Олег Винник повернувя в Україну, бо на межі банкрутства

Кількість висотних будинків у світі та в Україні стрімко зростає, а разом із цим підвищуються й ризики у разі виникнення пожежі. Трагедії, подібні до нещодавньої катастрофи в Гонконзі, змусили мільйони мешканців висоток замислитися над головним питанням: як діяти, якщо вогонь спалахне у власному під’їзді або квартирі. Рятувальники наголошують, що чим вище розташоване житло, тим складнішою стає евакуація, однак правильні та своєчасні дії істотно підвищують шанси на порятунок.

Насамперед у разі виявлення вогню або густого диму потрібно негайно повідомити екстрені служби, чітко назвавши адресу, поверх і можливу кількість людей у приміщенні. Одночасно важливо зберігати спокій, адже паніка призводить до хаотичних рішень, тисняви на сходах і втрати дорогоцінного часу. Саме перші хвилини після загоряння часто є вирішальними.

Основним шляхом порятунку у висотних будівлях залишаються сходи. Вузькі прольоти та велика кількість людей уповільнюють рух, тому важливо зберігати темп і порядок. Фахівці радять рухатися «змійкою», тримаючись один за одним, і рахувати кроки вголос, щоб підтримувати рівний темп. Не забувайте пропускати пожежників, які можуть рухатися назустріч.

Підготовка до надзвичайних ситуацій є ключовою. Знайомство з плануванням будівлі, розташуванням виходів і періодичне користування сходами допомагають швидше орієнтуватися під час реальної пожежі. Регулярні тренування також підвищують шанси на швидке реагування та виживання.

Крім того, безпечність самої будівлі має вирішальне значення. Вогнетривкі двері, поділ приміщень, структурна цілісність — усе повинно реально працювати, щоб мешканці могли евакуюватися безпечно. На жаль, у багатьох сучасних висотках стандарти пожежної безпеки часто не відповідають реальним умовам.

На Харківщині викрито масштабну корупційну схему у сфері шкільного харчування та ремонту харчоблоків, яка завдає прямої шкоди дітям та державному бюджету. Поки українці жертвують кошти на підтримку армії та допомогу постраждалим від війни, окремі чиновники використовують ці ресурси для власного збагачення, перетворюючи соціальні та освітні програми на інструмент особистого збагачення.

За інформацією джерел, організаційний центр схеми розташований на рівні обласної та місцевої влади. Координацію процесу здійснює заступниця голови ХОВА Ковальська, яка опікується підготовкою та затвердженням тендерів. Через департамент освіти під керівництвом Безпалової відбувається формальне «узаконення» завищених кошторисів, що дозволяє компаніям-підрядникам отримувати надприбутки за рахунок державних коштів.

На кінцевій стадії схеми директори ліцеїв — Богимська, Нечвола та Індєнко — підписують акти виконаних робіт, легалізуючи розкрадання. Основним інструментом став ТОВ «ТТ 2006», яке отримало багатомільйонні договори на ремонт харчоблоків, при цьому реальних робіт фактично не проводиться.

Аналіз документів показує суттєве завищення вартості матеріалів: стеля «Грильято» коштує майже вдвічі дорожче за ринкову ціну, клей Ceresit CM 12 та бетон В15 також мають суттєво завищену ціну. Це свідчить про системний і продуманий механізм викачування коштів.

Схема працює як організована злочинна група: від політичного прикриття на рівні ХОВА до технічної легалізації департаменту освіти та підписів директорів шкіл. При цьому правоохоронні органи, які мали би контролювати ситуацію, фактично закривають на це очі. Війна використовується злочинцями не як трагедія, а як можливість для власного збагачення.

Американський невролог Байбінг Чен дослідив когнітивні здібності літніх людей із винятково добре збереженою пам’яттю і виявив, що одним із головних факторів їхнього успіху є активні соціальні зв’язки. У відеоролику на платформі TikTok доктор підкреслив, що фізичні вправи та правильне харчування безумовно важливі для здоров’я мозку, проте справжній «тренажер» для розумових функцій — це регулярне спілкування з іншими людьми.

За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, демонструють більш розвинену передню поясну кору мозку — ділянку, що відповідає за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Активне спілкування стимулює мозкові мережі, що беруть участь у формуванні пам’яті, підтримці концентрації та розвитку емпатії. Крім того, соціальна активність допомагає знижувати рівень кортизолу — гормону стресу, що у великих кількостях руйнує нейронні зв’язки та погіршує когнітивні здібності.

Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

Дослідження американських науковців виявило помітний вплив навіть одного сеансу силових вправ на когнітивні функції дорослих людей. Фахівці з Університету Пердью в Індіані простежили за 121 учасником віком від 18 до 50 років і зафіксували, що одноразове тренування тривалістю близько 40 хвилин здатне суттєво посилити як довготривалу, так і робочу пам’ять. Мета роботи полягала в тому, щоб визначити, чи може коротка фізична активність забезпечити негайний позитивний ефект на мозок, не вимагаючи тижнів або місяців регулярних занять.

Учасники були поділені на дві групи. Перша виконувала комплекс помірних силових вправ — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші елементи, що задіюють різні групи м’язів. Повна сесія тривала 42 хвилини і включала розминку та два підходи по 10 повторень для кожної вправи. Друга група служила контролем і не брала участі у фізичному навантаженні, що дало можливість порівняти зміни в когнітивних показниках максимально об’єктивно.

Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.

За даними медіа, масштабна справа щодо відмивання 5 мільярдів гривень, пов’язана з діяльністю Олени Дегрик-Шевцової та Айбокс Банку, опинилася під загрозою через низку процедурних порушень, у яких фігурують окремі представники Бюро економічної безпеки України. Йдеться про неточності у розрахунку строків досудового розслідування, що згодом стали ключовим аргументом для суддів, коли питання дійшло до апеляційної інстанції. Попри тривалу роботу слідчих та заявлені збитки державному бюджету, ситуація розгорнулася так, що юридичні неточності переважили вагу зібраних доказів.

Київський апеляційний суд, отримавши матеріали провадження, констатував формальні підстави, які неможливо було проігнорувати. Судді наголосили: процесуальні строки визначені законодавством чітко, а їх порушення ставить під сумнів законність перебігу слідства. У підсумку провадження було закрито не тому, що докази виявилися недостатніми, а через технічні помилки, які допустили на попередньому етапі. Для держави це означає втрату можливості повернути значну суму, що, за оцінками, могла стати елементом масштабної фінансової схеми.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.