ІНСАЙДИ:

Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ. В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого. Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія […]

Екснардеп Мосійчук опублікував запис розмови Давида Арахамії з Ігорем Копитіним

Екснардеп Ігор Мосійчук опублікував аудіозапис розмови голови фракції “Слуга Народу” Давида Арахамії з народним депутатом України від цієї фракції Ігорем Копитіним, якого, зі слів Мосійчука, НАБУ використало як “торпеду” проти голови парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. На плівках, опублікованих Мосійчуком, голос, схожий на голос Давида Арахамії, переконує нардепа Копитіна здійснити провокацію відносно Юлії Тимошенко заради […]

Джерела повідомляють про можливу хакерську атаку на енергосистему України

За інформацією наших джерел, на всю енергосистему України йде масштабна хакерська атака. Нагадаємо, на офіційному телеграм-каналі Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики України Дениса Шмигаля зʼявився перший офіційний коментар відносно  каскадного відключення в електроенергетичній мережі України: «Сьогодні о 10:42 відбулось технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови та лінії 750 […]

Кадрово-процесуальна криза у Харківській оборонній прокуратурі

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

31 січня: значення дати, церковні події та народні прикмети

31 січня є завершальним днем першого місяця року й поєднує в собі одразу кілька важливих подій — церковних, міжнародних і пов’язаних із народними уявленнями. З давніх часів цю дату вважали непростою, тому люди ставилися до неї з особливою обережністю, намагаючись уникати ризикованих рішень і необдуманих вчинків.

У церковному календарі 31 січня присвячене вшануванню святих, пам’ять яких символізує стійкість у вірі, витримку та духовну силу. Віряни цього дня традиційно звертаються з молитвами про захист, здоров’я та мир у родині. Також вважається доречним підбивати духовні підсумки прожитого місяця, дякувати за пережите та зосереджуватися на добрих намірах на майбутнє.

За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

Затримання міжнародного злочинця у Луцьку: екстрадиція до Іспанії

У Луцьку під час перевірки документів правоохоронці затримали іноземця, який понад десять років перебував у міжнародному розшуку. Чоловік виявився підозрюваним у скоєнні серії тяжких злочинів на території Іспанії. Іспанські органи правосуддя роками шукали його, і ось тепер він буде екстрадований до цієї країни для відбування покарання за свої кримінальні діяння.

Затримання стало можливим завдяки спільним зусиллям поліції Волинської області та прокуратури, які обмінюються інформацією з міжнародними правозахисними органами. Відомо, що обвинувачений був одним із найбільш розшукуваних осіб в Європі, і його арешт став важливим досягненням у боротьбі з міжнародною злочинністю. В найближчі дні його передадуть іспанським властям для подальшого розгляду справи та виконання покарання.

За даними слідства, затриманий раніше працював у правоохоронних органах Іспанії. Він був одружений і виховував шістьох дітей. Водночас, як встановив суд, чоловік систематично вчиняв домашнє насильство, погрожував рідним табельною зброєю та тривалий час психологічно й фізично тиснув на членів родини.

Також правоохоронці повідомляють про сексуальне насильство щодо неповнолітньої доньки, яке тривало роками. Через пережите дівчина перебувала у тяжкому психологічному стані та потребувала допомоги медиків.

У 2014 році суд в Іспанії визнав чоловіка винним у погрозах, домашньому насильстві, домаганнях та систематичній агресії й призначив йому покарання у вигляді 16 років позбавлення волі. Однак згодом він переховувався від виконання вироку. З 2017 року його оголосили у міжнародний розшук.

Днями чоловіка виявили у Луцьку. Після затримання його взяли під варту. Наразі тривають необхідні процесуальні процедури, після чого засудженого передадуть іспанській стороні для відбування покарання.

ВАЖЛИВО

Системна корупція у силових структурах під час війни загрожує безпеці та довірі суспільства

Наразі в Україні спостерігається тривожна тенденція: корупційні схеми у силовому блоці дедалі частіше набувають системного характеру, виходячи за рамки поодиноких зловживань. Деякі бойові підрозділи використовуються не лише за прямим призначенням, а й як формальне прикриття для багатомільйонних фінансових операцій, замаскованих під патріотичну риторику та потреби фронту. Така практика підриває довіру до силових органів та створює ризики для обороноздатності держави, адже ресурси, які мали б спрямовуватися на безпеку громадян і підтримку військових, перетворюються на інструмент збагачення окремих осіб.

Експерти зазначають, що системна корупція під час війни не обмежується лише закупівлями та фінансуванням підрозділів. Вона пронизує логістичні ланцюги, постачання озброєння, ремонт та утримання техніки, а також кадрові призначення. Такі схеми часто маскуються складними бюрократичними процедурами та внутрішнім контролем, що робить їх важкими для виявлення без спеціалізованих розслідувань.

У березні 2025 року департамент оголосив закупівлю засобів індивідуального бронезахисту та елементів військового спорядження на загальну суму 27 мільйонів 670 тисяч гривень. З самого початку процедура мала ознаки формальності. У встановлений строк була подана лише одна тендерна пропозиція — від приватного виробничо-торговельного підприємства «Акрополіс».

Основним видом діяльності цього підприємства є виробництво дорожніх сумок, валіз та цивільних аксесуарів. У відкритих даних відсутня інформація про наявність у компанії ліцензій, виробничих потужностей або сертифікованої технологічної бази для виготовлення бронежилетів чи іншої продукції військового призначення. Попри це саме з «Акрополісом» було укладено договір на постачання бронезахисту.

Зміст договору та тендерної документації вказує на низку системних порушень. Предмет закупівлі сформульований нечітко, відсутня процедура погодження зразків до початку поставок, а вимоги щодо підтвердження якості та походження продукції фактично проігноровані. У сукупності це створює враження контрольованої закупівлі без реальної конкуренції, де тендерна процедура виконувала роль формального прикриття для перерозподілу бюджетних коштів.

Фінансову частину схеми доповнює кадровий аспект. Колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук, діяльність якого раніше пов’язували з тиском на бізнес і неформальним впливом на прибуткові сектори економіки, після звільнення опинився в структурі бригади «Лють». Формально він був зарахований інспектором штурмового підрозділу, однак, за наявною інформацією, не виконував ані бойових, ані повноцінних службових завдань.

Конкурсні процедури та навчання мали радше декоративний характер, створюючи видимість законного працевлаштування в умовах воєнного стану. Сам підрозділ у цій частині виглядає як зручний кадровий «буфер» для проблемних фігур, яким складно знайти місце в інших державних структурах без репутаційних ризиків.

