Пошук

ІНСАЙДИ:

СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

0
За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства. За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які […]

Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

0
За інформацією джерел, після знищення цехів зі збору ракет “Фламінго” український Офіс Президента ухвалив рішення перенести виробництво на територію країн Європейського Союзу. Причиною стали постійні витоки інформації — у керівництві дійшли висновку, що в Україні всі кардинали, задіяні у процесі, швидко потрапляють у поле зору російських спецслужб. Саме ці контакти, за словами співрозмовників, неодноразово призводили […]

Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

0
За інформацією наших джерел, під час нещодавньої робочої поїздки керівника Офісу Президента Андрія Єрмака до США, він отримав чіткі застереження  від реалізації силового сценарію по зміщенню мера Києва Віталія Кличка. Водночас, за інформацією джерела, “знести Кличка разом з усією його командою до кінця року” Андрію Ермаку обіцяв віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба. Більше інсайдів в режимі реального […]

Витрати “Нафтогазу” на розкішні винагороди: контраст із закликами до економії газу серед громадян

Незважаючи на заклики НАК «Нафтогаз України» до громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів енергетичної інфраструктури в кількох областях після нічної комбінованої атаки, сама компанія продовжує витрачати десятки мільйонів гривень на розкішні бонуси для топ-менеджерів. Так, за 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів концерну отримали загалом 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з топ-менеджерів заробив у середньому близько 7,3 мільйона гривень на рік, що еквівалентно понад 613 тисячам гривень на місяць.

Це значні суми, якщо порівняти їх із реаліями більшості українців, чия середня зарплата наразі становить лише 26 499 гривень на місяць. Водночас, енергетичний сектор країни стикається з величезними викликами, серед яких не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, але й забезпечення стабільності газопостачання в умовах війни. Виникає питання, чи є доцільним витрачати такі кошти на величезні винагороди в умовах, коли громадяни змушені адаптуватися до зростання тарифів та обмежень у споживанні енергоресурсів.

Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.

Археологічні знахідки в Галицькому замку: таємниці стародавньої еліти

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

ВАЖЛИВО

Наука

Різке зростання майна судді Токмілової під час війни: декларація, яка викликає питання

0

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова оприлюднила свою декларацію, що привернула увагу до різкого зростання її майна в умовах війни. Одна з найбільш помітних покупок — автомобіль BMW X6 xDrive 30d M Sport 2025 року випуску вартістю 4,65 млн грн. Цей позашляховик належить до преміум-сегмента, і є однією з топових комплектацій, що ставить її в категорію люксових транспортних засобів. Така покупка в період економічної нестабільності та війни не може не викликати питань щодо джерел коштів для її придбання.

Крім того, в декларації судді зазначено два значні фінансові надходження, що також не залишаються поза увагою. Одним із них є грошовий подарунок на суму 800 тис. грн, отриманий від Галини Андрушкової, матері судді. Другим — дохід у розмірі 1,72 млн грн від продажу рухомого майна, яке було викуплене Арабаджи Євгеном. Ці суми додаються до загального контексту, в якому все більше уваги приділяється питанням прозорості фінансових операцій осіб, що займають високі державні посади.

Фактично за один день задекларовані надходження перевищили 2,5 млн грн, що дозволило істотно збільшити обсяг її особистих активів. Сукупність цих операцій — одночасно дорогий автомобіль, подаровані кошти і великий продаж майна — викликає питання щодо джерел походження грошей, з огляду на статус судді та публічні етичні стандарти.

Це не перший випадок, коли значні суми нібито надходять саме від матері. Ще у 2022 році Галина Андрушкова подарувала дочці 2,5 млн грн. Завдяки цим грошам суддя змогла придбати квартиру в Туреччині приблизною вартістю 3,6 млн грн.

