ІНСАЙДИ:

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова. Так, за інформацією джерела, саме з подачі екс-очільника ОП Андрія Єрмака широкий резонанс в ЗМІ отримала історія із захопленням бійцями […]

Зустріч Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. Джерела

За інформацією наших джерел, незважаючи на гучні заяви про наближення миру, вчорашня зустріч Володимира Зеленського з лідерами ЄС у Лондоні не принесла очікуваних результатів. “Щодо вчорашніх переговорів у Європі, уже зрозуміло, що результату немає. Хоча Володимир Зеленський заявив, що з 28 пунктів мирного плану запропонованого Трампом залишилося 20, це більше схоже на маніпуляцію. Адже  частину […]

Святкові настрої українців: як змінилися плани та витрати напередодні зимових свят

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

Сон як ключовий процес відновлення: чому нічний відпочинок визначає здоров’я організму

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

ВАЖЛИВО

Підозрілі закупівлі в окупованому Маріуполі та питання прозорості використання коштів

У центрі уваги опинилися закупівлі, оголошені виконавчим комітетом Маріупольської міськради, який діє на території, що перебуває під російською окупацією. Попри те, що місто фактично втратило можливість повноцінного функціонування в українському правовому полі, на платформі Zakupivli.pro з’явився перелік тендерів на мільйони гривень, що викликають серйозні сумніви у своїй доцільності. Створюється враження, що ці оголошення більше відповідають ознакам фінансових маніпуляцій, ніж реальним потребам адміністрації, яка давно втратила можливість здійснювати легітимну діяльність.

Серед найбільш показових пунктів — намір придбати канцелярські товари на суму, яка перевищує сто тисяч гривень. Йдеться про кулькові ручки, офісний папір, скріпки та інші дрібні матеріали. Для міста, де більшість адміністративних будівель зруйновані, а структура управління працює в умовах окупаційного контролю, такі суми виглядають непропорційними та необґрунтованими.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

ВАКС зняв обвинувачення з ексспівробітників ДБР у справі про нібито провокацію хабаря

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.

Активізація контролю за грошовими переказами: як Державна податкова служба бореться з тіньовими доходами

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

АМКУ викрив змову на земельних торгах у Турійській громаді: фермерське господарство та бухгалтерка діяли як єдина схема

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

Тіньові механізми електронного ринку: як працює масштабна схема імпорту техніки в Україні

В Україні стрімко поширюється інформація про розгалужену схему імпорту та продажу електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних структурах, може охоплювати найпотужніших гравців ринку. Йдеться про можливу участь мережі Comfy, компанії «ASBIS-Україна», а також групи пов’язаних онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. За попередніми оцінками, механізм має ознаки комплексної системи ухилення від оподаткування, нелегального ввезення товарів та використання криптовалют у внутрішніх розрахунках.

За інформацією джерел, у центрі схеми перебуває група осіб, які нібито координують увесь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу. Мова йде про Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, яких називають ключовими організаторами можливих операцій. Вони, за даними слідства, контролюють мережу компаній, що виконують різні етапи процесу: від отримання товару з-за кордону до його реалізації через інтернет-магазини та приватних підприємців.

За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.

Маніпуляція статусом викривача: як Федір Христенко уникнув жорсткого вироку

Історія про те, що народний депутат Федір Христенко нібито став викривачем корупції у НАБУ та САП, поступово перетворюється на приклад відвертої маніпуляції. За новими даними, роль «викривача» була використана не для боротьби з корупцією, а як інструмент пом’якшення власної кримінальної ситуації. Христенко, який фігурував у справі про державну зраду та ймовірну взаємодію з представниками ФСБ, отримав статус, що забезпечує додаткові гарантії та створює сприятливий фон під час розгляду його справи.

Нещодавнє засідання, на якому суд затвердив угоду про визнання вини депутата, відбулося за зачиненими дверима. Таємничість навколо процесу лише підсилює суспільний інтерес: не розголошуються ані термін ув’язнення, ані деталі обмежень, ані сама мотивація суду, який визнав угоду прийнятною. Формулювання про «міркування безпеки» не дають чіткої відповіді, чому саме настільки значуща справа — у тому числі пов’язана з можливим посяганням на державні інтереси — була розглянута у режимі, що виключає громадський контроль.

Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.

Суперечлива спадщина та статки прокурора Київщини Дмитра Прокудіна

Головний прокурор Київської області Дмитро Прокудін опинився в центрі уваги через значні статки своєї родини та минулі корупційні скандали, що знову стали предметом суспільних обговорень. У його декларації фігурують елітний позашляховик, заміські маєтки, оформлені на матір, а також коштовні подарунки від близьких родичів. Сім’я прокурора задекларувала близько семи мільйонів гривень заощаджень, а також вражаючий перелік об’єктів нерухомості, що викликає додаткові запитання щодо походження цих активів.

