Окопи та мерці: Розповідь журналу Spiegel про надзвичайну реальність на українському фронті

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

Олексій Сухачов посідає одне з ключових місць у структурі українського силового блоку, водночас залишаючись однією з найзакритіших постатей. Від 2021 року він очолює Державне бюро розслідувань, орган, який за задумом мав стати українським аналогом європейських антикорупційних та правоохоронних інституцій. ДБР повинне було розслідувати злочини високопосадовців, захищати державні інтереси та виступати незалежним контрольним механізмом у системі влади.

Проте реальність останніх років демонструє дещо інший образ керівника та його відомства. За інформацією джерел, діяльність Бюро під керівництвом Сухачова не завжди відповідала заявленим принципам прозорості та неупередженості. Замість цього ДБР часто фігурує у суперечливих політичних та корупційних історіях, викликаючи питання щодо того, наскільки орган здатен ефективно протидіяти злочинам серед еліти та забезпечувати незалежний контроль влади.

Не менше запитань викликає й особистий фінансово-майновий профіль керівника ДБР. Формально Сухачов не має власного житла. Але його родина фактично живе зовсім не так, як це виглядає у деклараціях. На його сина оформлена квартира в Києві площею близько 50 квадратів у новобудові комфорт-класу — придбання, яке складно пояснити офіційними доходами. Ще одна квартира — 107 квадратних метрів у сучасному житловому комплексі з підземним паркінгом — записана на іншу особу, та в документах зазначена як така, що перебуває у користуванні сім’ї. Дружина володіє земельною ділянкою в області, яка лише з початком повномасштабної війни суттєво зросла в ціні. На цьому тлі формальна адреса у вигляді кімнати в гуртожитку виглядає радше як спроба створити ілюзію скромного побуту, аніж відображення реальності.

Схожа картина й із транспортом. Родина користується Lexus RX-350, Toyota Camry та Mercedes GL-350 — машинами, які оформлені частково на третіх осіб. У декларації зафіксовані великі суми готівки — десятки тисяч доларів і понад мільйон гривень, а також суттєві залишки на банківських рахунках. Ще дивнішими виглядають три подарунки, зроблені самим Сухачовим у розпал війни — на сотні тисяч гривень кожен. Для керівника правоохоронного органу, який формально живе дуже скромно, подібні фінансові «жести» більше нагадують рухи коштів, що потребують додаткового пояснення, аніж благодійність чи сімейні операції.

На цьому тлі все очевиднішою стає тенденція вибіркового підходу ДБР до звернень громадян і заяв про корупцію. За інформацією від джерел у системі, значна частина скарг не просто не розглядається — вони свідомо ігноруються або оформлюються формальними відповідями, що не передбачають жодних реальних дій. Така практика фактично паралізує основну функцію Бюро й створює враження, що ДБР перетворилося на механізм фільтрації «незручних» тем, а не на орган контролю.

Усе це разом — знищені резонансні справи, непрозоре майно, питання щодо джерел доходів і вибіркова правоохоронна політика — створює небезпечний образ керівника, під управлінням якого ДБР рухається не в бік незалежності, а в бік політичної та фінансової залежності. І поки суспільство очікує прозорості, орган, покликаний її забезпечувати, дедалі більше нагадує структуру, де найважливіші рішення ухвалюються не в інтересах держави, а в інтересах тих, хто має доступ до її керівництва.

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 78 повних перевірок декларацій українських посадовців. Результати цих перевірок виявили суттєві недоліки у фінансових звітах: у 37 осіб було зафіксовано ознаки недостовірних відомостей або порушень законодавства на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

За даними агентства, йдеться про можливі правопорушення, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, а також під частину 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий масштаб порушень свідчить про необхідність посилення контролю за деклараційною дисципліною та більш ретельного аналізу фінансових звітів посадовців.

Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

Любомльський районний суд Волинської області ухвалив рішення у справі про порушення митних правил під час ввезення автомобілів з країн Європейського Союзу. Винним визнано директора ТзОВ «Волт-Тек» Сергія Вікторського, якому інкримінували подання недостовірних документів з метою заниження обов’язкових митних платежів. За результатами розгляду справи підприємця оштрафували на суму понад 3,37 мільйона гривень.

Згідно з матеріалами судової постанови від 4 грудня, Сергій Вікторський, мешканець Луцька, діяв одночасно як керівник компанії та декларант під час митного оформлення транспортних засобів. Упродовж весни 2024 року він оформив 59 партій автомобілів, що імпортувалися від угорської компанії Techmage Digital, зареєстрованої у місті Сольнок. Саме на етапі митного контролю, як встановив суд, були допущені системні порушення.

Наявність сертифіката EUR.1 дає право на застосування пільгового режиму відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема звільняє від сплати повного мита за ставкою 10%. Використання фальшивих документів дозволило занижити митні платежі на суму понад 3,369 млн грн, з яких 2,82 млн грн становило мито, а ще 542 тис. грн – податок на додану вартість.

Суд встановив, що сертифікати, нібито видані митним відділенням у Пйотрикуві-Трибунальському в Польщі, не були підтверджені польськими митними органами за запитом Волинської митниці. На цій підставі суд дійшов висновку, що дії Вікторського мали умисний характер і були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Його визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України та наклали штраф у розмірі 100% від суми несплачених платежів.

Окремо зазначається, що луцьке ТзОВ «Волт-Тек» фігурує в іншому кримінальному провадженні – щодо продажу автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. За даними слідства, упродовж 2024 року громадська організація «Легіон Свої» з Київської області та її керівник Станіслав Хоменко разом із поплічниками продавали такі автомобілі через онлайн-майданчик Olx. Правоохоронці задокументували щонайменше одну спробу продажу Volkswagen T-Roc за 15 тис. доларів. Судовий розгляд у цій справі очікується найближчим часом.

Під час обшуків в офісі ГО «Легіон Свої» поліція вилучила митні документи, страхові поліси, іноземні номерні знаки, техніку, а також порожні бланки з печатками і підписами кількох компаній, серед яких була й «Волт-Тек».

Згідно з даними YouControl, ТзОВ «Волт-Тек» зареєстроване в Луцьку наприкінці грудня 2023 року. Власником і директором компанії є Сергій Вікторський. До липня 2024 року він також був бенефіціаром ПП «Експрес Сейл». За три квартали 2025 року «Волт-Тек» задекларувало 8,9 млн грн брутто-прибутку, водночас чистий дохід становив лише 2,2 тис. грн. У 2024 році компанія вказала понад 160 млн грн загального прибутку та 1,25 млн грн чистого доходу.

Також на початку грудня у Луцьку поховали військовослужбовця ЗСУ Сергія Вікторського, який є повним тезкою власника компанії «Волт-Тек». Солдат загинув у вересні 2024 року на Курщині. Чи йдеться про одну й ту саму особу, у відкритих джерелах наразі не повідомляється.

В українських соцмережах активно поширюються емоційні дописи про нібито масштабні анулювання права власності, арешти квартир за борги та «перезавантаження» державних реєстрів. Автори таких повідомлень часто апелюють до страхів людей, стверджуючи, що житло можна втратити майже миттєво й без пояснень. Водночас фахівці у сфері права підкреслюють: подібні твердження не мають під собою юридичних підстав і спотворюють реальний стан речей.

Юристи наголошують, що право власності в Україні є конституційно захищеним. Його припинення або обмеження можливе лише у чітко визначених законом випадках і виключно на підставі судового рішення. Жоден державний орган, банк чи реєстратор не може «автоматично» позбавити людину квартири або будинку без проходження встановленої законом процедури. Будь-які історії про масові нічні списання чи централізоване очищення реєстрів є маніпулятивними.

Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.