У тому ж 2022 році мати судді сама купила собі квартиру площею близько 70 кв. м в елітному житловому комплексі «Південна Пальміра» в Аркадії (Одеса). У цьому ж комплексі мешкає і Токмілова. «Південна Пальміра» вважається одним із найдорожчих житлових кластерів курортної частини міста, з охороною, паркінгом і сервісною інфраструктурою преміум-класу.

Походження коштів матері Токмілової теж привернуло увагу. За даними розслідувачів, доходи Галини Андрушкової пов’язані з управлінням компанією «Арго девелопмент». Цю компанію ще у 2011 році заснували четверо громадян РФ — Михайло Кренгель, Павло Панов, Кирило Орлов і Сергій Шамес, усі з Москви та Підмосков’я. Тобто гроші, які надалі оформлюються як «подарунки матері», можуть походити від бізнесу з російським корінням.

Сукупність фактів — новий BMW X6 за мільйони під час повномасштабної війни, квартира в Туреччині, елітна нерухомість в Аркадії, великі грошові дарунки від матері й одночасні мільйонні надходження в один день — ставить питання щодо прозорості доходів судді Одеського ОАС і потенційного конфлікту репутації. Такі кейси традиційно потрапляють у фокус НАЗК і Вищої ради правосуддя, оскільки стиль життя служителя Феміди має відповідати офіційним доходам.

ІНСАЙДИ

Єрмак обговорював у США політичну ситуацію в Києві та можливе зміщення Кличка

0
За інформацією наших джерел, під час нещодавньої робочої поїздки керівника Офісу Президента Андрія Єрмака до США, він отримав чіткі застереження  від реалізації силового сценарію по зміщенню мера Києва Віталія Кличка. Водночас, за інформацією джерела, “знести Кличка разом з усією його командою до кінця року” Андрію Ермаку обіцяв віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба. Більше інсайдів в режимі реального […]
ІНСАЙДИ

СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

0
За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства. За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які […]
Політика

Юридичне оформлення поділу сімейних активів колишнього віцепрем’єра

0

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

ВІЙНА

Відстрочка від мобілізації для студентів в Україні: актуальні правила станом на жовтень 2025 року

0

В Україні продовжується мобілізація, однак законодавство чітко визначає групи громадян, які можуть отримати відстрочку від призову. Однією з найчутливіших категорій залишаються студенти — молодь, яка продовжує навчання та формує майбутній кадровий потенціал держави. Станом на кінець жовтня 2025 року діють оновлені правила, що враховують цифрові зміни, запроваджені Міністерством оборони та Міністерством освіти.

Право на відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ці форми навчання офіційно вважаються підставою для збереження відстрочки, адже передбачають постійну присутність у закладі освіти. Натомість заочна чи вечірня форма навчання не дає такого права — особи, які навчаються дистанційно або без відриву від роботи, можуть бути призвані.

Окремо: інтерни (медичні та фармацевтичні спеціальності) і докторанти також входять до категорії, які можуть отримати відстрочку. Це прямо згадується Міноборони серед типів відстрочок, які вже доступні в «Резерв+».

Коли студент ризикує бути мобілізованимЄ вразливе «вікно», про яке багато хто не знає. Воно виникає між закінченням одного рівня освіти й офіційним зарахуванням на наступний. Найтиповіша ситуація:– ви отримали диплом бакалавра;– канікули / вступна кампанія ще триває;– наказу про зарахування до магістратури ще немає.

У цей проміжок формально відстрочка не діє, і ТЦК юридично має право вручити повістку. Це особливо стосується чоловіків 25+ років. Тобто в канікулярний період «між ступенями» захист слабший.

Так само можуть мобілізувати, якщо:– відстрочка не оформлена або прострочена;– студент відрахований;– форма навчання не денна;– людина вчиться вже не вперше на вищому рівні;– підстава для відстрочки зникла (наприклад, припинили навчання або не підтвердили статус).

