ІНСАЙДИ:

На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак готує відставку головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського вже на листопад. За словами співрозмовника, на Банковій активно обговорюються можливі кандидатури на заміну. Причиною такого кроку нібито стали події на фронті — ситуація під Покровськом, де ворог продовжує просування, а також втрата позицій у районі Куп’янська. Ці […]

Новою начальницею управління туризму КМДА стала Лія Корнієнко, яка живе на пенсію батьків

Київський міський голова Віталій Кличко призначив раніше безробітну Лію Корнієнко на посаду начальниці управління туризму та промоцій КМДА. За інформацією джерела, Лія Корнієнко є протеже заступниці голови КМДА Марини Хонди. Згідно поданої декларації, Лія Корнієнко до отримання посади ніде не працювала та жила “на пенсію батьків”. Також в декларації Корнієнко вказала авто свого батька  CITROEN […]

Інвестиції мобільних операторів у стабільність роботи під час блекауту складає 3-5% від необхідного

За інформацією нашого джерела, під час закритої наради щодо роботи мобільних операторів в умовах воєнного стану прозвучали реальні цифри готовності до тривалих блекаутів. За результатами наради з’ясувалося, що можливості із забезпечення мобільного зв’язку операторами після відключення електроенергії зберігається на рівні 3-4 годин у столиці та 2-3 годин в інших містах. Щодо роботи мобільного інтернету, за […]

У Києві затримано зловмисників за вимагання півмільйона доларів за керівну посаду в НААН

У столиці правоохоронці викрили двох осіб, які намагалися отримати 500 тисяч доларів за обіцянку посприяти у призначенні на керівну посаду в одному з державних підприємств Національної академії аграрних наук України. За інформацією поліції Києва, підозрювані стверджували, що мають безпосередній вплив на керівництво НААН і можуть забезпечити високе призначення кандидату, який звернувся до них.

Слідство встановило, що зловмисники розробили схему «допомоги», в межах якої вимагали значну суму коштів за гарантію успішного просування на посаді. Працівники поліції задокументували їхні дії та затримали підозрюваних під час спроби отримати частину обумовленої суми.

Під час зустрічі з потерпілим шахраї пообіцяли швидке вирішення питання після отримання грошей. Правоохоронці затримали фігурантів просто під час передачі коштів.

Як повідомив начальник слідчого відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, доказів для притягнення до відповідальності зібрано достатньо, і матеріали справи вже скеровані до суду.

Зловмисникам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Дмитро Коляденко розкритикував мовчання відомих артистів під час війни

Український хореограф і телевізійний шоумен Дмитро Коляденко різко висловився щодо трьох популярних діячів шоу-бізнесу — Олега Винника, Потапа (Олексія Потапенка) та Влада Ями. Артист обурений тим, що ці публічні особи, маючи значну аудиторію та вплив на суспільство, уникають чіткої позиції стосовно війни в Україні. Коляденко наголосив, що під час, коли країна переживає найтяжчі випробування, мовчання знаменитостей сприймається як байдужість, а подекуди — як відверта зрада.

На думку шоумена, популярність і любов глядачів зобов’язують кожного відомого українця відкрито підтримувати народ і армію, адже слово митця має величезну силу. Коляденко зізнався, що не зміг би потиснути руку тим, хто не висловлює свою громадянську позицію, бо вважає це проявом неповаги до всіх, хто боронить країну.

Шоумен вважає, що відомі виконавці і публічні обличчя мали би активніше говорити про війну Росії проти України та впливати на свою аудиторію, замість того, щоб «робити вигляд, ніби нічого не відбувається». Він додав, що українці з часом справді можуть пробачити багатьох артистів, які виїхали за кордон, але особисто він цього не забуде: «Українці добрі, вони щирі, вони можуть забути. Але я нагадаю», — сказав Коляденко.

Де зараз перебувають артисти, яких згадав Коляденко• Олег Винник після початку повномасштабного вторгнення виїхав до Німеччини. Сам співак заявляв, що перетнув кордон легально, оскільки має статус резидента цієї країни.• Потап після 24 лютого 2022 року різко втратив підтримку частини української аудиторії. Він виступає за кордоном під проєктом Slavic Balagan, розвиває бізнес поза Україною та час від часу приїжджає додому, але навколо нього постійно спливають гучні скандали. • Танцівник і телевізійний шоумен Влад Яма разом із дружиною та сином залишив Україну ще 24 лютого 2022 року. Родина живе у США, зокрема у Маямі. Він регулярно з’являється у соцмережах із роликами з відпочинку та вечірок, що неодноразово викликало хвилю критики серед українців.

Коляденко критикує не лише сам факт від’їзду артистів за кордон після початку повномасштабної війни, а насамперед мовчання або дуже обмежені публічні позиції щодо російської агресії. На уточнення ведучої, що Потап іноді висловлювався про війну, Коляденко відмахнувся: «Та що він сказав? Це він сказав через три роки?» — і повторив, що не поважає нікого з трьох.