Фактичну крапку в цій історії поставив Печерський районний суд міста Києва. Постановою слідчого судді Юрія Головка у справі № 757/54804/25-к скаргу на бездіяльність правоохоронних органів було залишено без задоволення. Таким чином суд фактично зафіксував допустимість закупівель без реальної конкуренції, використання бойового підрозділу як формального прикриття та відсутність необхідності в глибокій перевірці очевидних бюджетних ризиків.

Це рішення створює небезпечний прецедент, за якого багатомільйонні операції в силовому блоці можуть здійснюватися без повноцінної правової оцінки. Поки десятки мільйонів гривень проходять через сумнівні договори, а бойові підрозділи використовуються як фінансово-кадрова ширма, спроби домогтися реальної реакції з боку держави впираються в системну бездіяльність.

У підсумку така практика працює не в інтересах фронту чи державної безпеки, а в інтересах тих, хто навчився заробляти на війні, прикриваючись її символами та статусом бойових підрозділів.

Викриття агентки білоруського КДБ у Києві: спроба проникнення до української військової розвідки

В Україні викрили та затримали агентку білоруського КДБ, яка діяла під виглядом журналістки та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Правоохоронці повідомляють, що затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацює з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Для маскування своєї діяльності вона використовувала професійне прикриття медійниці, раніше співпрацюючи з проросійськими інформаційними платформами та публікаціями, які мали дестабілізуючий характер.

За даними слідства, агентка збирала розвідувальні дані про українські військові структури, налагоджувала контакти з особами, що мали доступ до секретної інформації, та систематично звітувала куратору у Білорусі. Для здійснення своїх операцій вона активно використовувала сучасні цифрові канали комунікації, соціальні мережі та приховані методи збору даних, намагаючись залишитися непоміченою.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Зимова погода на початку лютого в Україні: очікуються сильні морози та мінімум опадів

Початок лютого в Україні принесе справжню зиму: сильні морози охоплять більшу частину країни, а опадів очікується дуже мало. За словами синоптикині Наталії Діденко, 2 лютого на території держави почне поширюватися холодне повітря, що поступово охопить усі регіони. Зниження температури буде значним, особливо вночі, коли стовпчики термометрів можуть опуститися до 10-15 градусів морозу в деяких областях.

Морози впливатимуть не тільки на температуру повітря, а й на загальний клімат у країні, змінюючи умови для повсякденного життя. Вдень температура залишатиметься в межах -5...-10°C, проте в деяких місцях можливі й більш значні похолодання. За прогнозами, істотних снігопадів або дощів не передбачається, що дозволить уникнути складних погодних умов на дорогах.

Причиною морозної погоди є потужний антициклон, який продовжує домінувати над територією України. Саме він забезпечить суху та переважно ясну погоду в більшості областей. Опадів майже не передбачається, а вітер буде слабким.

Втім, у південних регіонах ситуація дещо інша. Через близькість чорноморського циклону в Криму та Приазов’ї можливі снігопади й хуртовини, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Найнижчі температури прогнозують у північних і східних областях, де мороз відчуватиметься особливо різко. Синоптики радять жителям тепло одягатися, обмежувати тривале перебування на відкритому повітрі та уважно стежити за оновленнями прогнозів, адже холодна погода може затриматися на кілька днів.

Тривожна ситуація на околицях Костянтинівки: ворог закріплюється в приватному секторі

Російські окупаційні підрозділи змогли частково закріпитися в приватній забудові південно-східної частини Костянтинівки на Донеччині. Про це повідомив старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс», звертаючи увагу на небезпечну тенденцію, яка може мати серйозні наслідки для подальшого розвитку бойових дій у цьому напрямку.

За наявною інформацією, наразі йдеться про обмежену кількість піхотних груп противника, які використовують щільну приватну забудову як укриття та плацдарм для подальших дій. Саме такий тип місцевості ускладнює виявлення ворога, дозволяє йому маскуватися серед цивільних об’єктів і створює додаткові ризики як для військових, так і для мирного населення, що залишилося в місті.

«Перспектива цього всього діла не є приємною і питання найближчого часу, коли основний театр бойових дій перенесеться безпосередньо в місто», — зазначив він.

«Алекс» підкреслив, що сценарій повноцінних міських боїв для Костянтинівки буде надзвичайно складним. За його оцінкою, місто з трьох напрямків фактично перебуває під постійним ураженням безпілотників.

«Костянтинівка фактично прострілюється дронами наскрізь», — наголосив військовий.

Окрему загрозу, за словами офіцера, становить висока активність російських FPV-дронів. Їхня кількість і інтенсивність застосування на цьому напрямку, за оцінкою Сил оборони, є надзвичайно високою.

«Активність розрахунків FPV на напрямку просто зашкалює», — резюмував він.

Тимчасові заходи для захисту від використання Starlink російськими військами

Компанія SpaceX, виконуючи прохання Міністерства оборони України, розпочала низку термінових дій, спрямованих на запобігання використанню терміналів Starlink російськими збройними силами для атак дронами-камікадзе типу «Шахед» по території нашої держави. Ці заходи мають тимчасовий характер, однак вони вже дозволяють знизити ефективність ворожих атак та мінімізувати загрози з боку дронів.

Як зазначив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, що використовує позивний «Флеш», впроваджені рішення швидко дали позитивний результат. За його словами, значна кількість українських військових підрозділів, які використовують Starlink для зв'язку і передачі даних, уже змогли адаптуватися до нових умов. Водночас російські війська втрачають доступ до важливих ресурсів для проведення атак через безпілотники, що підвищує безпеку наших громадян та військових.

Він зазначив, що SpaceX тісно співпрацює з Міністерством оборони України, а нинішні рішення є екстреними. Надалі планується впровадження більш зважених і технологічно доопрацьованих механізмів.

За словами Бескрестнова, однією з ключових проблем залишається відсутність повної інформації про всі військові термінали Starlink, які перебувають на території України. Йдеться не лише про офіційно передані пристрої, а й про ті, що були отримані через волонтерів або придбані самостійно. Наразі опрацьовується механізм централізованого обліку таких терміналів.

Радник міністра оборони підкреслив, що запроваджені обмеження можуть тимчасово впливати й на легальних користувачів, однак ці кроки є необхідними з міркувань безпеки.

Тим часом російські воєнні блогери почали скаржитися на нові технічні обмеження. За їхніми твердженнями, термінали Starlink автоматично вимикаються при досягненні швидкості руху приблизно 75–90 кілометрів на годину. Саме цей механізм, за оцінками фахівців, суттєво ускладнює використання Starlink на дронах або мобільних платформах.

Також з’явилася інформація, що наразі опрацьовується система так званих «білих списків», яка дозволить працювати лише перевіреним і підтвердженим терміналам.

