ІНСАЙДИ:

Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік. Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу […]

Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави. Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, […]

Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

За інформацією наших джерел, на наступному тижні буде скликана “незапланована сесія Київради, через яку мер Києва Віталій Кличко сподівається убезпечити столицю від чергового вилучення коштів київського бюджету”. Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати […]

Незапланована сесія Київради: Кличко намагається убезпечити Київ від чергового вилучення коштів столичного бюджету

За інформацією наших джерел, на наступному тижні буде скликана “незапланована сесія Київради, через яку мер Києва Віталій Кличко сподівається убезпечити столицю від чергового вилучення коштів київського бюджету”. Так, за інформацією джерела, у понеділок, 9-го лютого, Віталій Кличко збере керівників фракцій для обговорення можливого порядку денного позачергової сесії Київради. В першу чергу мова йтиме про виплати […]

Судовий розгляд у Києві щодо хабарництва у військово-лікарській комісії

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.

Вплив мангового пюре на відновлення м’язів та зменшення запалення у спортсменів

Вживання мангового пюре може мати позитивний вплив на відновлення м’язів та зниження запальних процесів у спортсменів, що підтверджується результатами нещодавнього пілотного дослідження, опублікованого в журналі Nutrients. Згідно з дослідженням, регулярне включення мангового пюре в раціон спортсменів під час інтенсивних тренувань може значно поліпшити їхнє фізичне відновлення.

У рамках експерименту учасники протягом чотирьох тижнів щодня споживали по 600 г мангового пюре. В цей же час контрольна група отримувала плацебо з порівняною калорійністю. За результатами аналізів крові, у групі, що вживала манго, спостерігалося значне зниження рівнів C-реактивного білка та інтерлейкіну-6 — двох основних маркерів запальних процесів. Це свідчить про те, що манго може мати потужну протизапальну дію, що особливо важливо для спортсменів, які стикаються з великими навантаженнями під час тренувань.

Крім того, в учасників спостерігалися зміни у показниках імунної відповіді: зростала частка CD4+ T-клітин та співвідношення CD4/CD8, що може свідчити про більш стійкий стан імунної системи під час регулярних тренувань. При цьому маса тіла, склад тіла та загальне споживання енергії залишалися без змін.

Автори дослідження підкреслюють, що пюре манго може стати корисною харчовою стратегією для спортсменів, допомагаючи зменшувати запалення та прискорювати відновлення після фізичних навантажень.

ВАЖЛИВО

Сила маленьких змін у повсякденному житті

Кожен день ми робимо сотні, а то й тисячі рішень, більшість із яких здаються незначними. Проте саме маленькі зміни можуть мати величезний вплив на наше життя та навколишнє середовище. Наприклад, заміна пластикової пляшки на багаторазову або відмова від зайвого використання електроніки не тільки економить ресурси, а й формує відчуття власної відповідальності.

Ментальний аспект таких змін теж важливий. Коли людина починає помічати результати власних маленьких кроків, це мотивує до ще більших досягнень. Прості дії, такі як ведення щоденника, ранкові прогулянки або практика вдячності, поступово змінюють внутрішнє сприйняття світу і підвищують загальний рівень щастя.

Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

Трамп дав чіткий сигнал Путіну щодо агресії Росії

Президент США Дональд Трамп ясно висловив свою позицію щодо дій Росії під керівництвом Володимира Путіна, підкресливши, що жодна агресія чи порушення міжнародних норм не залишаться без відповіді. Він наголосив, що США продовжують захищати своїх союзників та підтримувати стабільність у світі, водночас демонструючи рішучість у відстоюванні демократичних цінностей.

За словами Трампа, будь-які спроби тиску або втручання у внутрішні справи інших держав будуть зустрінуті рішучою реакцією американської адміністрації. Він окремо підкреслив, що стратегія США ґрунтується не лише на дипломатії, а й на чітких заходах безпеки, які спрямовані на стримування агресивних дій і забезпечення стабільності у регіоні.

«Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

«Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

«Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

«Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.

Ризики мирної угоди без гарантій безпеки

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

Дедлайни як інструмент тиску: новий етап американської дипломатії

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

Судова суперечка між Goldenberg Assets Ltd та Київською міською радою: вимога компенсації 46,6 млн гривень

Британська компанія Goldenberg Assets Ltd ініціювала судовий процес проти Київської міської ради з вимогою стягнути 46,6 млн гривень. Позов пов’язаний із компенсацією за втрачені три земельні ділянки у столиці України. Компанія стверджує, що ці ділянки були вилучені або втрачені через дії місцевої влади, що призвело до значних фінансових збитків.

Представники Goldenberg Assets Ltd підкреслюють, що їхні права на землю були законно оформлені та що втрата ділянок завдала компанії матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до українського законодавства. У позові зазначено, що компанія намагалася вирішити питання мирним шляхом, але домовленості з міською радою досягти не вдалося.