Що змінилося з листопада 2025 рокуМіноборони переводить відстрочки в цифровий формат. Ключові моменти:

Для студентів денного / дуального навчання, інтернів та докторантів відстрочка вже винесена в «Резерв+» як окрема категорія. Тобто вам не треба «бігти у військкомат», достатньо підтвердити статус у цифровій системі.

Автоматичне продовження відстрочкиЯкщо підстава для відстрочки є сталою і підтверджується в державних реєстрах (ви офіційно навчаєтесь на денній формі; ви інтерн; ви докторант), система продовжить її автоматично.

Міноборони заявляє, що починаючи з 5 листопада 2025 року (дата чергового продовження мобілізації/воєнного стану) студентам, які мають чинну відстрочку, вона буде продовжена без додаткових заяв — і про це прийде сповіщення у «Резерв+». Аналогічно — інтернам, докторантам.

Якщо система не може підтвердити вашу підставу (наприклад, у реєстрах немає актуальних даних вишу, або ви вже відраховані), автоматичного продовження не буде. У такому випадку доведеться оновити дані або звернутися через ЦНАП.

Паперові довідки з мокрою печаткою відходятьПочинаючи з листопада, довідку про відстрочку не треба носити як ламінований папір із печаткою ТЦК. Офіційним підтвердженням статусу стає електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» з QR-кодом.– Показуєте QR — ТЦК або патруль може перевірити чинність відстрочки в реальному часі.– Якщо смартфона немає: можна завантажити і роздрукувати документ з «Резерв+», з порталу «Дія» або отримати роздруківку в ЦНАПі. Такий папір із QR має ту ж юридичну силу.

Що змінюється для майбутніх медиків і фармацевтівУ липні 2025 року ухвалили норму, яка робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів. Після проходження цієї підготовки такі студенти отримають статус офіцера запасу. Це означає, що вони можуть підлягати призову навіть під час подальшого навчання, а не тільки після диплома. Вступає це в силу з січня 2026 року. Перелік спеціальностей і кількість слухачів визначатиме Міноборони.

Це важливе уточнення: для частини медичних і фармспеціальностей відстрочка як «я студент, мене не можна чіпати» стане менш гарантованою — держава фактично формує резерв медичного офіцерського складу.

Підсумок для студента у 2025–2026 навчальному році• Якщо ви денник і це ваш наступний рівень освіти — маєте право на відстрочку.• Якщо зараз канікули між рівнями і ви ще не зараховані — формально ви вже без захисту, і тут найризикованіший момент.• Відстрочку більше не треба «вибивати» в ТЦК: подаєтеся через «Резерв+» або ЦНАП.• Статус підтверджується електронним документом з QR-кодом, паперова «мокра печатка» вже не обов’язкова.• Система обіцяє автоматично продовжити відстрочку з 5 листопада 2025 року всім, у кого підстава стабільна й відображена в реєстрах (у тому числі студентам, інтернам, докторантам).

АТ “Хмельницькобленерго” придбало трансформатор за 27 мільйонів гривень: чи дійсно економія?

0

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33: від початків до сучасності

0

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Маніпуляції на фронті: як Росія створює ілюзію успіху

0

Російські війська дедалі активніше застосовують тактику точкових просочувань між українськими позиціями, намагаючись створити враження масштабних наступальних операцій. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва свідомо використовує розріджені оборонні лінії та малі групи проникнення, щоб змусити українські сили розосередитися і реагувати на локальні загрози. Внаслідок цього окремі невеликі бої подаються як значні стратегічні досягнення, що дає змогу Кремлю формувати інформаційну картину, вигідну для внутрішньої та міжнародної аудиторії, навіть якщо реальна бойова ситуація свідчить про обмежені результати.

