілька тижнів регулярної терапії

з’являються ознаки можливих проблем із серцем: біль у грудях, задишка, нерегулярне серцебиття, набряки

Якщо ж виникають типові симптоми можливого серцевого нападу — інтенсивний біль у грудях, що віддає в руку, плече або щелепу, сильна задуха, різка слабкість, холодний піт, виражене запаморочення — потрібно негайно викликати швидку допомогу. Панічні атаки не виключають ризику реальних кардіологічних проблем, особливо у людей із супутніми захворюваннями.

Панічні розлади піддаються лікуванню, і з ними можна жити повноцінно. Зазвичай використовують поєднання кількох підходів:

Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає розпізнавати і змінювати думки, які розкручують паніку, а також поступово привчає організм не “лякатися” власних симптомів (експозиційна терапія).

Медикаментозне лікування. У деяких випадках лікар може призначити протитривожні препарати чи антидепресанти. Важливо, що підбір і контроль таких ліків проводить саме лікар, а не “самолікування за порадами з інтернету”.

Зміни способу життя. Регулярна фізична активність, техніки усвідомленого дихання, медитація, нормалізація сну та зменшення вживання алкоголю і кофеїну роблять нервову систему менш вразливою до стресу.

Мета терапії — не повністю “вимкнути” страх, а навчитися жити з ним так, щоб він не керував вашим життям. Коли людина перестає боятися самих панічних атак, вони зазвичай стають рідшими та слабшими.

Панічна атака може здаватися чимось смертельним, але сама по собі вона не вбиває. Це дуже неприємний, але контрольований стан. Чим краще ви розумієте, що відбувається з організмом, тим менше місця залишається для страху.

Якщо напади повторюються, заважають працювати, спілкуватися, виходити з дому — це не “слабкість”, а привід звернутися до фахівця. Своєчасна терапія допомагає повернути контроль над життям і забрати в паніки її головну зброю — відчуття безвиході.

9 листопада 2023 року у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої запідозрили сказ після укусу кота. Лікарі зазначають, що на момент госпіталізації шансів на одужання вже не було, оскільки сказ — смертельна хвороба, яку на жаль, неможливо вилікувати на пізніх стадіях. Однак, фахівці наголошують, що запобігти розвитку захворювання можна, якщо своєчасно розпочати антирабічне лікування після укусу тварини.

Цей трагедії стався після того, як жінка отримала укус від домашнього кота. Вона була госпіталізована на початку листопада, після лікування енцефаліту в медичному закладі на Волині. Проте, стан її здоров'я погіршувався через запізніле звернення за медичною допомогою та відсутність належної профілактики сказу. Як зазначає завідувачка 4-го діагностичного відділення Таміла Алексанян, від самого початку не було шансів на порятунок, оскільки симптоми захворювання почали проявлятися вже в критичному стані.

За словами рідних, зараження сталося 8 серпня, коли жінка підібрала маленького котика після повернення з кладовища. Тварина її вкусила, але ні вона, ні лікарі спочатку не надали цьому значення. Попередній діагноз – сказ – ще має бути підтверджений лабораторно.

Завідувачка відділення особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб Ірина Куліш наголосила, що всі пацієнти, яким вчасно провели антирабічне лікування, не захворіли на сказ. Вона додала, що важливо суворо дотримуватися призначеного режиму лікування: уникати переохолодження, перевтоми та спиртних напоїв.

Як попередити сказ:

Уникати контактів із безпритульними та дикими тваринами, пояснювати дітям про небезпеку.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу.

У разі укусу чи ослинення підозрілою твариною ретельно промити рану, обробити спиртом або йодом і звернутися до лікаря для антирабічного лікування.

Якщо вкусила домашня тварина, за нею слід спостерігати під ветеринарним контролем.

В Україні пацієнти мають право вільно обирати свого сімейного лікаря, незалежно від того, де вони проживають чи зареєстровані. Це право є частиною медичної реформи, що дозволяє кожному українцю мати більш персоналізований підхід до своєї медичної допомоги. Якщо з якихось причин лікар не влаштовує, чи з’явилися інші обставини, пацієнт може змінити сімейного лікаря без будь-яких складнощів. Процес досить простий і не вимагає значних зусиль або бюрократичних перешкод.

Щоб змінити сімейного лікаря, пацієнту достатньо підписати декларацію з новим лікарем. Після цього стара декларація автоматично анулюється в електронній системі охорони здоров’я, і пацієнт вже офіційно є на обслуговуванні у нового спеціаліста. Такий механізм дозволяє швидко і безболісно змінити лікаря, не втрачаючи при цьому доступу до медичних послуг. Це особливо зручно для тих, хто змінює місце проживання або просто хоче отримувати медичну допомогу у іншого спеціаліста.