Goldenberg Assets Ltd вимагає стягнути з міського бюджету 15,9 млн гривень як безпідставно збережені кошти, 26,1 млн гривень інфляційних втрат та ще 4,5 млн гривень у вигляді трьох відсотків річних. У компанії заявляють, що ці гроші були витрачені на придбання земельних ділянок, право власності на які згодом було скасовано в судовому порядку.

Мова йде про три земельні ділянки загальною площею 0,52 гектара на вулицях Хрещатик та Архітектора Городецького. У 2010 році Київрада продала цю землю приватній компанії під будівництво багатоповерхового паркінгу, попри те, що фактично ділянки є прибудинковою територією житлових будинків, містять єдиний проїзд між ними та технологічні споруди метрополітену.

У 2012–2013 роках суди скасували рішення про продаж землі та визнали договір купівлі-продажу недійсним. Водночас до завершення судових процесів ділянки були кілька разів перепродані, зокрема іноземним компаніям. У 2015 році Goldenberg Assets Ltd придбала ці землі приблизно за 710 тисяч доларів.

У 2024 році Касаційний господарський суд остаточно підтвердив незаконність вибуття ділянок з комунальної власності та зобов’язав повернути їх громаді Києва. Суд дійшов висновку, що всі покупці землі мали знати про обмеження, фактичне використання ділянок та наявність на них об’єктів міської інфраструктури.

Попри це, британська компанія наполягає, що після повернення землі громаді Київрада безпідставно зберегла кошти, які були витрачені на купівлю, і тепер має компенсувати ці витрати з бюджету міста.

За даними відкритих реєстрів, Goldenberg Assets Ltd у різні роки була пов’язана з українськими компаніями, які входять до орбіти впливу братів Супруненків — колишніх депутатів і бізнесменів, відомих участю у земельних процесах у столиці.

У разі остаточного задоволення позову виплата компенсації ляже на міський бюджет. Експерти застерігають, що справа може створити небезпечний прецедент, коли громада буде змушена платити за наслідки незаконних земельних рішень минулих років та багаторазові перепродажі спірних ділянок.

Придбання активів у Карпатах: що відомо про бізнесмена Ігоря Хмельова

Бізнесмен Ігор Хмельов, ім’я якого в медіапросторі згадується у зв’язку з Тимуром Міндічем — особою, яку правоохоронні органи підозрюють у створенні злочинної організації, упродовж 2023–2024 років здійснив масштабні інвестиції в Карпатському регіоні. За відкритими даними та повідомленнями журналістів, ідеться про придбання 11 об’єктів, розташованих у гірській місцевості.

Увага до цих угод зумовлена не лише їх кількістю, а й загальним контекстом: Карпати останніми роками стали одним із найбільш привабливих напрямів для вкладення коштів у нерухомість і туристичну інфраструктуру. Земля та об’єкти в цьому регіоні стабільно зростають у ціні, а попит з боку інвесторів пояснюється розвитком внутрішнього туризму, рекреаційних проєктів і курортної забудови.

За ринковими оцінками, вартість землі в цій локації стартує від 300 тисяч доларів за гектар. Таким чином, загальна ціна придбаних активів може обчислюватися десятками мільйонів гривень. Водночас офіційна фінансова звітність «Евентус Менеджмент» свідчить, що компанія протягом останніх років декларувала збиткову діяльність, що викликає запитання щодо джерел фінансування таких інвестицій.

У 2014–2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. Надалі Хмельов і Міндіч зберегли тісні ділові зв’язки, маючи спільні бізнес-проєкти. У матеріалах, відомих як «плівки Міндіча», Хмельов, за інформацією народних депутатів, фігурує під псевдонімом «Шмель».

Крім того, Хмельов співпрацював із народним депутатом Ігорем Палицею, який є співвласником курорту «Буковель». Це додатково посилює увагу до земельних активів бізнесмена, з огляду на їх розташування у безпосередній близькості до ключної туристичної інфраструктури регіону.

Наприкінці 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Івано-Франківської області оголосила тендер на розробку проєктної документації нової автомобільної дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд гривень. Запроєктована траса мала проходити поруч із земельними ділянками Хмельова. Після суспільного резонансу тендер було скасовано.

Кримінальне провадження, в межах якого НАБУ оголосило підозру Тимуру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Слідство вважає, що він створив і очолив злочинну організацію, займався відмиванням коштів у великих розмірах та впливав на членів уряду з метою ухвалення вигідних рішень.

За версією правоохоронців, протягом 2025 року Міндіч контролював ключові державні закупівлі в енергетичній сфері через особисті контакти з міністрами та високопосадовцями. Для координації схем він залучив співорганізатором бізнесмена Олександра Цукермана. На цьому тлі придбання дорогих земель у Карпатах бізнес-партнерами Міндіча привертає особливу увагу слідства та громадськості.