Аналітики підкреслюють, що така стратегія має радше пропагандистський характер, ніж оперативно-тактичний ефект. Локальні прориви не змінюють загального ходу боїв, але дозволяють Кремлю маніпулювати медійним порядком денним, створюючи відчуття постійної активності та «ініціативи» на фронті. В умовах сучасної війни інформаційне поле стає майже такою ж ареною боїв, як і лінія фронту, і Росія активно експлуатує цю реальність, намагаючись перетворити окремі зіткнення на символічні «перемоги».

ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

«Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

Розкіш та фінансові нестабільності: Роману Корнєву та його родині приписують незвичні доходи та активи

0

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Декларація Артема Андрушка за 2024 рік: криптовалюти, великі заощадження та значні доходи

0

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

Зеленський виправдовувався перед Трампом за ситуацію на фронті — джерела

0
Кілька наших джерел повідомляють, що переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом відбулися у форматі, який став принизливим для української сторони. За словами співрозмовників, Зеленський був поставлений у позицію, коли змушений був виправдовуватися за ситуацію на фронті та пояснювати, чому українська армія не може зупинити російський наступ. Як зазначають джерела, Трамп […]

Приріст статків очільника Держкомісії з запасів корисних копалин: невідомі аспекти та потенційні питання

0

Очільник Держкомісії з запасів корисних копалин Сергій Паюк та його родина за останні три роки війни демонструють значний приріст статків, що викликає низку питань щодо прозорості та законності їхніх фінансових надходжень. Згідно з офіційними деклараціями, у 2022 році сукупна заробітна плата Сергія Паюка, який обіймає ключові посади як у держпідприємстві «Надра України», так і в Держкомісії, досягла майже 2,5 мільйона гривень. Дружина Паюка, працівниця «Укргазвидобування», отримала близько 700 тисяч гривень на рік. Водночас родина також задекларувала наявність понад 190 тисяч доларів США готівкою, а також близько півмільйона гривень на банківських рахунках.

Проте, наявність значних сум готівки та активів викликає питання щодо їх походження. У період, коли країна переживає економічні труднощі через війну, такі фінансові досягнення не можуть не привертати увагу. Відомо, що державні посадовці зобов'язані подавати детальні звіти про свої доходи та активи, однак не всі аспекти фінансової діяльності родини Паюка можна підтвердити за допомогою відкритих даних.

У 2023 році заробіток Паюка зріс до 3,3 млн грн, а в 2024-му — до 5 млн грн. Дружина у 2024 році задекларувала 829 тис. грн доходу, у тому числі премії від профспілки; також у 2024 році сім’я поповнила готівкові заощадження ще більш ніж 50 тис. USD на ім’я дружини.

Ключова деталь — у 2025 році Сергій Паюк почав отримувати перекази від Європейської комісії (за даними джерел — з Бельгії). У Держкомісії офіційних пояснень щодо підстав таких виплат не надали, що породило запитання щодо походження частини доходів посадовця.

У підсумку, за три роки (2022–2025) офіційні доходи родини Паюків зросли приблизно втричі. Чітких пояснень щодо джерел нових надходжень немає — це викликає зацікавленість у громадськості та закликає до прозорого роз’яснення з боку посадовця або відомства.

Немає стимулу для зупинки бойових дій: Росія продовжує ескалацію в Україні

0

За інформацією CNN, Росія наразі не має жодного стимулу для припинення бойових дій в Україні, незважаючи на неодноразові заклики міжнародних лідерів, зокрема президента США Дональда Трампа, до встановлення миру. Російська армія демонструє значний прогрес на декількох напрямках фронту, активно нарощуючи інтенсивність своїх атак. При цьому Москва не зупиняється на досягнутому та продовжує збільшувати кількість ударів по цивільних і військових об'єктах.

За даними джерела, лише за один з останніх днів, Росія використала рекордні 268 керованих авіабомб, що значно перевищує середній показник останніх тижнів, коли було застосовано близько 170–180 таких боєприпасів. Це свідчить про ескалацію насильства та посилення стратегічних операцій на кількох ділянках фронту. Водночас, Росія не припиняє регулярних нічних атак за допомогою безпілотників та ракет, при цьому основними цілями є об'єкти енергетичної інфраструктури України.