Співпраця Черкасського з НАБУ: нові деталі та розслідування

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

ВАЖЛИВО

Олександр Таможній: шлях від місцевого депутата до претендента на високу посаду в СБУ

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Тетяна Овдієнко та її майнові активи: дивні подарунки та нерухомість, яка потребує додаткових роз’яснень

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

Підозра депутату Полтавської міської ради через подання недостовірних даних у деклараціях

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

Викрито шахрайську схему з криптовалютою на Вінниччині

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

В Одесі викрито схему, що підривала мобілізаційний процес через фальшування медичних документів

У Одесі працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) розкрили масштабну аферу, що мала на меті зрив мобілізаційного процесу в Україні. У центрі скандалу опинилась військово-лікарська комісія Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, співробітники якої організували фальшування медичних висновків для військовозобов’язаних осіб.

Як стало відомо з повідомлення на сайті «Закон і Бізнес», лікарі комісії видавали фіктивні медичні документи без необхідної присутності самих призовників. Завдяки цим підробленим довідкам, громадяни мали змогу незаконно отримувати відстрочку від мобілізації, що не тільки порушувало закон, але й ставило під загрозу національну безпеку України в умовах війни.

За даними слідства, члени ВЛК діяли у змові з фігурантами масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили слідчі ДБР. Організував оборудку місцевий мешканець, який залучив до неї співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського ТЦК та СП, а також двох посередників.

За «послугу» ухилення від служби ділки вимагали від призовників 16 тисяч доларів. Обвинувальні акти щодо організаторів уже передані до суду.

Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії оголошено підозру у службовому підробленні, вчиненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). Слідчі вирішують питання щодо їхнього відсторонення від посад.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді до трьох років обмеження волі.

Бої за Покровськ: ситуація залишається напруженою, українські підрозділи продовжують опір

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.

Звільнення від кримінальної відповідальності за підозрою у фальсифікаціях документів: судова справа Сергія Лепетинського

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про звільнення від кримінальної відповідальності Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, якого обвинувачували в організації схем фальсифікації документів для створення фіктивних компаній. Ці фірми використовувалися для реалізації угод з державними структурами, зокрема, з портом «Південний», у рамках яких постачалися непридатні для експлуатації іржаві тепловози. Як повідомляє редакція 368.media, рішення суду стало можливим через сплив строків давності — понад шість років з моменту скоєння злочину.

Судова справа, кримінальне провадження №7202500210000002, була закрита з огляду на те, що обвинувачений не ухилявся від слідства та не здійснював нових протиправних дій. Це рішення викликало змішану реакцію серед громадськості, оскільки такі злочини, що можуть мати серйозні наслідки для економіки та безпеки держави, часто стають предметом широкого обговорення. Водночас юристи зазначають, що строки давності є важливим аспектом українського кримінального права, що іноді може призвести до закриття справ навіть за наявності серйозних підозр.

За матеріалами справи, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати “номінальним” засновником і директором близько 30 компаній. Серед них — ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» та інші. Через частину цих структур, за даними слідства, проводили оборудки з продажу старих тепловозів до порту “Південний”, яким тоді керував фігурант антикорупційних розслідувань Віталій Жуковський.

26 березня 2019 року Лепетинський видав нотаріальну довіреність, що дозволяла іншій особі повністю розпоряджатися його корпоративними правами — продавати частки, змінювати директорів і статути. Таким чином, “фірми-прокладки” фактично контролювали інші учасники схеми.

Прокуратура кваліфікувала його дії як пособництво у внесенні завідомо неправдивих даних до державного реєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України в редакції 2015 року). Однак у 2022 році термін притягнення до кримінальної відповідальності сплив, і прокурорка Наталія Дульська сама подала клопотання про закриття справи.

Нагадаємо, саме через одну з компаній Лепетинського — ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» — порт “Південний” придбав несправні старі тепловози, що призвело до значних збитків. Попри це, основні організатори схеми, включно з Віталієм Жуковським, досі не притягнуті до відповідальності.

Загадкова угода судді Кропивної: Купівля будинку в Козині за заниженою ціною

12 грудня 2021 року суддя Люда Кропивна уклала угоду, яка привернула увагу як серед експертів, так і серед громадськості. Вона придбала будинок в Козині площею 260 кв. м з басейном та земельною ділянкою на 20 соток. У контракті зазначено, що загальна сума продажу становила 8,2 млн гривень, з яких 5,8 млн було сплачено до укладання угоди, а решту 2,4 млн — через півроку.

Це угода викликає серйозні питання щодо її реальної вартості. За словами аналітиків, ціна будинку виглядає значно нижчою за ринкову. Така ситуація одразу викликає підозри щодо можливих схем маніпуляцій із цінами чи використання неофіційних джерел фінансування.

Раніше цей будинок був виставлений на продаж за 999 тисяч доларів — майже на 19 млн більше, ніж вказано у договорі. Оцінка земельної ділянки в 20 соток на березі річки у Козині лише у 300 тис. грн також викликає питання до правоохоронних органів.

Додатковим підтвердженням того, що оплата могла перевищувати зазначені у договорі суми, є факт укладання угоди у приміщенні банку, що дозволяє контролювати рух великих грошових сум.

Для громадян цей будинок — приклад розкоші: високоякісний ремонт, техніка від світових брендів і екологічно чисті матеріали, що дає змогу на хвилину відчути себе суддею Кропивною.