Попри все це, Дмитро Прокудін продовжує очолювати прокуратуру Київщини, що стало поштовхом до нового витка дискусій про доброчесність представників правоохоронної системи. Історія чиновника містить низку резонансних подій, які досі залишаються у пам’яті громадськості. Зокрема, у 2015 році, коли він обіймав посаду заступника прокурора Подільського району Києва, правоохоронці затримали його разом із колишнім прокурором району Сергієм Нечипоренком під час отримання хабара у 150 тисяч доларів. Нечипоренко, своєю чергою, був тісно пов’язаний із впливовими політичними колами, адже тривалий час вважався ексзятем одіозного представника Партії регіонів Сергія Ківалова.

У деклараціях та майнових реєстрах фігурує чимало активів, якими фактично користується Прокудін, але оформлені вони переважно на його матір. Сам він володіє дорогим позашляховиком Toyota Land Cruiser, а цінний годинник отримав у подарунок від тестя. Сукупні заощадження сім’ї сягають семи мільйонів гривень.

Близький до Прокудіна заступник Дмитро Сітар, який працює з ним ще з часів Печерської окружної прокуратури, демонструє схожу практику. Уся його нерухомість оформлена на дружину-підприємицю, а власний автомобіль він торік продав тестю. До роботи в прокуратурі Сітар був помічником народного депутата від Партії регіонів. За інформацією журналістів, кар’єрно йому міг допомогти батько — колишній співробітник КДБ, який за президентства Януковича очолив управління СБУ на Закарпатті.

Ще одна заступниця Прокудіна — Олена Таможня. До призначення влітку 2025 року вона працювала прокуроркою Бучанської окружної прокуратури. За даними журналістів, Таможня приховує фінансові активи свого чоловіка, колишнього “регіонала”, який активно займається бізнесом і скуповує землю під Києвом за заниженими цінами.

У команді Прокудіна є і люди з медіа, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Восени речницею обласної прокуратури стала Юлія Колтак — колишня журналістка каналів “112 Україна” та NewsOne. Вона працювала спецкореспонденткою видання “Страна.ua”, співпрацювала з Анатолієм Шарієм і брала інтерв’ю в так званого “ЛНРівця” Олексія Ільяшевича. Згідно з деклараціями та даними YouControl, Колтак досі володіє часткою медіахолдингу, до якого входять заборонені медведчуківські телеканали.

Наказ про її призначення підписав особисто Дмитро Прокудін. За інформацією джерел LIGA.net, Колтак не проходила спеціальної перевірки, і питання про її звільнення не стоїть.

Команда головного прокурора Київщини складається з людей з неоднозначною репутацією, минулим у структурах попередньої влади та значними незадекларованими або прихованими активами. Попри це, Прокудін продовжує керувати обласною прокуратурою.

Порядок отримання грошового забезпечення за зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця

Під час повномасштабної війни дедалі більше родин стикаються з непростою необхідністю розібратися у процедурі оформлення грошового забезпечення за військовослужбовця, який зник безвісти або потрапив у полон. Це питання потребує особливої уваги, адже йдеться не лише про фінансову підтримку сімей, а й про юридичне підтвердження статусу бійця, що дозволяє родичам реалізувати свої законні права. У Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки детально уточнили, які кроки має пройти сім’я та хто саме може претендувати на отримання цих виплат.

Першочерговим етапом є офіційне підтвердження статусу військовослужбовця: чи він вважається зниклим безвісти, чи перебуває у полоні. Це визначається на підставі рапорту командира військової частини та подальших даних, які надходять від відповідних структур, що ведуть облік втрат і полонених. Важливо, що до моменту встановлення цього статусу родині можуть надати лише базову інформацію, оскільки дані щодо зникнення або ймовірного захоплення мають проходити службову перевірку.

Особа, на користь якої військовослужбовець склав особисте розпорядження.

Особи першої черги (у разі відсутності розпорядження): дружина/чоловік, неповнолітні діти, діти з інвалідністю з дитинства, батьки.

Особи другої черги: повнолітні діти, рідні брати та сестри.

Написати заяву у довільній письмовій формі.

Завірити підпис у командира частини або нотаріуса.

Передати для збереження до особової справи військової частини.

Особи, засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність або пособництво державі-агресору.

Громадяни РФ, Білорусі та ті, хто постійно проживає на території цих країн.

заяву з реквізитами банку та рахунку IBAN;

копії паспорта та ідентифікаційного коду;

копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;

документи про опіку, усиновлення чи встановлення інвалідності (за потреби).

ТЦК формує електронний файл та надсилає його до військової частини, яка протягом 15 днів розглядає заяву. У разі позитивного рішення кошти виплачуються щомісячно на вказаний рахунок.

За особистим розпорядженням — у розмірі зазначеної частки.

Особи першої черги — 50% загальної суми рівними частками; решта 50% депонуються за військовослужбовцем.

Особи другої черги — 20% загальної суми; решта 80% депонуються.

Виплати не здійснюються у разі добровільної здачі в полон, самовільного залишення частини або дезертирства.

Початок: день захоплення або зникнення безвісти.

Кінець: день звільнення з полону або дата акту про смерть.У разі звільнення з полону депоновані кошти повертаються військовослужбовцю, у разі смерті — входять до спадщини.