Раніше Сергій Бескрестнов повідомляв, що 24 січня російські війська вперше застосували дрони «Шахед», керовані через супутниковий зв’язок Starlink. Це сталося під час атаки в районі Кропивницького, де удар був спрямований по вертольотах Збройних сил України.

Згодом міністр оборони України Михайло Федоров підтвердив, що Росія почала оснащувати дрони супутниковими системами Starlink. У відповідь на це Міністерство оборони України спільно з SpaceX розпочало роботу над блокуванням можливостей використання цих терміналів ворогом.

У результаті необхідні рішення були знайдені у стислі строки. Українська сторона відзначила оперативну реакцію компанії SpaceX та її керівництва у протидії використанню Starlink для ударів по Україні.

Майно та заощадження посадовця: що задекларував очільник Деснянської РДА під час війни

Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну став власником квартири у столиці та задекларував суттєві фінансові активи. Про це свідчать дані його щорічної декларації, оприлюдненої відповідно до вимог антикорупційного законодавства.

Згідно з поданими відомостями, у грудні одного з воєнних років посадовець набув у власність житлову нерухомість у Києві. У декларації зазначено характеристики об’єкта, дата придбання та інша обов’язкова інформація, яка дає змогу простежити зміни у майновому стані керівника району. Такі дані традиційно привертають підвищену увагу громадськості, особливо в умовах війни та економічних труднощів для більшості громадян.

Роком раніше мати посадовця також стала власницею паркомісця в Києві, яке коштувало 751 тисячу 032 гривні.

У декларації зазначено й дороговартісні транспортні засоби. У 2023 році Максим Бахматов узяв у лізинг автомобіль Volkswagen Tiguan загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень. Уже у 2024 році дружина чиновника Марина Просвєтіна придбала автомобіль Nissan Rogue за 1 мільйон 911 тисяч 970 гривень.

Окрему увагу в декларації привертають грошові активи родини. Сам Максим Бахматов задекларував зберігання готівкою 249 тисяч доларів США, що еквівалентно понад 10,7 мільйона гривень, а також 20 тисяч євро. Його дружина зберігає ще 150 тисяч доларів США готівкою, що становить приблизно 6,4 мільйона гривень. Крім того, мати посадовця задекларувала 50 тисяч доларів готівкою, що відповідає понад 2 мільйонам гривень.

Також у декларації зазначено наявність у Максима Бахматова золотих злитків загальною вартістю 125 тисяч гривень.

Загальний перелік задекларованих активів викликає запитання щодо джерел походження коштів, зважаючи на рівень офіційних доходів родини та період, у який було здійснено більшість придбань.

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

Куп’янськ-Вузловий під повним контролем Збройних Сил України

Селище Куп’янськ-Вузловий у Харківській області залишається під стійким контролем Збройних Сил України, незважаючи на неодноразові заяви російського командування про нібито просування на цій ділянці фронту. Аналітична спільнота DeepState відзначає, що наявні матеріали, включно з відеозаписами, демонструють реальну ситуацію на місцях і спростовують пропагандистські твердження противника.

На останніх відео, що регулярно з’являються, можна побачити українських військовослужбовців, які вільно пересуваються центром селища без стандартного захисного спорядження, такого як бронежилет, каска чи інші засоби індивідуального захисту. Така обставина, на думку аналітиків, є наочним свідченням повного контролю ЗСУ над Куп’янськом-Вузловим та стабільного безпечного функціонування ключових об’єктів інфраструктури.

Водночас у DeepState зазначають, що противник продовжує спроби інфільтрації. Зокрема, малі групи російських військових намагаються проникати в населений пункт з району Піщаного вздовж залізничної колії.

За словами аналітиків, такі групи регулярно виявляють та знищують українські військові, щоб не допустити їх накопичення і подальшого розвитку диверсійної діяльності.

Коментуючи загальну ситуацію на Куп’янському напрямку, командир 429 окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко раніше повідомляв, що російські військові нерідко перевдягаються у форму ЗСУ з метою проникнення якомога глибше в українські бойові порядки.

Подібні тактики фіксують і на інших ділянках фронту. Зокрема, на Добропільському напрямку російські окупанти демонструють низькі темпи просування. За інформацією військових, противник переважно пересувається пішки, активно маскується, а в окремих випадках навіть прикидається мертвим, намагаючись уникнути ураження та проникнути ближче до українських позицій.

Посилення контролю над ключовими регіонами МВС: нова роль Володимира Степанова

Володимир Степанов нині очолює об’єднаний Регіональний сервісний центр МВС, який після проведеної реорганізації зосередив у своїх руках управління одразу двома стратегічно важливими областями — Дніпропетровською та Запорізькою. До цього він пройшов низку керівних посад у системі сервісних центрів: спочатку керував регіональним підрозділом у Донецькій області, а з початком повномасштабної війни, у 2022 році, був переведений до Хмельницької області. На папері така траєкторія виглядає як логічний кар’єрний розвиток у межах структури МВС, однак у реальності вона свідчить про системне укрупнення управлінського впливу.

Сервісні центри МВС відіграють ключову роль у державному адмініструванні, адже саме через них проходять реєстрація транспортних засобів, видача посвідчень водія, облік та перереєстрація майна. Це означає постійний рух значних фінансових потоків, а також доступ до чутливої інформації та управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес і громадян. Контроль над такими центрами в регіонах з високою економічною активністю автоматично підвищує вагу керівника в системі.

Майновий стан Степанова, відображений у декларації за 2024 рік, викликає запитання. У ній зазначено оренду квартири у Дніпрі площею 44 квадратні метри, 30 тисяч доларів готівкою та повну відсутність доходів у дружини. Водночас родина чиновника фактично проживає в Ірландії — країні з високою вартістю життя та розвиненою системою соціальних виплат. Жодних іноземних доходів, соціальної допомоги або інших джерел утримання в декларації не зафіксовано. Така фінансова «економія» не має очевидного пояснення в межах задекларованих доходів.

Паралельно із цим функціонування сервісних центрів у підконтрольних Степанову регіонах супроводжується численними питаннями. У Дніпропетровській та Запорізькій областях фіксуються масові реєстрації автомобілів преміумкласу за штучно заниженими цінами, що у рази нижчі за ринкові. Такі операції неможливі без доступу до реєстрів і участі відповідальних посадових осіб. Кадровий склад цих центрів залишається стабільним: ті самі працівники роками переміщуються разом із керівником між регіонами та займають ключові позиції.

Регіональний рівень є лише частиною ширшої моделі. Сервісні центри задіяні в загальнонаціональних схемах оформлення фіктивних послуг. Однією з ключових ланок у цій системі виступає компанія «СПЕЦЗНАК», яка формально декларує діяльність у сфері металевих виробів, а фактично виконує функції технічного оператора для тіньових операцій. Через пов’язані з нею механізми оформлювалися документи, вносилися недостовірні дані до державних реєстрів та легалізувалися результати фіктивних процедур.