Хмарна та морозна погода на Карпатах: труднощі для мандрівників 29 жовтня

29 жовтня погодні умови на високогір’ї Карпат значно ускладнили ситуацію для туристів та мандрівників. На горі Піп Іван Чорногірський спостерігалась хмарна та морозна погода, з потужними снігопадами, які місцями утворювали снігові замети. За інформацією гірських рятувальників Прикарпаття, видимість у ранкові години була надзвичайно низькою і не перевищувала 30 метрів. Така ситуація створювала серйозні труднощі для тих, хто вирішив піднятися на вершину.

Температура повітря на вершині гори опустилася до -3°C, а вітер, що дув південно-західний, досягав швидкості 15-17 м/с, що ускладнювало пересування на відкритих ділянках. Додатковою загрозою стали перемети свіжого снігу, висота яких місцями досягала 80 см. Це підвищувало ризик замети на стежках і можливість сходження лавин, що вимагало від рятувальників постійного моніторингу ситуації та готовності до екстреного реагування.

Гора Піп Іван, відома також як Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора, є однією з найвищих вершин Українських Карпат — її висота сягає 2028,5 метрів. Вона розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Рятувальники нагадують туристам і альпіністам дотримуватися обережності під час сходження, адже складні погодні умови на вершині підвищують ризик нещасних випадків.

Погіршення ситуації на фронті: Російські війська перекрили важливу трасу між Покровськом та Павлоградом

Російські війська здійснили новий крок у загостренні конфлікту, перекривши головну трасу, що з’єднує Покровськ з Павлоградом. Цей стратегічний шлях був важливим для забезпечення сполучення між двома прифронтовими містами, що тепер опинилися в умовах серйозного транспортного та логістичного обмеження. Актуальна ситуація, за даними карти DeepState, яка відстежує фронтову лінію, свідчить про значні зміни в зоні бойових дій.

Останні оновлення карти підтверджують, що «сіра зона», де тривають активні бойові дії, розширилася й охопила більшу частину Покровська, включаючи центральну та північну його частини. Це посилює загрозу для оборонних позицій українських сил у цьому регіоні та свідчить про подальше погіршення ситуації на передовій.

Російські підрозділи просунулися одразу на двох напрямках — південному та північно-східному від Покровська, фактично обходячи сусідній Мирноград. Відстань між «сірою зоною» навколо агломерації тепер становить менше трьох кілометрів, що створює ризик формування оточення для українських сил, які утримують позиції в районі.

Крім того, фіксується просування російських військ на території Дніпропетровської області — у напрямку села Єгорівка. Це може свідчити про спробу противника розширити зону бойових дій і посилити тиск на українські підрозділи на межі Донеччини та Дніпропетровщини.

Покровськ залишається одним із ключових логістичних і оборонних вузлів на сході України. Втрата дороги на Павлоград може суттєво ускладнити постачання та евакуацію, а також посилити гуманітарну кризу серед цивільного населення, яке досі перебуває в місті.

Підрив автомобіля підполковника ОМОНу Веніаміна Мазжеріна в Кемеровській області: помста за воєнні злочини

29 жовтня стало відомо про підрив автомобіля підполковника російського ОМОНу Веніаміна Мазжеріна в Кемеровській області. Цей інцидент став черговим етапом у боротьбі проти російських військових злочинців, і вказує на значну роль української розвідки в проведенні операцій на території РФ. За повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Мазжерін був причетний до численних злочинів проти мирного населення на Київщині в період російської окупації в 2022 році.

Мазжерін, 45-річний підполковник, служив у спецпідрозділі ОМОН «Оберіг», який входить до складу Росгвардії в Кемеровській області. Цей підрозділ став відомим своєю жорстокістю під час бойових дій на території України, де брав участь у серії каральних акцій проти цивільного населення під час вторгнення Росії на початку 2022 року. Інформація про участь Мазжеріна у цих злочинах активно передавалась українськими спецслужбами і використовувалась для проведення точних операцій з метою покарання винних.

Розвідка підтвердила, що Мазжерін загинув 25 жовтня внаслідок вибуху у власному автомобілі.

Офіс генерального прокурора України вже відкрив кримінальне провадження проти військовослужбовців підрозділу «Оберіг» за фактами порушення законів і звичаїв війни. Розслідування базується на свідченнях очевидців та зібраних доказах про участь омонівців у катуваннях і розстрілах мирних жителів.

Ще у квітні 2022 року українська розвідка ідентифікувала воєнних злочинців із цього підрозділу та розробила комплекс заходів для притягнення їх до відповідальності.

«ГУР МО України нагадує — за кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 22 жовтня українські розвідники спільно з представниками руху визволення Кавказу провели спецоперацію в російському Ставрополі, під час якої було ліквідовано щонайменше трьох військових 247-го кавказького козачого полку ВДВ ЗС РФ.

Колишній начальник територіального центру комплектування Волині Олег Кивлюк після звільнення влаштувався на роботу в комунальне підприємство і користується автомобілем, що належить громаді

Олег Кивлюк, який до серпня 2023 року очолював Волинський обласний територіальний центр комплектування, після звільнення не залишився без роботи, а приєднався до комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс». Однак, на тлі кар'єрних змін, виникла ситуація, яка привернула увагу громадськості. За інформацією, отриманою в рамках журналістського розслідування, Кивлюк користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року випуску. Офіційно цей автомобіль йому не належить, однак він обслуговується за рахунок коштів громади, що викликає певні питання щодо доцільності та етики використання ресурсів.

