Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

На більшій частині території України утримається характерна для зими погода з невеликими морозами та нестійкими атмосферними явищами. У багатьох регіонах прогнозуються опади у вигляді снігу та дощу, що в поєднанні з мінусовою температурою створюватиме небезпечні умови на автошляхах. Фахівці звертають увагу на підвищений ризик ожеледиці, особливо в нічні та ранкові години.

Синоптична ситуація залишатиметься складною через переважно хмарне небо, яке накриватиме майже всю країну. У ряді областей можливе погіршення видимості через туман, що додатково ускладнить рух транспорту. Водіям рекомендується дотримуватися безпечної швидкості та збільшувати дистанцію між автомобілями.

У північних регіонах прогнозують сніг. Вночі температура повітря опуститься до -3…-8 градусів, удень стовпчики термометрів покажуть -1…-6.

На півдні переважатимуть дощі. Там вночі очікується -2…+3 градуси, вдень +1…+6. У Криму буде тепліше: вночі +1…+6, удень +6…+11 градусів.

У центральних та східних областях можливі змішані опади — сніг із дощем, а також ожеледь. Температура протягом доби коливатиметься від -4 до +1 градуса, на Закарпатті вдень повітря прогріється до +3…+8.

На Прикарпатті, Закарпатті, півдні та сході країни місцями прогнозують туман. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, швидкість 5–10 м/с.

Серед обласних центрів найтепліше буде в Ужгороді (+5…+7), Одесі (+4…+6), Миколаєві та Херсоні (+3…+5), а також у Сімферополі (+8…+10). Найтемпературніші показники очікуються у Чернігові (-5…-3), Сумах, Полтаві, Харкові (-4…-2). У Києві синоптики прогнозують -4…-2 градуси.

Негода вже спричинила перебої з електропостачанням. На Тернопільщині через обмерзання ліній без світла залишилися 65 населених пунктів та понад 8 тисяч абонентів. Раніше складні погодні умови фіксували також у Києві, Одеській, Миколаївській і Харківській областях — через сніг і дощ дороги ставали слизькими, утворювалися затори.

Синоптики закликають водіїв бути обережними за кермом, дотримуватися дистанції та враховувати можливу ожеледицю.

Військовослужбовець Станіслав Бунятов заявив, що реальні втрати Збройних Сил України в загиблих можуть бути у п’ять разів вищими за офіційні цифри. За його словами, кількість військових, які загинули в ході війни, значно перевищує дані, оприлюднені президентом України Володимиром Зеленським. Раніше глава держави повідомив, що на фронті загинуло близько 55 тисяч українських військових.

Бунятов зазначив, що, за його оцінками, справжня кількість загиблих становить щонайменше 275 тисяч осіб. Він підкреслив, що ця цифра не враховує тих військовослужбовців, які наразі вважаються зниклими безвісти, а також тих, чия доля залишається невідомою через труднощі ведення обліку у зоні бойових дій. За його словами, офіційні дані не відображають масштабів втрат і реального стану фронту.

«Коли всіх полонених буде обміняно, стане зрозуміло, що зниклі безвісти — це загиблі бійці», — додав військовослужбовець. Він підкреслив, що президент зобов’язаний оприлюднювати лише офіційні дані, однак реальна ситуація на фронті значно складніша, ніж повідомляють у статистиці.

Експерти зазначають, що неврахування зниклих безвісти та інших втрат може спотворювати розуміння масштабу втрат Збройних сил України, а точні цифри стануть відомі лише після завершення обмінів полоненими та уточнення обліку загиблих.

У новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни зазначається, що російські сили намагаються повторити сценарій підготовки наступальних дій, який раніше застосовувався на Покровському напрямку. Цього разу аналогічну модель ворог використовує для створення умов атаки на Костянтинівку — важливий логістичний і оборонний вузол на Донеччині.

Аналітики звертають увагу на зростання активності російської авіації в районі Костянтинівка–Дружківка. Йдеться передусім про інтенсивні дії з повітряного перехоплення та удари, спрямовані не стільки на негайне просування вперед, скільки на поступове послаблення українських можливостей. Така кампанія має на меті ускладнити роботу Сил оборони, обмежити маневреність підрозділів і створити передумови для подальших сухопутних операцій.

Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.