Аналітики відзначають різке зростання кількості дронів у вересні: у середньому було запущено понад 180 дронів на добу, що більш ніж удвічі перевищує показники на початку року. Така інтенсивність робить удари системними і підвищує ризики для населення та критичної інфраструктури.

Експерти підкреслюють, що росіяни суттєво вдосконалили тактику застосування безпілотників. Як констатує Дара Массікот, Москва перетворила дрони з «слабкого місця» на сферу переваги: їх використовують не лише для розвідки, а й для виявлення та знищення цілей на полі бою та в тилу. Одночасно відбувається модернізація ракет і броньованих систем, що дає російським командирам більше свободи планування й виконання операцій.

Через ці фактори аналітики роблять висновок: доки Росія фіксує оперативні успіхи і має можливість завдавати масованих ударів, у неї немає стратегічного стимулу погоджуватися на суттєві кроки до припинення вогню. Наслідком стає подальша ескалація ударів по енергетиці, що впливає на побут і безпеку мільйонів українців.

завантажити більше

ПОЛІТИКА

Скандал навколо елітної нерухомості депутата Ярослава Железняка

torontomark48 -

Народний депутат Ярослав Железняк, відомий своїми критичними заявами щодо російського впливу в Україні, опинився у центрі нового інформаційного резонансу через власність, оформлену на його близьких. Йдеться про елітну квартиру в самому серці Києва, вартість якої перевищує 11,7 мільйона гривень. Цікаво, що формально житло належить не депутату, а його тестю Володимиру Ковалю, який тривалий час займався бізнесом у сфері нерухомості.

Подібна ситуація викликала чимало питань серед громадськості та експертів з питань прозорості політиків. Зокрема, обговорюється можливе використання родинних зв’язків для приховування справжнього власника елітного майна та уникнення декларування значних статків. Скандал також підкреслює дисонанс між публічними заявами депутата про боротьбу з впливом Росії та його приватними фінансовими інтересами.

За даними розслідувань, тесть депутата Володимир Коваль протягом багатьох років працював на агропромисловий холдинг «Юг Руси» російського бізнесмена Сергія Кислова. Зокрема, у 2013 році Коваль очолив компанію «Трейдфілд Україна» (раніше — «Полігрейн Агро»), бенефіціаром якої було московське підприємство «Маслоекстракционный завод Юг Руси». Пізніше він керував «Херсонським КХП», що належав кіпрській WJ Ventures Ltd — структурі, пов’язаній із ростовською компанією «Юг Агролізинг».

У 2016 році обидві компанії формально перейшли під контроль нідерландської World Wide Industrial Invest B.V., яка, за даними журналістів, прикривала російські активи в Україні. Сам холдинг «Юг Руси» — це багатомільярдна імперія, створена у Ростові-на-Дону ще в 1992 році, з десятками заводів по всій Росії.

Таким чином, квартира, у якій мешкає нардеп, може бути придбана на кошти, пов’язані з російським бізнесом. Попри це, НАЗК досі не провело повну перевірку декларації Ярослава Железняка за 2023 рік.

Поки сам депутат публічно звинувачує інших у «зв’язках із РФ», його власна сім’я, за матеріалами журналістів, має прямі ділові зв’язки з компаніями, які обслуговували інтереси російських олігархів.

читати далі

Україна отримала запрошення приєднатися до міжнародної Конвенції з боротьби з підкупом

torontomark48 -

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.