Окремі епізоди свідчать, що йдеться не лише про номерні знаки чи технічні бланки. Сформувалася ціла екосистема: фіктивні медичні довідки, формальне «навчання» в автошколах без реального процесу, доступ до закритих реєстрів і подальша легалізація результатів через сервісні центри. Без участі регіонального керівництва така система не могла б функціонувати роками.

У цьому контексті роль Володимира Степанова полягає не в окремих адміністративних рішеннях, а в забезпеченні стабільності цієї моделі на місцях — через контроль кадрів, регіональну концентрацію повноважень і відсутність внутрішнього спротиву системі.

Рятувальна операція в Карпатах: двох українців врятували після кількаденного заблукання

У віддаленій гірській місцевості Румунії рятувальники виявили та евакуювали двох громадян України, які опинилися в критичній ситуації після незаконного перетину державного кордону через Карпати. Як повідомив закарпатський журналіст Віталій Глагола, чоловіки перебували в горах кілька днів без необхідного спорядження та засобів захисту від негоди, що значно підвищувало ризик для їхнього життя та здоров’я.

За словами рятувальників, ситуація була ускладнена складними погодними умовами: різкі перепади температури, сильні вітри та тумани обмежували видимість, ускладнювали орієнтування та пересування. Фахівці підкреслили, що навіть короткий перебіг у таких умовах без належного обладнання може призвести до серйозних травм, переохолодження або зневоднення.

Після переходу кордону вони провели кілька холодних ночей просто неба. Через сніг і опади їхній одяг повністю промок, що призвело до сильного переохолодження. Виснаження було настільки серйозним, що чоловіки майже не могли самостійно рухатися.

Румунські гірські рятувальники організували пошукову операцію, яка тривала понад три години. У складних погодних умовах фахівці дісталися до постраждалих, надали першу допомогу та евакуювали їх із небезпечної ділянки.

Після спуску з гір чоловіків передали медикам для обстеження та лікування. За попередньою інформацією, вони залишаться на території Румунії.

Обставини інциденту та причини, які спонукали чоловіків перетинати кордон у гірській місцевості, з’ясовуються.

Суд у Львові виніс вирок у резонансній справі про вбивство в орендованій квартирі

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок у кримінальній справі щодо 19-річної мешканки міста, яку визнали винною у вбивстві свого 27-річного хлопця. Трагедія сталася у жовтні 2024 року в орендованій квартирі, де пара тимчасово проживала разом. Подія набула широкого розголосу через вік фігурантів та обставини, що передували злочину.

Під час судового розгляду було встановлено, що між молодими людьми виник конфлікт, який швидко переріс у гостре протистояння. За матеріалами слідства, сварка мала побутовий характер, однак емоційна напруга та відсутність контролю над ситуацією призвели до фатальних наслідків. Правоохоронці з’ясували, що після інциденту обвинувачена не змогла надати допомогу потерпілому, внаслідок чого чоловік помер на місці.

Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.

ПОЛІТИКА

Роль Віктора Пінчука у міжнародних зв’язках через листування Джеффрі Епштейна

Оприлюднені листування Джеффрі Епштейна, які стали доступними в межах розслідувань його діяльності та зв'язків, проливають світло на відносини українського бізнесмена Віктора Пінчука з міжнародною елітою. Зокрема, у переписці згадуються зустрічі і контакти Пінчука з ключовими фігурами світової політики та бізнесу, що мали місце в Давосі. Зазначені зустрічі часто відбувалися в рамках приватних заходів, організованих фондом Пінчука, де обговорювалися важливі питання української політики та економіки.

Листування дає змогу побачити, як впливові міжнародні кола обговорювали українські питання в контексті глобальних викликів, зокрема питання реформ, боротьби з корупцією та інтеграції України до світових економічних структур. Ці приватні обговорення часто відбувалися в закритих колах, що давало можливість лобіювати інтереси та створювати нові політичні і бізнес-стратегії.

Особливу увагу привертає період січня 2014 року. Тоді Білл Гейтс був присутній у Давосі, а листування свідчить про обговорення української теми не як частини офіційного форуму, а у форматі приватних, закритих зустрічей. У листах також згадується радник «Yuri», ймовірно Юрій Мільнер, що вказує на перетин інтересів російських і ізраїльських інвесторів із українською порядком денного.

Ще один епізод датується травнем 2019 року — за кілька місяців до смерті Епштейна. У листуванні з ним бере участь ексміністр фінансів США Лоуренс Саммерс, який обговорює форум Пінчука та зазначає, що Володимир Зеленський «потребує підтримки», а Володимир Путін «з презирством заявляє, що Зеленським керують ізраїльтяни».

Хоча жоден із цих епізодів не свідчить про порушення закону, вони демонструють тривалу практику обговорення українських питань у закритих колах, де перетинаються інтереси олігархів, західних ексчиновників, інвесторів із російськими зв’язками та оточення Епштейна. Участь Віктора Пінчука у цьому нетворкінгу підкреслює роль приватних фондів і особистих контактів у формуванні іміджу та зовнішньої політики України.

Вимога Кремля щодо Донеччини: політичний тиск і наслідки для переговорного процесу

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Мирні переговори: з’явились нові дані про дати та місце

За інформацією джерел видання 360ua.news, наступний раунд переговорів щодо мирного врегулювання відбудется в ОАЕ. В Офісі Президента пройшли консультації в “телефонному режимі”, за результатами яких наша переговорна група буде в Абу-Дабі 4 та 5 лютого. Нагадаємо, цього вікенду спецпосланець президента Росії Володимира Путіна Кіріл Дмитрієв прибув до США з робочим візитом, де у нього відбулась серія […]

ЕКОНОМІКА

Підготовка до будівництва захисних споруд на Харківщині: Проблеми та виклики

На Харківщині триває активна підготовка до створення захисних споруд у навчальних закладах, зокрема в містах Дергачі та Старий Салтів. Важливий етап — оголошення тендерів для будівництва захисних об'єктів. Цього року в межах проекту було заплановано роботи на п’яти локаціях з загальною вартістю понад 826 мільйонів гривень. Однак, попри величезне значення для безпеки школярів та дітей у дошкільних установах, новини про тендери викликають занепокоєння через участь у них компаній з підозрілою репутацією та недостатнім досвідом.

Одним із найбільш контроверсійних є тендер на будівництво протирадіаційного укриття в дитячому садку №3 "Сонечко" в Дергачах. Початкова вартість робіт складала 121,3 мільйона гривень. Єдиним учасником тендеру стала компанія ТОВ «Проектний альянс», що має лише чотири роки досвіду на ринку будівництва. Відомо, що фірма має зв’язки з політичними колами, а її минуле викликає сумніви серед експертів та громадськості.