Згідно з офіційними даними, Кивлюк має в своєму розпорядженні лише два транспортні засоби — електричний автомобіль Opel Ampera-e (2019) і вантажівку MAN (2011), які він придбав цього року. Проте родина колишнього високопосадовця активно користується автівкою Porsche, що знаходиться у власності, ймовірно, інших осіб або є частиною корпоративного парку підприємства. З огляду на публічний статус таких осіб, ця ситуація викликає серйозні запитання про управлінські практики на місцях і належне використання громадських коштів.

Декларації самого Олега Кивлюка приховані, тоді як документи його дружини, чинної військовослужбовиці Богдани Кивлюк, доступні у відкритих джерелах. У них про Porsche також не йдеться.

Згідно з державним реєстром транспортних засобів, автомобіль зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду одягу «Міс Даймонд». У 2020 році вона публічно демонструвала свій Porsche у соцмережах, однак із 2023-го автівка зникла з її профілів — і згодом з’явилася у дворі будинку, де мешкає сім’я Кивлюків у Луцьку.

Після того, як журналісти зацікавилися походженням Porsche, машину заховали у чохол і переставили на іншу парковку. За даними ринку, Cayenne такого року випуску коштує від 38 тисяч доларів. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що це для нього «не гроші».

Дружина Богдана Кивлюк у своїх деклараціях раніше вказувала дві автівки — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa FE (2016). Обидві машини згодом зникли з її власності, але нині зареєстровані на брата чоловіка — Ігоря Кивлюка. Hyundai вона продала в серпні 2025 року за понад мільйон гривень, хоча задекларована вартість була удвічі меншою.

Попри численні активи, у деклараціях родини з 2019 року відсутні будь-які заощадження. Офіційно подружжя не має власного житла. Утім, у 2022 році Міністерство оборони надало Олегові Кивлюку трикімнатну квартиру в новобудові Луцька.

Крім того, у Володимирі на земельній ділянці, яку Кивлюк отримав від міської ради безкоштовно, виріс великий будинок. Формально об’єкт досі вважається «незавершеним будівництвом», хоча виглядає як повністю готовий. Сусіди підтверджують, що сім’я Кивлюків регулярно відвідує маєток. Також Кивлюк отримував від держави ще дві ділянки — біля озер Світязь і Олеандра, одну з яких продав.

Разом із Кивлюком у «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався і його колишній колега з ТЦК — Віктор Зелінський, який став радником директора підприємства.

Антикорупційне розслідування проти очільника Антимонопольного комітету України: нові подробиці справи

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершило досудове розслідування у справі, що стосується одного з найвищих посадовців країни — голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. За інформацією слідчих, справа пов'язана з не задекларованими об’єктами нерухомості та автомобілем, які, за даними НАБУ, належать або перебували у користуванні самого Кириленка чи його близьких осіб. В електронній декларації за 2024 рік були умисно приховані 20 об'єктів нерухомості, а також автомобіль BMW X3, оформлений на родичів посадовця.

Слідство вважає, що це було зроблено з метою уникнення відображення фактичного майна, що могло б вплинути на прозорість декларації та порушити етичні стандарти високопосадовця. Тепер справа направлена до суду, і відповідно до чинного законодавства, Кириленко може понести відповідальність за неправдиві дані в декларації, що є порушенням антикорупційного законодавства України.

До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

шість квартир у Києві та Ужгороді;

житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

дві земельні ділянки;

два гаражні бокси; шість паркомісць;

три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

ПОЛІТИКА

Булінг у школі: як подолати культуру насильства та створити безпечний простір для дітей

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

Скандал навколо судді Ігоря Ратушняка: повернення та очищення репутації

У Вінницькій області знову розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із суддею Ігорем Ратушняком. Попри нещодавній обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який визнав його винним у хабарництві, Ратушняк повернувся до своєї посади голови Тиврівського районного суду. Це рішення викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців та активістів, адже суддя, котрий ще нещодавно отримав покарання за корупційні злочини, знову перебуває на важливій посаді в системі правосуддя.

Події, що передували його відновленню, стали відомі громадськості після того, як у грудні 2023 року ВАКС ухвалив вирок, який засудив Ратушняка за отримання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя отримав хабар за ухвалення рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціна питання за гектар землі, на думку Ратушняка, складала 40 тисяч гривень. Це не перший випадок, коли судді в Україні виявляються замішаними у корупційних скандалах, але він став символом проблеми, що триває в судовій системі.

Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

«Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

«80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

Конфлікт навколо розгортання мобільних укриттів у Києві: фінансові перепони від КМДА

Начальник Київського міського військового адміністративного управління (КМВА) Тимур Ткаченко зробив гучну заяву, звинувативши директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) Володимира Репіка в умисному саботажі розгортання системи мобільних укриттів у столиці. За словами Ткаченка, саме підпис цього посадовця став підставою для того, що районні державні адміністрації отримали роз’яснення, яке містило вказівку на те, що закупівлю мобільних укриттів мають здійснювати виключно апарати РДА.

