ІНСАЙДИ:

Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік. Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу […]

Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави. Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, […]

Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

За інформацією наших джерел, на наступному тижні буде скликана “незапланована сесія Київради, через яку мер Києва Віталій Кличко сподівається убезпечити столицю від чергового вилучення коштів київського бюджету”. Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати […]

Оля Цибульська розповіла, чому кілька разів хотіла залишити чоловіка

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

“Мені казали: ‘Дівчинко, шоу-бізнес і сімейне щастя — це несумісне. Ти повинна вибирати: або ти щаслива, або ти успішна. Подивись, це нікому не вдається’,” — згадує Оля. За її словами, вона часто збирала свої речі, сварилася і навіть говорила, що не любить чоловіка, адже переконання ззовні змушували її сумніватися в можливості поєднати кар’єру та стосунки.

Оля зазначила, що спочатку дійсно намагалася йти на кар’єрні жертви, однак дуже швидко зрозуміла, що на сцені їй нема чого дати, коли вона нещасна в особистому житті. І це змусило її сумніватися в правдивості порад зіркових колег. “Може, вони самі нещасливі?” — розмірковувала вона.

Оля Цибульська зізналася, що вдячна своєму чоловікові Сергію, який розуміє її характер і не чинить перепон її професійним амбіціям. Пара пережила декілька важких моментів у стосунках, зокрема дуже емоційну сварку, після якої Сергій написав листа Олі. В ньому він запропонував зустрітися у Парижі, надіславши їй квиток. Після цього візиту, як розповідає співачка, вона повернулася вагітною.

Не пропустіть

LELÉKA представить Україну на Євробаченні-2026 з піснею “Ridnym”

Україна зробила свій вибір щодо представника на Євробаченні-2026. Переможницею національного відбору, який пройшов 7 лютого, стала співачка LELÉKA, що привернула увагу своєю піснею «Ridnym». Ця композиція, яка гармонійно поєднує народні мотиви з сучасними музичними тенденціями, здобула найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів, що підкреслює її особливу атмосферу та емоційну глибину.

LELÉKA, що є сценічним псевдонімом молодої української співачки, продемонструвала на сцені неперевершену енергетику та глибоке розуміння музики. Її виступ не залишив байдужим нікого, а поєднання традиційних українських мотивів з новими музичними напрямами стало справжнім відкриттям для слухачів. Пісня «Ridnym», яка в перекладі означає «рідним», глибоко торкається теми родини, коріння і зв'язку з батьківщиною, що є дуже важливим у контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна.

Фахову освіту Вікторія здобула у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті. Після завершення навчання працювала в Молодому театрі, поєднуючи акторську діяльність із вокалом.

Згодом співачка переїхала до Німеччини, де продовжила професійний розвиток у сфері музики. Вона отримала магістерську освіту з джазового вокалу та композиції, а також навчалася роботі з музикою для кіно й серіалів. Саме цей період сформував її як артистку, відкриту до експериментів і міжжанрових поєднань.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала музичний проєкт LELÉKA — українсько-німецький етноджазовий гурт, що працює з автентичним фольклором у сучасному аранжуванні. Проєкт здобув міжнародне визнання, виступав на європейських сценах і випустив кілька альбомів. Паралельно Корнікова працювала як композиторка й аранжувальниця для кіно.

Попри те, що LELÉKA відома передусім як гуртовий проєкт, у фіналі національного відбору артистка виступала сольно. Її конкурсна пісня Ridnym — це лірична історія про рідних, пам’ять про дім, зв’язок із Батьківщиною та внутрішню стійкість. Композиція побудована на мінімалізмі, де ключову роль відіграє голос і емоційна подача.

Сценічний номер був стриманим і виваженим: лаконічне світло, відсутність зайвих ефектів і максимальна концентрація на вокалі. Саме ця чесність і внутрішня напруга, за оцінками журі та глядачів, стали вирішальними у боротьбі за перемогу.

Творчість LELÉKA часто описують як ніжну й автентичну, але водночас експериментальну. Артистка послідовно популяризує українську музику за кордоном і наголошує на важливості збереження мови та культурної ідентичності в діаспорі. З таким меседжем вона представить Україну на Євробаченні-2026.

Ризики мирної угоди без гарантій безпеки

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

Андрій Веревський: аграрні мільярди, політичні важелі та тіньова логіка великого експорту

Андрій Веревський у 2025 році опинився на шостій сходинці рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши близько 72 мільярдів гривень доходу. Ключовими джерелами цих коштів стали аграрні активи, насамперед структури Kernel-Трейд та «Енселко Агро», які десятиліттями формували основу його бізнес-імперії та забезпечували домінування на ринку експорту зернових і олійних культур.

Однак за вражаючими фінансовими показниками дедалі виразніше проступає інший вимір великого агробізнесу. Аналіз відкритої фінансової звітності, податкових даних та галузевої статистики свідчить про системний підхід до податкової мінімізації, що дозволяє зберігати надприбутки навіть у періоди економічної турбулентності. Використання складної мережі юридичних осіб, оптимізаційних механізмів та експортних схем стало невід’ємною частиною цієї моделі.

Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

Їжа перед сном: які продукти можуть зіпсувати нічний відпочинок

Проблема безсоння торкається мільйонів людей у всьому світі, і не завжди її причина криється у стресі, тривожних думках чи напруженому робочому графіку. Важливу роль відіграє й те, що людина їсть у другій половині дня, особливо безпосередньо перед сном. Деякі продукти здатні порушувати процес засинання, провокувати важкість у шлунку або викликати часті пробудження вночі.

Харчування перед сном впливає на гормональний баланс і роботу травної системи. Коли організм замість відпочинку змушений активно перетравлювати їжу, мозок отримує сигнал бадьорості, а не розслаблення. Саме тому фахівці з харчування радять уважно ставитися до вечірнього раціону та уникати певних продуктів.

Попкорн — доданий цукор, сіль та жир можуть спричиняти різкі стрибки рівня цукру, зневоднення та дискомфорт у шлунку.

Селера та огірки — висока вода змушує прокидатися вночі, щоб піти до туалету.

Сухофрукти з цукром — можуть бути важкими для травлення та спричиняти дискомфорт.

Молочні продукти — жир і білок уповільнюють травлення, що може заважати заснути.

Цитрусові та продукти на томатній основі — висока кислотність може викликати печію та нетравлення.

Броколі та цвітна капуста — клітковина може викликати гази та дискомфорт у шлунку.

Морозиво, шоколад та фастфуд — високий вміст цукру, жиру та кофеїну погіршує якість сну.

Ферментоване та копчене м’ясо, червоне м’ясо — важко перетравлюються, містять речовини, що можуть викликати безсоння.

Білий хліб, макарони та гостра їжа — швидко підвищують рівень цукру або подразнюють шлунок.

Щоб покращити сон, краще обирати легкі та легко перетравні продукти, наприклад, знежирений йогурт, трав’яний чай або фрукти з низькою кислотністю. Також важливо уникати великої кількості рідини перед сном, щоб не прокидатися вночі.

Індексація пенсій в Україні навесні 2026 року: хто отримає підвищення, а хто залишиться без змін

Навесні 2026 року в Україні традиційно буде проведено індексацію пенсій, але не всі пенсіонери зможуть отримати підвищення своїх виплат. Згідно з чинним законодавством та порядком нарахування, частина громадян залишиться поза межами перерахунку. Це пов’язано з кількома ключовими факторами, зокрема з розміром пенсії, наявністю певних доплат і особливостями індивідуальних випадків.

Індексація пенсій — це регулярний процес, який здійснюється з метою компенсації зниження купівельної спроможності грошей через інфляцію. В Україні цей процес передбачений законодавчо, і кожен рік пенсії мають бути збільшені на певний відсоток. Однак через відсутність чітких механізмів для автоматичного підвищення для всіх пенсіонерів, існують категорії громадян, для яких зміни не відбудуться.

Також підвищення не торкнеться осіб, які отримують так звані спеціальні пенсії. Йдеться, зокрема, про військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інші категорії, пенсійне забезпечення яких регулюється окремими законами. Для них механізм індексації відрізняється від загального та залежить від спеціальних нормативних актів.

Розмір індексації для решти пенсіонерів щороку визначається за спеціальною формулою. Коефіцієнт підвищення встановлюється Кабінетом Міністрів з урахуванням рівня інфляції за попередній рік та темпів зростання середньої заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.

У державному бюджеті на 2026 рік на пенсійні виплати для понад 10 мільйонів українських пенсіонерів передбачено 251,3 мільярда гривень. Частину цих коштів планують спрямувати саме на індексацію, щоб частково компенсувати знецінення доходів через інфляцію.

Водночас експерти наголошують, що навіть після індексації розмір підвищення для багатьох пенсіонерів залишатиметься обмеженим і не завжди перекриватиме реальне зростання цін.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Вплив мангового пюре на відновлення м’язів та зменшення запалення у спортсменів

Вживання мангового пюре може мати позитивний вплив на відновлення м’язів та зниження запальних процесів у спортсменів, що підтверджується результатами нещодавнього пілотного дослідження, опублікованого в журналі Nutrients. Згідно з дослідженням, регулярне включення мангового пюре в раціон спортсменів під час інтенсивних тренувань може значно поліпшити їхнє фізичне відновлення.

У рамках експерименту учасники протягом чотирьох тижнів щодня споживали по 600 г мангового пюре. В цей же час контрольна група отримувала плацебо з порівняною калорійністю. За результатами аналізів крові, у групі, що вживала манго, спостерігалося значне зниження рівнів C-реактивного білка та інтерлейкіну-6 — двох основних маркерів запальних процесів. Це свідчить про те, що манго може мати потужну протизапальну дію, що особливо важливо для спортсменів, які стикаються з великими навантаженнями під час тренувань.

Крім того, в учасників спостерігалися зміни у показниках імунної відповіді: зростала частка CD4+ T-клітин та співвідношення CD4/CD8, що може свідчити про більш стійкий стан імунної системи під час регулярних тренувань. При цьому маса тіла, склад тіла та загальне споживання енергії залишалися без змін.