Декларація судді Сергія Рейті при звільненні: мільйонні угоди, заощадження та зміни в майновому стані родини

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті оприлюднив декларацію у зв’язку зі звільненням, яка привернула увагу через значні фінансові показники. Документ демонструє суттєві доходи, великі грошові активи, а також помітні зміни у майновому стані сім’ї, зокрема оновлення транспортних засобів.

Ключовою подією 2025 року в декларації стала масштабна операція з відчуження нерухомості. Йдеться про продаж об’єкта майна на суму 6 мільйонів гривень. Отримувачем доходу від цієї угоди зазначений безпосередньо сам суддя, що зробило її найбільшим фінансовим надходженням за звітний період. Така операція суттєво вплинула на загальну структуру доходів, задекларованих при звільненні з посади.

Окрім цього, Сергій Рейті задекларував значні заощадження у готівці — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США.

У декларації також вказано майно, яким володіє або користується родина судді. Зокрема, дружині Габріеллі Рейті належить земельна ділянка площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Крім того, подружжя проживає у житловому будинку площею 137,9 квадратного метра, який оформлений на іншу особу — Наталію Корюкіну, однак у цьому будинку суддя та його дружина зареєстровані та фактично мешкають.

У 2025 році автопарк сім’ї поповнився новим автомобілем. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейті володіє автомобілем Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень.

Основним джерелом доходу судді у 2025 році залишалася заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді, яка склала 1,72 мільйона гривень. Його дружина отримала 160 тисяч гривень заробітної плати за роботу в Ужгородському національному університеті.

Також у декларації зазначено, що Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України. При цьому наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила рішення про припинення проведення кваліфікаційного оцінювання судді Рейті на відповідність займаній посаді, що збіглося з поданням декларації при звільненні.

Зростаючі проблеми Росії на фронті: Андрій Білецький про стратегію Кремля

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький відзначає, що Росія стикається з дедалі більшими стратегічними труднощами, що можуть призвести до перегляду її підходу до війни в Україні. Він акцентує на кількох суттєвих ознаках, що вказують на кризу в діях Кремля. Одним із найбільш помітних сигналів є різке сповільнення темпів наступу російських військ, що свідчить про виснаження ресурсів і складності в координації військових операцій.

Ще однією важливою тенденцією, на яку звертає увагу Білецький, є зміна акцентів у тактиці противника. Росія перейшла до використання енергетичних атак як одного з основних засобів тиску на Україну та її союзників. Це свідчить про те, що Кремль втрачає можливості для успішного ведення традиційних наступальних операцій і шукає інші способи вплинути на хід конфлікту.

Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

Підготовка Росії до нового етапу бойових дій в Україні: ознаки ескалації на фронті

Ситуація на фронті в Україні свідчить про те, що Росія готується до активних військових дій на кількох напрямках, прагнучи збільшити тиск на українські позиції. Активізація російських військ, зокрема на сході та півдні, вказує на відсутність намірів Кремля завершити конфлікт шляхом мирних переговорів. Замість цього, Росія продовжує робити ставку на силові методи, намагаючись утвердити свою владу на тимчасово окупованих територіях і розширити зону контролю.

Зростаючі військові маневри, зміцнення оборонних позицій та посилення військової присутності на фронті чітко свідчать про підготовку до нового етапу бойових дій, де одним із головних завдань є спроби захоплення стратегічних об'єктів та підрив морального духу українських захисників. Станом на сьогодні, не можна виключати можливості масштабного наступу, який Росія може почати найближчим часом. Водночас, в Україні активно зміцнюється оборона, готуються нові контрнаступальні операції, і військові сили працюють над удосконаленням тактики та стратегічного планування.

Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

В Україні працюють над комплексними рішеннями для зменшення конфліктів навколо територіальних центрів комплектування та боротьби з самовільним залишенням частин

В Україні активно розробляються комплексні підходи для вирішення конфліктних ситуацій, які виникають навколо територіальних центрів комплектування. Одним із пріоритетних завдань є зниження випадків самовільного залишення військовими частин, що стає серйозною проблемою для обороноздатності країни. За словами народного депутата від фракції «Слуга народу», наразі проводяться численні консультації з військовими, правозахисниками та представниками громадських організацій для вироблення найбільш ефективних заходів, що дозволять зменшити напругу і підвищити довіру до процесу комплектування армії.

За останні роки питання комплектування Збройних Сил України стало однією з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. Одним із найбільших викликів залишається необхідність забезпечити рівновагу між вимогами військової служби та правами самих військовослужбовців. Останні зміни в законодавстві та в механізмах призову на службу мають на меті не лише запобігти конфліктам, а й сприяти створенню більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії з призовниками.

Веніславський зазначив, що на закритих засіданнях комітету Верховної Ради з нацбезпеки та оборони вже відбулися обговорення шляхів виходу з кризових ситуацій. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про врегулювання питань, пов’язаних із самовільним залишенням частини та подальшим поверненням військових до служби.

Окремо він наголосив, що процесом напрацювання змін безпосередньо займається міністр оборони. Формується єдиний підхід, який має охопити мобілізацію загалом — від комунікації з громадянами до практичних рішень щодо комплектування бойових підрозділів.