Ткаченко, обурений такою ситуацією, зазначив, що це рішення є небезпечним і може серйозно затримати запуск необхідних для безпеки киян укриттів. Він пояснив, що апарати РДА не мають відповідних можливостей для реалізації таких закупівель, адже їхня діяльність обмежується виключно адміністративними функціями – обробкою документів, управлінням персоналом та іншими технічними завданнями. «Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати не можуть купувати нічого, крім паперу, кнопок і комп'ютерів», – написав Ткаченко на своїй сторінці.

Очільник КМВА підкреслив, що закупівлями інженерних споруд повинні займатися структурні підрозділи КМДА, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і добре розбираються у будівельних конструкціях.

Володимир Репік підпорядковується заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, а обидва чиновники призначаються мером Києва Віталієм Кличком і перебувають під його контролем. За словами Ткаченка, вони усвідомлюють свої дії і навмисно блокують появу мобільних укриттів, хоча раніше мер презентував їх як особисту перемогу.

Ситуація викликає занепокоєння серед керівництва КМВА та голів районних адміністрацій, оскільки через бюрократичні перепони терміни розгортання системи безпечних укриттів значно затягуються.

ЕКОНОМІКА

Блокування профілів в TikTok, що порушують українські закони про азартні ігри

Державне агентство PlayCity продовжує боротьбу з незаконним просуванням азартних ігор в Україні. Нещодавно було заблоковано 33 профілі в TikTok, які активно поширювали контент, що порушував українське законодавство. Сумарна аудиторія цих акаунтів перевищує 365 тисяч підписників, що підтверджує великий масштаб діяльності. Інформація про блокування була оприлюднена на офіційному сайті Міністерства цифрової трансформації та підтверджена безпосередньо в PlayCity.

Зараз у процесі перевірки знаходиться ще 20 акаунтів, які разом мають понад 625 тисяч підписників. У разі виявлення порушень ці акаунти також можуть бути заблоковані. Голова Державного агентства PlayCity зауважив, що подібні дії є частиною стратегічної політики України щодо боротьби з незаконними азартними іграми в інтернеті та забезпечення цифрової безпеки громадян.

Мінцифра та PlayCity прямо називають TikTok одним із ключових майданчиків, через які «сіра» гральна реклама намагається дотягнутися до молодшої аудиторії. На більшості цих сторінок просували онлайн-казино та ставки під виглядом «легкого заробітку», «швидких грошей» або «партнерських посилань на перевірені майданчики».

Це не перший фронт. Паралельно PlayCity працює з Meta: за даними агентства, уже заблоковано 54 Instagram-сторінки, які так само рекламували азартні ігри без ліцензій і з порушенням вимог українського закону.

Нагадаємо, за останні місяці PlayCity стало масштабно публічним гравцем на ринку регулювання азартних ігор: агентство замінило стару КРАІЛ і тепер відповідає за політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Водночас держава паралельно готує нові обмеження — від лімітів на витрати гравців до технічних механізмів самообмеження, щоб зменшити залежність і прибрати агресивний таргетинг азарту на вразливі групи.

Антикорупційне розслідування щодо колишнього директора департаменту транспорту КМДА Руслана Кандибора

Антикорупційні органи ініціювали перевірку фінансових активів та способу життя Руслана Кандибора, колишнього директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей процес включає ретельний моніторинг походження майна, банківських рахунків та готівкових заощаджень не лише самого посадовця, а й членів його родини, зокрема дружини Ольги Кандибор та доньки Дарини Кандибор. Крім того, у рамках перевірки будуть проаналізовані фінансові зв’язки інших близьких родичів, пов’язаних із екс-чиновником.

Захід було розпочато у вересні 2025 року, одразу після того, як Кандибора було звільнено з посади за «згодою сторін». Слідчі органи мають на меті з’ясувати, чи відповідають доходи і активи родини екс-чиновника його офіційним доходам і чи не були вони отримані шляхом корупційних чи незаконних схем. Особливу увагу приділяють можливим фінансовим зв’язкам, які могли б свідчити про порушення законодавства в умовах конфлікту інтересів.

Руслан Кандибор очолював Департамент транспортної інфраструктури КМДА з серпня 2021 року. У липні 2025 року йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) у зв’язку з аварійною ситуацією в київському метрополітені взимку 2023 року. За версією слідства, Кандибор та підпорядковані йому структури проігнорували загрозу руйнування тунелю на «синій» гілці метро (ділянка між станціями «Деміївська» – «Либідська»), що призвело до зупинки руху, багатомісячного обмеження роботи лінії і збитків бюджету столиці більш як на 164 млн грн. Сам Кандибор свою провину заперечує і називає претензії маніпулятивними, стверджуючи, що причини аварійного стану — у проєктних помилках ще часів будівництва.

Після оголошення підозри суд відсторонив Кандибора від посади і відправив під нічний домашній арешт. Прокуратура наполягала на цілодобовому арешті з електронним браслетом і заявила, що оскаржуватиме м’якіший запобіжний захід. У вересні 2025 року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Кандибора з КМДА «за згодою сторін».

Попри офіційні доходи, задекларовані Кандибором, питання виникли саме до рівня життя його сім’ї. Річна зарплата посадовця становила близько 1,15 млн грн (у середньому приблизно 96 тис. грн на місяць), однак родина, за наявними даними, володіє кількома квартирами, земельними ділянками на Львівщині, тримає значні суми готівкою — понад 70 тисяч доларів США і 25 тисяч євро — та має великий автопарк.