читати далі

Юридичне оформлення поділу сімейних активів колишнього віцепрем’єра

torontomark48 -

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

читати далі

ЕКОНОМІКА

Без дозвільних документів: проблеми з капітальним ремонтом Харківського шосе в Києві

0

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Витрати “Нафтогазу” на розкішні винагороди: контраст із закликами до економії газу серед громадян

0

Незважаючи на заклики НАК «Нафтогаз України» до громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів енергетичної інфраструктури в кількох областях після нічної комбінованої атаки, сама компанія продовжує витрачати десятки мільйонів гривень на розкішні бонуси для топ-менеджерів. Так, за 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів концерну отримали загалом 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з топ-менеджерів заробив у середньому близько 7,3 мільйона гривень на рік, що еквівалентно понад 613 тисячам гривень на місяць.

Це значні суми, якщо порівняти їх із реаліями більшості українців, чия середня зарплата наразі становить лише 26 499 гривень на місяць. Водночас, енергетичний сектор країни стикається з величезними викликами, серед яких не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, але й забезпечення стабільності газопостачання в умовах війни. Виникає питання, чи є доцільним витрачати такі кошти на величезні винагороди в умовах, коли громадяни змушені адаптуватися до зростання тарифів та обмежень у споживанні енергоресурсів.

Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.

Скандал навколо ТОВ “Українська бронетехніка”: корупційні схеми та зловживання посадовців

0

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

Фінансування будівництва та ремонтних робіт у Києві: вересневі результати 2025 року

0

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

Прогнозоване зростання споживчих цін в Україні: вплив війни та економічна нестабільність

0

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Останні новини

Справжні причини масових ракетних атак на Україну: Розгадка за останніми подіями

Від електронних повісток до військового квитка: нові можливості в додатку “Дія”

Голосування на Євробаченні: Початок кінця для “Дії” на виборах?

Аналіз законопроекту щодо мобілізації: погляд українського громадського діяча та військового Олега Симороза

Майдан виключено, проте… Що нас чекає після звільнення Залужного?

Небезпека оточення: військові ЗСУ у зоні Авдіївки

Розкриття таємниць Куп’янського наступу: чому російські війська застрягли в лабіринті лісу

Елітні авіалайнери, розкішні яхти та успішний бізнес у Росії: як син Черняка під прицілом правоохоронців знаходиться у своєму власному світі

Скандал у Міноборони: Провал реформи закупівель – звинувачення Арсена Жумаділова

Схема власників “Космолоту”: переведення 5,4 млн євро на фіктивні фірми у Британії

Нардепи відстрілюють члена ЦВК Буглака за працю з Маямі: Зарплату отримував, а відповідальність уникав

Напрямки відбудови регіонів України: Роль та необхідність безбар’єрності

1...680681682...698сторінка 681 з 698

ПОДІЇ

Події

Дмитрів день — межа між осінню та зимою, свято мужності й віри

0

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

Події

Викрито шахрайську схему з криптовалютою на Вінниччині

0

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

Події

Масштабна схема легалізації доходів через державні закупівлі під прицілом СБУ

0

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

Події

Новий прорив на водогоні біля Домажира знову залишив частину Львова без води

0

Поблизу села Домажир, що неподалік Львова, у суботу, 25 жовтня, стався черговий прорив на магістральному водогоні. Надзвичайна ситуація виникла всього через кілька годин після завершення попереднього ремонту на цій самій ділянці, який проводили спеціалісти «Львівводоканалу». Унаслідок повторної аварії значна частина мешканців західних районів міста знову залишилася без водопостачання.

За попередньою інформацією, вранці ремонтні бригади успішно відновили пошкоджену ділянку труби та розпочали наповнення системи. Однак під час запуску водогону на насосних станціях зафіксували різке падіння тиску — у Домажирі стався новий прорив, цього разу на іншій частині трубопроводу. Фахівці припускають, що причиною інциденту могла стати зношеність магістралі або різкий перепад тиску після запуску системи.

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що витік стався по інший бік річки від попереднього місця аварії. На місце виїхали аварійні бригади, керівництво «Львівводоканалу» та представники міської ради.

