ІНСАЙДИ:

Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів. За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за […]

СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства. За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які […]

Україна планує перенести виробництво ракет “Фламінго” на територію ЄС

За інформацією джерел, після знищення цехів зі збору ракет “Фламінго” український Офіс Президента ухвалив рішення перенести виробництво на територію країн Європейського Союзу. Причиною стали постійні витоки інформації — у керівництві дійшли висновку, що в Україні всі кардинали, задіяні у процесі, швидко потрапляють у поле зору російських спецслужб. Саме ці контакти, за словами співрозмовників, неодноразово призводили […]

Розслідування смерті бізнесмена Аднана Ківана: нові деталі та підозри щодо лікарів

У Одесі триває активне розслідування обставин смерті відомого бізнесмена, забудовника та інвестора Аднана Ківана. Правоохоронці офіційно повідомили про підозру двом лікарям приватного медичного закладу, де він проходив лікування від онкологічного захворювання. За інформацією Офісу генерального прокурора та Національної поліції, Ківан перебував на лікуванні у клініці з травня по жовтень 2024 року, а помер 28 жовтня того ж року. Хоча в офіційних заявах ім’я пацієнта не було озвучено, низка ЗМІ підтвердили, що йдеться саме про бізнесмена Аднана Ківана, чия смерть вже викликала широкий резонанс в суспільстві.

На даний момент, слідчі органи детально вивчають обставини лікування та медичні дії, що могли призвести до летального результату. Однією з головних версій є можливі недоліки у наданні медичних послуг, які можуть бути причиною його смерті. Проте, офіційні заяви не розкривають усіх деталей справи, що лише підігріває цікавість громадськості та медіа.

Висновки судово-медичної експертизи виявили, що смерть була умовно попереджуваною: за умови своєчасної діагностики, належної оцінки стану і лікування пацієнт міг би прожити довше. Лікарі, за версією слідства, допустили грубі порушення медичних протоколів, що призвело до розвитку сепсису і смерті хворого.

Підозри оголошено лікарю-хірургу та онкологу приватної клініки. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки — стаття 140 Кримінального кодексу України. Медикам загрожує до двох років позбавлення волі та заборона обіймати посади строком до п’яти років.

Слідство готує клопотання про цілодобовий домашній арешт і тимчасове відсторонення підозрюваних від роботи.

Нагадаємо, Аднан Ківан — уродженець Сирії, власник KADORR Group, був одним із найбагатших людей України. У 2021 році він займав 42 місце у рейтингу Forbes із капіталом близько 240 млн доларів. Його компанія збудувала десятки житлових комплексів в Одесі та Києві, зокрема серію будинків «Перлина», ЖК «Оазис» і бізнес-центр «Французький бульвар».

Інцидент з Артемом Мілевським: застряг у ліфті через вимкнення електроенергії

Колишній нападник київського «Динамо» та збірної України Артем Мілевський став учасником незвичайної ситуації, коли застряг у ліфті через відключення електропостачання. Футболіст розповів про інцидент у своїх соціальних мережах, поділившись деталями через Instagram-сторіс. За словами Мілевського, він не перевірив попередньо графік планових відключень електроенергії і безтурботно поїхав ліфтом. Однак під час руху будинку електропостачання було припинено, і кабіна ліфта раптово зупинилась між поверхами.

Футболіст зазначив, що ситуація була досить неприємною, але, на щастя, він не зазнав травм і зміг швидко вибратися з ліфта. Це нагадування про важливість перевіряти графіки відключень у великих містах, де такі інциденти можуть траплятись досить часто.

«Вранці все добре було. Світло на весь день… Не подивився, ліфт піднявся – застряг, сиди і чекай. Кого чекати?» — емоційно описав Мілевський ситуацію, не добираючи цензурних слів.

Футболіст провів у ліфті деякий час, поки не прийшла допомога. За словами Мілевського, його зрештою визволив ліфтер на ім’я Вадим.

«Порятунок. Добре, хоч світло не ввімкнули», — пожартував ексгравець «Динамо», маючи на увазі, що його дістали вручну, без відновлення електрики.