Також народний депутат повідомив, що вже наступного тижня очікується ухвалення рішення щодо відстрочки для контрактників віком від 18 до 25 років, які вже відслужили встановлений строк.

Паралельно у військовому командуванні наголошують, що військовослужбовці, які повертаються після самовільного залишення частини, спрямовуються насамперед у підрозділи на найскладніших і найнебезпечніших ділянках фронту. Такий підхід, за оцінками командування, дозволяє швидко посилювати бойові спроможності там, де це критично необхідно.

Водночас у Збройних силах зазначають, що масове повернення військових із СЗЧ могло б суттєво змінити ситуацію на полі бою. За оцінками командирів, у разі повернення значної кількості таких бійців українська армія отримала б можливість як активніше наступати, так і ефективніше стримувати ворога.

Роль сучасних технологій у розвитку освіти: перспективи та виклики

Сучасні технології вже давно стали не лише частиною повсякденного життя, але й ключовим елементом розвитку освіти на всіх її етапах. Вони змінюють традиційні підходи до навчання, дозволяючи створювати нові можливості для учнів, студентів та педагогів. Від дистанційного навчання до інтерактивних платформ, технології відкривають безліч шляхів для інновацій, що сприяють покращенню якості освіти.

Одним із найбільших досягнень є можливість навчатися в будь-який час і з будь-якого місця завдяки онлайн-курсах і цифровим ресурсам. Це особливо важливо для тих, хто живе в віддалених районах або має обмежений доступ до традиційних навчальних закладів. Інтернет-платформи дозволяють отримати знання від найкращих викладачів у світі, не покидаючи свого дому.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Київ: Пріоритети влади на фоні зимових труднощів мешканців столиці

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

Зимова погода в Україні: опади, ожеледиця та ускладнення на дорогах

На більшій частині території України утримається характерна для зими погода з невеликими морозами та нестійкими атмосферними явищами. У багатьох регіонах прогнозуються опади у вигляді снігу та дощу, що в поєднанні з мінусовою температурою створюватиме небезпечні умови на автошляхах. Фахівці звертають увагу на підвищений ризик ожеледиці, особливо в нічні та ранкові години.

Синоптична ситуація залишатиметься складною через переважно хмарне небо, яке накриватиме майже всю країну. У ряді областей можливе погіршення видимості через туман, що додатково ускладнить рух транспорту. Водіям рекомендується дотримуватися безпечної швидкості та збільшувати дистанцію між автомобілями.

У північних регіонах прогнозують сніг. Вночі температура повітря опуститься до -3…-8 градусів, удень стовпчики термометрів покажуть -1…-6.

На півдні переважатимуть дощі. Там вночі очікується -2…+3 градуси, вдень +1…+6. У Криму буде тепліше: вночі +1…+6, удень +6…+11 градусів.

У центральних та східних областях можливі змішані опади — сніг із дощем, а також ожеледь. Температура протягом доби коливатиметься від -4 до +1 градуса, на Закарпатті вдень повітря прогріється до +3…+8.

На Прикарпатті, Закарпатті, півдні та сході країни місцями прогнозують туман. Вітер південно-східний із переходом на північно-східний, швидкість 5–10 м/с.

Серед обласних центрів найтепліше буде в Ужгороді (+5…+7), Одесі (+4…+6), Миколаєві та Херсоні (+3…+5), а також у Сімферополі (+8…+10). Найтемпературніші показники очікуються у Чернігові (-5…-3), Сумах, Полтаві, Харкові (-4…-2). У Києві синоптики прогнозують -4…-2 градуси.

Негода вже спричинила перебої з електропостачанням. На Тернопільщині через обмерзання ліній без світла залишилися 65 населених пунктів та понад 8 тисяч абонентів. Раніше складні погодні умови фіксували також у Києві, Одеській, Миколаївській і Харківській областях — через сніг і дощ дороги ставали слизькими, утворювалися затори.

Синоптики закликають водіїв бути обережними за кермом, дотримуватися дистанції та враховувати можливу ожеледицю.

ПОЛІТИКА

Дедлайни як інструмент тиску: новий етап американської дипломатії

Сполучені Штати посилюють політичний і дипломатичний тиск на Україну та Росію з вимогою досягти завершення війни до літа. Такий часовий орієнтир подається як критично важливий елемент нинішньої стратегії Вашингтона, однак він не є принципово новим підходом. Подібні дедлайни вже неодноразово звучали з боку адміністрації Дональда Трампа, проте в більшості випадків вони так і не перетворювалися на реальні домовленості або стійкі результати.

Із перших місяців перебування на посаді Трамп зробив жорсткі часові рамки одним із центральних важелів своєї зовнішньої політики. Дедлайни використовувалися як спосіб примусити сторони до переговорів, прискорити ухвалення рішень і продемонструвати рішучість США на міжнародній арені. Такий підхід застосовувався у спробах врегулювати конфлікти на Близькому Сході, у складних переговорах щодо іранської ядерної програми, а також у відносинах з Північною Кореєю, де часовий тиск часто поєднувався з гучними заявами та символічними кроками.