Автори дослідження підкреслюють, що пюре манго може стати корисною харчовою стратегією для спортсменів, допомагаючи зменшувати запалення та прискорювати відновлення після фізичних навантажень.

Поїздки судді до окупованого Криму: факти, пояснення та суспільний резонанс

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослав Василенко за певний період здійснив 25 поїздок на територію тимчасово окупованого Криму. Ця інформація привернула значну увагу громадськості та стала предметом активного обговорення в медіапросторі, з огляду на особливий статус півострова та обмеження, встановлені українським законодавством.

Сам суддя пояснив, що його поїздки мали виключно особистий характер і були пов’язані з необхідністю лікування дружини. За його словами, саме в Криму вона проходила медичні процедури, які, на його переконання, були важливими для підтримання її здоров’я. Василенко наголошував, що не мав на меті порушувати норми закону чи ігнорувати політичний контекст ситуації.

Фактично, Василенко не поніс жодної кримінальної відповідальності за незадеклароване майно. Кримінальну справу закрили через неможливість перевірити власність дружини у РФ у зв’язку з російською агресією. Натомість суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У середу Вища рада правосуддя (ВРП) повернеться до розгляду справи, відкритої за скаргою юристів, що стосується дисциплінарної відповідальності Василенка. Очікується, що Палата ВРП ухвалить рішення: або залишить суддю без покарання, або відправить його на звільнення.

Зрозуміло. Щоб написати саме той текст, який вам потрібен, бракує ключової деталі.

Про який тематичний напрям має бути текст (і для кого він призначений)? За потреби можете одразу вказати:

мету (інформаційний, рекламний, іміджевий, SEO тощо);

Цього дня згадують преподобного Прохора Лебедника, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у XI–XII століттях. За переказами, він вів аскетичне життя, харчувався просфорами, водою та хлібом із лободи.

Під час голоду святий допомагав людям: роздавав власний хліб, який, за легендами, ставав солодким і поживним. Із його ім’ям пов’язують і ще одне диво — перетворення попелу на сіль, коли в Києві виник її дефіцит. Це зробило Прохора особливо шанованим серед простих людей.

Також 10 лютого вшановують чудотворну ікону Божої Матері «Вогняна». Образ зображує Богородицю у червоному вбранні без Немовляти. Червоний колір символізує жертву і страждання Христа. Вважається, що молитви перед цією іконою допомагають у складних життєвих обставинах, дарують зцілення та захист.

Яке свято за старим стилем

За юліанським календарем цього дня згадують преподобного Єфрема Києво-Печерського, єпископа Переяславського, який також залишив слід в історії українського чернецтва.

Традиції та що прийнято робити

У народному календарі день називали Прохор Весняний. Він символізував поступовий відступ морозів і перші ознаки наближення тепла.

Наші предки палили багаття, пекли круглі пироги, що нагадували сонце, частували ними сусідів і нужденних. Вважалося, що щедрість у цей день принесе добробут на весь рік. Сприятливими вважаються примирення, допомога іншим, лікування та спокійна домашня робота — прибирання, рукоділля, догляд за господарством.

Про що моляться

Віряни звертаються до Богородиці з проханнями про здоров’я, зцілення від тяжких хвороб, захист родини та дітей. Особливо часто моляться про мир, збереження життя військових і припинення війни.

Заборони дня

Церква закликає уникати сварок, образ, заздрості, брехні та відчаю. За народними повір’ями, не варто починати нові важливі справи, влаштовувати гучні святкування або давати в борг хліб чи сіль. Вважалося, що це може принести фінансові труднощі.

Прикмети погоди

З днем пов’язано чимало спостережень:

мороз — до теплого березняіній на деревах — до дощового літаворони на верхівках — до снігопадусильний нічний холод — зима скоро відступить

У народі казали: лютий ще сердиться, але вже відчуває весну.

Дедлайни як інструмент тиску: новий етап американської дипломатії

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Зараз уточню, щоб зробити саме те, що вам потрібно

ролик (рекламний / іміджевий / соцмережі)?

і для чого він: бренд, продукт, подія, соціальна ініціатива?

Саме ці деталі і викликали хвилю критики. Частина користувачів обурилася можливим використанням натурального хутра, заявивши, що в сучасному світі є достатньо альтернатив зі штучних матеріалів. У коментарях люди писали, що хутро є застарілим елементом гардероба, а також закликали публічних осіб демонструвати відповідальніший підхід до моди.

Окремі коментатори також згадували загальний контекст війни в країні, ставлячи під сумнів доречність демонстрації розкішних образів у такий час. Інші ж, навпаки, заступилися за співачку, наголошуючи, що кожен має право на самовираження і власний стиль.

Сама Оля Полякова наразі публічно не коментувала хвилю критики. Водночас подібні реакції в соцмережах для артистки не є новими — кожен її яскравий образ регулярно стає предметом активних обговорень, що лише підтверджує високий рівень уваги до персони співачки.