Історія швидко розійшлася в спортмедіа та фанатських пабліках, бо 40-річний Мілевський (ексзірці «Динамо» не раз приписували імідж футбольного денді поза полем) показав себе в досить буденній і, чесно, дуже впізнаваній для українців ситуації енергетичних відключень.

Артем Мілевський завершив професійну кар’єру у 2021 році. За «Динамо» він зіграв 276 матчів, забив 87 голів і віддав 74 результативні передачі. Також виступав за клуби з Білорусі, Хорватії, Росії, Румунії, Угорщини та Туреччини. У складі збірної України провів 50+ матчів і брав участь у Євро-2012, де збірна грала домашній турнір.

Ситуація з ліфтом, схоже, стала черговим нагадуванням: у період планових і аварійних відключень електроенергії краще ходити сходами, навіть якщо ти легенда «Динамо»

Пенсійна система України: Мінімум пенсії та доплати за вік і стаж

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

ВАЖЛИВО

Скандал навколо ТОВ “Українська бронетехніка”: корупційні схеми та зловживання посадовців

ТОВ «Українська бронетехніка», що давно зарекомендувало себе як один із провідних постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилося в центрі гучного скандалу. З’явилися підозри щодо корупційних схем та фіктивних контрактів, пов’язаних із поставками військової техніки. Серед продукції компанії – бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для самохідних артилерійських установок «Богдана» та комплектуючі для ракетного комплексу «Нептун». Проте саме масштабні поставки не захистили фірму від звинувачень у зловживаннях і незаконному бронюванні ухилянтів від мобілізації за хабарі.

Правоохоронці задокументували факт отримання одним із співробітників компанії 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та надання броні. Це розслідування відкрило ширшу мережу корупційних дій, які могли впливати на державні контракти та безпеку армії. Міністерство оборони України вже вимагає від компанії повного відшкодування завданих збитків і посилює контроль над усіма постачаннями.

Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

Археологічні знахідки в Галицькому замку: таємниці стародавньої еліти

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

Дмитрів день — межа між осінню та зимою, свято мужності й віри

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

27 жовтня — день, що об’єднує історію, віру та народну мудрість

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

Антикорупційне розслідування проти очільника Антимонопольного комітету України: нові подробиці справи

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершило досудове розслідування у справі, що стосується одного з найвищих посадовців країни — голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. За інформацією слідчих, справа пов'язана з не задекларованими об’єктами нерухомості та автомобілем, які, за даними НАБУ, належать або перебували у користуванні самого Кириленка чи його близьких осіб. В електронній декларації за 2024 рік були умисно приховані 20 об'єктів нерухомості, а також автомобіль BMW X3, оформлений на родичів посадовця.

Слідство вважає, що це було зроблено з метою уникнення відображення фактичного майна, що могло б вплинути на прозорість декларації та порушити етичні стандарти високопосадовця. Тепер справа направлена до суду, і відповідно до чинного законодавства, Кириленко може понести відповідальність за неправдиві дані в декларації, що є порушенням антикорупційного законодавства України.

До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

шість квартир у Києві та Ужгороді;

житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

дві земельні ділянки;

два гаражні бокси; шість паркомісць;

три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

Загальна мобілізація в Україні: хто потрапляє під призов і чи варто очікувати змін у 2025 році

В Україні триває загальна мобілізація, в рамках якої до лав Збройних сил України (ЗСУ) залучають військовозобов’язаних чоловіків. У зв’язку з військовою ситуацією, державні органи активно працюють над посиленням обороноздатності країни, а тому питання мобілізації залишається актуальним для багатьох громадян. В даному матеріалі розглядається, хто саме підлягає мобілізації на сьогодні та чи варто очікувати змін у правилах призову в листопаді 2025 року.

Згідно з чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під призов підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають чинної відстрочки або броні та є придатними для служби. Однак на практиці, з огляду на специфіку військових потреб, першочергово мобілізують осіб з певним досвідом, професійними навичками та спеціальностями, які мають найвищу потребу в оборонній сфері.