У Старому Салтові будівництво укриття для ясел-садочку “Барвінок-100” оцінили у 137,1 млн грн. Перемогу здобуло ТОВ “Слобожанська будівельна компанія Саргон”, яке за три роки свого існування заробило понад 2,5 млрд грн на державних підрядах. Активісти та журналісти звертають увагу на завищені ціни та можливі зловживання у кошторисах, що наразі перевіряють правоохоронці.

Ще два дитсадки в Дергачах отримають укриття за 176,5 млн грн і 187,4 млн грн. Переможцями стали ТОВ “ТТ 2006” та ТОВ “Дрогон Еко”, обидві компанії отримували критичні зауваження щодо завищення цін та мінімальної конкуренції на торгах.

Найбільший об’єкт – захисна споруда на базі Дергачівського ліцею №2 – оцінено у 205,9 млн грн. Переможцем стало ТОВ “Інженер-БК”, новостворена фірма зі штатом лише 13 осіб та орендованим обладнанням. Попри малий досвід, компанія виконуватиме масштабні роботи, а тендерна документація не включала суворих вимог щодо кваліфікації працівників.

Експерти наголошують, що останні торги на Харківщині демонструють повторювану практику: державні замовники віддають перевагу фірмам із сумнівними зв’язками, завищеними цінами або недостатнім досвідом, навіть під час фінансування за рахунок донорських коштів ЄС.

Конфлікт інтересів у Луганській обласній прокуратурі: можливе привласнення бюджетних коштів

У Луганській обласній прокуратурі виникла ситуація, що викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності та прозорості процесуального керівництва в кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у привласненні бюджетних коштів. Основною фігурою, навколо якої обертаються ці питання, є керівник прокуратури Сергій Василина. Його ділові та сімейні зв’язки з певними особами, що можуть бути залучені до кримінальних справ, створюють реальну загрозу виникнення конфлікту інтересів, що, у свою чергу, ставить під сумнів неупередженість і законність розслідувань.

Ця ситуація обіцяє стати предметом ретельного розслідування, оскільки йдеться не лише про можливі зловживання в органах прокуратури, а й про викриття більш масштабної схеми, яка може включати високопосадовців та підприємців, що мають тісні зв’язки з прокуратурою. Особливу увагу привертають деталі, що стосуються особистих інтересів Сергія Василини, які можуть мати прямий вплив на перебіг справ і результати розслідування. Це питання потребує безкомпромісного аналізу та встановлення фактів, щоб забезпечити належну відповідальність осіб, які можуть бути причетні до цих правопорушень.

Ключовим є те, що серед засновників «Олімпія строй» у період з листопада 2018 року по червень 2023 року перебувала Юлія Опрєва. Вона, у свою чергу, була бізнес-партнеркою дружини керівника обласної прокуратури. Ольга Василина з травня 2020 року до початку липня 2025 року була співвласницею спільної компанії «Кіфа-буд», що створює пряме переплетення приватних бізнес-інтересів із фігурантами кримінальних справ.

Під час аналізу матеріалів одного з проваджень, відкритого у листопаді 2024 року за фактом можливого привласнення майна в особливо великих розмірах, встановлено, що у квітні та червні 2025 року слідчим і процесуальним керівником до «Олімпія строй» надсилалися офіційні запити з вимогою надати документи та інформацію. Однак, попри відсутність будь-якої відповіді, подальші процесуальні дії для примусового отримання цих матеріалів не здійснювалися.

Паралельно існує ще одне кримінальне провадження, розпочате у вересні 2024 року, де вже детальніше описується схема із залученням низки будівельних компаній. У матеріалах цієї справи зазначено, що ключову роль у координації діяльності підприємств відігравав позаштатний радник голови Луганської обласної державної адміністрації. Саме він, за версією слідства, мав вплив одразу на кілька фірм, включно з «Олімпія строй» та іншими підрядними структурами.

У цій же схемі фігурують особи, пов’язані з регіональними політичними колами Запорізької області. Зокрема, йдеться про колишнього посадовця обласної адміністрації та бізнес-партнерів депутата Запорізької міської ради, який представляє політичну силу, пов’язану з колишнім міським головою Запоріжжя. Це розширює географію та політичний контекст можливих зловживань.

Факт наявності тісних бізнес-зв’язків між родиною керівника прокуратури та особами, які мають пряме відношення до фігурантів кримінальних проваджень, ставить під сумнів неупередженість процесуального керівництва. Особливо з огляду на те, що слідчі дії у частині отримання доказів фактично зупинилися після формальних запитів.

Поки матеріал готувався до публікації, стало відомо, що Сергій Василина подав рапорт про звільнення з посади керівника Луганської обласної прокуратури. Остаточне рішення щодо його відставки має ухвалити генеральний прокурор. Водночас сам факт подання рапорту на тлі описаних обставин лише посилив суспільний інтерес до цієї історії.

Боротьба за контроль над “Енергоатомом”: між гучними реформами та реальними інтересами

Після гучної справи «Мідас» українська влада активно говорить про «перезапуск» і «очищення» енергетичного сектору. Проте за офіційними деклараціями приховані набагато гостріші процеси — справжня боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“». Ця компанія забезпечує близько 60% виробництва електроенергії в Україні і володіє управлінням фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень, що робить її стратегічно важливим об’єктом для різних груп впливу.

Сучасна ситуація показує, що заяви про реформу та підвищення ефективності часто маскують цілком прагматичні інтереси. Йдеться не стільки про оптимізацію процесів чи модернізацію інфраструктури, скільки про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів держави. В умовах непрозорого розподілу повноважень і слабкого контролю за корпоративними процесами конкуренція за керівні позиції «Енергоатому» перетворюється на справжнє поле битви між політичними групами та економічними елітами.

Однією з ключових кандидатур називають Ольгу Буславець — колишню виконувачку обов’язків міністра енергетики. Її ім’я тісно пов’язують з орбітою впливу Ріната Ахметова та експрем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році саме за її участі ухвалювалися рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, тоді як атомні електростанції штучно обмежувалися у виробництві. Буславець фігурувала в антикорупційних перевірках щодо можливого конфлікту інтересів, зокрема у сфері закупівель ядерного палива. Її можливе призначення багато хто розцінює як сигнал повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів державної атомної компанії.

Ще більш резонансною є кандидатура Павла Павлишина — колишнього керівника Рівненської АЕС, а нині першого заступника мера міста Вараш. Його ім’я супроводжують численні скандали. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні. У 2025 році суд обмежився умовним покаранням. Походження статків родини Павлишиних — дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 та Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші — викликало питання у контролюючих органів, адже ці активи не корелюють з офіційними доходами посадовця.