Навіть якщо не враховувати гучну передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні за 24 години, у перші тижні президентства команда Трампа говорила про можливу мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації — до травня 2025 року. Згодом з’явилися нові орієнтири, зокрема вимога підписати мирну угоду до американського Дня подяки наприкінці листопада.

Однак ані Україна, ані Росія фактично не зважали на ці дедлайни. Обидві сторони продовжують розраховувати на зміну балансу сил — або на полі бою, або через внутрішнє ослаблення противника.

Західні аналітики звертають увагу, що час дедалі більше грає не на користь України. На їхню думку, нинішня стратегія Білого дому полягає у спробі вкластися в озвучені строки, і саме тому основний тиск імовірніше спрямовуватиметься на Київ, а не на Москву.

Експерти також зазначають, що щоразу, коли з’являється перспектива посилення позицій України — зокрема через можливість отримання далекобійного озброєння, — дипломатичні контакти між Вашингтоном і Москвою призводять до корекції американської позиції.

Водночас адміністрація Трампа демонструє небажання застосовувати жорсткі механізми тиску на Росію, маючи при цьому значно більше важелів впливу на Україну. Ці інструменти, за оцінками аналітиків, уже неодноразово використовувалися.

У такій ситуації можливі лише два сценарії завершення війни. Перший — Україна буде змушена погодитися на невигідні рішення через виснаження та неможливість нормального життя у містах. Другий — на Росію буде здійснено серйозний міжнародний тиск, який змусить її припинити війну на поточній лінії зіткнення.

Таким чином, новий дедлайн до літа радше продовжує вже знайому тактику Білого дому, ніж свідчить про появу принципово нового підходу до припинення війни.

МОСКВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ІДЕЇ КОНТРОЛЮ НАД ЗАПОРІЗЬКОЮ АЕС

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік. Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу […]

ЕКОНОМІКА

Україна на шляху до нової моделі розвитку

Україна переходить від моделі викопної та сировинної економіки до системи, що базується на інноваціях, сталому розвитку та ефективному використанні ресурсів. Цей процес не є миттєвим, але він уже визначає стратегічний вектор держави на найближчі десятиліття. Зміни продиктовані як глобальними викликами, так і внутрішньою потребою посилити енергетичну, економічну та технологічну незалежність країни.

Відмова від застарілих підходів означає поступове скорочення залежності від викопних джерел енергії, модернізацію промисловості та впровадження сучасних екологічних стандартів. У центрі нової моделі — розвиток відновлюваної енергетики, цифрових рішень, науки та людського капіталу. Такий підхід дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність української економіки та залучити інвестиції.

За його словами, держава запускає мережу представництв у країнах Європи, які відповідатимуть за просування українських розробок, кооперацію з місцевими підприємствами та організацію виробництва. Йдеться насамперед про Балтійські держави та країни Північної Європи.

У межах цієї стратегії українські технології вже інтегруються у закордонні виробничі лінії. Зокрема, в Німеччині стартує виготовлення дронів за українськими розробками, а у Великій Британії вже працюють відповідні виробництва. Перший дрон, створений на німецьких підприємствах, планують представити в середині лютого.

Президент наголосив, що безпека європейських країн дедалі більше залежить від сучасних технологій, зокрема безпілотних систем. Саме тому українські рішення, випробувані в реальних бойових умовах, викликають значний інтерес у партнерів.

Йдеться не лише про експорт готової продукції, а й про повноцінну кооперацію — локалізацію виробництва, спільні проєкти та залучення українських інженерів і фахівців до міжнародних програм. Водночас війна та регуляторні обмеження поки що стримують повноцінний вихід частини компаній на зовнішні ринки.

Окремо Зеленський підкреслив, що 2026 рік має стати роком масштабних інвестицій у сектор оборонних технологій, передусім у безпілотну індустрію. Наразі в Україні працює близько 450 компаній, які виробляють дрони, з них 40–50 — великі гравці ринку. За словами глави держави, інтерес інвесторів до галузі постійно зростає.

Керований експорт озброєння, за задумом влади, дозволить залучати додаткові фінансові ресурси. Отримані кошти планують спрямовувати на закупівлю дефіцитної техніки та масштабування виробництва, що безпосередньо вплине на забезпечення українських військових на фронті.

Таким чином, оборонна сфера поступово перетворюється не лише на елемент безпеки, а й на одну з ключових галузей економіки, здатну забезпечувати валютні надходження, робочі місця та технологічний розвиток країни.

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Андрій Веревський: аграрні мільярди, політичні важелі та тіньова логіка великого експорту

Андрій Веревський у 2025 році опинився на шостій сходинці рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши близько 72 мільярдів гривень доходу. Ключовими джерелами цих коштів стали аграрні активи, насамперед структури Kernel-Трейд та «Енселко Агро», які десятиліттями формували основу його бізнес-імперії та забезпечували домінування на ринку експорту зернових і олійних культур.