чоловіків віком 25–60 років без військового досвіду, за умови придатності та відсутності броні чи відстрочки.

чоловіків віком 18–60 років із військовим досвідом — строкова служба або запас, особливо якщо вони мають спеціальність.

чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку за станом здоров’я, але отримали статус придатного після повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).

Також мобілізація можливе для чоловіків старше 50 років — за умови, що вони придатні до служби, не мають відстрочки і підходять для виконання тилових, допоміжних чи спеціалізованих завдань.Добровільно можуть вступати на службу:

жінки до 60 років, якщо придатні і хочуть служити;

чоловіки віком 18-24 роки без попередньої служби — через контрактну службу (проєкт «Контракт 18-24»).

За доступною інформацією, будь-яких анонсованих змін до правил мобілізації на листопад 2025 немає — процес відбувається відповідно до чинного закону. Наприклад, до таких висновків дійшли джерела, які пояснюють, що вікові межі та категорії залишаються незмінними. Таким чином, наразі не очікується кардинального переформатування призову чи введення масових нових вікових категорій.

Серед категорій, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації:

особи з інвалідністю I–III груп;

чоловіки старших за 60 років;

студентство за денною або дуальною формою навчання;

працівники критично важливих підприємств або ті, хто має бронювання;

Якщо ви — чоловік віком 25-60 років, придатний за станом здоров’я, не маєте чинної відстрочки чи броні — ви автоматично потрапляєте під категорію, яка може бути призвана в рамках мобілізації. У разі, якщо у вас є військовий досвід чи спеціальність — вашу кандидатуру можуть розглядати пріоритетно.Для молодших (18-24 роки) без служби — призову немає, але є можливість служити за контрактом.Для тих, хто має сумніви у своєму статусі чи стані придатності — слід пройти медкомісію ВЛК, оновити військовий облік, перевірити, чи не втратилося право на бронь чи відстрочку.

Відстрочка від мобілізації для студентів в Україні: актуальні правила станом на жовтень 2025 року

В Україні продовжується мобілізація, однак законодавство чітко визначає групи громадян, які можуть отримати відстрочку від призову. Однією з найчутливіших категорій залишаються студенти — молодь, яка продовжує навчання та формує майбутній кадровий потенціал держави. Станом на кінець жовтня 2025 року діють оновлені правила, що враховують цифрові зміни, запроваджені Міністерством оборони та Міністерством освіти.

Право на відстрочку мають студенти, які навчаються за денною або дуальною формою. Ці форми навчання офіційно вважаються підставою для збереження відстрочки, адже передбачають постійну присутність у закладі освіти. Натомість заочна чи вечірня форма навчання не дає такого права — особи, які навчаються дистанційно або без відриву від роботи, можуть бути призвані.

Окремо: інтерни (медичні та фармацевтичні спеціальності) і докторанти також входять до категорії, які можуть отримати відстрочку. Це прямо згадується Міноборони серед типів відстрочок, які вже доступні в «Резерв+».

Коли студент ризикує бути мобілізованимЄ вразливе «вікно», про яке багато хто не знає. Воно виникає між закінченням одного рівня освіти й офіційним зарахуванням на наступний. Найтиповіша ситуація:– ви отримали диплом бакалавра;– канікули / вступна кампанія ще триває;– наказу про зарахування до магістратури ще немає.

У цей проміжок формально відстрочка не діє, і ТЦК юридично має право вручити повістку. Це особливо стосується чоловіків 25+ років. Тобто в канікулярний період «між ступенями» захист слабший.

Так само можуть мобілізувати, якщо:– відстрочка не оформлена або прострочена;– студент відрахований;– форма навчання не денна;– людина вчиться вже не вперше на вищому рівні;– підстава для відстрочки зникла (наприклад, припинили навчання або не підтвердили статус).