ТЦК наголошує, що звернення до адвокатів або довірених осіб не впливає на терміни розгляду та розмір виплат.

Декларація Сергія Чуприни: високі доходи, сімейні активи та запитання до походження статків

Колишній керівник Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Сергій Чуприна, який був усунутий з посади після відкриття кримінального провадження, пов’язаного з порушеннями у сфері торгівлі деревиною, подав декларацію за дев’ять місяців 2025 року. Документ розкрив значні доходи та масштабні активи його родини, що знову привернуло увагу до діяльності посадовця, який неодноразово опинявся у центрі скандалів.

Згідно з декларацією, за звітний період Чуприна отримав 4,8 мільйона гривень заробітної плати — у середньому понад пів мільйона гривень щомісяця. Такий рівень доходу став предметом активного обговорення серед експертів, адже він істотно перевищує типові показники оплати праці керівників підрозділів державних підприємств лісової галузі. Окрім основної зарплатні, родина Чуприни мала й інші джерела надходжень.

Сергій Чуприна цього року придбав ще одну сонячну «мережеву» електростанцію потужністю 30 кВт за 600 тис. гривень. Також він позбувся двох власних автомобілів Audi A4 та Audi Q5, один із яких продав за 630 тис. гривень, інший подарував. У власності дружини з’явився кросовер Porsche Macan S вартістю понад 900 тис. гривень.

Подружжя також суттєво збільшило свої земельні володіння. Сергій Чуприна з 2025 року володіє двома новими ділянками та будинком у селі Грушвиця Перша на Рівненщині, а Ірина Лащук змінила земельну ділянку та будинок на нові площі. Загалом у подружжя майже 27 га землі та кілька житлових об’єктів, а також близько 1,7 млн гривень у готівці та на банківських рахунках.

Такі декларації підкреслюють значні доходи та активи колишнього керівника державної установи, навіть попри втрату посади через кримінальні справи.

Концентрація влади в МВС: як Ігор Клименко перебудував систему управління відомства

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який розпочинав свій шлях у кадровій структурі під керівництвом Арсена Авакова, після трагічних подій у керівництві МВС отримав міністерську посаду та з часом зосередив у власних руках фактично всю вертикаль впливу відомства. Після його приходу структура Міністерства зазнала суттєвої трансформації, що торкнулася як фінансової політики, так і управлінської моделі.

Аналітики відзначають, що МВС поступово відійшло від принципів інституційної стабільності, перетворившись на систему з ручним контролем ключових ресурсів. За словами співрозмовників, знайомих із внутрішніми процесами, фінансові потоки дедалі частіше розподілялися не через прозорі механізми, а через вузьке коло управлінців, наближених до міністра. Така модель породила відчуття феодальної вертикалі, у якій окремі керівники на регіональному та центральному рівнях фактично втратили самостійність.

Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.

Родинні статки Миколи Палійчука як дзеркало регіональної політичної системи

Команда «СтопКор» здійснила детальний моніторинг стилю життя високопосадовців у різних областях, зосередивши особливу увагу на майновому становищі родини заступника голови Івано-Франківської ОДА Миколи Палійчука. Попри відсутність у нього офіційного бізнесу чи значних задекларованих активів, найближче сімейне коло володіє цілим масивом нерухомості й транспортних засобів, що викликає низку запитань щодо відповідності такого майна офіційним доходам чиновника та прозорості його фінансової історії.

Кар’єрний шлях Палійчука видається класичним для регіонального політика: від роботи механіком до поступового входження в місцеву владу. Депутатство в обласній раді та керівництво бюджетною комісією відкрили йому доступ до внутрішніх процесів управління ресурсами області. Згодом політик неодноразово змінював партійні прапори, переходячи між силами різного ідеологічного спрямування — від «Нашої України» до «УДАРу», «УКРОПу» та інших політичних проєктів, що визначали політичний ландшафт Прикарпаття в різні роки.

Паралельно з політичною кар’єрою зростав і матеріальний статус родини Палійчука. Його діти володіють квартирами в елітних районах Івано-Франківська. Дружина Ельвіра Гринішак задекларувала щонайменше десять різних об’єктів нерухомості: від будинку площею понад 370 квадратних метрів до магазинів, квартир, нежитлових приміщень і земельних ділянок. На ній же оформлені два автомобілі Honda CR-V 2012 та 2021 року випуску загальною вартістю понад 1,6 мільйона гривень. Сам Палійчук офіційно не має у власності жодного авто.

Це не єдина особливість. До недавнього часу Палійчук був одружений з Наталією Палійчук, матір’ю трьох його дітей. Після розлучення у декларації за 2020 рік уже фігурує шестеро дітей, двоє з яких мають прізвище нової дружини. Колишня жінка чиновника фігурувала у кримінальному провадженні щодо вирощування снодійного маку, але уникла покарання через визнання вини. Вона також володіла частками компаній, якими до цього керував сам Палійчук.