Не обов’язково приходити на прийом до попереднього лікаря. У разі підписання нової декларації відвідування попереднього медзакладу не потрібне. Якщо ж пацієнт просто розриває декларацію, заяву можна подати в реєстратурі або до головного лікаря. Повідомляти старого лікаря про зміну теж не обов’язково, але інколи це допомагає отримати корисні рекомендації щодо подальшого лікування.

Для підписання нової декларації знадобляться паспорт, ідентифікаційний номер та свідоцтво про народження дитини, якщо вибір лікаря стосується малюка. Також потрібен мобільний телефон для контакту. Декларація діє доти, доки пацієнт не вирішить змінити лікаря. Вибирати сімейного лікаря можна необмежену кількість разів, але одночасно обслуговуватися у кількох сімейників не можна.

Знайти лікаря можна як у комунальних закладах, так і у приватних клініках або серед лікарів-ФОП. Перед вибором варто дізнатися про професійні якості лікаря, його ставлення до вакцинації, вміння консультувати дистанційно та готовність приїжджати на виклики додому. Список усіх медзакладів та лікарів доступний на сайті Національної служби здоров’я України.

Вільний вибір сімейного лікаря допомагає знайти того фахівця, який розуміє стан пацієнта та ефективно співпрацює для покращення його здоров’я.

Пересипський районний суд Одеси ухвалив рішення оголосити догану судді Андрію Лупенку та позбавити його доплат на один місяць після виявлення систематичних порушень під час розгляду справ щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Ініціаторами скарги виступили юристи, які проаналізували низку судових рішень та встановили численні відхилення від вимог законодавства.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, суддя Лупенко неодноразово ухилявся від застосування обов’язкового покарання у вигляді позбавлення водійських прав, навіть коли закон вимагав цього безальтернативно. У своїх рішеннях він посилався на «пом’якшувальні обставини» та заявляв про нібито наявність у правопорушників статусу військовослужбовців. Проте ретельна перевірка показала, що лише дві з восьми розглянутих справ дійсно стосувалися військових, тоді як решта порушників були цивільними особами, до яких такі винятки не могли застосовуватися.

У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

Система вручення повісток в Україні наразі не виконує своєї основної функції, оскільки значна частина чоловіків продовжує ігнорувати виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомив речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін в інтерв’ю виданню «Главком».

За його словами, чинна процедура вручення повісток має радше інформативний, ніж обов’язковий характер. Повістка, з юридичного погляду, є лише повідомленням про необхідність з’явитися до центру комплектування, але не гарантує, що громадянин справді виконає цей обов’язок. Навіть якщо особа відмовляється отримати документ, але зрозуміла його зміст, складається акт про відмову, і така людина формально вважається належним чином повідомленою.

Попри це, значна кількість призовників до центрів не приходить, свідомо порушуючи правила військового обліку. На думку Істоміна, сам формат “роздачі повісток” уже не можна вважати ефективним інструментом.

Він також звернув увагу, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у бездіяльності місцевої влади. Закон, зокрема постанова №1487, покладає на органи місцевого самоврядування істотні повноваження у сфері військового обліку, включно з обов’язковим щорічним дворовим обходом. Відповідальні особи мають перевіряти, чи призовники реально проживають за вказаними адресами, однак на практиці ці вимоги часто виконуються формально або взагалі ігноруються.

В окремих випадках через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. У підсумку, зазначив речник, основний тягар вручення повісток і контролю явки покладається на військових ТЦК, які змушені залучати до цієї роботи поліцію.

Істомін також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Проте механізм виявився далеким від ідеального: значна частина громадян на рекомендовані листи не реагує, незалежно від того, хто саме є відправником.

За його словами, сьогодні існує два основних механізми поштового розсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони забезпечує друк і відправку. Другий — місцевий, коли повістки формують безпосередньо в ТЦК, а витрати на поштові послуги покривають громади. Цей варіант він назвав більш зручним, оскільки дає можливість оперативно визначати адресатів.

Попри це, повістка залишається обов’язковим інструментом виклику до ТЦК, незалежно від способу вручення — особисто чи поштою. Невиконання її вимог, нагадав Істомін, розцінюється як порушення правил військового обліку й тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інформація про осіб, які ігнорують повістки, передається до поліції. Правоохоронці отримують право здійснити адміністративне затримання і примусово доставити порушників до територіального центру комплектування для з’ясування обставин та уточнення облікових даних.