Період керівництва Павлишина Рівненською АЕС супроводжувався замовчуванням аварійних інцидентів — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Паралельно діяли схеми виведення коштів через пов’язані структури, зокрема групу «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз». За матеріалами розслідувань, ці компанії використовувалися як прокладки для завищення вартості робіт у два–три рази. Попри вимоги депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у столичних кабінетах його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

Як компромісну фігуру також називають Андрія Козюру — чинного директора Хмельницької АЕС. Водночас і його діяльність супроводжується питаннями. У 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через проблеми з турбіною працював лише на 80–85% потужності. В умовах дефіциту електроенергії це означало втрату сотень мегават. Галузеві фахівці пов’язують ці збої з неякісним ремонтом та управлінськими рішеннями керівництва станції.

На цьому тлі окремо вирізняється нинішній виконувач обов’язків голови правління Павло Ковтонюк. Він — професійний інженер, який не фігурує у корупційних схемах і, за внутрішніми документами так званого «Міндічгейту», вважається «незручним» керівником через відмову брати участь у тіньових домовленостях. Водночас саме йому бракує політичної підтримки: фінансові плани «Енергоатому» на 2025–2026 роки досі не затверджені.

Призначення керівника «Енергоатому» виходить далеко за межі кадрового питання. Це тест для влади — або під прикриттям гасел про реформи до атомної галузі повернуться старі клани з відпрацьованими схемами, або держава справді спробує зламати систему. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи лише ширмою для нового перерозподілу фінансових потоків.

Зростання цін на продукти в Україні: фактори та перспективи

Українцям слід очікувати на поступове підвищення цін на продукти в магазинах через вплив енергетичної кризи та загальну інфляцію. Проте, на думку економістів, панікувати або здійснювати масове скуповування товарів немає необхідності, оскільки на даний момент ситуація не вимагає таких крайнощів. Зокрема, Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, вказує на те, що подорожчання є невідворотним, але не екстраординарним, і його вплив на повсякденне життя українців має бути помірним.

Зростання вартості енергетичних ресурсів, яке на сьогоднішній день є одним із основних чинників інфляційних процесів, має безпосередній вплив на виробництво та логістику. Відповідно, ціни на енергетичні носії, такі як газ і електрика, прямо або опосередковано впливають на вартість продуктів, оскільки більшість процесів у харчовій промисловості потребує значних енерговитрат. Крім того, підвищення вартості пального також не минає безслідно, оскільки впливає на транспортні витрати, що є частиною формування кінцевої вартості продукту.

Пендзин наголошує, що існує природна «стеля» цін. Виробник не зможе продавати продукцію дорожче, ніж дозволяє платоспроможність населення, яка наразі знижується. Саме тому різкого цінового вибуху не очікується, а бізнес змушений балансувати між собівартістю та реальним попитом.

Оцінюючи ситуацію за окремими категоріями товарів, економіст зазначає, що хліб не подорожчає різко. Прогнози про зростання ціни на 20% він називає перебільшеними. Реалістичний сценарій — стабільне підвищення в межах 1–1,5% на місяць.

Ціни на м’ясо та яйця, за його словами, залишатимуться відносно стабільними. Якщо курятина або свинина суттєво подорожчають, попит різко впаде, і ринок швидко відреагує зниженням цін.

Найскладнішою залишається ситуація з молочними продуктами. Вітчизняні виробники змушені конкурувати з дешевшим імпортом, зокрема з країн ЄС. Це стримує різке подорожчання, але зростання все ж буде. Вершкове масло, яке подешевшало у січні через світові тенденції, у лютому знову почне дорожчати.

Овочі, зокрема так званий «борщовий набір», продовжують зростати в ціні через витрати на зберігання. Водночас картопля нині приблизно на 20% дешевша, ніж торік, завдяки хорошому врожаю 2025 року. Масовий імпорт картоплі очікується не раніше квітня.

Щодо соняшникової олії, економіст допускає підвищення ціни до рівня близько 100 гривень за літр. Водночас він сумнівається, що ціна зможе перевищити цей поріг, адже внутрішній попит не витримає рівня у 120 гривень.

Окремо Пендзин наголосив, що загроз дефіциту продуктів в Україні немає. Він вважає безпідставними заклики робити стратегічні запаси круп чи консервів.

За його оцінками, загальна інфляція за січень становитиме близько 2–2,5%. Ситуація залишається складною, але контрольованою. Головним стримувальним фактором для зростання цін є не бажання бізнесу, а низька платоспроможність населення.

Олександр Кацуба отримав контроль над половиною ТОВ “Надра-Геоінвест”

Олександр Кацуба став власником 50% частки газовидобувної компанії ТОВ «Надра-Геоінвест». Раніше цією часткою володіла його колишня дружина Тетяна Гузенко, і тепер вона офіційно перейшла до Кацуби. Компанія відома значними фінансовими результатами: у 2022 році підприємство виплатило сотні мільйонів гривень дивідендів, що підтверджує її високий рівень прибутковості та стабільності на ринку газовидобування.

Зміна структури власності відбулася на тлі активної діяльності компанії та її фінансових успіхів. Тетяна Гузенко раніше була зареєстрована як власниця половини підприємства, контролюючи частину бізнесу, що займався видобутком і реалізацією природного газу. Передача частки Кацубі відбулася у правовому полі та відображена у реєстраційних документах, що засвідчує легітимність операції.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.

Щоб підготувати новий унікальний розширений текст на основі першоджерела, потрібен сам вихідний текст або хоча б його основна частина. У повідомленні він обірвався після...

Надішліть, будь ласка, повний текст або фрагмент, на який потрібно спиратися, і я одразу напишу матеріал у потрібному форматі — з заголовком у першому параграфі та без заборонених фраз.

Мова йде насамперед про стабільні та стратегічні підприємства, які генерують прибуток і виплачують дивіденди, але при цьому залишаються під контролем держави. Серед потенційних учасників програми називали НАК “Нафтогаз України”, “Енергоатом” і ПриватБанк. Саме банк може стати першим пілотним кейсом.

У випадку з ПриватБанком держава розраховує частково компенсувати витрати на докапіталізацію фінустанови після націоналізації у 2016 році. Водночас продаж невеликого пакета дозволить перевірити інтерес приватних інвесторів і фактично запустити новий формат “народної приватизації”.

Станом на кінець 2025 року статутний капітал банку поділений на 736 мільйонів простих акцій. На продаж планують виставити 51,5 мільйона акцій, що становить 7% від загального обсягу. Стартова ціна — 300 гривень за одну акцію. Загальний обсяг залучених коштів може сягнути близько 18 мільярдів гривень.