Йдеться, зокрема, про ПП “Компанія Руслана” та ТОВ “Руслана”, зареєстровані у Ворохті за адресою, де працювала фірма, що надавала туристичні послуги у Карпатах. Архівні версії сайту carpathiantours.com підтверджують, що за цією адресою діяла компанія, яка організовувала гірські тури та займалася готельним бізнесом. Обидва підприємства не мають задекларованого майна чи тендерів, однак зв’язки з туристичним сектором очевидні.

Палійчук також фігурує у складі інших структур — ТДВ “Облпаливо”, ГО “Спільна праця”, а також Федерації лижного спорту Івано-Франківської області, де нині зазначений як керівник. Остання не має активів, проте її діяльність може свідчити про неформальний вплив чиновника у спортивному середовищі. Ситуація ускладнюється тим, що в базі YouControl контактний номер Палійчука збігається з номером адвоката Сторожука — юриста, пов’язаного з групою екснардепа Олександра Шевченка та бізнесом курорту Буковель.

Додаткові питання викликають закупівлі Івано-Франківської обласної ради. За останні роки вона придбала десятки дорогих наручних годинників, а також подарункові набори й книги на сотні тисяч гривень. Відповідальні комісії, які координував Палійчук, погоджували такі витрати, що виглядає як класичне нецільове використання бюджетних коштів.

Не менш показовою є історія з фінансуванням партії “УКРОП”. Палійчук переказав кошти на партійний рахунок, маючи податковий борг, що є прямим порушенням законодавства. Суд закрив провадження через строки давності, але факт порушення встановлено.

Попри численні питання до статків родини, участі в бізнес-структурах і сумнівних політичних історіях, Микола Палійчук продовжує обіймати високу посаду в області. Стиль життя його оточення, значні активи та відсутність офіційного бізнесу створюють картину, яка потребує детального вивчення антикорупційними органами.

Корупційні підозри навколо ремонту лікарні в Харкові: правоохоронці перевіряють можливу схему з бюджетними коштами

У Харкові розгортається гучна історія навколо використання коштів, виділених на капітальний ремонт 4-го поверху терапевтичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17». За інформацією з неофіційних джерел, правоохоронні органи перевіряють можливе існування схеми зловживань під час освоєння бюджетних грошей, спрямованих на відновлення медичного закладу.

У фокусі слідства опинилися рішення, ухвалені в межах міської управлінської вертикалі, а також дії посадовців, відповідальних за розподіл фінансування, організацію тендерних процедур і контроль за виконанням робіт. За попередніми даними, йдеться про можливе завищення вартості будівельних матеріалів, подвійне фінансування окремих етапів ремонту та використання підрядних організацій із ознаками фіктивності або пов’язаності між собою.

Ключовим елементом схеми став тендер UA-2025-09-17-014181-a на 17 811 000 грн. Замовник — КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» — свідомо встановив дискримінаційну вимогу: розрахунок договірної ціни виключно в програмному комплексі АВК-5. Це штучно обмежило конкуренцію та забезпечило перемогу єдиному учаснику — ФОП Костюку.

Аналіз укладеного договору №535 від 13 жовтня 2025 року виявив значні завищення вартості будматеріалів. Окремі позиції були переплачені у 2–6 разів і більше.

Зокрема:• вологостійкий гіпсокартон — 298 грн/м² при ринковій ціні 146 грн;• звичайний гіпсокартон — 270 грн/м² при ринку 110 грн;• кабель ВВГнг 3×2,5 мм² — 79,3 грн/м при реальних до 50 грн;• суміш Ceresit CM 117 — 45,28 грн/кг проти ринкових 21,6 грн;• алюмінієві перегородки — 20 000 грн/м², що в рази перевищує реальну вартість.

Ці та інші позиції свідчать про масштабне завищення кошторису та цілеспрямований розподіл бюджетних грошей між задіяними особами.

Після направлення скарг до ключових контролюючих та правоохоронних органів Харкова та України процес зрушив з місця. Харківська обласна прокуратура вже внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000264 за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата та заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Розслідування триває, і, за даними наших джерел, отримані матеріали — лише верхівка айсберга. З огляду на масштаби завищення бюджету та участь високопосадовців, справа може розширитися до повноцінного кримінального провадження з новими підозрами та фігурантами.

Загострення на фронті та дипломатичний тиск: Москва намагається диктувати умови

За останні тижні бойова обстановка на різних ділянках фронту помітно ускладнилася. Російські підрозділи активізували наступальні дії одразу в кількох операційних напрямках, намагаючись використати чисельну перевагу, вогневі ресурси та ротацію особового складу. Західні аналітики звертають увагу, що така динаміка безпосередньо впливає не лише на військову, а й на політичну площину протистояння, створюючи для Кремля ілюзію вигіднішої переговорної позиції.

Міжнародні оглядачі зазначають, що на тлі тактичних успіхів російське керівництво демонструє дедалі жорсткіший підхід до будь-яких дискусій про можливі формати припинення вогню або мирних домовленостей. У Москві роблять ставку на затягування часу, сподіваючись, що накопичувальний ефект від тиску на фронті, ударів по інфраструктурі та виснаження ресурсів України дозволить висувати ультимативні вимоги. Саме тому риторика з боку Кремля залишається безкомпромісною, а сигнали про готовність до поступок практично відсутні.