У переліку автівок фігурують одразу кілька ретро-автомобілів і два сучасні Mercedes-Benz. Один із них — Mercedes-Benz GLC 300 2018 року випуску, придбаний у 2024 році, тобто вже під час повномасштабної війни. Саме такі активи — рухоме майно, що оформлене на членів сім’ї або пов’язаних осіб — зараз і цікавлять антикорупційні органи, оскільки вони можуть бути ознакою так званого «непояснюваного збагачення» (коли стиль життя не відповідає офіційним доходам). Цей блок перевірки стосується не лише самого Кандибора, а й дружини та доньки, які, за версією слідства, могли виступати номінальними власниками.

Детективи вимагають від банків повні виписки щодо руху коштів по рахунках усіх членів сім’ї та родичів Кандибора, щоб відстежити перекази, великі готівкові внесення, купівлю нерухомості й автомобілів, а також можливі конвертаційні операції. Такі запити стандартні для перевірок активів місцевих чиновників, але в цьому випадку масштаби запиту явно виходять за межі однієї лише зарплатної картки ексчиновника — перевіряють фактично весь сімейний контур.

Розслідування рівня життя Кандибора має одразу два виміри. Перший — публічний: ідеться про чиновника, якого вже підозрюють у службовій недбалості, що коштувала місту сотні мільйонів гривень і паралізувала одну з ключових гілок метро Києва. Другий — системний: це тест на те, чи готові антикорупційні органи копати не лише «технічну вину» за аварію, а й можливе незаконне збагачення, що могло накопичуватися роками, поки він працював у департаменті.

Тепер слідчі намагаються встановити, чи не є майно родини Кандибора, включно з нерухомістю, готівкою і дорогими авто, прихованими активами, сформованими за рахунок зловживання службовим становищем. Якщо цю невідповідність буде доведено, наступним кроком може стати не лише справа про недбалість, а й окремі підозри щодо незаконного збагачення або декларування недостовірних відомостей.

Українські банки посилюють контроль за фінансовими операціями: чому важливо уважно вказувати призначення платежу

Українські банки все частіше блокують рахунки своїх клієнтів через підозрілі формулювання в призначенні платежу, зазначає видання Telegraf. Система фінансового моніторингу звертає увагу не тільки на розмір сум, що перераховуються, але й на те, як саме описуються операції в коментарях до платежу. Подібні "ризикові" формулювання можуть бути достатньою підставою для перевірки або навіть блокування транзакцій.

Одним із ключових аспектів, на який зосереджують увагу банківські установи, є перекази між фізичними особами. Якщо в описі платежу зазначаються терміни або слова, що можуть бути асоційовані з нелегальною діяльністю, фінмоніторинг автоматично позначає їх як підозрілі. Така ситуація може призвести до тимчасового блокування рахунків або відмови в здійсненні переказу. Це також стосується випадків, коли опис операції може вказувати на можливе порушення валютного законодавства чи здійснення платежів за забороненими товарами або послугами.

«за крипту»

«обмін валют»

«за товар/послугу», якщо гроші надходять на звичайну картку, а не на рахунок ФОПа

«повернення боргу», особливо якщо такі «борги» надсилаються регулярно між одними й тими ж особами

Чому так відбуваєтьсяБанки зобов’язані виконувати фінмоніторинг — відстежувати операції, які можуть виглядати як нелегальна підприємницька діяльність, ухилення від податків або обіг заборонених активів (зокрема криптовалют без декларування). Якщо алгоритм банку фіксує сумнівну активність, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.

Найчастіше клієнтів просять надати пояснення й документи — наприклад, договір купівлі-продажу, чек, видаткову накладну, акт виконаних робіт або підтвердження, що це справді одноразова особиста допомога, а не «сіра» діяльність.

Що радять банкіриФахівці радять не використовувати у призначенні платежу формулювання, які прямо натякають на операції з валютою, криптовалютою або комерційний продаж «з руки в руку» без сплати податків. Безпечніша стратегія — вказувати нейтральні причини або не деталізувати зайвого в p2p-переказах між друзями / родиною.

Якщо ж ви реально продаєте товар або надаєте послугу на регулярній основі — краще приймати оплату офіційно як ФОП або через сервіс оплати, який дає документальне підтвердження. Це зменшує ризики блокувань і подальших питань від банку / податкової.

Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

Без дозвільних документів: проблеми з капітальним ремонтом Харківського шосе в Києві

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Пенсійна система України: Мінімум пенсії та доплати за вік і стаж

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Останні новини

ПОДІЇ

Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.

Адвокати, що пропонували хабар судді, стали підозрюваними у корупційній справі

Детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру двом адвокатам, які намагалися організувати хабарництво у судовому процесі. За даними НАБУ, підозрювані планували дати хабар судді одного з київських судів за сприяння у винесенні виправдувального вироку у справі, пов’язаній із розкраданням піску, що належав державному підприємству АТ «Укрзалізниця».

Адвокати мали намір вплинути на суддівське рішення, пропонуючи неправомірну вигоду. Йдеться про спробу через корупційні механізми домогтися змін у результатах судового розгляду, зокрема, щоб обвинувачений у справі про крадіжку піску уникнув покарання. Підозрілі дії правозахисників були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.

Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Підозра депутату Полтавської міської ради через подання недостовірних даних у деклараціях

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

Викриття шахрайської схеми уникнення мобілізації у Вінниці

У Вінниці правоохоронці спільно з СБУ та Національною поліцією припинили діяльність шахрайської схеми, яка дозволяла військовозобов’язаним особам уникати мобілізації за допомогою фальшивих документів. Зловмисники організували фіктивний приватний ліцей, де на папері велися навчальні процеси, але насправді жоден учень не отримував освіти. Створення такого «навчального закладу» стало основою для оформлення відстрочок від мобілізації, що дозволяло їхнім клієнтам уникати військової служби.

За даними слідства, організатором цієї шахрайської схеми став місцевий чоловік, який з метою отримання вигоди створив фіктивну структуру, повністю підконтрольну йому. Відсутність реального навчання не заважала «ліцею» видавати документи, які офіційно підтверджували навчання та давали змогу громадянам отримати законну відстрочку від служби в армії.

Крім того, затримали викладача місцевого інституту, який за гроші допомагав військовозобов’язаним оформлювати навчання. Завдяки цій схемі ухилянти практично не проходили вступні іспити та не відвідували заняття, але отримували документи, що нібито підтверджували їх навчання.

Правоохоронці повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114-1 ККУ («Ухилення від призову на військову службу») та продовжують розслідування.

Скандал з українським заступником міністра оборони: інтимний інцидент в автомобілі консула

Не так давно українського заступника міністра оборони Сергія Боєва виявили в украй компрометуючій ситуації, яка спричинила хвилю обговорень у медіа. За інформацією з телеграм-каналу «Жовтий сніг», він був помічений у приватному автомобілі українського консула в Польщі в інтимній ситуації з колегою по міністерству Наталією Куровською. Інцидент відбувся 16 жовтня, коли українська делегація поверталася з важливого засідання «Рамштайн». Через обмежену кількість службових автомобілів, дипломати запропонували свою допомогу й доставляли представників делегації до українського кордону. Саме в одному з таких автомобілів стався інцидент, на свідченнях якого перебували сам консул та ще один працівник дипломатичної установи.

Цей випадок, що стався в присутності представників дипломатичного корпусу, неабияк шокував громадськість і викликав розголос в українських та польських ЗМІ. Оскільки інцидент стався в автомобілі, який належав дипломатичному представництву, він не тільки порушує норми особистої моралі, а й може мати серйозні наслідки для дипломатичних відносин між Україною та Польщею. Подія зібрала безліч запитань щодо етики, особистих кордонів та відповідальності високопосадовців в умовах їх службових обов’язків.

Очевидці намагалися ігнорувати сцену на задньому сидінні, але врешті не витримали й попросили припинити, наголосивши, що така поведінка неприпустима — тим паче у службовому авто. Попри те, що ситуацію вдалося тимчасово вгамувати, інформація швидко просочилася у ЗМІ.

Сергій Боєв — уродженець Алчевська, має освіту у США, працював у британських представництвах міжнародних фінансових компаній. Після повернення в Україну обіймав керівні посади в «Укргазвидобуванні» та «Нафтогазі», а згодом став заступником міністра оборони.

Його колега Наталія Куровська — заступниця начальника департаменту політики закупівель Міноборони, відома як підлегла колишнього заступника міністра Дмитра Кліменкова. Проте її минуле викликає не менше запитань: проти неї відкривалися кримінальні справи, пов’язані з втягненням осіб у проституцію через створену нею разом із чоловіком WhatsApp-групу «Love is».

Декларація Куровської виглядає скромно, проте вона користується автомобілем Lexus NX 300, записаним на непрацюючу матір, на яку також оформлено нерухомість. Родина Куровських походить із Росії, і за даними прикордонної служби, вони неодноразово відвідували РФ, Білорусь та окуповані території.

Її чоловік, Олександр Куровський, фігурує у справі про торгівлю людьми — зокрема, про вербування жінок для сексуальної експлуатації в Марокко. Незважаючи на це, він також працював у структурі Міноборони.

Історія викликала широкий резонанс — як через моральну сторону поведінки чиновників, так і через питання доброчесності представників оборонного відомства, які мали б бути прикладом гідності та дисципліни.

Маєток у Козині: арештована розкіш Комарницького знову опинилася в руках родини втікача

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

У Києві затримано зловмисників за вимагання півмільйона доларів за керівну посаду в НААН

У столиці правоохоронці викрили двох осіб, які намагалися отримати 500 тисяч доларів за обіцянку посприяти у призначенні на керівну посаду в одному з державних підприємств Національної академії аграрних наук України. За інформацією поліції Києва, підозрювані стверджували, що мають безпосередній вплив на керівництво НААН і можуть забезпечити високе призначення кандидату, який звернувся до них.

Слідство встановило, що зловмисники розробили схему «допомоги», в межах якої вимагали значну суму коштів за гарантію успішного просування на посаді. Працівники поліції задокументували їхні дії та затримали підозрюваних під час спроби отримати частину обумовленої суми.

Під час зустрічі з потерпілим шахраї пообіцяли швидке вирішення питання після отримання грошей. Правоохоронці затримали фігурантів просто під час передачі коштів.

Як повідомив начальник слідчого відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, доказів для притягнення до відповідальності зібрано достатньо, і матеріали справи вже скеровані до суду.