Що змінилося з листопада 2025 рокуМіноборони переводить відстрочки в цифровий формат. Ключові моменти:

Для студентів денного / дуального навчання, інтернів та докторантів відстрочка вже винесена в «Резерв+» як окрема категорія. Тобто вам не треба «бігти у військкомат», достатньо підтвердити статус у цифровій системі.

Автоматичне продовження відстрочкиЯкщо підстава для відстрочки є сталою і підтверджується в державних реєстрах (ви офіційно навчаєтесь на денній формі; ви інтерн; ви докторант), система продовжить її автоматично.

Міноборони заявляє, що починаючи з 5 листопада 2025 року (дата чергового продовження мобілізації/воєнного стану) студентам, які мають чинну відстрочку, вона буде продовжена без додаткових заяв — і про це прийде сповіщення у «Резерв+». Аналогічно — інтернам, докторантам.

Якщо система не може підтвердити вашу підставу (наприклад, у реєстрах немає актуальних даних вишу, або ви вже відраховані), автоматичного продовження не буде. У такому випадку доведеться оновити дані або звернутися через ЦНАП.

Паперові довідки з мокрою печаткою відходятьПочинаючи з листопада, довідку про відстрочку не треба носити як ламінований папір із печаткою ТЦК. Офіційним підтвердженням статусу стає електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» з QR-кодом.– Показуєте QR — ТЦК або патруль може перевірити чинність відстрочки в реальному часі.– Якщо смартфона немає: можна завантажити і роздрукувати документ з «Резерв+», з порталу «Дія» або отримати роздруківку в ЦНАПі. Такий папір із QR має ту ж юридичну силу.

Що змінюється для майбутніх медиків і фармацевтівУ липні 2025 року ухвалили норму, яка робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів. Після проходження цієї підготовки такі студенти отримають статус офіцера запасу. Це означає, що вони можуть підлягати призову навіть під час подальшого навчання, а не тільки після диплома. Вступає це в силу з січня 2026 року. Перелік спеціальностей і кількість слухачів визначатиме Міноборони.

Це важливе уточнення: для частини медичних і фармспеціальностей відстрочка як «я студент, мене не можна чіпати» стане менш гарантованою — держава фактично формує резерв медичного офіцерського складу.

Підсумок для студента у 2025–2026 навчальному році• Якщо ви денник і це ваш наступний рівень освіти — маєте право на відстрочку.• Якщо зараз канікули між рівнями і ви ще не зараховані — формально ви вже без захисту, і тут найризикованіший момент.• Відстрочку більше не треба «вибивати» в ТЦК: подаєтеся через «Резерв+» або ЦНАП.• Статус підтверджується електронним документом з QR-кодом, паперова «мокра печатка» вже не обов’язкова.• Система обіцяє автоматично продовжити відстрочку з 5 листопада 2025 року всім, у кого підстава стабільна й відображена в реєстрах (у тому числі студентам, інтернам, докторантам).

АТ “Хмельницькобленерго” придбало трансформатор за 27 мільйонів гривень: чи дійсно економія?

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33: від початків до сучасності

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.

Маніпуляції на фронті: як Росія створює ілюзію успіху

Російські війська дедалі активніше застосовують тактику точкових просочувань між українськими позиціями, намагаючись створити враження масштабних наступальних операцій. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва свідомо використовує розріджені оборонні лінії та малі групи проникнення, щоб змусити українські сили розосередитися і реагувати на локальні загрози. Внаслідок цього окремі невеликі бої подаються як значні стратегічні досягнення, що дає змогу Кремлю формувати інформаційну картину, вигідну для внутрішньої та міжнародної аудиторії, навіть якщо реальна бойова ситуація свідчить про обмежені результати.

Аналітики підкреслюють, що така стратегія має радше пропагандистський характер, ніж оперативно-тактичний ефект. Локальні прориви не змінюють загального ходу боїв, але дозволяють Кремлю маніпулювати медійним порядком денним, створюючи відчуття постійної активності та «ініціативи» на фронті. В умовах сучасної війни інформаційне поле стає майже такою ж ареною боїв, як і лінія фронту, і Росія активно експлуатує цю реальність, намагаючись перетворити окремі зіткнення на символічні «перемоги».

ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

«Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

Розкіш та фінансові нестабільності: Роману Корнєву та його родині приписують незвичні доходи та активи

Сім’я Романа Корнєва, заступника начальника Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області, викликає питання щодо рівня своїх статків і джерел доходів. Вражаючі позиції в деклараціях, а також розкішні придбання, такі як годинники Rolex Daytona, кольє Cartier, нерухомість і транспорт на мільйони гривень, свідчать про високий статус родини. Однак за даними тг-каналу «ВИЙ», ці активи не зовсім відповідають задекларованим доходам, що викликає сумніви щодо прозорості їхнього походження.

У деклараціях Романа Корнєва виявлено суттєві розбіжності між задекларованою вартістю майна та реальною ринковою ціною, що наводить на думку про можливе заниження вартості для уникнення сплати податків. Додатково увагу привертають активні орендні схеми, за допомогою яких родина може забезпечувати своє проживання в дорогих об'єктах. Це порушує питання про законність таких операцій, оскільки на тлі високого рівня життя часто виникають сумніви щодо джерел фінансування.

На тлі офіційних доходів вирізняються коштовності та майнові активи родини. Дружина Корнєва володіє кольє Cartier Juste un clou (придбане у грудні 2022 року) та Rolex Daytona (з 2016-го). Вартість годинника у декларації не зазначена, однак ринкова ціна таких моделей може сягати близько 1,2 млн грн. З 2019 року родина має житловий будинок 237 м² і земельну ділянку 1200 м² на Волині. У березні 2024-го в близького родича з’явився ще один будинок у області — 55 м² із ділянкою 2400 м², яким, за повідомленням, користується й сам податківець.

Окрема історія — орендовані маєтки під Києвом. Подружжя винаймає в Плютах (Обухівський район) будинок 570,4 м² у громадянки Марини Білоус і земельну ділянку 1332 м². Хоча суми оренди не розкриваються, йдеться про сотні тисяч гривень щомісяця. Паралельно в Миколаєві Корнєв орендував квартиру 150 м² у преміальному ЖК.

Не менше запитань викликає автопарк. У квітні 2023 року на ім’я Корнєва з’явився Volkswagen ID.4 (2022 р.в.), задекларований із ціною придбання 150 тис. грн при тому, що ринкова вартість на той момент оцінювалася близько 1,3 млн грн. У січні 2024-го дружина придбала Volvo XC90 (2023 р.в.) за 3,2 млн грн, яким користується чоловік. Також у сім’ї є квадроцикл Bombardier Outlander 980. Підживлюють родинний бюджет підприємницькі доходи дружини — 1,3 млн грн за 2024 рік, а також 640 тис. грн від надання майна в оренду.

Сукупний масштаб активів — від елітних прикрас до великого житла й дорогих авто — створює підстави для додаткових запитань щодо джерел походження статків і відповідності задекларованих сум ринковим цінам. З огляду на суспільний інтерес до прозорості в податковій службі, історія Романа Корнєва є показовою: вона поєднує інтенсивні орендні практики, активи родичів, розриви у вартостях і високовартісні предмети розкоші.

Сам Корнєв, за інформацією «ВИЙ», розглядався як потенційний претендент на підвищення у центральному апараті ДПС. З урахуванням оприлюднених даних, питання репутаційних ризиків та належної перевірки декларацій стають ще актуальнішими.

Декларація Артема Андрушка за 2024 рік: криптовалюти, великі заощадження та значні доходи

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.

Зеленський виправдовувався перед Трампом за ситуацію на фронті — джерела

Кілька наших джерел повідомляють, що переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом відбулися у форматі, який став принизливим для української сторони. За словами співрозмовників, Зеленський був поставлений у позицію, коли змушений був виправдовуватися за ситуацію на фронті та пояснювати, чому українська армія не може зупинити російський наступ. Як зазначають джерела, Трамп […]

ПОЛІТИКА

Інвестиція в нерухомість під час війни: новий об’єкт Максима Зеленського в Івано-Франківську

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об'єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар'єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об'єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.