За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

«Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:«Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

«Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.

ПОЛІТИКА

Стрімке зростання статків родини Кошмака привернуло увагу до нового керівника Поліського лісового офісу

Новопризначений очільник Поліського лісового офісу державного підприємства «Ліси України» Віталій Кошмак опинився у центрі суспільного інтересу після оприлюднення декларацій, що свідчать про помітне збільшення майнових активів його родини. Документи показують, що всього за одну добу подружжя стало власником понад двох гектарів земельних ділянок та нової квартири на Рівненщині, що викликало додаткові запитання щодо джерел таких придбань.

У загальному підсумку майно Кошмака та його дружини демонструє значне зростання, яке майже співпало з просуванням посадовця по службовій вертикалі у сфері державного лісового господарства. Згідно з декларацією, протягом останнього року він отримав майже 697 тисяч гривень заробітної плати в Дубенському лісгоспі та додатково понад 138 тисяч доходу з інших джерел. Попри це, масштаби нових активів виглядають суттєвими в порівнянні з офіційними доходами.

31 жовтня 2024 року подружжя здійснило серію значних придбань: три земельні ділянки у селі Велике Вербче загальною площею понад 20 тисяч квадратних метрів та квартиру площею 57,1 кв. м, оформлену наполовину на самого Віталія Кошмака і на його брата Сергія.

Родина також володіє низкою об’єктів нерухомості, що належать дружині посадовця: двома будинками зі вбудованими магазинами у Степані та Малому Вербчі, будинком площею 269 кв. м у Малому Вербчі (оціненим у 500 тисяч грн), а також незавершеним будівництвом садового будинку площею 233 кв. м у Великому Житині біля Рівного. Окрема квартира у Рівному оформлена на Наталію Тивончук, яка, за даними публічних зв’язків, є близькою родичкою Кошмаків.

У червні 2024 року дружина придбала автомобіль Skoda Superb 2011 року випуску. У декларації вартість авто не зазначена. З готівкових коштів Кошмак задекларував 250 тис. грн, а його дружина — 5 тис. доларів і 3 тис. євро.

Аналітики ринку та експерти, які досліджують роботу «Лісів України», звертають увагу на те, що різке накопичення активів родини припадає саме на період кар’єрного зростання Кошмака в державному підприємстві. За їхніми словами, практика концентрованого скуповування нерухомості та землі є типовою для частини керівного складу лісової галузі, де традиційно фіксуються ризики тіньових доходів, незаконної вирубки та зловживань із майном держави.

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

Перешкоди на шляху до виборів та виклики для демократичного процесу

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

ЕКОНОМІКА

Помилки та формальні підстави: чому в Україні все частіше зупиняють пенсійні виплати

В Україні помітно збільшується кількість випадків, коли пенсійні виплати тимчасово призупиняються або навіть припиняються повністю. За словами юриста Михайла Вулаха, ситуація ускладнюється тим, що підстави для таких рішень нерідко мають формальний характер або виникають через технічні збої та непослідовність норм законодавства. Видання «На пенсії» зазначає, що чимало таких рішень Пенсійного фонду виявляються неправомірними, але люди похилого віку рідко їх оскаржують — передусім через нестачу інформації, страх перед складною процедурою та недовіру до державних інституцій.

Юрист наголошує, що значна частина зупинок виплат здійснюється автоматично, без урахування індивідуальних обставин. Одним із найпоширеніших приводів є відсутність руху коштів на пенсійному рахунку протягом шести місяців. Така ситуація може виникнути не через провину пенсіонера, а через технічні помилки, проблеми з банком або тимчасову неможливість отримати кошти — наприклад, у разі вимушеного переїзду чи перебування в зоні бойових дій.

У таких випадках пенсію спочатку зупиняють. Якщо людина протягом тривалого часу не надає оновлені документи, ПФУ може припинити виплати повністю. Водночас юридична практика показує, що відновити нарахування та повернути заборгованість усе ж можливо.

Якщо недоотримані кошти виникли з вини самого пенсіонера — наприклад, через пропущені строки подання довідок, — держава поверне лише суму за останні три роки. Але у випадку помилки Пенсійного фонду або незаконної відмови у виплатах суди нерідко зобов’язують компенсувати всю суму, навіть якщо йдеться про період у сім-десять років і більше.

Проблемою стає й реальне зменшення купівельної спроможності пенсій. У 2025 році індексація склала 11,5%, тоді як ціни на окремі продукти та послуги зросли у рази швидше. За даними аналітиків, овочі подорожчали на 48%, масло — на 34%, комунальні послуги — на 19%. Це означає, що навіть своєчасно нарахована пенсія покриває менше базових витрат, ніж раніше.

Окрема категорія проблем пов’язана з неможливістю оформити пенсію через нові вимоги до страхового стажу. Навіть ті українці, які працювали десятки років, можуть не отримати виплату у 60 років, якщо не набрали необхідної кількості застрахованих років, а отже змушені або працювати довше, або чекати досягнення пізнішого пенсійного віку.