Продаж відбуватиметься у форматі аукціону через застосунок “Дія”. Участь зможуть взяти лише громадяни України. Аукціон триватиме один місяць, і кожен учасник матиме право подати лише одну заявку.

Для участі потрібно буде задепонувати кошти на спеціальному рахунку в одному з державних банків — Укргазбанку, Сенс Банку або Укрексімбанку. Максимальна сума внеску становитиме 400 тисяч гривень. За стартовою ціною це дозволяє придбати до 1333 акцій в одні руки.

Заявки за ціною, що дорівнює або перевищує середню аукціонну, задовольнятимуться. Якщо ціна нижча — кошти повернуть. Після завершення торгів акції автоматично зарахують на рахунки в цінних паперах, відкриті в державних банках, а надалі їх можна буде продавати чи купувати на українських біржах.

В уряді наголошують і на потенційній інвестиційній привабливості. За оцінками, одна акція може приносити близько 40 гривень дивідендів на рік, що відповідає приблизно 10% дохідності. У 2025 році дивідендна дохідність банку оцінювалась навіть вище — на рівні 12,4%.

Додатковим фактором стабільності називають завершення багаторічних судових спорів щодо націоналізації. Високий суд Лондона підтримав позицію ПриватБанку та зобов’язав колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова компенсувати близько 3 мільярдів доларів збитків. Це, за оцінками уряду, зменшує юридичні ризики та робить банк “чистішим” активом для інвесторів.

Якщо пілотний продаж буде успішним, подібну модель можуть застосувати й до інших великих державних компаній, що стане новим етапом приватизації в Україні.

Останні новини

ПОДІЇ

Посадовець ОГП під час війни: нові деталі про майно та зв’язки з прокурорськими схемами

Начальник одного з управлінь Офісу генерального прокурора Іван Невідомий, якого у відкритих джерелах та професійному середовищі пов’язують із посередницькими схемами в системі Харківської обласної прокуратури, опинився в центрі уваги через свій спосіб життя та майнові зміни у воєнний період. Йдеться про факти, які викликають суспільний інтерес на тлі війни, загостреного запиту на справедливість і підвищеної чутливості до питань доброчесності правоохоронних органів.

За наявною інформацією, під час повномасштабної війни посадовець здійснив низку фінансових та майнових операцій, які не залишилися непоміченими. У професійних колах його ім’я згадують у контексті неформальних механізмів впливу на процеси в регіональних прокуратурах, зокрема у Харківській області. Такі схеми, за твердженнями джерел, могли передбачати роль посередника між окремими прокурорами та зацікавленими особами.

Раніше подружжя працювало в Харківській обласній прокуратурі, а згодом переїхало до столиці.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у власності декларанта — навіс із погребом на земельній ділянці площею 1627,8 м² у Харківській області. Також родина користується квартирою площею 102,3 м² у Харкові. Дружині належить будинок на 264,4 м² та дві земельні ділянки у Харкові. Крім того, з 2023 року сім’я має право користування квартирою площею 109 м² у Києві, яка оформлена на іншу особу.

Окрему увагу привертає автопарк родини. Дружина володіє Mercedes-Benz GLA 250 2016 року випуску, придбаним за 725 тис. грн. Сам Невідомий із 2024 року користується кросовером Volvo XC90 2023 року, який належить іншій громадянці.

Серед заощаджень посадовець задекларував 7,5 тис. доларів і 1 тис. євро готівкою, його дружина — 15 тис. доларів та 115 тис. грн.

Таким чином, сукупні доходи родини, нерухомість у двох містах та користування автомобілем преміумкласу на тлі воєнного часу можуть викликати додаткові запитання щодо відповідності рівня життя офіційним доходам.

Стрітення Господнє: Символічне святкування першої зустрічі Ісуса з людством

2 лютого християни східного обряду святкують важливу подію в церковному календарі — Стрітення Господнє. Це одне з найбільш давніх та глибоких за змістом свят, яке має велике значення в історії християнської церкви. Назва свята походить від слова "зустріч", що символізує знаменну подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом. Ця подія стала своєрідним переходом від Старого Завіту до Нового, в якому здійснилися пророчества про прихід Спасителя.

За біблійною розповіддю, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосиф прийшли до Єрусалимського храму для виконання обряду очищення, встановленого Мойсеєвим законом. Це був обов'язковий ритуал для жінок після пологів, який символізував відновлення їх чистоти. Під час цього обряду вони зустріли праведного старця Симеона, який, за благословенням Божим, дожив до цього часу, щоб побачити Месію. Симеон, взявши на руки немовля, благословив Бога, проголосивши, що тепер він може спокійно померти, адже побачив Спасителя, обіцяного всім народам.

Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.

Правоохоронці викрили корупційну схему в Львівській області: колишній депутат обіцяв уникнення мобілізації за гроші

У Львівській області правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, яка була організована 53-річним жителем Жидачева. Цей чоловік, який в минулому обіймав посаду депутата, намагався отримати неправомірну вигоду, пропонуючи військовозобов’язаному допомогу у уникненні мобілізації. За свої послуги він вимагав 5 500 доларів США.

Згідно з даними Львівської обласної прокуратури, колишній депутат обіцяв знайти способи уникнути мобілізації, використовуючи свої зв'язки та впливові ресурси. Він намагався знайти лазівки в законодавстві, що дозволяли б чоловікові уникнути виконання своїх військових обов'язків, обіцяючи швидке вирішення цього питання за великі кошти.

Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

Акція протесту ветеранів війни в Черкасах: вимоги справедливості та правди

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.

Керівник правоохоронного відділу у Львівській області постане перед судом за зловживання службовим становищем

У Львівській області керівник одного з відділів правоохоронного органу опиниться на лаві підсудних через зловживання своїм службовим становищем. Досудове розслідування цієї справи завершили співробітники Державного бюро розслідувань, і обвинувальний акт уже направлений на розгляд суду. За результатами слідства, виявлено, що посадовець зловживав своїми повноваженнями, що призвело до серйозних правопорушень.

Дії обвинуваченого стали об'єктом пильної уваги правоохоронців після того, як було виявлено численні порушення в процесі виконання службових обов'язків. Зокрема, керівник неправомірно використовував свій статус для досягнення особистих інтересів, що порушувало законодавство та підривало довіру до правоохоронної системи в регіоні.

Попри це, керівник відділу регулярно підписував документи, на підставі яких їй нараховували заробітну плату, премії та інші обов’язкові виплати у повному обсязі. За даними слідства, посадовець достеменно знав про відсутність підлеглої, однак свідомо «закривав очі» на порушення.

У ДБР зазначають, що однією з причин такої поведінки стали особисті стосунки співробітниці з керівництвом обласного управління правоохоронного органу. Саме це, за версією слідства, спонукало керівника відділу забезпечувати безпідставні виплати бюджетних коштів.

