Олексій Кудь та його плани на кар’єру в НАБУ: нові подробиці справи

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яке зобов'язує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочати кримінальне провадження щодо можливих зловживань з боку посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) під час проведення конкурсу на управління активами компанії IDS Ukraine. Зокрема, йдеться про бренди "Моршинська" та "Миргородська", які належать до активів цієї компанії.

Заяву до НАБУ подав адвокат компанії New World Value Fund Limited, який звернув увагу на можливе вчинення кримінального правопорушення за статтями 14 та 364 Кримінального кодексу України. Вказані статті передбачають відповідальність за дії, спрямовані на зловживання службовим становищем та вплив на прийняття неправомірних рішень.

Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів загальною вартістю понад 5 мільйонів гривень у депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області Олега Ткаченка. Підставою для такого рішення стали результати перевірки, проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції, яке дійшло висновку про невідповідність вартості задекларованого майна офіційним доходам посадовця та його родини.

У ході аналізу фінансового стану депутата НАЗК встановило, що частина цінного майна була оформлена на близьких родичів, що розцінюється як спроба приховати реальних власників активів. Зокрема, автомобіль Volkswagen ID4 2023 року випуску вартістю понад один мільйон гривень був зареєстрований на колишню дружину Олега Ткаченка. Інший транспортний засіб — Jaguar XF — оформлено на його сина, який, за даними агентства, не мав достатніх доходів для самостійного придбання такого майна.

Фактично користувався цим майном сам депутат. Автівки були придбані за його дорученням, і саме він їх використовував. Законних доходів для придбання такого майна ні у Ткаченка, ні у членів його родини не було.

Після того, як стало зрозуміло, що активи підлягають конфіскації, частину земель депутатська родина намагалася терміново продати третім особам, здебільшого «своїм». Однак прокуратурі вдалося накласти арешт, і приховати активи не вдалося.

Варто зазначити, що інформація про майно депутата була встановлена в межах кримінального провадження щодо злочину у сфері охорони довкілля, яке розслідує Броварська окружна прокуратура. Тому конфіскація активів може бути лише початком розслідування.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Результати спільного дослідження компанії Scale AI та Центру безпеки штучного інтелекту свідчать, що сучасні системи штучного інтелекту наразі не можуть повністю замінити спеціалістів у галузях дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє видання Washington Post, посилаючись на підсумки масштабного тестування популярних ШІ-моделей у реальних робочих умовах.

У межах дослідження науковці перевірили можливості таких систем, як ChatGPT, Gemini та Claude, залучивши їх до виконання сотень фріланс-проєктів. Завдання були максимально наближені до реальних замовлень на ринку: від розробки 3D-анімації, створення вебігор і написання програмного коду до форматування наукових матеріалів та побудови складних аналітичних моделей. Оцінювалася не лише коректність результатів, а й здатність ШІ розуміти контекст, дотримуватися вимог замовника та адаптуватися до змін у процесі роботи.

Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

Ольга Корх, претендентка на керівну посаду в митній службі, потрапила під пильну увагу правоохоронців через низку резонансних справ, пов’язаних із можливими корупційними діями та розтратою державних коштів. За даними слідчих органів та опублікованих матеріалів, розслідування щодо її діяльності розпочалося ще у 2024 році, коли було зафіксовано перші порушення у використанні бюджетних ресурсів.

Зокрема, правоохоронці з’ясовують обставини проведення державних закупівель та фінансування проєктів, де фігурує ім’я Корх. У документах зафіксовані аномалії в обліку коштів, а деякі контракти підозріло завищувалися або укладалися без належного тендерного процесу. Попередні експертизи вказують на ймовірні збитки державі, які могли виникнути через такі дії, а слідчі розглядають можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

Два директори дочірніх підприємств, призначені Корх – ДП «Львівський дорсервіс» та «Закарпатський облавтодор» – намагалися вивести з державної власності майно компаній, включно з кар’єром та обладнанням. Їх звинуватили у змові з метою доведення підприємств до банкрутства та подальшого заволодіння майном.

У 2024 році одного з керівників дочірніх підприємств затримали за отримання хабаря. Його відсторонили від посади, що свідчить про корупційні ризики в системі, яку контролювала Корх.

У 2021 році, коли Корх очолювала державне підприємство, її притягували до адміністративної відповідальності за затримку виплат працівникам. Інші випадки невиплати заробітної плати також були зафіксовані, але формально справу закрили через відсутність складу правопорушення.