Юристи радять пенсіонерам та людям, які наближаються до пенсії, регулярно перевіряти дані у своєму кабінеті на порталі ПФУ, здійснювати хоча б мінімальні операції з пенсійного рахунку раз на кілька місяців, зберігати копії всіх довідок і вимагати письмових пояснень у разі суперечок з Пенсійним фондом.

За словами Михайла Вулаха, розуміння своїх прав та своєчасні дії нерідко дозволяють повернути незаконно невиплачені гроші. Суди у більшості випадків стають на бік пенсіонерів, якщо доводиться помилка або безпідставна відмова з боку державних органів.

Україна входить до світових лідерів за обсягом державних резервів біткоїна

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.

Рекордне зростання судових позовів українських банків до боржників

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Святкові настрої українців: як змінилися плани та витрати напередодні зимових свят

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

Фігурант корупційних розслідувань Андрій Задирака: зв’язки з колаборантами та слідство щодо земельних махінацій

Колишній високопосадовець Державної продовольчої зернової корпорації Андрій Задирака, який нині переховується на території Греції, опинився в центрі нового розслідування. Правоохоронні органи підозрюють його у шахрайстві та незаконному заволодінні землями однієї з громад Житомирської області. Йому інкримінують використання службових зв’язків та впливу для оформлення ділянок на підставних осіб і подальше їх виведення з комунальної власності.

Окремий пласт підозр стосується його контактів із російськими колаборантами. Серед них — Олександр Кураков, який після початку повномасштабного вторгнення продовжує вести бізнес на окупованій частині Луганської області. За даними джерел, Задирака не лише підтримує з ним комунікацію, а й розглядає можливість спільних комерційних проєктів, що може свідчити про небезпечні зв’язки з особами, діяльність яких підриває інтереси України.

Одним із яскравих кейсів стало захоплення кооперативу “Морозівський”, розформованого ще в 1990-х роках. Задирака та його спільники переписали його на підставних осіб, захопивши сотні гектарів Малинської громади. Землі вартістю понад 600 млн грн прокуратура вже повернула законним власникам. Проти Задираки та його партнерів відкрито кримінальні провадження.

Екс-чиновник продовжує отримувати прибуток через компанії, серед яких ТОВ “Агропаладіум – Плюс”, Каширська зернова компанія, БСК Агро та Поліська аграрна група. Його партнер Кураков володіє мажоритарною часткою ТОВ “Агромонтажник”, зареєстрованої на окупованій Луганщині за російським законодавством у жовтні 2022 року. Компанія управляється росіянами і сплачувала до бюджету держави-агресора значні кошти.

До кола співпраці Задираки входять також юридичні радники — родина Дармограй, які керують земельними активами та забезпечують правову підтримку в судах і місцевих органах влади.

Фактично діяльність Задираки та його партнерів може підпадати під статті ККУ про колабораційну діяльність, фінансування зміни територіального устрою та фінансування тероризму. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Екс-чиновник, усвідомлюючи ризики, переховується в Греції, однак міжнародний розшук та можливість екстрадиції можуть стати неминучими.

Посилення податкового контролю: онлайн-перекази під пильним наглядом держави

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Останні новини

ПОДІЇ

Будівництво нового СІЗО під Києвом: мільярдний проєкт для заміни Лук’янівської в’язниці

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» підписала контракт на спорудження нового слідчого ізолятора поблизу Києва, що оцінюється у 1,09 млрд грн. Перемогу в тендері здобуло ТОВ «Антаріс ПВР-Буд», згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Prozorro. Цей проєкт має стати ключовим кроком у модернізації української пенітенціарної системи та покликаний розвантажити застарілий Лук’янівський слідчий ізолятор, умови в якому давно критикують правозахисники.

Заплановане будівництво передбачає створення сучасного великого СІЗО на території Бориспільської виправної колонії №119, більш відомої під назвою «Мартусівка». Комплекс має включати оновлені корпуси для утримання підозрюваних, адміністративні приміщення, зони для побачень, інфраструктуру для медичної допомоги та безпеки, а також умови, що відповідатимуть міжнародним стандартам поводження з ув’язненими. Новий ізолятор покликаний частково замінити потужності Лук’янівського СІЗО, яке фактично неможливо модернізувати через застарілі комунікації та особливості архітектури будівлі.

Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

Сумнівні закупівлі окупаційної адміністрації Маріуполя викликають запитання щодо реального призначення бюджетних коштів

Виконавчий комітет Маріупольської міськради, який діє під контролем окупаційної влади, оголосив низку закупівель на значні суми, що радше нагадують масштабну фінансову схему, ніж потреби міського управління. За інформацією з платформи Zakupivli.pro, лише на канцелярські дрібниці — папір, кулькові ручки, скріпки та інші витратні матеріали — передбачено витратити понад сто тисяч гривень. Така вартість виглядає вкрай завищеною, особливо з огляду на відсутність прозорого контролю та реальних потреб установ, які функціонують в умовах окупації.