Унаслідок зловживань державному бюджету завдано збитків на суму понад 680 тисяч гривень. Саме стільки було незаконно виплачено у вигляді зарплати та додаткових винагород.

Посадовця обвинувачують за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років.

Процесуальний нагляд у кримінальному провадженні здійснювала Львівська обласна прокуратура.

На Рівненщині викрито організовану схему незаконного переправлення чоловіків за кордон

У Рівненській області правоохоронні органи викрили ще одну схему незаконного переправлення громадян через державний кордон України. Комплексну спецоперацію провели спільні підрозділи Державної прикордонної служби, Національної поліції та прокуратури за участі спеціального підрозділу силової підтримки. Дії відбувалися в межах досудового розслідування, яке тривало кілька місяців.

За даними слідства, організатори налагодили механізм вивезення чоловіків призовного віку поза офіційними пунктами пропуску. Клієнтам пропонували «безпечні маршрути» через лісисту місцевість і малолюдні ділянки кордону, а також інструктаж щодо уникнення контролю. Вартість таких послуг коливалася залежно від складності маршруту та рівня конспірації, а оплата здійснювалася готівкою або через посередників.

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність учасників схеми та затримали всіх фігурантів у процесуальному порядку. Наразі вони перебувають під слідством.

Розслідування триває. Слідчі встановлюють можливих співучасників, перевіряють маршрути незаконного переправлення та з’ясовують, чи причетні затримані до інших епізодів подібної діяльності.

За вчинене правопорушення фігурантам загрожує кримінальна відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Посадовець Київської міської адміністрації під підозрою через незадекларовані корпоративні права

Посадовець Київської міської державної адміністрації опинився під підозрою через незадекларовані корпоративні права іноземної компанії, загальна вартість яких становить близько 4 мільйонів гривень. За даними правоохоронних органів, хоча ім'я фігуранта справи не було оприлюднене офіційно, є висока ймовірність, що йдеться про Володимира Цибу, заступника директора департаменту — начальника управління торгівлі та побуту Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації. У Київській міській прокуратурі підтвердили, що підозра була оголошена саме йому.

Цей інцидент привернув увагу громадськості, адже мова йде не лише про порушення законодавства, а й про серйозний ризик для іміджу органів місцевого самоврядування. Володимир Циба наразі обіймає одну з ключових посад у міському управлінні, і незадекларовані корпоративні права на таку значну суму викликають питання щодо його фінансової прозорості та етичних стандартів.

За даними слідства, посадовець не вказав у декларації за 2024 рік корпоративні права іноземного підприємства, яке здійснює господарську діяльність на території Польщі. Вартість цих корпоративних прав оцінюється у 4 мільйони гривень.

У прокуратурі зазначили, що дії посадовця кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від перевірених на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Йдеться про частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Володимир Циба володіє значним переліком нерухомості у Києві. Зокрема, у нього задекларована земельна ділянка площею 600 квадратних метрів, три квартири площею 51,1, 72,4 та 43,7 квадратного метра, а також недобудована квартира у столиці площею 43,1 квадратного метра.

Крім того, у власності посадовця перебувають два автомобілі Volkswagen — 2019 року випуску вартістю понад 1 мільйон гривень та автомобіль 2005 року, оцінений у 35 тисяч гривень.

У декларації за 2024 рік посадовець зазначив лише два корпоративні права на підприємства, зареєстровані в Україні. Вартість його часток у цих компаніях складає 495 300 гривень та 12 тисяч гривень. Водночас інформація про іноземне підприємство до декларації внесена не була.

За рік Володимир Циба задекларував заробітну плату у розмірі 548 014 гривень. Також він зазначив грошові заощадження готівкою — 250 тисяч гривень, 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро. Окремо задекларовано інвестицію у будівництво на суму понад 1,3 мільйона гривень.

Відомо, що Володимир Циба народився у 1970 році. У 2003 році здобув вищу економічну освіту у Київському національному торговельно-економічному університеті, також має юридичну освіту. У різні роки працював у торгівельній сфері, проходив військову службу, обіймав посади в органах місцевого самоврядування. Зокрема, з 2011 по 2013 рік був заступником голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. До призначення в КМДА очолював кілька приватних компаній.

Посадовець одружений, має сина.

Службова недбалість у тилу: посадовця квартирно-експлуатаційного управління підозрюють у збитках для оборони

Офіс генерального прокурора повідомив про оголошення підозри начальнику паливної групи Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, дії якого, за версією слідства, завдали серйозної шкоди державним інтересам. Йдеться про службову недбалість під час організації закупівель для потреб оборонної сфери в умовах воєнного часу, коли ефективне використання ресурсів має критичне значення.

Згідно з матеріалами досудового розслідування, посадовець відповідав за планування та проведення закупівель пального, призначеного для забезпечення військових підрозділів. Однак під час виконання службових обов’язків він не провів належного аналізу ринкової ситуації, не зіставив пропозиції постачальників і не забезпечив економічно обґрунтованого підходу до формування вартості контрактів.

Попри відсутність економічного обґрунтування, посадовець ініціював проведення процедур відкритих торгів із завищеною очікуваною ціною. Це призвело до укладення договорів на закупівлю паливної деревини за цінами, що суттєво перевищували ринкові.

У результаті Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням було закуплено понад 4 тисячі складометрів паливної деревини. За оцінками слідства, переплата становила понад 7,5 мільйона гривень, що завдало значних збитків державному бюджету.

Дії посадовця кваліфіковано як службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки для державних інтересів. Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини закупівель та можливу причетність інших осіб.

Новий керівник Держлікслужби під тінню минулого: призначення Володимира Короленка знову загострило питання довіри

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Ризики для стабільності теплопостачання через сумнівні компанії

Відновлення теплових електроцентралей після руйнівних ракетних ударів в Україні здійснюється через компанії з ознаками фіктивності, що створює серйозну загрозу для стабільного теплопостачання у житлових будинках. Журналістське розслідування МЕЖІ показало, що 33 мільйони гривень, виділених на ремонт і відновлення ТЕЦ, були спрямовані на ТОВ «Нова Перспектива Люкс». Ця компанія не мала досвіду виконання масштабних енергетичних проектів і фактично не мала жодної матеріальної бази для проведення таких робіт.

Компанія була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася аналогічною діяльністю. Така структура власності створює серйозні ризики зловживань і непрозорого використання бюджетних коштів. Експерти попереджають, що залучення фірм без кваліфікаційного досвіду може призвести до затримок у відновленні критичної інфраструктури та до погіршення якості надання послуг для населення.

Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

реєстрація на підставну особу;

участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.