Зловмисникам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

30 жовтня в Україні: день духовної пам’яті, професійної відданості та суспільної свідомості

30 жовтня українці вшановують одразу кілька значущих подій, що поєднують духовну традицію, професійні досягнення та турботу про здоров’я суспільства. У церковному календарі ця дата присвячена святим мученикам Зиновію та Зиновії — брату й сестрі, які відзначилися глибокою вірою, милосердям і мужністю в часи гонінь за християнство за правління імператора Діоклетіана. Зиновій, знаний своєю побожністю, став єпископом та до останнього подиху залишався вірним своїй вірі, надихаючи людей на добрі справи та стійкість духу.

Окрім релігійного аспекту, 30 жовтня має і світське значення. Цього дня відзначають професійні свята працівники підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків — людей, які щодня стоять на передовій боротьби за безпечне майбутнє країни. Також цього дня вшановують тренерів — наставників, які формують силу волі, дисципліну та прагнення до перемоги у спортсменів, а ще — ортопедичних медсестер, чия праця є важливою складовою відновлення здоров’я та рухливості пацієнтів.

У народі цей день називали Зиновій Льодолам. Вважалося, що якщо лід на водоймах тонкий — справжні морози настануть не скоро.

Не рекомендується сваритися чи з’ясовувати стосунки, позичати гроші або відмовляти в допомозі — це вважалося поганою прикметою.За народними спостереженнями:• теплий день — до м’якої зими;• сильний вітер — до завірюх у грудні;• густий іній — до сніжної зими;• туман — на відлигу.

30 жовтня в Україні відзначають День працівників підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків — це свято мужніх людей, які протистоять наркозлочинності та щодня ризикують життям заради безпеки суспільства.

Також цього дня святкують День тренера — неофіційне, але важливе професійне свято, яке відзначає тих, хто виховує спортсменів, формує характер і вчить перемагати.

Ще одна дата — Міжнародний день ортопедичних медсестер і медбратів, які допомагають пацієнтам відновитися після травм та операцій.

Свято має на меті підвищити обізнаність про небезпеку надмірного споживання цукру, який може викликати справжню залежність і серйозні проблеми зі здоров’ям. Лікарі нагадують: зменшення солодкого у раціоні допомагає зміцнити імунітет, поліпшити обмін речовин і знизити ризик серцево-судинних хвороб.

Пам’ятні події 30 жовтня• 1653 — до Чигирина внесли труну з тілом Тимофія Хмельницького.• 1888 — винайдено кулькову ручку.• 1943 — підписано угоду про створення ООН.• 1961 — СРСР випробував “Цар-бомбу”.• 1987 — у Києві відбувся перший виступ гурту “Воплі Відоплясова”.

Іменини цього дня святкують Артем, Герман, Йосип, Леонід, Макар, Максим, Марк, Матвій, Олександр, Петро, Семен, Степан, Анастасія, Олена.

Талісманом дня вважається бірюза — камінь миру, мужності та удачі.

Заступнику начальника Львівського обласного ТЦК повідомлено про підозру через приховану нерухомість

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру полковнику Олександру Драпінському, який обіймав посаду заступника начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На момент викриття він виконував обов’язки керівника обласного ТЦК. Слідство встановило, що військовий чиновник умисно не задекларував значні об’єкти нерухомості, загальна вартість яких перевищує 6 мільйонів гривень.

Згідно з матеріалами справи, у декларації за 2023–2024 роки Драпінський не вказав земельну ділянку площею 0,025 га у Львівському районі та житловий будинок загальною площею 139 квадратних метрів. Формально ці об’єкти належали йому, однак у поданих документах вони були відсутні, що створює підстави для кваліфікації дій як умисного декларування недостовірної інформації.

Загальна вартість нерухомості перевищує 6 мільйонів гривень.

Олександру Драпінському оголошено підозру за декларування недостовірних відомостей (ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України).

Крім того, ДБР перевіряє ще один епізод — можливе приховування автомобіля Mersedes, зареєстрованого на батька полковника. За попередніми даними, транспортний засіб був придбаний у 2021 році, коли Драпінський служив командиром військової частини. Його орієнтовна вартість становить близько 18 тисяч доларів. При цьому доходи батька не підтверджують можливість законного придбання такого авто.

Слідство триває.

Шахрайство у Львові: до суду передано справу щодо жінки та неповнолітнього племінника

У Львові прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно 38-річної мешканки Закарпаття та її 17-річного племінника, яких звинувачують у шахрайських діях проти літнього чоловіка. Інцидент трапився у вересні цього року, повідомили в обласній прокуратурі.

За даними слідства, жінка незаконно заволоділа банківською карткою та двома SIM-картами 68-річного львів’янина. Щоб потерпілий не помітив відсутність майна, зловмисниця повернула йому телефон та гаманець, створивши видимість, що все залишилось на місці.

Того ж дня вона кілька разів розраховувалась карткою пенсіонера у магазинах Львова. Тим часом її племінник змінив PIN-код банківської картки та пароль у мобільному застосунку чоловіка, що дозволило зняти з рахунку ще 35 тисяч гривень через банкомати.

Загалом шахраї завдали збитків на понад 40 тисяч гривень. Невдовзі правоохоронці затримали обох підозрюваних. За клопотанням прокурора суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розслідування триває, а справу невдовзі розгляне суд.