Однак за вражаючими фінансовими показниками дедалі виразніше проступає інший вимір великого агробізнесу. Аналіз відкритої фінансової звітності, податкових даних та галузевої статистики свідчить про системний підхід до податкової мінімізації, що дозволяє зберігати надприбутки навіть у періоди економічної турбулентності. Використання складної мережі юридичних осіб, оптимізаційних механізмів та експортних схем стало невід’ємною частиною цієї моделі.

Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

Децентралізація теплопостачання Києва: межі можливого та реальні виклики

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

Зростання цін на імпортні томати в Україні: що стоїть за підвищенням вартості

В Україні спостерігається чергове підвищення цін на імпортні томати, незважаючи на те, що попит на цей овоч залишається низьким. За словами продавців, основною причиною здорожчання є висока закупівельна вартість продукції в країнах-виробниках, що, у свою чергу, впливає на кінцеву ціну на полицях українських магазинів. Вони зазначають, що на ціни також впливає нестабільна економічна ситуація, коливання валютних курсів та збільшення витрат на транспортування товару.

Попри зростання вартості, попит на імпортні томати не демонструє значного зростання. Споживачі в Україні все частіше звертаються до більш доступних альтернатив, таких як вітчизняні овочі, що також сприяє деякому зниженню інтересу до імпорту. За оцінками експертів, такі тенденції можуть тривати й у майбутньому, адже ціни на імпортні продукти залишатимуться високими через проблеми в логістичних ланцюгах і загальносвітову інфляцію.

Додатковим чинником подорожчання залишається обмежена пропозиція. На початку лютого на українському ринку представлені виключно імпортні томати, оскільки вітчизняні тепличні комбінати планують вихід продукції не раніше середини березня. Відсутність української альтернативи дозволяє імпортерам утримувати високий ціновий рівень.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року тепличні томати в Україні вже подорожчали в середньому на 38%. Експерти не виключають, що до початку масових поставок вітчизняної продукції ціни залишатимуться високими.

У великих торговельних мережах вартість помідорів перевищує середньоринкові показники. Зокрема, у Varus кілограм томатів продають по 159,90 гривні. В АТБ ціни становлять близько 152,89 гривні за кілограм, а в «Сільпо» вартість стартує від 169 гривень за кілограм. Таким чином, популярний овоч фактично перетворюється на один із найдорожчих у плодоовочевому сегменті.

Представники аграрної галузі попереджають, що тенденція до зростання цін може зберігатися ще тривалий час. За їхніми оцінками, суттєве зниження можливе лише після появи на ринку першого врожаю з відкритого ґрунту. Паралельно експерти звертають увагу, що продовольча інфляція торкнеться й інших базових продуктів, зокрема хліба, ціни на який також мають потенціал для подальшого зростання.

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

Останні новини

ПОДІЇ

У Сумській області справу про тяжкий злочин передали на розгляд суду

У Сумській області завершено досудове розслідування та обвинувальний акт скеровано до суду. За даними слідства, фігурант справи підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало серйозні наслідки та викликало значний суспільний резонанс у регіоні.

Правоохоронні органи встановили, що подія сталася на території одного з населених пунктів області. У ході слідчих дій було зібрано достатню доказову базу, опитано свідків, проведено необхідні експертизи та процесуальні дії. Отримані матеріали дали змогу відтворити обставини інциденту та чітко окреслити роль кожного з учасників.

Під час відсутності матері хлопчик заплутався в шнурівці з хрестиком, яка зачепилася за металевий саморіз. Дитина не змогла самостійно звільнитися. Судово-медична експертиза встановила, що смерть настала внаслідок механічної асфіксії.

Експерти також підтвердили, що на момент події мати перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Рівень алкоголю в її організмі становив 1,23 проміле.

Слідством встановлено, що дитина з перших місяців життя перебувала під контролем служби у справах дітей через неналежні умови проживання та виховання. Батько участі у житті дитини не брав.

Досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті. Окремо правоохоронні органи перевіряють дії посадовців служби у справах дітей, які були обізнані з ситуацією в родині, але не вжили заходів для захисту дитини.

Нові сліди екологічного забруднення на узбережжі Тузлівських лиманів

У межах Національного природного парку «Тузлівські лимани» на Одещині знову зафіксовано забруднення берегової лінії рослинною олією. Фахівці парку виявили характерні плями та згустки на піску й прибережній рослинності, що є продовженням масштабного витоку у Чорне море, який стався ще у грудні 2025 року після атаки російських безпілотників на торговельний порт «Південний».

Про ситуацію повідомив доктор біологічних наук і науковий співробітник нацпарку Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться про соняшникову олію, яка, попри своє рослинне походження, становить серйозну загрозу для морських і прибережних екосистем. Після потрапляння у воду така речовина утворює плівку, що порушує газообмін, знижує рівень кисню та негативно впливає на безхребетних, риб і птахів.