У комунальному підприємстві зазначили, що зіткнулися з наймасштабнішим викликом за останні десятиліття:

«Такої ситуації, коли частина міста залишається без води три доби поспіль, не пригадують навіть ветерани нашого підприємства», — заявили у «Львівводоканалі».

Ремонтники працюють цілодобово, багато хто без відпочинку вже другу добу. У компанії закликали львів’ян поставитися з розумінням до ситуації і не звинувачувати працівників, які роблять усе можливе, щоб стабілізувати водопостачання.

Нагадаємо, що 23 жовтня через попередню аварію на водогоні діаметром 600 мм у Домажирі без води залишилися близько 160 вулиць Львова та 13 навколишніх сіл.

Події

Масштабна корупційна схема в Михайлівській громаді: розкрадання коштів на укриття

0

У Михайлівській громаді викрито одну з найбільших схем привласнення бюджетних коштів, призначених для облаштування захисних споруд цивільного захисту. За даними слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівниками підрядних компаній незаконно заволоділи понад 47 мільйонами гривень, виділеними на будівництво та обладнання укриттів.

Розслідувачі наголошують, що зловживання службовим становищем полягало в укладенні договорів із підприємствами, що мали ознаки фіктивності. Додатково посадовці підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були здійснені частково, що дозволяло привласнювати виділені кошти без будь-яких фактичних підстав. За офіційними документами укриття нібито вводили в експлуатацію, тоді як насправді більшість споруд залишалися незавершеними або не облаштованими згідно з проєктною документацією.

Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

За даними слідства, схема працювала так:– вартість робіт і матеріалів штучно завищували;– підписувалися фіктивні акти приймання робіт;– кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;– далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

Події

Інцидент у EQUIDES CLUB: жорстоке поводження з підлітками, що шокувало суспільство

0

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

Події

Розслідування смерті бізнесмена Аднана Ківана: нові деталі та підозри щодо лікарів

0

У Одесі триває активне розслідування обставин смерті відомого бізнесмена, забудовника та інвестора Аднана Ківана. Правоохоронці офіційно повідомили про підозру двом лікарям приватного медичного закладу, де він проходив лікування від онкологічного захворювання. За інформацією Офісу генерального прокурора та Національної поліції, Ківан перебував на лікуванні у клініці з травня по жовтень 2024 року, а помер 28 жовтня того ж року. Хоча в офіційних заявах ім’я пацієнта не було озвучено, низка ЗМІ підтвердили, що йдеться саме про бізнесмена Аднана Ківана, чия смерть вже викликала широкий резонанс в суспільстві.

На даний момент, слідчі органи детально вивчають обставини лікування та медичні дії, що могли призвести до летального результату. Однією з головних версій є можливі недоліки у наданні медичних послуг, які можуть бути причиною його смерті. Проте, офіційні заяви не розкривають усіх деталей справи, що лише підігріває цікавість громадськості та медіа.

Висновки судово-медичної експертизи виявили, що смерть була умовно попереджуваною: за умови своєчасної діагностики, належної оцінки стану і лікування пацієнт міг би прожити довше. Лікарі, за версією слідства, допустили грубі порушення медичних протоколів, що призвело до розвитку сепсису і смерті хворого.

Підозри оголошено лікарю-хірургу та онкологу приватної клініки. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки — стаття 140 Кримінального кодексу України. Медикам загрожує до двох років позбавлення волі та заборона обіймати посади строком до п’яти років.

Слідство готує клопотання про цілодобовий домашній арешт і тимчасове відсторонення підозрюваних від роботи.

Нагадаємо, Аднан Ківан — уродженець Сирії, власник KADORR Group, був одним із найбагатших людей України. У 2021 році він займав 42 місце у рейтингу Forbes із капіталом близько 240 млн доларів. Його компанія збудувала десятки житлових комплексів в Одесі та Києві, зокрема серію будинків «Перлина», ЖК «Оазис» і бізнес-центр «Французький бульвар».