Міністр закордонних справ Німеччини закликає до посилення допомоги Україні у вирішальний зимовий період

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.

Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів. За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за […]

ЕКОНОМІКА

Блокування профілів в TikTok, що порушують українські закони про азартні ігри

Державне агентство PlayCity продовжує боротьбу з незаконним просуванням азартних ігор в Україні. Нещодавно було заблоковано 33 профілі в TikTok, які активно поширювали контент, що порушував українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів перевищує 365 тисяч підписників, що підтверджує великий масштаб діяльності. Інформація про блокування була оприлюднена на офіційному сайті Міністерства цифрової трансформації та підтверджена безпосередньо в PlayCity.

Зараз у процесі перевірки знаходиться ще 20 акаунтів, які разом мають понад 625 тисяч підписників. У разі виявлення порушень ці акаунти також можуть бути заблоковані. Голова Державного агентства PlayCity зауважив, що подібні дії є частиною стратегічної політики України щодо боротьби з незаконними азартними іграми в інтернеті та забезпечення цифрової безпеки громадян.

Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

Антикорупційне розслідування щодо колишнього директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора

Антикорупційні органи ініціювали перевірку фінансових активів та способу життя Руслана Кандибора, колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей процес включає ретельний моніторинг походження майна, банківських рахунків та готівкових заощаджень не лише самого посадовця, а й членів його родини, зокрема дружини Ольги Кандибор та доньки Дарини Кандибор. Крім того, у рамках перевірки будуть проаналізовані фінансові зв’язки інших близьких родичів, пов’язаних із екс-чиновником.

Захід було розпочато у вересні 2025 року, одразу після того, як Кандибора було звільнено з посади за «згодою сторін». Слідчі органи мають на меті з’ясувати, чи відповідають доходи і активи родини екс-чиновника його офіційним доходам і чи не були вони отримані шляхом корупційних чи незаконних схем. Особливу увагу приділяють можливим фінансовим зв’язкам, які могли б свідчити про порушення законодавства в умовах конфлікту інтересів.

Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

Українські банки посилюють контроль за фінансовими операціями: чому важливо уважно вказувати призначення платежу

Українські банки все частіше блокують рахунки своїх клієнтів через підозрілі формулювання в призначенні платежу, зазначає видання Telegraf. Система фінансового моніторингу звертає увагу не тільки на розмір сум, що перераховуються, але й на те, як саме описуються операції в коментарях до платежу. Подібні "ризикові" формулювання можуть бути достатньою підставою для перевірки або навіть блокування транзакцій.

Одним із ключових аспектів, на який зосереджують увагу банківські установи, є перекази між фізичними особами. Якщо в описі платежу зазначаються терміни або слова, що можуть бути асоційовані з нелегальною діяльністю, фінмоніторинг автоматично позначає їх як підозрілі. Така ситуація може призвести до тимчасового блокування рахунків або відмови в здійсненні переказу. Це також стосується випадків, коли опис операції може вказувати на можливе порушення валютного законодавства чи здійснення платежів за забороненими товарами або послугами.

«за крипту»

«обмін валют»

«за товар/послугу», якщо гроші надходять на звичайну картку, а не на рахунок ФОПа

«повернення боргу», особливо якщо такі «борги» надсилаються регулярно між одними й тими ж особами

Чому так відбуваєтьсяБанки зобов’язані виконувати фінмоніторинг — відстежувати операції, які можуть виглядати як нелегальна підприємницька діяльність, ухилення від податків або обіг заборонених активів (зокрема криптовалют без декларування). Якщо алгоритм банку фіксує сумнівну активність, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.

Найчастіше клієнтів просять надати пояснення й документи — наприклад, договір купівлі-продажу, чек, видаткову накладну, акт виконаних робіт або підтвердження, що це справді одноразова особиста допомога, а не «сіра» діяльність.