Науковець пояснив, що основна маса рослинної олії з часом полімеризувалася та осіла на дні Одеської затоки. Водночас частина забруднення залишається у русі та під час сильних штормів знову викидається на берег, у тому числі далеко від місця первинної аварії.

Після потужного шторму 6 лютого екологи провели обстеження піщаного пересипу в межах національного парку. За результатами огляду, здійсненого 8 лютого, було встановлено, що плямами рослинної олії вкриті різні ділянки узбережжя загальною площею до 10 тисяч квадратних метрів.

Фахівці наголошують, що навіть через місяці після аварії наслідки забруднення залишаються небезпечними для екосистеми. Рослинна олія у морській воді утворює плівку, яка обмежує доступ кисню та світла, що негативно впливає на морські організми.

Раніше екологи повідомляли, що після грудневих атак на портову інфраструктуру Одещини на кількох пляжах було зафіксовано загибель водоплавних птахів. Згодом, наприкінці січня, на узбережжі також виявили масовий викид чорноморських морських коників, занесених до Червоної книги. Щільність загиблих тварин місцями сягала десятків екземплярів на один квадратний метр берегової лінії.

Екологи пов’язують загибель рідкісних морських істот саме з витоком рослинної олії, що стався внаслідок російської атаки. За їхніми оцінками, екологічні наслідки цієї аварії можуть проявлятися ще тривалий час, особливо після штормів та зміни течій.

Землетрус у Полтавському районі: чи варто хвилюватися?

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

Святошинський район Києва: сучасний розвиток та історичні особливості

Святошинський район Києва — це один із найбільш багатофункціональних та динамічно розвиваючихся районів столиці України. Він поєднує в собі як елементи сучасної урбаністики, так і збережені історичні традиції, що відображаються у місцевій архітектурі, культурі та інфраструктурі. Розташований на заході Києва, район займає стратегічно важливе місце в економічному та соціальному житті міста.

Святошин зберігає свою популярність серед мешканців завдяки вигідному розташуванню, доступу до основних транспортних шляхів та зручності в організації побутового життя. Тут розвинута система громадського транспорту, що дозволяє швидко дістатися до інших районів столиці, а також до центру Києва. Зелена зона та парки забезпечують комфортне середовище для прогулянок і відпочинку, що є важливим аспектом для жителів району.

Найбільший прибуток схема приносила на популярних міжнародних напрямках, де постійно спостерігався дефіцит квитків. Пасажири сплачували значно більше за офіційну вартість, а отримані кошти розподіляли між учасниками організації.

За даними слідства, безпосередньо Андрій Костін незаконно перевіз безквиткових пасажирів на суму понад 733 тисячі гривень. Загальні збитки від діяльності всієї організації оцінюються у понад 73,8 мільйона гривень. Загалом через схему було перевезено більш як 34 тисячі пасажирів.

Суд частково задовольнив цивільний позов і зобов’язав Костіна відшкодувати 488 тисяч гривень з урахуванням коштів, сплачених раніше.

Вирок став одним із перших у серії кримінальних справ щодо масштабних корупційних схем на міжнародних залізничних маршрутах, які тривалий час залишалися джерелом тіньових прибутків.

Винуватець вимагання неправомірної вигоди отримав п’ять років позбавлення волі: рішення Болградського суду

Болградський районний суд Одеської області виніс вирок колишньому працівнику поліції, який був визнаний винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Згідно з рішенням суду, обвинувачений отримав п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення стало результатом серйозного розслідування, яке почалося після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у 2024 році.

Інцидент, що привернув увагу правоохоронців, полягав у тому, що колишній співробітник поліції використав своє службове становище для того, щоб вимагати гроші за уникнення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений скористався своєю посадою для примусу до передачі неправомірної вигоди з боку водія, що став учасником аварії.

За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

В Одесі викрито схему вимагання коштів із військовозобов’язаних за участю правоохоронців

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

Подвійна інспекція на Закарпатті: повернення ексочільника ТЦК загострило давні питання

Із Києва до Закарпатської області одночасно вирушили дві перевірочні групи після того, як до виконання службових обов’язків повернувся колишній керівник обласного територіального центру комплектування Андрій Савчук. Його поява на роботі після тривалого лікарняного збіглася з початком процедури передачі посади, однак замість спокійного завершення каденції ситуація набула резонансу через низку неврегульованих організаційних моментів і підозр, що мають ознаки кримінальних порушень.

За інформацією з поінформованих джерел, Савчук перебував на лікарняному з 7 січня, що фактично призупинило формальне звільнення та ускладнило процес передання справ новому керівництву. Така пауза, як стверджують співрозмовники, дозволила відкласти ухвалення кадрових рішень, водночас накопичивши ще більше запитань до роботи обласного ТЦК за попередній період. Після повернення посадовця до служби активізувалися внутрішні механізми контролю, а увага з боку центральних органів управління помітно зросла.