Події

Фінансова безпека України під загрозою через вплив олігархів

0

Система контролю над державними фінансами України наразі переживає серйозну кризу, що загрожує економічній стабільності та довірі до банківської сфери. Центральне місце у цьому процесі посідає «Банк Альянс», який останнім часом опинився в епіцентрі численних розслідувань, пов’язаних із відмиванням коштів та обслуговуванням інтересів великих бізнес-груп. Схеми, що використовуються, дозволяють окремим олігархам обходити законодавчі обмеження та уникати фінансової відповідальності, підриваючи фундаментальну функцію державного контролю над грошовими потоками.

Розкриття таких схем свідчить про системні проблеми у регулюванні фінансового сектору та низьку ефективність антикорупційних механізмів. Експерти зазначають, що ключова небезпека полягає у тому, що через вплив олігархів контроль держави над стратегічними ресурсами стає номінальним. Це створює не лише економічні, а й політичні ризики, адже великі фінансові групи здатні формувати власні пріоритети на шкоду національним інтересам.

Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

Події

СБУ затримала працівницю банку, яка передавала російській спецслужбі дані про військовослужбовців

0

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Події

Викриття масштабної схеми незаконного імпорту електроніки в Україні

0

У ході масштабного розслідування було викрито організовану схему незаконного ввезення електронної техніки на територію України. Через мережу інтернет-магазинів «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») та «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович) систематично ввозилися смартфони, планшети та смарт-годинники без сплати митних платежів та податку на додану вартість (ПДВ). Ця схема базувалася на спеціальному дробленні великих партій товару на сотні дрібних фіктивних поштових відправлень, що дозволяло уникнути контролю з боку митниці та податкових органів.

Основним механізмом ухилення від сплати митних зборів стало використання лазівок у процедурі отримання посилок: замість традиційної перевірки документів при отриманні, посилки отримувалися за допомогою SMS-кодів, що значно полегшувало процес і фактично унеможливлювало ідентифікацію отримувачів. Такий підхід дозволяв організаторам переміщати великі обсяги товарів, уникаючи офіційного митного оформлення.

За схемою в країну заходили смартфони, планшети та смарт-годинники від брендів, які за фактом коштують набагато дорожче, — серед згаданих брендів: Poco, Redmi, Lenovo, Blackview. Продукція маскувалася під «телефон» або «годинник», аби уникнути індивідуальної ідентифікації і митного контролю.

Ключовим елементом схеми стала процедура видачі посилок у «Укрпошті», яка дозволяла отримати відправлення за SMS-кодом без додаткової перевірки документів і особи одержувача. Це забезпечувало фактичну анонімність отримувача і дозволяло тривалий час уникати контролю — посилки могли видаватися будь-кому, хто мав код, незалежно від того, хто вказаний у документах.

Контрабандна продукція надходила в роздріб за заниженими цінами, витісняючи легальних імпортерів і продавців, підриваючи чесну конкуренцію. Держава лишалася без митних надходжень і ПДВ, що призводило до мільйонних втрат у бюджеті. Окрім прямого збитку, схема підривала довіру до ринку електроніки та створювала ризики для споживачів (гарантійне та сервісне обслуговування, відповідність техніки стандартам).

За наявними даними, в схемі фігурували інтернет-магазини «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») і «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович). Організатори — названі як Даниїл Гутовський і Андрій Гадалов — налагодили мережу фіктивних компаній і «сховок» для оформлення відправлень. Основні інструменти: фіктивні одержувачі, заниження вартості у митних/поштових деклараціях, масове дроблення партій, експлуатація механізму видачі посилок за SMS.

Комбінація технічних вразливостей у поштовій процедурі (відсутність ідентифікації одержувача при видачі), формальне декларування та масове дроблення дозволяли уникати тригерів митного контролю. Як наслідок, схема могла діяти системно й непомітно для контролюючих органів довгий час.

КОНТАКТИ: [email protected]