Що радять банкіриФахівці радять не використовувати у призначенні платежу формулювання, які прямо натякають на операції з валютою, криптовалютою або комерційний продаж «з руки в руку» без сплати податків. Безпечніша стратегія — вказувати нейтральні причини або не деталізувати зайвого в p2p-переказах між друзями / родиною.

Якщо ж ви реально продаєте товар або надаєте послугу на регулярній основі — краще приймати оплату офіційно як ФОП або через сервіс оплати, який дає документальне підтвердження. Це зменшує ризики блокувань і подальших питань від банку / податкової.

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Без дозвільних документів: проблеми з капітальним ремонтом Харківського шосе в Києві

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Пенсійна система України: Мінімум пенсії та доплати за вік і стаж

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Останні новини

ПОДІЇ

Корупційні схеми при закупівлях для фронту: розслідування та наслідки

У 2024 році місцева влада Сіверськодонецька, що була евакуйована через окупацію, звітувала про виконання закупівель, спрямованих на підтримку військових. Серед придбаного – FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби та спеціалізоване обладнання для протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума витрачених коштів склала понад 5,5 мільйонів гривень. Здавалося б, все йде за планом: укладені контракти, акти приймання-передачі, забезпечення армії необхідними засобами для боротьби з ворогом. Однак після детальних розслідувань детективами та журналістами виявилось, що значна частина техніки так і не потрапила до військових частин.

Корупційна схема, яка стала результатом цієї історії, вражає своєю масштабністю. Гроші були виділені на закупівлю високотехнологічного обладнання, необхідного для захисту наших військових на передовій. Проте дрони так і не надійшли в армію, а кошти, ймовірно, були спрямовані в інші напрямки, залишаючи армію без необхідної техніки. Це не тільки підриває ефективність оборони, але й ставить під сумнів довіру до державних інститутів, які мають забезпечувати безпеку країни.

У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

Тетяна Овдієнко та її майнові активи: дивні подарунки та нерухомість, яка потребує додаткових роз’яснень

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

Дмитрів день — межа між осінню та зимою, свято мужності й віри

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

Викрито шахрайську схему з криптовалютою на Вінниччині

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

Масштабна схема легалізації доходів через державні закупівлі під прицілом СБУ

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

Новий прорив на водогоні біля Домажира знову залишив частину Львова без води

Поблизу села Домажир, що неподалік Львова, у суботу, 25 жовтня, стався черговий прорив на магістральному водогоні. Надзвичайна ситуація виникла всього через кілька годин після завершення попереднього ремонту на цій самій ділянці, який проводили спеціалісти «Львівводоканалу». Унаслідок повторної аварії значна частина мешканців західних районів міста знову залишилася без водопостачання.

За попередньою інформацією, вранці ремонтні бригади успішно відновили пошкоджену ділянку труби та розпочали наповнення системи. Однак під час запуску водогону на насосних станціях зафіксували різке падіння тиску — у Домажирі стався новий прорив, цього разу на іншій частині трубопроводу. Фахівці припускають, що причиною інциденту могла стати зношеність магістралі або різкий перепад тиску після запуску системи.

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що витік стався по інший бік річки від попереднього місця аварії. На місце виїхали аварійні бригади, керівництво «Львівводоканалу» та представники міської ради.

У комунальному підприємстві зазначили, що зіткнулися з наймасштабнішим викликом за останні десятиліття:

«Такої ситуації, коли частина міста залишається без води три доби поспіль, не пригадують навіть ветерани нашого підприємства», — заявили у «Львівводоканалі».

Ремонтники працюють цілодобово, багато хто без відпочинку вже другу добу. У компанії закликали львів’ян поставитися з розумінням до ситуації і не звинувачувати працівників, які роблять усе можливе, щоб стабілізувати водопостачання.

Нагадаємо, що 23 жовтня через попередню аварію на водогоні діаметром 600 мм у Домажирі без води залишилися близько 160 вулиць Львова та 13 навколишніх сіл.

Масштабна корупційна схема в Михайлівській громаді: розкрадання коштів на укриття

У Михайлівській громаді викрито одну з найбільших схем привласнення бюджетних коштів, призначених для облаштування захисних споруд цивільного захисту. За даними слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівниками підрядних компаній незаконно заволоділи понад 47 мільйонами гривень, виділеними на будівництво та обладнання укриттів.