Експерти відзначають, що подібні тендери часто використовуються для легалізації коштів, виділених окупаційними адміністраціями, адже фактичний стан інфраструктури Маріуполя не відповідає заявленим у документах обсягам робіт чи закупівель. У місті, де більшість комунальних будівель зруйнована, а доступ до базових послуг обмежений, витрачання таких сум на канцелярію виглядає нелогічним і викликає сумніви щодо мети цих угод.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Трагічна загибель Андріяни Офрім у Чехії: встановлено підозрюваного та оприлюднено ключові обставини справи

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

Напад у житловому районі Івано-Франківська: поліція з’ясовує обставини інциденту з пораненням двох перехожих

У неділю, 7 грудня, в Івано-Франківську стався інцидент, що сколихнув місцеву громаду. На вулиці Василя Стуса жінка раптово напала на двох перехожих із ножем. Постраждали 47-річна місцева мешканка та 11-річний хлопець, обох госпіталізували для надання медичної допомоги.

За даними поліції Івано-Франківської області, подія розгорнулася близько 14:00 у житловому масиві. Слідчі встановили, що жінка діяла раптово та без будь-яких конфліктів із потерпілими. У правоохоронних органах зазначили, що напад супроводжувався демонстративною неповагою до суспільного порядку, а дії затриманої мали відкрито агресивний характер.

Постраждалих доставили до лікарні, дитина досі перебуває під медичним наглядом. Нападницю, 41-річну раніше не судиму франківчанку, затримали на місці події. Вона відмовилася давати будь-які свідчення.

Жінці оголосили підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), яка передбачає покарання від трьох до семи років ув’язнення.

Нові підозри у справі “Чисте місто” та схема привласнення київських земель

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

Суперечливі реєстраційні дії на Харківщині та роль державного реєстратора Ігоря Тесленка

На території Харківської області громадські моніторингові ініціативи звернули увагу на діяльність державного реєстратора Солоницівської селищної ради Ігоря Тесленка, навколо якої останнім часом накопичується дедалі більше питань. Згідно з даними, поширеними активістами та низкою джерел, його рішення щодо внесення змін до реєстру нерухомості супроводжувалися корекцією технічних характеристик об’єктів, що істотно відрізнялися від первинних відомостей, вказаних у документах власників.

Мова йде про випадки, коли площа будівель або земельних ділянок у правовстановлюючих документах не збігалася з тією інформацією, яка з’являлася у державному реєстрі після відповідних дій реєстратора. Такі розбіжності викликають серйозні сумніви щодо дотримання процедури та збереження первинних даних, адже подібні зміни можуть впливати на права власників, реальну вартість майна та подальші юридичні операції.

Окремі епізоди вже стали предметом публічного обговорення. Зокрема, у грудні 2024 року в реєстрі з’явилася оновлена площа нежитлових приміщень на проспекті Героїв Харкова, 122: замість 139,7 кв.м — 237,5 кв.м. У відкритих даних немає інформації про наявність дозвільних документів на реконструкцію чи завершене будівництво.

Схожа ситуація була зафіксована на в’їзді Остапа Вишні, 3, де площа об’єкта збільшилася з 80,4 кв.м до 130,3 кв.м. Третій випадок — будинок на вулиці Шопена, 32, у якому площа зросла з 213,9 кв.м до 217,5 кв.м. В усіх описаних епізодах підставою для змін слугував лише технічний паспорт, хоча закон вимагає наявності документів, що підтверджують реконструкцію.

Громадські активісти пов’язують такі дії з ширшим контекстом роботи східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. За їхніми словами, у регіоні формується практика, яка дозволяє узаконювати перебудови без відповідних дозволів, що створює «тіньовий» ринок технічного коригування нерухомості та фактично стимулює самочинні реконструкції.

Харківська область уже не вперше опиняється в центрі уваги через подібні кейси. Через нетипові зміни параметрів власники нерухомості роками фактично обходять формальні процедури, спираючись на рішення окремих реєстраторів. Подібні епізоди викликають запитання щодо контролю за доступом до реєстрів та відповідності рішень законодавчим нормам.

Ситуація навколо реєстратора Ігоря Тесленка — лише частина ширшої проблеми, на яку вказують антикорупційні активісти: у сфері державної реєстрації нерухомості залишаються лазівки, що дозволяють маніпулювати технічними даними об’єктів. Це, на їхню думку, створює серйозні ризики як для ринку нерухомості, так і для функціонування державних реєстрів загалом.

Підозра депутату Дніпровської міськради: нові деталі справи про використання фальшивих документів

Під процесуальним контролем Офісу Генерального прокурора триває розслідування щодо діючого депутата Дніпровської міської ради, якому інкримінують організацію внесення неправдивих даних до офіційного документа та подальше використання підроблених матеріалів. За інформацією, поширеною із посиланням на ОГП, посадовець мав забезпечити підготовку фіктивних відомостей, необхідних для перетину державного кордону під виглядом службової поїздки.

У період дії правового режиму воєнного стану порядок виїзду за межі України для місцевих депутатів суттєво посилено. Законодавство передбачає, що такі особи можуть покидати територію держави лише за наявності належно оформленого рішення про відрядження, яке має бути обґрунтованим, підтвердженим і відповідати актуальним потребам громади. Саме з метою контролю та уникнення зловживань були запроваджені чіткі процедури погодження.

