Один з найбільших в світі виробників зброї планує виробляти боєприпаси в Україні

Google повідомила про серйозну загрозу безпеці, яка зачіпає близько 183 мільйонів акаунтів Gmail. Зловмисники застосовують шкідливе програмне забезпечення, що дозволяє викрадати паролі безпосередньо з пристроїв користувачів — комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Через це хакери можуть отримати доступ не лише до електронної пошти, а й до прив’язаних акаунтів у соціальних мережах, онлайн-сервісів, банківських рахунків та особистих файлів.

Особливу увагу слід приділити тому, що зловмисне програмне забезпечення може залишатися непомітним тривалий час, збираючи дані без відома користувача. Google наголошує на критичності ситуації і рекомендує негайно вжити заходів для захисту своїх облікових записів. Це включає зміну паролів, активацію двофакторної аутентифікації, а також перевірку підозрілих підключень і пристроїв, що мали доступ до акаунту.

Змінити пароль Gmail на новий, складний та унікальний.

Увімкнути двоетапну авторизацію (2FA) через SMS, спеціальний додаток або ключ безпеки.

Перевірити налаштування безпеки свого акаунта, переконавшись, що не було підозрілих входів.

Виконання цих кроків допоможе мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до персональних даних та фінансової інформації.

Сучасні технології відіграють ключову роль у трансформації освіти та науки. Вони не тільки змінюють методи викладання та навчання, а й відкривають нові можливості для досліджень, розширюючи доступ до інформації та знань. У наш час цифрові технології стали невід’ємною частиною навчального процесу, даючи змогу студентам та вченим працювати з величезними обсягами даних, розв’язувати складні завдання та навіть співпрацювати з колегами по всьому світу.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічних інновацій є використання штучного інтелекту в освіті. ІІ здатний персоналізувати навчання, допомагати в аналізі студентських робіт і навіть створювати нові методи викладання, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного учня. Також вражаючим є потенціал віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють занурити студентів у реалістичні навчальні середовища, що раніше були неможливі.

Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майноПаралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

Що кажуть деклараціїПублічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

Чому ця історія важлива не тільки для ДонеччиниДержавна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

У Вінницькій області знову розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із суддею Ігорем Ратушняком. Попри нещодавній обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який визнав його винним у хабарництві, Ратушняк повернувся до своєї посади голови Тиврівського районного суду. Це рішення викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців та активістів, адже суддя, котрий ще нещодавно отримав покарання за корупційні злочини, знову перебуває на важливій посаді в системі правосуддя.

Події, що передували його відновленню, стали відомі громадськості після того, як у грудні 2023 року ВАКС ухвалив вирок, який засудив Ратушняка за отримання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя отримав хабар за ухвалення рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціна питання за гектар землі, на думку Ратушняка, складала 40 тисяч гривень. Це не перший випадок, коли судді в Україні виявляються замішаними у корупційних скандалах, але він став символом проблеми, що триває в судовій системі.

Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

«Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

«80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

Перший день листопада в Україні подарує мешканцям комфортну осінню погоду, що дозволить насолодитися м'яким теплом і помірними температурами. У більшості регіонів країни очікується суха та тепла погода без різких похолодань, що додає відчуття затишку. На півночі та сході можуть бути невеликі дощі, але вони не будуть значними і не порушать загальної стабільності кліматичних умов. На півдні температура повітря підніматиметься до +17°, що створює прекрасні умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Згідно з прогнозами синоптиків, 1 листопада на більшій частині території України буде ясно або мінливо хмарно. У західних областях опадів не очікується, а денна температура варіюватиметься в межах від +11° до +15°. Найбільше пощастить Закарпаттю, де температура повітря досягатиме навіть +17° і більше. Тому цей день стане чудовою можливістю для того, щоб насолодитися теплом останніх осінніх днів перед наближенням зими.

У північних областях прогнозують невеликі опади. У Чернігівській і Сумській областях можливий короткочасний дощ, температура вдень +9°…+13°. У столиці без істотних опадів, близько +11° вдень.

На сході синоптики прогнозують подекуди дощі, переважно в Харківській, Луганській і частково Дніпропетровській областях. Температура там — +10°…+13°.

У центральній частині країни 1 листопада буде тепло і сухо: +11°…+13°, мінлива хмарність без опадів.

Південь отримає найвищі показники температури — +13°…+15°, а в Одеській області до +17°. Там збережеться суха, майже весняна погода з легким вітром і невеликою хмарністю.

Загалом, листопад розпочинається без суттєвих змін: осінь поки тримає м’яке тепло, а прохолода поступово приходить лише на північний схід країни.

Київська міська військова адміністрація розпочала системну роботу з повернення коштів та майна, незаконно привласнених у справах Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Як зазначив начальник КМВА Тимур Ткаченко, першим етапом до столичного бюджету надійде 12,5 млн грн, а також шість автомобілів, які у подальшому будуть спрямовані на потреби сил безпеки та оборони.

За словами Ткаченка, впроваджуються чіткі інструменти відшкодування збитків, завданих громаді Києва внаслідок корупційних схем та змови посадовців. Мова йде про низку кримінальних проваджень, у межах яких СБУ раніше викрила керівництво Департаменту соціальної та ветеранської політики. Військова адміністрація підкреслює, що метою є не лише повернення матеріальних цінностей, а й відновлення довіри громадян до органів влади.

За словами Ткаченка, частина причетних визнає провину та погоджується на компенсацію. КМВА, як потерпіла сторона, подала відповідні звернення і добилася зарахування перших сум до бюджету столиці — 12,5 млн грн та шести автомобілів. Після фінальних процедур їх планують передати на потреби сил безпеки та оборони.

Посадовець також нагадав, що раніше Київська міська прокуратура зверталася до КМДА щодо визнання міста потерпілою стороною та повернення коштів, але отримувала відмови. «Мерія не шукала можливості повернути вкрадене у громади. А отже, не вважала себе і всіх нас, киян, потерпілою стороною», — зауважив Ткаченко.

У КМВА запевняють, що відшкодування продовжиться й надалі, а повернуті активи йтимуть у пріоритеті на підсилення оборони міста під час воєнного стану.

У Львові прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно 38-річної мешканки Закарпаття та її 17-річного племінника, яких звинувачують у шахрайських діях проти літнього чоловіка. Інцидент трапився у вересні цього року, повідомили в обласній прокуратурі.

За даними слідства, жінка незаконно заволоділа банківською карткою та двома SIM-картами 68-річного львів’янина. Щоб потерпілий не помітив відсутність майна, зловмисниця повернула йому телефон та гаманець, створивши видимість, що все залишилось на місці.

Того ж дня вона кілька разів розраховувалась карткою пенсіонера у магазинах Львова. Тим часом її племінник змінив PIN-код банківської картки та пароль у мобільному застосунку чоловіка, що дозволило зняти з рахунку ще 35 тисяч гривень через банкомати.

Загалом шахраї завдали збитків на понад 40 тисяч гривень. Невдовзі правоохоронці затримали обох підозрюваних. За клопотанням прокурора суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розслідування триває, а справу невдовзі розгляне суд.

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.