Розслідувачі наголошують, що зловживання службовим становищем полягало в укладенні договорів із підприємствами, що мали ознаки фіктивності. Додатково посадовці підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були здійснені частково, що дозволяло привласнювати виділені кошти без будь-яких фактичних підстав. За офіційними документами укриття нібито вводили в експлуатацію, тоді як насправді більшість споруд залишалися незавершеними або не облаштованими згідно з проєктною документацією.

Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

За даними слідства, схема працювала так:– вартість робіт і матеріалів штучно завищували;– підписувалися фіктивні акти приймання робіт;– кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;– далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.

Інцидент у EQUIDES CLUB: жорстоке поводження з підлітками, що шокувало суспільство

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

Розслідування смерті бізнесмена Аднана Ківана: нові деталі та підозри щодо лікарів

У Одесі триває активне розслідування обставин смерті відомого бізнесмена, забудовника та інвестора Аднана Ківана. Правоохоронці офіційно повідомили про підозру двом лікарям приватного медичного закладу, де він проходив лікування від онкологічного захворювання. За інформацією Офісу генерального прокурора та Національної поліції, Ківан перебував на лікуванні у клініці з травня по жовтень 2024 року, а помер 28 жовтня того ж року. Хоча в офіційних заявах ім’я пацієнта не було озвучено, низка ЗМІ підтвердили, що йдеться саме про бізнесмена Аднана Ківана, чия смерть вже викликала широкий резонанс в суспільстві.

На даний момент, слідчі органи детально вивчають обставини лікування та медичні дії, що могли призвести до летального результату. Однією з головних версій є можливі недоліки у наданні медичних послуг, які можуть бути причиною його смерті. Проте, офіційні заяви не розкривають усіх деталей справи, що лише підігріває цікавість громадськості та медіа.

Висновки судово-медичної експертизи виявили, що смерть була умовно попереджуваною: за умови своєчасної діагностики, належної оцінки стану і лікування пацієнт міг би прожити довше. Лікарі, за версією слідства, допустили грубі порушення медичних протоколів, що призвело до розвитку сепсису і смерті хворого.

Підозри оголошено лікарю-хірургу та онкологу приватної клініки. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки — стаття 140 Кримінального кодексу України. Медикам загрожує до двох років позбавлення волі та заборона обіймати посади строком до п’яти років.

Слідство готує клопотання про цілодобовий домашній арешт і тимчасове відсторонення підозрюваних від роботи.

Нагадаємо, Аднан Ківан — уродженець Сирії, власник KADORR Group, був одним із найбагатших людей України. У 2021 році він займав 42 місце у рейтингу Forbes із капіталом близько 240 млн доларів. Його компанія збудувала десятки житлових комплексів в Одесі та Києві, зокрема серію будинків «Перлина», ЖК «Оазис» і бізнес-центр «Французький бульвар».

Фінансова безпека України під загрозою через вплив олігархів

Система контролю над державними фінансами України наразі переживає серйозну кризу, що загрожує економічній стабільності та довірі до банківської сфери. Центральне місце у цьому процесі посідає «Банк Альянс», який останнім часом опинився в епіцентрі численних розслідувань, пов’язаних із відмиванням коштів та обслуговуванням інтересів великих бізнес-груп. Схеми, що використовуються, дозволяють окремим олігархам обходити законодавчі обмеження та уникати фінансової відповідальності, підриваючи фундаментальну функцію державного контролю над грошовими потоками.

Розкриття таких схем свідчить про системні проблеми у регулюванні фінансового сектору та низьку ефективність антикорупційних механізмів. Експерти зазначають, що ключова небезпека полягає у тому, що через вплив олігархів контроль держави над стратегічними ресурсами стає номінальним. Це створює не лише економічні, а й політичні ризики, адже великі фінансові групи здатні формувати власні пріоритети на шкоду національним інтересам.

Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.