Перша має провести стандартну процедуру прийому-передачі: підрозділи складають акти за своїми напрямками, відбувається звірка майна та документації, після чого фіксується завершення каденції керівника.

Друга комісія покликана перевірити стан мобілізаційної роботи в регіоні. Її очолює бригадний генерал Юрій Ральцев, якого в військових колах пов’язують із підтримкою Савчука. За даними співрозмовників, про інспекцію працівників попередили заздалегідь, роботу перевели у посилений режим, а показники мобілізації доручили «підтягнути». У такому форматі перевірка, за оцінками джерел, більше нагадує підготовлений аудит, ніж реальну оцінку ситуації.

Паралельно триває інша лінія подій. За інформацією з правоохоронних органів, СБУ готує процесуальні рішення щодо Андрія Савчука. Йдеться про можливе повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюють його тривалу відсутність на роботі. Очікується, що юридичні кроки можуть відбутися найближчим часом.

Постать керівника перевірки також викликає дискусії. Юрій Ральцев має тривалий досвід служби у системі військкоматів та ТЦК. Водночас у професійному середовищі його кар’єрне зростання оцінюють неоднозначно. Раніше НАЗК повідомляло про виявлення у його декларації недостовірних даних і необґрунтованих активів, зокрема щодо значних фінансових операцій, задекларованих як подарунки.

Таким чином, ситуація навколо Закарпатського ТЦК поєднує одразу кілька складових: формальну передачу посади, показову перевірку мобілізації та можливі кримінальні провадження. Чи призведе це до реальних кадрових та правових наслідків, стане зрозуміло після завершення роботи комісій і рішень правоохоронців.

Аналіз декларацій як інструмент громадського контролю за доброчесністю правоохоронців

У відкритих джерелах з’являється дедалі більше запитань щодо прозорості майнових декларацій окремих представників правоохоронних органів. Зокрема, увагу аналітиків привертають декларації співробітниці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлани Малиновської. Йдеться не про встановлені порушення, а про ознаки, які можуть свідчити про потребу детальнішої перевірки задекларованих даних.

Вивчення поданих декларацій показує, що сама Світлана Малиновська не зазначає у власності об’єктів нерухомості. Водночас значна частина сімейних активів оформлена на її чоловіка — Сергія Малиновського. Така модель володіння майном не є забороненою, однак у поєднанні з відсутністю або неповнотою даних про вартість окремих об’єктів може викликати додаткові запитання з боку громадськості.

Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

Судовий розгляд у Києві щодо хабарництва у військово-лікарській комісії

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.

Скандальні декларації посадовців Закарпаття: готівка та нерухомість Сергія Іванини викликають суспільний резонанс

Начальник другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування Закарпатської області Сергій Іванина при звільненні подав декларацію, яка привернула значну увагу громадськості та ЗМІ. Документ містить інформацію про суттєві обсяги готівкових коштів та численні об’єкти нерухомості, що викликає питання щодо джерел походження цих активів. Зокрема, Іванина задекларував 120 тисяч доларів та 120 тисяч євро готівкою. При цьому у декларації не зазначено наявності банківських рахунків із значними сумами, що лише підсилює інтерес до прозорості фінансових операцій посадовця.

Окрім готівки, декларація містить перелік нерухомості, якою володіє Іванина, включно з житловими та комерційними об’єктами. Поєднання великих грошових сум та численних активів викликає дискусії серед експертів з антикорупційних питань та підкреслює необхідність ретельного контролю над фінансовими деклараціями державних службовців.

Щодо нерухомості, Іванина володіє будинком площею 201,45 м² у Міжгір’ї (2008 рік), двома квартирами в Ужгороді (36,6 м² та 36,9 м², обидві 2016 року), чотирма земельними ділянками загальною площею 432 м² та нежитловим приміщенням площею 59,8 м² у Міжгір’ї.

Дружина Оксана Іванина має у власності будинок площею 245,7 м² (2017 рік) та дві квартири (66,2 м² та 97,8 м², 2013 та 2011 роки) в Ужгороді, земельну ділянку 450 м² та два нежитлові приміщення (9,3 м² та 22,3 м², 2022 рік). Крім того, на її ім’я зареєстровано три транспортні засоби: Toyota Land Cruiser 150 (2022), Hyundai Tucson (2019) та автобус Ponticelli ER-120U (1995).

За 2025 рік загальний дохід Сергія Іванини склав приблизно 748 тис. грн, основними джерелами стали грошове забезпечення від Закарпатського ОТЦК та СП, пенсія та незначні виплати, включно з кешбеком і державними програмами. Дружина отримала 4451 грн зарплати за сумісництвом через ФОП і є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації не зазначено об’єктів незавершеного будівництва, цінних паперів, корпоративних прав (окрім ТОВ дружини), фінансових зобов’язань чи значних витрат.