Однак, за даними слідства, у червні 2023 року один із депутатів Дніпровської міськради вирішив виїхати за кордон у приватних справах. Щоб обійти заборону, він організував фіктивне запрошення від іноземної компанії про нібито участь у конференції в Угорщині. Насправді жодного заходу не планувалося, а запрошення було створено виключно для легалізації права на виїзд.

На підставі цього підробленого документа Дніпровський міський голова підписав розпорядження про відрядження, що офіційно дозволило депутату перетнути державний кордон України.

Отримавши дозвіл, посадовець разом із сім’єю вирушив на відпочинок на грецький острів Родос. Там він перебував із 27 червня по 13 липня 2023 року, після чого повернувся в Україну. Слідство встановило, що жодної службової діяльності під час поїздки депутат не здійснював.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, а депутату інкримінують організацію підробки документів та їх використання з метою незаконного перетину кордону під час воєнного стану.

Хабар за оцінки: у Рівному засудили посадовця коледжу, викритого на поборах зі студентів

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Екстрадиція фігуранта міжнародного розшуку: до України повернули співорганізатора підпільного грального бізнесу

До України доправили 36-річного чоловіка, який упродовж кількох років переховувався за кордоном та перебував у міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні низки кримінальних правопорушень. Про екстрадицію повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції, зазначивши, що правоохоронці тривалий час працювали над встановленням місця його перебування та організацією повернення.

За даними слідства, затриманий раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та був одним із співорганізаторів групи, яка займалася незаконним гральним бізнесом на території України. Підпільний заклад, яким керувала ця група, функціонував тривалий час і приносив організаторам значні доходи. Поліція припинила його діяльність у серпні 2022 року, задокументувавши масштабну незаконну схему та вилучивши техніку, готівку та інші докази, що підтверджували факти порушення законодавства.

Крім того, у січні 2022 року разом зі спільниками він організував зустріч із одним із незадоволених клієнтів казино. Той вимагав виплатити частину виграшу, але замість цього його побили та відібрали майже 60 тисяч гривень.

За даними поліції, фігурант поширював злочинний вплив, здійснюючи контроль за діяльністю груп, причетних до вчинення злочинів на території Житомирської області. Він контролював розподіл коштів для «підтримки» засуджених у виправних установах регіону та вживав заходів для усунення конкурентів у гральному бізнесі.

Чоловіку повідомили про підозру. Йому загрожує від семи до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Верховний Суд залишив у силі вирок чернівецькій блогерці за розповсюдження даних про військові об’єкти

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі чернівецької блогерки Анжели Гуріної, яка входила до руху «Права людини» та була наближена до діяльності Остапа Стахіва, відомого своїми суспільними скандалами. Суд підтвердив законність вироку, винесеного раніше судами нижчих інстанцій, визнавши обґрунтованими доведені прокуратурою обставини щодо поширення блогеркою чутливої інформації у період воєнного стану.

За матеріалами справи, Гуріна під час численних онлайн-трансляцій публікувала дані про переміщення та місця дислокації військових підрозділів. Такі дії створювали реальну загрозу для обороноздатності країни, адже трансляції були доступні широкому загалу, включно з аудиторією за межами України. Слідство встановило, що блогерка свідомо порушувала встановлені обмеження, попри неодноразові застереження щодо неприпустимості розголошення інформації, яка може бути використана ворогом.

Анжелу Гуріну затримали співробітники СБУ 22 серпня 2023 року, а в її будинку того ж дня провели обшуки. За даними слідства, під час стріму влітку 2023 року вона озвучила координати розташування підрозділу Збройних Сил України і, попри застереження військових, опублікувала відео у відкритий доступ на YouTube та TikTok.

«На відео зафіксовано, як військовослужбовці вимагали припинити зйомку з міркувань безпеки. Однак блогерка проігнорувала застереження, продовжила трансляцію та згодом без будь-якого редагування опублікувала відео», – зазначили в Офісі генпрокурора.

У суді Анжела Гуріна свою провину не визнавала, стверджуючи, що її дії не були спрямовані на порушення закону. За її словами, під час зйомок вона не бачила військову частину, а військові не пред’являли документи та не представлялися.

Під час розслідування також з’ясували, що блогерка має паспорт громадянки Румунії, що підтвердило експертизу, а отже, ймовірно, вона має подвійне громадянство.

У грудні 2024 року Першотравневий районний суд Чернівців визнав Гуріну винною за ч. 2 ст. 114-2 ККУ. Апеляційний та Верховний Суд підтвердили цей вирок. Постанова набрала чинності й оскарженню не підлягає.

Анжела Гуріна відома в Чернівцях як антивакцинаторка та активістка з антиукраїнськими поглядами. Вона виступала проти запровадження коронавірусних обмежень і заперечувала пандемію. Популярність здобула у квітні 2021 року, коли вигнала з приміщення власного магазину двох поліцейських, які перевіряли дотримання карантинних норм. Блогерка володіє магазином жіночого одягу у центрі Чернівців.