Ситуація викликає питання щодо готовності Ольги Корх очолити Державну митну службу, адже під її керівництвом траплялися факти розтрати державних коштів, корупції та недбалого управління держмайном.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку в резонансній справі щодо масштабного розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі». Суд затвердив обвинувальні вироки стосовно двох ключових фігурантів — топменеджера підприємства Сергія Волика та колишнього керівника відділу закупівель Валерія Морозова. За матеріалами провадження, їхні дії призвели до привласнення 128 мільйонів гривень, що складалися з бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку.

Слідство встановило, що протягом тривалого часу на підприємстві діяла добре продумана схема зловживань у сфері публічних закупівель. Посадовці використовували своє службове становище для організації тендерів таким чином, щоб переможцями ставали заздалегідь визначені компанії. Ці структури були пов’язані з організаторами схеми та фактично перебували під їхнім контролем.

Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

Київська міська рада перебуває на етапі підготовки рішення, яке здатне докорінно змінити функціонування та вигляд однієї з рекреаційних територій міста. У центрі уваги — питання передачі земельної ділянки в оренду, що, за задумом ініціаторів, має відкрити шлях до її господарського використання, але водночас викликає занепокоєння у частини громади.

Згідно з попередньою інформацією, йдеться про ділянку, яка тривалий час використовувалася киянами як зона відпочинку, прогулянок і дозвілля. Саме такі простори відіграють важливу роль у міському середовищі, забезпечуючи баланс між забудовою та збереженням зелених насаджень. Намір передати територію в оренду може означати зміну її цільового призначення або появу на ній нових об’єктів.

Проєкт рішення підготовлений Департаментом земельних ресурсів КМДА. Політичним куратором процесу називають заступника міського голови Владислава Андронова, який нині відповідає саме за земельні питання у столичній адміністрації. Підставою для передачі землі в оренду зазначено «придбання права власності на нерухоме майно», тобто наявність на ділянці спортивних об’єктів фактично використовується як юридичний привід для отримання контролю над значним земельним масивом у привабливій локації з подальшою зміною його функціонального призначення.

Окрему увагу привертає постать Ганни Коваленко. У 2023 році вона достроково склала депутатський мандат після отримання підозри від НАБУ у справі про недостовірне декларування на суму понад 60 мільйонів гривень. Попри це, сьогодні підконтрольна їй структура претендує на один із цінних земельних активів Києва. При цьому процедура відбувається без відкритого конкурсу, альтернативних концепцій розвитку території чи повноцінного громадського обговорення.

Ситуація в Жулянах демонструє знайому для Києва конфігурацію: колишній депутат, тісні політичні та бізнес-зв’язки з впливовими фігурами, профільний департамент КМДА та віцемер, який курує земельні питання. Результатом може стати передача майже 3,2 гектара міської землі під комерційну забудову під прикриттям «спортивного проєкту», де спорт відіграє другорядну, декоративну роль.

Історія з цією ділянкою — це не стільки про теніс чи розвиток міської інфраструктури, скільки про системний підхід до розпорядження землею в столиці. Через формально законні процедури та необхідні погодження рекреаційні та спортивні простори поступово зникають, поступаючись місцем комерційній забудові в інтересах вузького кола осіб. На тлі цього ключовим стає питання не лише конкретного голосування Київради, а й того, хто та на яких умовах продовжує визначати долю міської землі, попри кримінальні підозри та публічні заяви про вихід з політики.

У Міністерстві енергетики пояснили, чому в Києві можуть виникати ситуації, коли на одній і тій самій вулиці частина будинків отримує електроенергію, а інші залишаються без світла. За словами заступника міністра енергетики Миколи Кудрицького, така нерівномірність у постачанні електрики пояснюється різним підключенням до енергетичних вузлів та станом розподільчих мереж.

У столиці України електричні мережі мають складну і неоднорідну структуру, де кожен будинок або група будівель може бути підключена до різних енергетичних вузлів, що розташовані по різних частинах міста. Це означає, що в разі виникнення аварійних ситуацій або необхідності здійснення планових ремонтів, одні об'єкти можуть залишатися з електропостачанням, а інші — без нього.

За його словами, енергетики цілодобово працюють над локалізацією пошкоджень і здійснюють резервні перемикання на відновлені лінії електропередач, щоб максимально швидко збільшити обсяг доступної електроенергії для споживачів.

«Зараз відбувається цілодобова робота щодо локалізації пошкоджень, здійснюються резервні переключення на відновлені лінії електропередач, тобто такі резервні лінії, для того, щоб усіма можливими способами якнайшвидше збільшити доступну електроенергію для всіх споживачів. Але навіть після тимчасових перемикань іноді можливі повторні обриви, і лише комплексний ремонт є гарантією стабільної роботи енергосистеми», — пояснив Колісник в ефірі телемарафону.

У Міненерго наголошують, що повна стабілізація електропостачання можлива лише після завершення всіх відновлювальних робіт і ремонту пошкодженої інфраструктури.