Російські медіа та пропагандистські ресурси останніми днями активно поширюють інформацію про нібито масові збої та втрату супутникового зв’язку Starlink, який забезпечує роботу українських військових та критичної інфраструктури. За даними цих повідомлень, проблеми виникли у різних регіонах і нібито значно впливають на можливості українських військових координувати свої дії та отримувати актуальні дані з передової.

Проте незалежні експерти та користувачі мереж Starlink спростовують подібні твердження, зазначаючи, що системи працюють стабільно та продовжують забезпечувати зв’язок навіть у зонах активних бойових дій. Аналітики підкреслюють, що подібні масові повідомлення є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на створення ілюзії проблем у роботі української технологічної інфраструктури та підрив морального духу населення.

За словами Стерненка, повідомлення про масове відключення Starlink у російських підрозділах з’явилися практично одночасно в низці пропагандистських ресурсів. Він наголосив, що для ворога це означає ускладнення координації дій, передачі даних і управління бойовими підрозділами.

Окремі російські джерела намагалися стверджувати, що супутниковий зв’язок нібито не працює і в українських військових. У Збройних силах України це заперечують, хоча визнають, що в окремих районах можливі тимчасові перебої.

Військовослужбовець ЗСУ Станіслав Бунятов, відомий за позивним «Осман», зазначив, що російські війська самі створили передумови для таких обмежень, коли почали використовувати термінали Starlink для управління дронами, якими завдавали ударів по цивільному населенню. За його словами, окупанти фактично «спиляли гілку, на якій сиділи».

Сергій Стерненко також звернув увагу українських військових на необхідність реєстрації всіх терміналів Starlink у системі DELTA. Зареєстровані пристрої вносяться до так званого «білого списку» SpaceX, що дозволяє уникнути блокування. У Міністерстві оборони закликають командирів підрозділів проконтролювати цей процес для забезпечення стабільного та безперервного зв’язку на фронті.

Проблема використання Starlink російськими військами загострилася після того, як РФ почала застосовувати дрони, керовані через супутниковий зв’язок, для здійснення терористичних атак. Після кількох таких випадків Україна звернулася до керівництва SpaceX з вимогою обмежити можливість використання системи ворогом.

У компанії заявили, що з 1 лютого почали діяти додаткові обмеження. Зокрема, Starlink автоматично вимикається, якщо швидкість носія термінала перевищує 75–90 кілометрів на годину. Це фактично унеможливлює його використання на дронах та швидкісних платформах. Російські пропагандисти відкрито скаржилися, що такі обмеження серйозно вдарили по можливостях армії РФ.

Крім того, з 2 лютого в Україні триває верифікація терміналів супутникового зв’язку Starlink у межах заходів безпеки. На території країни працюватимуть лише офіційно зареєстровані пристрої, внесені до «білих списків». Термінали, які не пройдуть верифікацію, підлягатимуть блокуванню.

Міністерство оборони України оновило підхід до надання відстрочки від мобілізації, розширивши перелік категорій громадян, для яких вона подовжується без необхідності повторного звернення. Таке рішення спрямоване на зменшення бюрократичного навантаження та уникнення ситуацій, коли люди втрачають законні підстави для відстрочки лише через формальні строки дії документів.

Згідно з оновленими правилами, переважна більшість громадян, які раніше вже оформили відстрочку на законних підставах, можуть розраховувати на її автоматичне продовження. Йдеться приблизно про 90 відсотків випадків, коли всі необхідні дані вже наявні в державних реєстрах, а підстави для відстрочки залишаються чинними. Це стосується, зокрема, осіб із визначеними соціальними, сімейними або медичними обставинами, а також тих, чия діяльність має важливе значення для функціонування держави.

Раніше процедура продовження відстрочки вимагала від громадян регулярного збору паперових документів, особистих звернень до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і тривалого очікування розгляду. Такий процес потрібно було повторювати кожні 90 днів, що створювало значне навантаження як для людей, так і для самих ТЦК.

Наразі у більшості випадків підстави для відстрочки перевіряються автоматично через державні реєстри. Якщо інформація підтверджується, відстрочка продовжується без участі громадянина, а відповідне оновлення відображається в застосунку «Резерв+». У випадках, коли автоматична перевірка неможлива через відсутність або застарілість даних, подання заяв здійснюється через ЦНАП. Прийом заяв з питань відстрочок безпосередньо у ТЦК та СП припинено.

До переліку нових категорій, для яких відстрочка тепер продовжується автоматично, увійшли батьки, які виховують тяжкохвору дитину без встановленої інвалідності, особи, що здійснюють догляд за тяжкохворим членом сім’ї, опікуни людей, визнаних недієздатними, громадяни, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю третьої групи, а також особи, що доглядають за родичами другого чи третього ступеня спорідненості з інвалідністю. Автоматичне продовження також поширили на батьків, які самостійно виховують дитину до 18 років, та на вчителів закладів загальної середньої освіти.

Водночас автоматичне продовження зберігається і для категорій, визначених раніше. Йдеться про осіб з інвалідністю, громадян, тимчасово непридатних до військової служби, батьків дітей з інвалідністю, осіб, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю першої чи другої групи, батьків трьох і більше дітей, студентів та аспірантів, працівників закладів вищої і професійної освіти, а також громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій, родичів Героїв України, осіб, звільнених з полону, і громадян, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії.

Користувачі застосунку «Резерв+», для яких передбачене автоматичне продовження відстрочки, отримують push-сповіщення про заплановане оновлення, а після обробки даних — повідомлення про успішне продовження. Якщо сповіщення не надходить, це означає, що інформація у державних реєстрах є неповною або застарілою. У такому разі необхідно звернутися з підтвердними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

Аномально низькі температури, що накрили Україну, суттєво позначилися на ситуації на лінії фронту та вплинули на характер бойових дій. Через сильні морози російські окупаційні війська зіткнулися з додатковими труднощами під час спроб просування вперед, що призвело до помітного зниження темпів їхніх наступальних дій. Про це повідомив начальник відділу комунікацій Третьої окремої штурмової бригади Данило Мельников під час ефіру на телеканалі «Київ24».

За словами військового, різке похолодання ускладнює логістику, використання техніки та організацію штурмових дій противника. Мороз впливає на роботу двигунів, стан озброєння, пересування особового складу та можливість швидко реагувати на зміну обстановки. У таких умовах будь-яка помилка або затримка може мати критичні наслідки, що змушує окупантів діяти обережніше та повільніше.

Мельников підкреслив, що особливо складною ситуація залишається безпосередньо на передовій. За температур близько мінус 20 градусів українські військові змушені тримати оборону в умовах, де часто немає можливості облаштувати глибокі окопи чи забезпечити повноцінне обігрівання позицій. За його словами, ці умови є серйозним випробуванням для особового складу, який перебуває на лінії зіткнення.

На тлі морозів бойові дії тривають і на інших напрямках. За даними аналітиків, українські сили відновили свої позиції в Куп’янську, взявши під контроль значну частину міста, яка раніше перебувала у так званих «сірій» та «червоній» зонах. Водночас російські війська продовжують утримувати позиції у північній частині міста.

Разом із тим противник має окремі тактичні успіхи на Донеччині. Зокрема, російські підрозділи просунулися поблизу Удачного та Гришиного, а також на півдні підконтрольної Україні частини області. Окупанти також зафіксували просування в районі Привільного, що розташоване на напрямку до Слов’янсько-Краматорської агломерації.

Ситуація на фронті залишається напруженою, а погодні умови лише додають складнощів як для оборони, так і для наступальних дій обох сторін.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

Прокурори Стрийської окружної прокуратури передали до суду обвинувальний акт щодо подружжя, якому інкримінують організацію незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми «муніципальна няня». Інформацію оприлюднила прокуратура Львівської області.

За матеріалами досудового розслідування, упродовж 2020–2025 років посадовиця Управління соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації діяла у змові з близькою особою. Слідство вважає, що службове становище використовували для системного отримання виплат, на які фактично не було законних підстав. Йдеться про оформлення та супровід документів, що дозволяли спрямовувати кошти програми не за цільовим призначенням.

Жінка самостійно підшукувала осіб, які відповідали критеріям отримання виплат, та пропонувала оформити компенсацію нібито на законних підставах. Насправді фактичне надання послуг з догляду за дітьми у більшості випадків не здійснювалося. Договори про надання послуг укладалися формально або були підробленими.

Бюджетні кошти за програмою «муніципальна няня» формально перераховувалися на рахунки батьків, після чого за фіктивними договорами переказувались на рахунок ФОП — чоловіка посадовиці. Частина цих коштів надалі поверталася учасникам схеми у вигляді «відкатів».

Слідство зазначає, що дії подружжя завдали державі значної матеріальної шкоди. Судовий розгляд справи триває.